Ухвала

від 13.02.2023 по справі 155/187/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/187/23

Провадження №2-з/155/1/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горохів заяву Селянського (Фермерського) господарства «Гал-Агро» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Гал-Агро» до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішень, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2023 року Селянське (Фермерське) господарства «Гал-Агро» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Гал-Агро» до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішень, скасування державної реєстрації, в якій просить накласти арешт на належну на праві власності ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,6000 га в селі Підбереззя Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0720886200:01:001:1032.

Заява мотивована тим, що Селянським (Фермерським) господарством «Гал-Агро» до Горохівського районного суду подано позовну заяву до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішень, скасування державної реєстрації.

Встановлено, що предметом позову у даній справі стало визнання протиправними та скасування рішення Горохівської міської ради Луцького району Волинської області №13-161/2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 » від 11жовтня 2021 року, рішення Горохівської міської ради Луцького району Волинської області №16-398/2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_1 » від 01 грудня 2021 року, скасування державної реєстрації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,6000 га в селі Підбереззя, кадастровий номер 0720886200:01:001:1032.

За наслідками прийняття оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 зареєстрував право власності на земельну ділянку у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та попри те, що право власності набуте всупереч вимогам закону з очевидним ігноруванням прав землекористувача на сьогодні має можливість реалізовувати усі правомочності власника, в тому числі й відчужувати у будь-який спосіб земельну ділянку.

Позивач вказує, що внаслідок уже вчиненої сукупності юридично значимих дій органом місцевого самоврядування та фізичною особою уже суттєво ускладнено захист СФГ «Гал-Агро» своїх законних прав та інтересів. У разі відчуження чи обтяження іпотекою ОСОБА_1 набутої ним у протиправний спосіб земельної ділянки даний спір не відновить порушених прав СФГ «Гал-Агро», а обраний позивачем спосіб захисту права виявиться неефективним. Враховуючи вищенаведене, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказану земельну ділянку.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Для вирішення питання про забезпечення позову до пред`явлення позову сторони в судове засідання не викликалися, що відповідає приписам ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, заборони вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Як роз`яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, доводи (причини забезпечення позову) заявника зводяться до того, що відповідач має можливість вільно розпоряджатись земельною ділянкою, набутою у власність та існує можливість того, що відповідач може в будь-який момент здійснити її відчуження на користь інших осіб, що може бути перешкодою у відновленні порушених прав позивача. Фактично доводи заявника в заяві про забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях і нічим не підтверджені.

Проте, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів особи у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Всупереч викладеному, заявник не обґрунтував та не надав суду доказів, що дійсно існує реальна загроза відчуження відповідачем земельної ділянки в користь інших осіб, що може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149, 150, 153, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Селянського (Фермерського)господарства «Гал-Агро» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.