Рішення

від 09.02.2023 по справі 345/4058/22

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4058/22

Провадження № 2/345/125/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2023 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.

представника позивача-відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача держави в особі

Державної служби України з питань безпечності

харчових продуктів та захисту споживачів Дворніка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Олфрутс-Україна", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової влаcності, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Держави в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Олфрутс-Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про виділення внатурі часткиіз спільноїчасткової власностіта припинення права спільноїчасткової власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Держави в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Олфрутс-Україна", ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності, -

в с т а н о в и в:

Позивач-відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності, а саме просить: виділити йому в натурі в цілому як окремий об`єкт 70/1000 часток виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно із технічним паспортом складається з літери «Г», «Д» на плані: закритий склад, загальною площею 366,5 кв.м., відкритий склад, загальною площею 327,9 кв.м., пожежний резервуар, частини огорожі №1, площею 176,0 кв.м.; виділити йому у власність в натурі в цілому як окремий об`єкт 6/1000 часток виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що згідно із технічним паспортом складається з: літера «Е», на плані: сторожова будка, загальною площею 15,5 кв.м.; припинити право спільної часткової власності на 70/1000 частки виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та право спільної часткової власності на 6/1000 частки виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із виділенням вказаних часток в натурі.

ОСОБА_1 позов мотивує тим, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу виробничих приміщень від 01.11.2005 року, реєстраційний номер Д-1156 та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу виробничих приміщень від 11.04.2006 року, реєстраційний номер Д-148 ОСОБА_1 було придбано нежитлові приміщення, а саме закритий склад, загальною площею 366,5 кв.м., відкритий склад, загальною площею 327,9 кв.м., пожежний резервуар, частину огорожі №1, площею 176,0 кв.м. та сторожову будку, загальною площею 15,5 кв.м., що разом складає 76/1000 ідеальних часток виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно змісту інформаційної довідки іншими співвласниками виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 є: держава в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з часткою 530/1000; ТОВ «Олфрутс-Україна» з часткою 126/1000; ОСОБА_3 з часткою 8/1000; ОСОБА_4 з часткою 141/1000; ОСОБА_5 з часткою 119/1000.

ОСОБА_1 зазначає, що згідно технічних паспортів на виробничі будинки з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 висновку ФОП ОСОБА_6 та акту конкретного користування належні ОСОБА_1 нежитлові приміщення є самостійними об`єктами нерухомості, мають окремі під`їзди. Проте посвідчити договір про поділ часток виробничого будинку з громадськими будівлями і спорудами неможливо у зв`язку із відмовою відповідача (держави в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) від підписання необхідних для виділу документів та небажання інших відповідачів проводити поділ нерухомого майна в добровільному порядку. Як наслідок, ОСОБА_1 не може належним чином розпоряджатися своїм майном, а тому змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Відповідач-позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічноюпозовною заявою про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності, а саме просить: виділити йому у власність в натурі в цілому як окремий об`єкт 141/1000 часток виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами з адресою АДРЕСА_1 , що згідно із технічним паспортом складається з літери «Б» - гаражів зі складом приміщення №1-11, загальною площею 364,7 кв.м., огорожа №1, площею 38,2 кв.м., огорожа №2, площею 157,9 кв.м., огорожа №3, площею 99,0 кв.м., ворота №6, площею 6,8 кв.м., ворота №7, площею,14,2 кв.м., ворота №8, площею 6,2 кв.м.; припинити право спільної часткової власності на 141/1000 частки виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із виділенням частки в натурі.

ОСОБА_4 зустрічну позовну заяву мотивує тим, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу виробничих приміщень від 20.12.2011 року, реєстраційний номер Д-4103 ОСОБА_4 було придбано нежитлові приміщення, а саме: літера «Б» - гаражі зі складом приміщення №1-11, загальною площею 364,7 кв.м., огорожа №1, площею 38,2 кв.м., огорожа №2, площею 157,9 кв.м., огорожа №3, площею 99,0 кв.м., ворота №6, площею 6,8 кв.м., ворота №7, площею,14,2 кв.м., ворота №8, площею 6,2 кв.м., що разом складає 141/1000 ідеальних часток виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іншими співвласниками виробничих приміщень за адресою АДРЕСА_1 є: держава в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з часткою 530/1000; ТОВ «Олфрутс-Україна» з часткою 126/1000; ОСОБА_1 з часткою 76/1000; ОСОБА_3 з часткою 8/1000; ОСОБА_5 з часткою 119/1000.

Відповідно до технічного паспорта на виробничий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 висновку ФОП ОСОБА_6 та акту конкретного користування належні ОСОБА_4 нежитлові приміщення є самостійними об`єктами нерухомості, мають окремі під`їзди. Проте посвідчити договір про поділ часток виробничого будинку з громадськими будівлями і спорудами неможливо у зв`язку із відмовою відповідача (держави в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) від підписання необхідних для виділу документів. За таких обставин ОСОБА_4 не може належним чином розпоряджатися своїм майном, а тому змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності, а саме просить: виділити йому у власність в натурі в цілому як окремий об`єкт 8/1000 часток виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що згідно з технічним паспортом складається з літери «Є», «Ж», на плані: операторна АЗС, загальною площею 6,4 кв.м., склад для зберігання ПММ, загальною площею 9,6 кв.м., частину огорожі №1, площею 260,0 кв.м.; припинити право спільної часткової власності на 8/1000 частки виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами, у зв`язку із виділенням частки в натурі.

ОСОБА_3 позов мотивує тим, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу виробничих приміщень від 25.07.2007 року, реєстраційний номер Д-1066 ОСОБА_3 було придбано нежитлові приміщення, а саме: операторна АЗС, загальною площею 6,4 кв.м., склад для зберігання ПММ, загальною площею 9,6 кв.м., частину огорожі №1, площею 260,0 кв.м., що разом складає 8/1000 ідеальних часток виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іншими співвласниками виробничих приміщень за адресою АДРЕСА_1 є: держава в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з часткою 530/1000; ТОВ «Олфрутс-Україна» з часткою 126/1000; ОСОБА_1 з часткою 76/1000; ОСОБА_4 з часткою 141/1000; ОСОБА_5 з часткою 119/1000.

Відповідно до технічного паспорта на виробничий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 висновку ФОП ОСОБА_6 та акту конкретного користування належні ОСОБА_3 нежитлові приміщення є самостійними об`єктами нерухомості, мають окремі під`їзди. Проте посвідчити договір про поділ часток виробничого будинку з громадськими будівлями і спорудами неможливо у зв`язку із відмовою відповідача (держави в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) від підписання необхідних для виділу документів. Таким чином, ОСОБА_3 не може належним чином розпоряджатися своїм майном, а тому змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Представник держави в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів подав відзиви на первісний позов ОСОБА_1 та зустрічні позовні заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Вважає вказані позови такими, що не підлягають задоволенню. Просить врахувати, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери її управління.

У частині шостій статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» зазначено, що для включення державного майна до переліку об`єктів малої приватизації уповноважені органи управління постійно переглядають, виявляють державне майно, яке безпосередньо не забезпечує виконання такими органами встановлених законодавством завдань; державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств; майно, що більше 3 років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується та щокварталу вносять Фонду державного майна України свої пропозиції щодо включення державного майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Також в частині 4 статті 12 цього Закону зазначено, що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до ч.6 цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права, зокрема, щодо вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває у його користуванні. Забороняється ділити предмет правочину/господарського зобов`язання з метою ухилення від вимог, передбачених цією статтею.

Згідно ч.1 ст.15 вищевказаного Закону об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Листом №21.1-16/17229 від 08.11.2022 року «Щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2023 році» Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надала пропозиції про включення до об`єктів до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2023 році,серед яких і виробниче приміщення комплекс за адресою АДРЕСА_1 . На даний час інформація щодо внесення до переліку об`єктів малої приватизації виробничих приміщень за адресою АДРЕСА_1 у Держпродспоживслужби відсутня. Тому представник Держпродспоживслужби просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про виділ в натурі часток із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності відмовити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 адвокат Булавинець М.М. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 про виділ в натурі часток із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності підтримав в повному обсязі. Зустрічні позови ОСОБА_4 , ОСОБА_3 визнав, не заперечив щодо їх задоволення.

Представника відповідача Держпродспоживслужби в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з підстав наведених у відзивах.

Відповідач-позивач ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Повністю підтримує свої позовні вимоги. Позови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 визнає (а.с. 210).

Відповідач-позивач ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Повністю підтримує свої позовні вимоги. Позови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 визнає у повному обсязі (а.с. 212).

Відповідач ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнає у повному обсязі (а.с. 211).

Представник відповідача ТОВ «Олфрутс-Україна» подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнає у повному обсязі (а.с. 213).

Суд, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , представника Держпродспоживслужби, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу виробничих приміщень від 01.11.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М., реєстраційний номер Д-1156 (а.с. 4-5) ОСОБА_1 придбав об`єкт нерухомого майна, а саме закритий склад, зазначений в плані літерою «Г», загальною площею 366,5 кв.м., відкритий склад, зазначений в плані літерою «Д», загальною площею 327,9 кв.м., пожежний резервуар, зазначений в плані цифрою «І», частину огорожі №1, зазначену в плані цифрою 1, що складають 7/100 ідеальних часток виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Також 11.04.2006 року між ВАТ «Калушагропроменерго» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу (а.с. 6-7), за умовами якого ОСОБА_1 набув права власності на об`єкт нерухомого майна: сторожову будку, зазначену в плані літерою «Е», загальною площею 15,5 кв.м., що складає 6/1000 ідеальних часток виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, в загальному ОСОБА_1 набув право власності на 76/1000 ідеальних часток виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується також витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 8-9, 10-11).

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу виробничих приміщень від 20.12.2011 року, реєстраційний номер Д-4103 (а.с. 26-27) ОСОБА_4 було придбано 141/1000 часток виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та складаються з: літери «Б» - гаражі зі складом приміщення №1-11, загальною площею 364,7 кв.м., огорожа №1 - площею 38,2 кв.м., огорожа №2 - площею 157,9 кв.м., огорожа №3 - площею 99,0 кв.м., ворота №6 - площею 6,8 кв.м., ворота №7 - площею,14,2 кв.м., ворота №8 - площею 6,2 кв.м.

З договору купівлі-продажу від 25.07.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М., реєстраційний номер Д-1066 (а.с.30-31), вбачається, що ОСОБА_3 придбав об`єкт нерухомого майна, а саме: операторну АЗС, зазначену в плані літерою «Є», загальною площею 6,4 кв.м., склад для зберігання ПММ, зазначений в плані літерою «Ж», загальною площею 9,6 кв.м., частину огорожі №1, площею 260,0 кв.м., що становить 8/1000 ідеальних часток виробничих приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.48-51), окрім ОСОБА_1 (76/1000 ідеальних часток), ОСОБА_4 (141/1000 ідеальних часток), ОСОБА_3 (8/1000 ідеальних часток), іншими співвласниками виробничих приміщень за адресою АДРЕСА_1 є також:

-держава в особі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (530/1000 ідеальних часток);

-ТОВ «Олфрутс- Україна» (126/1000 ідеальних часток);

- ОСОБА_5 (119/1000 ідеальних часток).

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному

з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі,

а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Судом встановлено, що виробничі приміщення за адресою АДРЕСА_1 належать сторонам на праві спільної часткової власності.

Згідно з ч. 1ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника , який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий виділ можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що «допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».

До матеріалів справи долучено висновок ФОП ОСОБА_6 від 01.06.2021 року №3196 щодо технічної можливості об`єкта нерухомого майна (а.с.39), відповідно до якого 6/1000 частини виробничих приміщень по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 ; 70/1000 частки виробничих приміщень по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 ; 8/1000 частки виробничих приміщень по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 ; 141/1000 частки виробничих приміщень по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_4 знаходяться за однією адресою, але не з`єднані одне з одним, мають окремі під`їзди, є можливість роз`єднання на об`єкти нерухомого майна. Адреси новоутвореним об`єктам нерухомого майна присвоюються рішенням органу місцевого самоврядування.

Отже, вказаним висновком підтверджується наявна технічна можливість щодо виділу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в натурі належних їм часток виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 76, частини першої статті 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі статтею 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані

з порушенням порядку, встановленого законом.Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позову, представником Держпродспоживслужби не доведено, яким чином виділ належних ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 часток в натурі вплине на права володіння, користування і розпорядження належною Державі вособі Державноїслужби Україниз питаньбезпечності харчовихпродуктів тазахисту споживачів часткою.

Перешкод, які заважали б виділу майна в натурі, судом не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

На підставівикладеного, ст. ст.317, 355, 356, 358, 364 ЦК України, керуючись ст.ст.76-81, 89, 95,200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Виділити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у власність в натурі в цілому як окремий об`єкт 70/1000 часток виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що згідно технічного паспорта складається із: закритого складу, зазначеного літерою «Г», загальною площею 366,5 кв.м.; відкритого складу, зазначеного літерою «Д», загальною площею 327,9 кв.м.; пожежного резервуару, зазначеного цифрою «І»; частину огорожі №1, зазначену цифрою 1, площею 176,0 кв.м.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власність в натурі в цілому як окремий об`єкт 6/1000 часток виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що згідно технічного паспорта складається із: сторожової будки, зазначеної літерою «Е», загальною площею 15,5 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 70/1000 частки виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та на 6/1000 частки виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із виділенням вказаних часток в натурі.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволити.

Виділити ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , у власність в натурі в цілому як окремий об`єкт 141/1000 часток виробничого будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що згідно технічного паспорта складається з: літери «Б» - гаражів зі складом приміщення № 1-11, загальною площею 364,7 кв.м.; огорожі № 1, площею 38,2 кв.м.; огорожі № 2, площею 157,9 кв.м.; огорожі № 3, площею 99,0 кв.м.; воріт № 6, площею 6,8 кв.м.; воріт № 7, площею 14,2 кв.м.; воріт № 8, площею 6,2 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 141/1000 частки виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із виділенням вказаної частки в натурі.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволити.

Виділити ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , у власність в натурі в цілому як окремий об`єкт 8/1000 часток виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , що згідно технічного паспорта складається з: операторна АЗС, зазначена літерою «Є», загальною площею 6,4 кв.м.; склад для зберігання ПММ, зазначений літерою «Ж», загальною площею 9,6 кв.м.; частини огорожі №1, площею 260,0 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 8/1000 частки виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку із виділенням частки в натурі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарганарішеннясудуподаєтьсядоІвано-Франківськогоапеляційногосудупротягом тридцятиднів,здняйогопроголошення.Якщовсудовому засіданнібулооголошенолишевступнутарезолютивну частинисудовогорішенняабоуразірозглядусправи безповідомлення (виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здняскладенняповногосудовогорішення. Учасниксправи,якому повнерішеннясудунебуловручене уденьйогопроголошенняабо складення,маєправона поновленняпропущеногострокунаапеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 14.02.2023 року.

Суддя