Рішення

від 13.02.2023 по справі 165/819/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 165/819/20

Провадження № 2/165/9/23

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинський області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки

встановив:

25 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки.

Свій позов обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Нововолинської ДНК від 06 квітня 2011 року після смерті батька ОСОБА_6 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 квітня 2017 року виданого тим же нотаріусом після смерті її матері ОСОБА_7 , їй належить 7/8 частини нерухомого майна житлового будиноку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 частини майна належала її братові ОСОБА_5 . За рішенням суду від 22 листопада 2018 року брата ОСОБА_5 було вселено у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язано її не чинити перешкоди останньому у користуванні житловим будинком, а також зобов`язано передати йому ключі від нього. Зазначає, що вона раніше не чинила перешкод братові у користуванні ним спільним майном. Оскільки частка відповідача у майні є незначною, ОСОБА_5 фактично не проживав в будинку, спільне володіння і користування нерухомим майном є неможливим, а припинення права власності на належну йому частину квартири не завдасть істотної шкоди його інтересам, тому просить припинити право на 1/8 частку відповідача ОСОБА_5 в нерухомому майні за адресою: АДРЕСА_2 , з визнанням її права власності на цю частку і із сплатою відповідачу грошової компенсації її вартості. Також просить стягнути з ОСОБА_5 на її користь судові витрати, які за попереднім підрахунком становлять 5309,15 грн.

Ухвалою від 16 березня 2021 року (а.с.134), у зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_5 (а.с.132), суд зупинив провадження у справі до залучення його правонаступника, а ухвалою від 28 вересня 2021 року, у зв`язку з прийняттям спадщини дочкою спадкодавця ОСОБА_4 , її було залучено у якості відповідача (а.с.151).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав наведених у ньому, просила його задоволити. Зазначила, що даний час в спірному будинку проживає лише її син ОСОБА_8 зі своєю сім`єю в кількості семи осіб. Вважає, що подальше спільне користування житлом є неможливим, стосунки з ріднею повністю розладилися, на телефонні дзвінки її племінниця ОСОБА_4 не відповідає. Неодноразово, раніше пропонувала брату ОСОБА_5 врегулювати спір, однак з ОСОБА_4 такої розмови вона не мала і жодних коштів їй не пропонувала. Підтвердила, що спірний будинок був розділений та облаштований двома окремими входами за життя ще батьками. Один з входів в будинок веде до коридора та окремої кімнати, однак цією частиною майна відповідач не користується, вона занедбана.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Бакун О.С. позов підтримав з підстав наведених у ньому, вказав на те, що саме позивач та вся її родина користується спірним житлом. Частиною будинку, що перебуває у володінні відповідача ніхто не користується, там не проводяться поточні ремонти, з цих причин псується уся будівля, а оскільки на його думку припинення права власності на частку не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, тому є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

У судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, пояснила що немає підстав позбавляти її довірителя права власності на житло. Просила врахувати, що ОСОБА_4 лише нещодавно оформила спадщину після смерті свого батька, тому не могла раніше користуватися частиною спірного житла. На її утриманні перебуває малолітня дитина, а іншого житла крім як кімнати в гуртожитку у власності вона не немає, відтак, позбавлення її права на частку в майні буде суттєво порушувати, обмежувати її право власника. Законодавець обумовив дотримання усіх вимог, передбачених ст.365 ЦК України, однак позивач, грубо порушуючи вимоги цієї статті не внесла коштів на компенсацію вартості частки відповідача на депозитний рахунок суду. З огляду на те, що будинок за висновком експерта може бути розділений між співвасниками (річ подільна), добудова та окремі входи в житловий будинок не легалізовані (самочинне будівництво), що експертом не враховано, тому, на її думку, немає підстав задоволювати позов ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_9 показала, що живе в будинку АДРЕСА_3 . Зі слів позивача їй відомо, що у ОСОБА_1 з братом виник спір з приводу розподілу спадкового майна. Бачила неодноразово ОСОБА_5 з дружиною, оскільки земельну ділянку, що поблизу будинку АДРЕСА_2 , подружжя Стрелецьких використовували як город, там вони встановили господарську будівлю та ховали в ній садовий інвентар. Протягом 2022 року, нікого з сім`ї ОСОБА_10 вона не бачила.

Свідок ОСОБА_11 показав, що тривалий час його батьки проживали по АДРЕСА_2 та були сусідами позивача. Знає, що після смерті ОСОБА_12 , його брат ОСОБА_5 декілька разів приходив до будинку своїх батьків. У цьому будинку на даний час проживає позивач із сином та його родиною. Саме ОСОБА_1 , яка є сестрою ОСОБА_5 , доглянула батьків та їх поховала. ОСОБА_5 зрідка провідував батьків, а його діти взагалі не приходили до діда з бабою. Знає, що ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , ніколи не проживав.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Конституцією Українита положеннями ст.316, ст.317, ст.319, ст. 321 ЦК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який передбачає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.365 ЦК України, яка регулює можливість припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 06квітня 2011року державнимнотаріусом Нововолинськоїдержавної нотаріальноїконтори БобакО.І.та свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 11 квітня 2017 року тим же нотаріусом, позивач ОСОБА_1 є власником 7/8 частини нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17,19).

Право власності позивача на цю частину нерухомого майна підтверджується також копією витягу про державну реєстрацію прав в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» (а.с.18), копією технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна (а.с.23-28) та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.20).

Право власності ОСОБА_5 , а по його смерті спадкоємця ОСОБА_4 , на 1/8 частки спірного майна підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 31 березня 2017 року державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак О.І., інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 22, 145, 149)

Висновком судової інженерно-технічної експертизи №20/008 від 28 грудня 2020 року визначено, що вартість житлового будинку АДРЕСА_2 , становить 535470 грн. (у тому числі ПДВ). Крім того, судовий експерт Охремчук О.О. зазначив, що можливий розподіл вищевказаного житлового будинку між співвласниками, відповідно до їх часток 7/8 і 1/8 і варіант такого розподілу викладений в дослідницькій частині висновку та зображений на плані (а.с.99-119).

Обґрунтовуючи свій позов, позивач та її представник зазначають, що спільне користування будинком неможливе із-за неприязних відносин позивача та відповідача.

При цьому, сторони та їх представники вказали на те, що спірний будинок переобладнаний і облаштований двома окремими входами.

Згідно наданого технічного плану будівлі вбачається, що входи в будинок знаходяться по різні сторони будівлі і всередині будинок фактично поділений на окремі ізольовані кімнати. Більше того, судовий експерт у своєму висновку визначив можливий варіант поділу спірного майна і цей варіант збігається з уже існуючим фактичним поділом будинку. Такий поділ, на думку суду, може ізолювати та повністю мінімілізувати спілкування обох родин між собою.

Відтак, твердження позивача та його представника щодо неможливого спільного користування майном не знайшли свого підтвердження в суді.

Також, суд не бере до уваги покази свідків, оскільки вони не мають жодного доказового значення у справі. Те що відповідач ОСОБА_4 не проживає у спірному майні не може давати суду підстави позбавити їй права власності на це майно.

Більше того, позивач у позові зазначає, що судовим рішенням її було зобов`язано не чинити перешкоди брату ОСОБА_5 у користуванні житловим будинком і господарськими та побутовими будівлями та спорудами, а також зобов`язано передати йому ключі від житла, тобто суд раніше встановив, що позивач чинила перешкоди співвласнику ОСОБА_5 у користуванні ним спірним нерухомим майном.

Крім іншого, суд вважає, що позбавлення права власності ОСОБА_4 на спірне житло грубо порушить її права та завдасть їй істотної шкоди. До такої думки суд дійшов з огляду на те, що остання є співвласником (однією з чотирьох власників) кімнат у житловій секції у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.161) та іншого, крім як спірного нерухомого майна, вона немає.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд враховує ту обставину, що попередньо позивачем не внесено коштів на компенсацію вартості частки відповідача на депозитний рахунок суду, а відтак, всупереч ст.365 ЦК України, відповідач не отримає компенсації за належне їй майно і її права, як власника будуть грубо порушені.

З огляду на те, що пірне майно може бути поділене між його співласниками, припинення права на частку у цьому майні завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім`ї, а позивач не внесла коштів на компенсацію вартості частки належної відповідачу, суд не знаходить підстав для позбавлення ОСОБА_4 права власності на 1/8 частину нерухомого майна житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому у задоволенні позову відмовляє.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем у розмірі 840,80 грн. та 5309,15 грн. (а.с. 13-16, 35), відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України, суд залишає за позивачем ОСОБА_1 .

Керуючись ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України, на підставі ст.26, ст.319, ст.358, ст.365 ЦК України,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності на 1/8 (одну восьму) частину нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зі сплатою грошової компенсації вартості цієї частки, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

відповідач ОСОБА_4 , дата народження невідома, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2023 року.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк