Рішення

від 14.02.2023 по справі 638/12092/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12092/21

Провадження № 2/638/849/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Кондратюк І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання паркінгу, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» (далі - ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання паркінгу та просило стягнути заборгованість у розмірі 9877,04 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» обслуговує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідача є парковочне місце № НОМЕР_1 , площею 10,7 кв.м. в цьому будинку. У відповідності до договору № 14-К-п відносин власника парковочного місця та виконавця від 01.07.2008 року, відповідачу щомісяця надавалися рахунки на оплату експлуатаційних витрат паркінгу, однак останній не виконував належним чином свої обов?язки по своєчасній оплаті цих послуг, внаслідок чого за період з 07.02.2020 року до 30.06.2021 року виникла заборгованість у розмірі 9877,04 грн., яку позивач просить стягнути; також відшкодувати 590,89 грн. інфляційних втрат та 195,69 грн трьох відсотків річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що між ним та ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» не існує жодних договірних відносин у вказаний спірний період часу, на яких підставах позивач вважає себе виконавцем послуг та за якими тарифами їх надає йому не відомо. Відповідач в особі уповноваженого представника звертався до позивача з проханням надати документи на підтвердження наявності правових підстав надання житлово-комунальних послу в будинку по АДРЕСА_1 та затвердження співвласниками житлового будинку тарифів на надання таких послуг, але відповіді не отримав. Долучені до позовної заяви тарифи та їх складові не затверджені у встановленому законодавством порядку, не погоджені співвласниками житлового будинку та містять сумніви складові, які не передбачені чинним законодавством.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

06.06.2008 року ОСОБА_3 набув право власності на нежиле приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ. А-25 загальною площею 10,7 кв.м., розташоване за адресом: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.05.2008 року, виданого Дзержинською районною радою м. Харкова.

08.07.2008 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «АВАНТАЖ» укладено договір № 14-К-п відносин власника парковочного місця та виконавця (далі - Договір №14-К-п), предметом якого є надання послуги з утримання паркінгу, його обладнання та інженерних комунікацій та за дорученням власника забезпечення укладання договорів зі спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями щодо постачання комунальних послуг (послуг з постачання електричної енергії, холодного водопостачання) у цей паркінг та забезпечення охорони паркінгу в підземному паркінгу, розташованому в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.02.2013 року № 47 встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж» (далі - ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж»). Згідно з додатком 2 до вказаного рішення встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» по АДРЕСА_1 , для квартири; нежитлових приміщень, які: розташовані на 1-му поверсі та не мають безпосереднього виходу на сходові клітини; розташовані на 1-му поверсі та мають вихідна сходові клітини; розташовані вище 1-го поверху та мають вихід на сходові клітини.

07.05.2014 року право власності на нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ. А-25 загальною площею 10,7 кв.м., розташоване за адресом: АДРЕСА_1 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «БІСІАК».

05.11.2015 року створено ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» шляхом виділу з ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» та є правонаступником усіх прав та обов?язків останнього, пов?язаних з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.02.2013 року № 47 в частині додатків №№ 2, 6, 11 до цього рішення (пункт 4 реєстру прав та обов?язків, які передаються від ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» до ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» у результаті виділу (додаток 1 до розподільчого балансу від 30.09.2015 р.)).

07.02.2020 року ОСОБА_3 набув право власності на нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ. А-25 загальною площею 10,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо чинності в спірний період договору №14-К-п

Права і обов`язки виробників, виконавців, споживачів у сфері житлово-комунальних послуг встановлені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VII (далі - Закон № 2189-VII).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1875-IV в редакції станом на 2009 рік, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Договір №14-К-п був укладений з ОСОБА_3 як власником нежилого приміщення підвалу № 46 - місця для паркування, загальною площею 10,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , про що безпосередньо вказано в пункті 2.2 цього договору.

Редакція ч. 1 ст. 29 Закону № 1875-IV станом на 07.05.2014 року - дату державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування за ТОВ «БІСІАК», також встановлювала, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається з власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем. Згідно з пунктами 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV споживач зобов?язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 322 Цивільного кодексу передбачає, що саме власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 328 та п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Припиняється право власності у разі відчуження власником свого майна.

Частина 1 ст. 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов?язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов?язання сторін припиняються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 затверджено «Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території», пунктом 21 якого передбачено, що договір може бути розірвано достроково у разі переходу права власності (користування) на квартиру (житлове приміщення у гуртожитку), нежитлове приміщення у житловому будинку (гуртожитку) до іншої особи. Необхідність укладення в такому випадку додаткової угоди про розірвання договору не встановлено.

На підставі наведених норм права, суд приходить до висновку, що за чинним в 2014 році законодавством договір про надання житлово-комунальних послуг в багатоквартирному будинку, укладений із власником квартири, нежитлового приміщення в цьому будинку, вважається розірваним з дати переходу права власності на відповідне нерухоме майно до нового власника незалежно від того, укладено між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг додаткову угоду про його розірвання чи ні, оскільки до нового власника переходить тягар утримання майна та виникає зобов?язання укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Натомість пунктом 4.2.13 Договору № 14-К-п на відповідача покладено зобов?язання у випадку передання права власності на парковочне місце - забезпечити підписання новим власником відповідної трьохсторонньої додаткової угоди до цього договору щодо заміни власника, згідно умов якої до нового власника перейдуть всі права та обов?язки власника за цим договором, а також підписати таку додаткову угоду зі своєї сторони. До моменту підписання такої трьохсторонньої додаткової угоди до цього договору, власник зобов?язується продовжувати виконувати прийняті за цим договором обов?язки та сплачувати щомісячні платежі, передбачені цим договором.

Тобто, на відповідача покладені зобов?язання, які не передбачені чинним законодавством та виходять за межі його повноважень, оскільки після переходу права власності на нежитлове приміщення в житловому будинку, яким є нежитлове приміщення підвалу № 21 - місце для паркування, колишній власник не має прав та повноважень зобов?язувати нового власника укласти з виконавцем житлово-комунальних послуг відповідний договір. Ці зобов?язання покладені на нового власника чинним законодавством, безпосередньо пунктами 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV в 2014 році.

Таким чином, зобов?язання сторін за договором №14-К-п припинилися з 07.05.2014 року - дати державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування в літ. А-25 загальною площею 10,7 кв.м., розташоване за адресом: АДРЕСА_1 , за ТОВ «БІСІАК», а сам договір з цієї дати є розірваним.

Внаслідок цього між ОСОБА_3 та ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» як правонаступником ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» не могло в спірний період з 07.02.2020 року до 30.06.2021 року існувати правовідносин на підставі договору № 14-К-п.

Стосовно наданої позивачем копії листа ОСОБА_3 від 11.05.2019 року, в якому відповідач вказує, що є власником нежитлового приміщення підвалу № 46 - місця для паркування, суд зазначає, що відповідне твердження спростовується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому не приймається до уваги.

Так само судом не беруться до уваги доводи позивача про те, що відповідач не повідомляв його про перехід права власності на спірне нерухоме майно до іншої особи, а також твердження відповідача про те, що ним подавалося відповідне повідомлення, але його копія в нього не зберіглася внаслідок значного проміжку часу, оскільки ці обставини не впливають на факт припинення зобов?язань сторін за договором № 14-К-п після переходу власності на нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування до ТОВ «БІСІАК».

Щодо зобов?язання відповідача сплатити житлово-комунальні послуги

Відповідно до ст. 5 Закону № 2189-VII до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управлінням багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Стаття 5 Закону № 2189-VII визначає учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг споживачів (індивідуальних та колективних), управителя, виконавців комунальних послуг.

В пунктах 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VII зазначено, що: індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до пунктів 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VII індивідуальний споживач зобов?язаний:

- укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

- оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VII споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В той же час оплата повинна здійснюватися тільки за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 10 Закону № 2189-VII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком у разі визначення

управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2189-VII передбачено наступне:

- договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах (п. 3-1);

- у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», виконавчий орган місцевої ради (або інший орган - суб`єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов`язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя. Рішення щодо цього питання вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (п. 6).

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З заяв сторін про суті справи вбачається та не спростовується матеріалами справи, що до 07.02.2020 року або в спірний період до 30.06.2021 року у багатоквартирному будинку за адресом: АДРЕСА_1 , в якому розташоване нежитлове приміщення підвалу № 46 - місце для паркування, не створено об?єднання співвласників багатоквартирного будинку, а співвласниками даного багатоквартирного будинку не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Одночасно з цим, відповідним виконавчим органом Харківської міської ради не оголошено та не проведено такий конкурс.

Отже, вартість послуги з управління багатоквартирним будинком, розташованим за адресом: АДРЕСА_1 , у визначеному Законом № 2189-VII порядку не встановлена.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою в статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладаються законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Суд констатує, що відповідно до додатку 2 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.02.2013 року № 47 не встановлювався тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» по АДРЕСА_1 , для нежитлових приміщень, розташованих в підвалі житлового будинку, а встановлені тарифи для інших нежитлових приміщень не тотожні між собою.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у зв?язку з відсутністю встановлених або затверджених в установленому чинним законодавством порядку тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкової території або послугу з управління багатоквартирним будинком для нежитлових приміщень підвалу в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні підставі для нарахування за такі послуги та відповідно їх сплати.

Також суд зазначає, що позивач не надав до суду доказів того, що він є балансоутримувачем або уповноваженою ним особою, чи управителем житлового будинку за адресом: АДРЕСА_1 .

Крім того, в пункті 2.2 договору №14-К-п зазначалося, що виконавець надає в тому числі послугу за дорученням власника забезпечення укладення договорів зі спеціалізованими організаціями щодо забезпечення охорони паркінгу. Натомість в додатку 1 «Реєстр прав та обов?язків, які передаються від ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» до ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» у результаті виділу» до розподільчого балансу від 30.09.2015 року, не зазначено про правонаступництво позивача за усіма договорами, що були укладені ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж» зі спеціалізованими організаціями щодо забезпечення охорони будинку по АДРЕСА_1 .

В пункті 2 договору про надання охоронних послуг № 02/08-19 від 01.08.2019 року зазначено, що обов?язковою умовою на час укладання та здійснення договору є наявність у замовника, тобто ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж» повноважень на його володіння (користування) «об?єктом» (у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренда, лізинг, доручення тощо).

У ТОВ «ПЕОЖБ «Претиж» не має права володіння (користування) житловим будинком та паркінгом за адресом: АДРЕСА_1 (додаток №1 до договору № 02/08-19 від 01.08.2019 року) у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренда, лізинг, доручення тощо.

При цьому, до наданих до суду розрахунків включені відшкодування вартості витрат з послуги охорони, які вдвічі більші за всі інші послуги в цілому.

В рахунках зазначено про відшкодування витрат з освітлення та водопостачання, однак копії відповідних договорів з постачальниками послуг електропостачання та водопостачання позивачем не надано.

До складу послуг за договором №14-К-п та експлуатаційних витрат в рахунках за спірний період включені витрати на орендну плату. Однак, власник земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:07:005:0007, а саме Харківська міська рада в особі Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради в листі від 11.11.2021 року № 8794/0/553-21 вказує, що строк дії договору оренди землі за реєстраційним номером 140667100054 від 04.04.2006 року - до 31.12.2006 року. Земельна ділянка СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» до земель запасу міста не поверталася. Отже, чинного договору оренди землі немає, а відтак не може й бути й орендної плати.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ПЕОЖБ «Престиж».

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов?язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну (правничу) допомогу. З цієї ж підстави суд залишає без задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263, 265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Престиж» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання паркінгу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, починаючи з 15 лютого 2023 року.

Головуючий