Постанова

від 07.02.2023 по справі 460/8615/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 460/8615/20 пров. № А/857/8102/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Дорошенко Н.О.,

рішення ухвалено за правилами спрощеного провадження,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення: 15.02.2021,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» (далі ТзОВ «Вейст-Буд») звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2020 за №2022947/38247777, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 за №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.08.2020 за №3.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 09 жовтня 2020 року №2022947/38247777 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» від 31 серпня 2020 року №3 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» від 31 серпня 2020 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» (вул. Шевченка, 2, м. Луцьк, Волинська обл., 43023; код ЄДРПОУ 38247777) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня). Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст-Буд» (вул. Шевченка, 2, м. Луцьк, Волинська обл., 43023; код ЄДРПОУ 38247777) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня).

Рішення мотивоване тим, що відповідачами як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності своїх дій.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в оскаржуваних рішеннях чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, ТОВ «Вейст-Буд» не надано. Зокрема, не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Вважає, що Квитанція від 15.09.2020 №9233550718 містить всі необхідні реквізити, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Вважає, що оспорюване рішення винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, вважає, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 31.08.2020 є передчасним та втручанням в його дискреційні повноваження.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду без змін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.11.2019 між ТОВ «Грінера Україна» (Замовник) та ТОВ «Вейст-Буд» (Виконавець) укладено договір про надання послуг розміщення/видалення твердих побутових відходів №11/11/19 (а.с.35-38), згідно з яким (в редакції додаткової угоди від 15.01.2020 №1 (а.с.39)) Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надавати послуги із остаточного розміщення/видалення твердих побутових відходів (далі ТПВ) у спеціально відведених місцях чи на об`єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив на навколишнє природне середовище не перевищував установлених нормативів, а Замовник зобов`язується оплатити послуги Виконавця, надані належним чином (п.1.1). Замовник надсилає Виконавцю на телефон (СMC), електронну пошту, факсом, телетайпом чи через комунікаційні програми (VIBER, TELEGRAM, тощо), поштою, кур`єром чи особисто (на розсуд Замовника) Заявку у формі згідно з додатком до цього договору (а якщо Заявка надсилається за допомогою комунікаційної програми чи CMC вона повинна містити інформацію про транспортних засобів (далі ТЗ) та їхні державні реєстраційні номери, що здійснюватимуть перевезення ТВП), за 1 (одну) годину до відправлення ТПВ до місця надання послуг (п.2.1). Надання послуг за цим договором оформляється Актами, які сторони підписують помісячно або за інший період на їхній розсуд. При цьому, Виконавець зобов`язаний належним чином оформити податкові накладні згідно з чинним податковим законодавством (п.2.7). Ціна послуги із захоронення ТПВ Замовника за 1 тонну складає 750 грн (з ПДВ). Сторони допускають можливість зміни ціни послуги у межах 15-20% (п.3.1). Замовник оплачує вартість наданих Виконавцем послуг протягом 30-ти банківських днів з дати підписання Акту про надані Виконавцем та погоджені Замовником послуги (п.3.3). Даний договір набирає чинності 11.11.2019 і діє до 31.12.2019 (п.7.1). у разі відсутності письмових заяв Сторін про припинення договору за місяць до закінчення терміну дії зазначеного п.7.1. договору, договір продовжує свою дію на наступний календарний рік на тих же умовах (п.7.2).

31.08.2020, на виконання умов вказаного договору, ТОВ «Вейст-Буд» надано послуги для ТОВ «Грінера Україна» з розміщення/видалення ТВП на суму 922380,00 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 153730,00 грн), що підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.08.2020 №ОУ-0000093 (а.с. 41) та товарно-транспортними накладними від 09.08.2020 №090801, №090802, від 11.08.2020 №110805, №110802, №110801, №110807, від 12.08.2020 №120805, №120803, №120804, від 13.08.2020 №130807, №130805, №130813, №130808, №130801, від 14.08.2020 №140805, №140806, від 15.08.2020 №150803, №150804, №150801, №150802, від 17.08.2020 №170804, №170803, №170802, №170801, від 18.08.2020 №180810, №180805, №180813, №180811, №180802, №180808, №180803, №180806, №180807, від 19.08.2020 №190803, №190804, №190807, №190806, №190805, від 20.08.2020 №200805, №200804, №200806, від 21.08.2020 №210804, від 22.08.2020 №220802, №220803, №220801, №220804, від 24.08.2020 №240809, №240808, №240807, №240806, №240805, від 26.08.2020 №260816, №260815, №260814, №260813, №260812, №260811, №260810, №260809, від 27.08.2020 №270804, №270803, від 28.08.2020 №280804, від 29.08.2020 №290802, №290801, №290805, №290804, №280804 (а.с. 42-107).

На підставі рахунку-фактури від 31.08.2020 №СФ-0000107 на суму 922380,00 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 153730,00 грн) (а.с. 40), ТОВ «Грінера Україна» здійснено оплату послуг 17.08.2020 на суму 897457,50 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 149576,25 грн), 18.08.2020 - на суму 120000,00 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 20000,00 грн), 25.08.2020 258000,00 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 43000,00 грн), що підтверджується платіжним дорученням від 17.08.2020 №1755 та виписками з особового рахунку позивача в ПАТ «Укргазбанк» за 17.08.2020, 18.08.2020 та 25.08.2020 (а.с. 108-111).

На виконання вимог податкового законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну від 31.08.2020 №3 на суму ПДВ 922380,00 грн (обсяг поставленої продукції з ПДВ 153730,00 грн) для реєстрації в ЄРПН (а.с.19-20).

15.09.2020 відповідачем-1 надіслано позивачу квитанцію №9233550718 про те, що документи прийнято, реєстрація зупинена, де було вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) від 31.08.2020 №3 в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, додатково повідомлено, що показник: D= 1.2840%, P= 2280 (а.с. 21-22).

У зв`язку з цим, 08.10.2020 позивачем були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту надання послуг для ТОВ «Грінера Україна» (а.с. 24-29, 31-132).

Подання позивачем вказаних пояснень з додатками (37 додатків) підтверджується повідомленням контролюючого органу від 08.10.2020 №3 (а.с. 23).

Разом з тим, 09.10.2020 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №2022947/38247777 (далі - рішення) про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, згідно з яким підстави для відмови у її реєстрації є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Водночас, в графі «Додаткова інформація» зазначено: «встановлено невідповідність в наданих копіях документів» (а.с. 17-18).

Вказане рішення податкового органу оскаржено позивачем в адміністративному порядку (а.с.133). При цьому, для оскарження рішення позивач надав оновлений пакет документів (39 додатків), що засвідчують реальність господарської операції.

Проте, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 23.10.2020 №58089/38247777/2 скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржене рішення без змін (а.с. 30).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно абз. 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну від 31.08.2020 №3, для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165).

Пунктами 4, 5, 6, 7, 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Уразі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно вимог п.п. 11, 25 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно квитанції від 15.09.2020 №9233550718, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Разом з тим, така квитанція не містить податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в податковій накладній від 31.08.2020 №3.

Доказів включення позивача до переліку ризикових платників податків у формі рішення суду не надано, не надано і доказів існування такого рішення.

Як вірно зазначено судом, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції від 15.09.2020 №9233550718 про зупинення реєстрації ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений.

Натомість в якості додаткового показника зазначений такий показник, як D= 1.2840%, P= 2280. Однак, такий покажчик не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини ні за яких умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Нечітке формулювання органом ДПС у вказаних квитанціях підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Згідно з вимогами пунктів 6, 7, 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Як встановлено судом, податкова накладна від 31.08.2020 №3 на суму ПДВ 153730,00 грн, сформована ТОВ «Вейст-Буд» на дату надання послуг 31.08.2020.

Вищевказані послуги підтверджені первинними документами (а.с.31-132), які були також долучені позивачем до пояснень щодо податкової накладної від 31.08.2020 №3, реєстрацію якої зупинено.

Однак, за змістом рішення від 09.10.2020 №2022947/38247777, підставою для відмови у реєстрації ПН від 31.08.2020 №3 стало те, що позивачем не надано копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Суд вірно вважав необґрунтованим твердження відповідача-1, що платником податків надано не всі необхідні документи, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин податковим органом суду не надано. Більше того, зі змісту повідомлення від 08.10.2020 №3 (а.с.23) підтверджується, що позивачем долучено до пояснень 37 додатків.

У постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20) Верховний Суд зазначив, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України) (п.52).

При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (п.53).

Судом встановлено, що в графі «Додаткова інформація» контролюючим органом зазначено підставу відмови у реєстрації податкової вищевказаної ПН в ЄРПН: «встановлено невідповідність в наданих копіях документів».

На підтвердження вказаних обставин представник відповідачів у відзиві зазначив, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН в протоколі №112/17-00 від 09.10.2020 додатково зазначено про ненадання позивачем необхідних документів.

За змістом витягу з протоколу №112/17-00 від 09.10.2020 (а.с.145-146), підставою для прийняття оспорюваного рішення стало ненадання позивачем документу про перелік транспортних засобів, які будуть здійснювати доставку ТПВ (офіційного листа), як передбачено п. 5.2-5.3 Договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами №43100697-1 від 23.09.2019, укладеного з ТОВ «ЕКО-ЛІДЕР Т». Крім того, в наданих копіях документів спостерігається невідповідність даних у кількості тонн прийнятих у ТОВ «Грінера Україна» ТПВ на захоронення (1229,84) та захоронених (8827,39) на території Тернопільської міської територіальної громади, відповідно до акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.08.2020 №152, укладеного між ТОВ «Вест-Буд» (Замовних) та ТОВ «ЕКО-ЛІДЕР Т» (Виконавець). За змістом податкової накладної від 31.08.2020 №3 надано послуг з вивезення ТПВ в кількості 1229,84 тонн.

При цьому, такий протокол не містить посилань щодо прийняття рішення про віднесення ТОВ «Вест-Буд» до ризикових платників податків, в той час, як підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №3 в ЄРПН відповідачем-1 у квитанції від 15.09.2020 №9233550718 визначено, що ТОВ «Вест-Буд» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не містить такого посилання і оспорюване рішення.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вірно зазначено судом, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності; або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем-1, в рядку «Додаткова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Відтак вірним є висновок суду, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Крім того, як вірно зазначено судом, оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть видаткові накладні.

Як встановлено судом, позивачем було подано на розгляд комісії контролюючого органу ГУ ДПС у Рівненській області всі необхідні документи щодо господарської операції з ТОВ «Грінера Україна», на підставі якої позивачем сформовано податкову накладну від 31.08.2020 №3.

Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операцій, в рамках яких виписано податкові накладні, які оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду про необґрунтованість посилання відповідача-1 на умови договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами №43100697-1 від 23.09.2019, укладеного позивачем з ТОВ «ЕКО-ЛІДЕР Т», адже предметом податкової накладної від 31.08.2020 №3, у реєстрації якої відмовлено, є господарська операція позивача з ТОВ «Грінера Україна». Більше того, за умовами договору від 11.11.2019 №11/11/19 (а.с.35-38), право власності на ТПВ переходить Виконавцеві в момент підписання Акту наданих послуг (п.2.8).

Відсутні також розбіжності даних у кількості тонн прийнятих у ТОВ «Грінера Україна» ТПВ на захоронення, адже згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2020 №ОУ-0000093 та рахунком-фактурою від 31.08.2020 №СФ-0000107, кількість прийнятих на захоронення ТПВ та відображених у податковій накладній від 31.08.2020 №3 становить 1229,84 тонн (а.с. 19-20, 40-41). Зазначене не заперечується відповідачами як у відзиві на позов, так і у витязі з протоколу №112/17-00 від 09.10.2020 (а.с.145-146).

Судом також враховано, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Однак, в ході судового розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20), які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Отже, враховуючи безпідставність висновків контролюючого органу про відповідність податкової накладної позивача від 31.08.2020 №3 пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків на додану вартість, визначених у Додатку №1 до Порядку №1165, а також зважаючи на те, що відповідачем-1 не було надано доказів перебування позивача у переліку ризикових платників податку, тобто позивач не відповідає критеріям ризиковості платника податку, суд дійшов вірного висновку про безпідставність зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Враховуючи наведене вірним є висновок суду, що вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Натомість платником податків надано було до податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та до суду первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, із здійснення яких було виписано відповідну податкову накладну.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 02 липня 2019 року у справі № №140/2160/18, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 11.09.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV (далі Закон №3477-IV) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським судом з прав людини у пункті 36 рішення по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону №3477-IV підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем-1 зазначених вище принципів при прийнятті спірних рішень дотримано не було.

Як вірно зазначено судом, саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано у відповідних рішеннях, водночас з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію податкових накладних.

З врахуванням викладеного, вірним є висновок суду, що рішення № №2022947/38247777 від 09.10.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправним та його слід скасувати.

Разом з тим, заявлена позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №3 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних також підлягала задоволенню з урахуванням наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Судом також враховано при обранні ефективного способу відновлення порушених відповідачем прав позивача такі норми та практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що згідно встановлених судом обставин, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області, приймаючи 09.10.2020 рішення про відмову у реєстрації накладної, діяла необґрунтовано, без урахування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах, внаслідок чого необхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягали до задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 460/8615/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 14.02.2023.