Постанова

від 08.02.2023 по справі 384/413/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2023 року м. Кропивницький

справа № 384/413/21

провадження № 22-ц/4809/349/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Гончар В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Згода»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода», на рішенняВільшанського районного суду Кіровоградськоїобластівід09 литопада 2022 рокуу складі судді Галицького В.В. і

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» (далі ТОВ «Згода») та просила:

-стягнути з ТОВ «Згода» на користь ОСОБА_1 48232, 92 грн заборгованостя з орендної плати за договором оренди землі від 17.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Згода» щодо земельної ділянки загальною площею 4,7665 га на території Вільшанськогої селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524355100:03:000:2006, номер запису про речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18192017;

-достроково розірвати договір оренди землі від 17.05.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Згода» щодо земельної ділянки загальною площею 4,7665 га на території Вільшанськогої селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524355100:03:000:2006, номер запису про речове парво в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18192017;

-стягнути судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та відповідачем 17.05.2016 укладено договір оренди землі площею 4,7665 га, розташованої на території Вільшанської селищної ради Кіровоградської області, кадастровий номер 3524355100:03:000:2006.

Вищевказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16.03.2015 № 156.

Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що договір укладено на 30 років.

Пунктом 4.1. сторони передбачили, що розмір орендної плати за цим договором становить 7975,60 грн, що відповідає 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 2.3. врегульовано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 177236,30 грн..

При обчисленні орендної плати враховується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі (п.4.3. договору).

Орендар сплачує орендну плату орендодавцеві не пізніше 30 грудня поточного року (п. 4.4. договору).

Державна реєстрація права оренди відповідача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 21.12.2016 (номер запису про інше речове право: 18192017).

За період з 2016 року по 2021 рік відповідач не сплачував орендну плату за договором. Загальна сума заборгованості по орендній платі становить 48232,92 грн.

Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградськоїобластівід09 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» на користь ОСОБА_1 48232 грн 92 коп заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 17.05.2016, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Згода» щодо земельної ділянки загальною площею 4,7665 га, на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524355100:03:000:2006, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18192017.

Достроково розірвано договір оренди землі від 17.05.2016, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Згода» щодо земельної ділянки загальною площею 4,7665 га на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524355100:03:000:2006, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18192017.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за договором оренди землі, не здійснював виплату орендної плати за 2016-2021 роки з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що свідчить про систематичність порушення ним умов договору, а тому суд першої інстанції вважав, що ная вні всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ «Згода» просить скасувати рішення Вільшанського районного суду Кіровоградськоїобластівід09 литопада 2022 року та ухвалити нове, яким відовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване.

Відповідча вказує, що на виконаня заяви позивача про орендну плату на 10 років наперед, остання отримала орендну плату в сумі 70000 грн за 2016-2025 роки, що підтверджується видатковим касовим ордером.

Крім того, продовжили строк дії договорів оренди землі та уклали відповідні додаткові угоди та 17.06.2016 уклали новий договір строком гана 30 років щодо земельної ділянки плошею 4,7665 га.

Станом на 13.05.2016 був чинний договір оренди землі від 06.12.2006 за умовами якого була сплачена орендна плата наперед за 10 років.

Суд першої інстанції не надав оцінки та не взяв до уваги, а позивачем не спростовано посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 отримала 70000 грн.

При цьому, суд першої інстанції стягнувши орендну плату в заявленому позивачем розмірі порушив норми Податкового кодексу України.

Від адвоката Боруш А.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Боруш А.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 , підтримав доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та представник ТОВ «Згода» в судове засідання апеляційного суду не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправленнь з судовими повістками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без участі осіб, які не з`явилися, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Згода» 06.12.2006 року уклали договір оренди землі (надалі договір) площею 4,77 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Вільшанської селищної ради, Вільшанського району, Кіровоградської області.

Договір укладено на 10 років.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 53686 грн.

Орендна плата вноситься з 01 серпня по 31 грудня.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 40 договору).

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).

Договір зареєстрований у Вільшанському КРФ ДП «Центр ДЗКУ», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2006 року за №90.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2015, посвідченого державним нотаріусом Вільшанської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №156, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його двоюрідна племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3524355100:03:000:2006 площею 4,7665 га., яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР №009533.

Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №226262062 від 30.09.2020 року, власником земельної ділянки площею 4,7665 га., кадастровий номер 3524355100:03:000:2006, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є позивач.

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Згода» 17.05.2016 уклали договір оренди землі (надалі договір) площею 4,7665 га, яка знаходиться на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524355100:03:000:2006, право оренди якої зареєстровано державним реєстратором Войцехівським А.В., Добровеличківська селищна рада Добровеличківського району, Кіровоградська область 21.12.2016 (номер запису про інше речове право: 18192017), що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 3.1. договору, договір укладено на 30 (тридцять) років.

Відповідно до п. 4.1. договору, розмір орендної плати за цим договором становить 7975,60 грн., що відповідає 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У відповідності до п. 2.3. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 177236,30 грн.

При обчисленні орендної плати враховується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі (п. 4.3. договору).

Орендар сплачує орендну плату орендодавцеві не пізніше 30 грудня поточного року (п. 4.4. договору).

Пунктом 7.4. договору, передбачено обов`язок орендаря: своєчасно сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (п. 8.3. договору).

За період з 2016 року по 2021 рік відповідач не сплачував орендну плату за договором оренди землі, що підтверджується наступним розрахунком:

2016рік -177236,30грн.*4,5% =7975,60грн.;

2017рік -177236,30грн.*4,5% =7975,60грн.;

2018рік -177236,30грн.*4,5% =7975,60грн.;

2019рік -180045,33грн.*4,5% =8102,04грн.;

2020рік -180045,33грн.*4,5% =8102,04грн.;

2021рік -180045,33грн.*4,5% =8102,04грн..

Загальна сума заборгованості по орендній платі становить 48232 грн. 92 коп.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина першастатті 628 ЦК України).

Згідно із статтею 2Закону України«Про орендуземлі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті «б» частини першої статті 90ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до статті 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 525ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами першою-четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності впорядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених устатті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 407ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

У статті 21Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13,21Закону України«Про орендуземлі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Стаття 611ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Приписами ст. 96 ЗК України встановлено, що землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зістаттею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності під час розгляду справи судом визначає можливості й обов`язки сторін щодо доказування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12ЦПК України).

Відповідно до положень частини першоїстатті 81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Згода» 06.12.2006 уклали договір оренди землі (надалі договір) площею 4,77 га. ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Вільшанської селищної ради, Вільшанського району, Кіровоградської області (а.с.53).

Договір укладено на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 53686 грн. Орендна плата вноситься з 01 серпня по 31 грудня. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 40 договору). Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору). Договір зареєстрований у Вільшанському КРФ ДП «Центр ДЗКУ», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2006 року за №90.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2015, посвідченого державним нотаріусом Вільшанської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №156, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його двоюрідна племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3524355100:03:000:2006 площею 4,7665 га, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР №009533 (а.с.54).

Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №226262062 від 30.09.2020, власником земельної ділянки площею 4,7665 га, кадастровий номер 3524355100:03:000:2006, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є позивач (а.с.15-16).

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Згода» 17.05.2016 уклали договір оренди землі (надалі договір) площею 4,7665 га., яка знаходиться на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524355100:03:000:2006, право оренди якої зареєстровано державним реєстратором Войцехівським А.В., Добровеличківська селищна рада Добровеличківського району, Кіровоградська область 21.12.2016 року (номер запису про інше речове право: 18192017), що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.11-12, 13-14)

Згідно п. 3.1. договору, договір укладено на 30 (тридцять) років.

Відповідно до п. 4.1. договору, розмір орендної плати за цим договором становить 7975,60 грн., що відповідає 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У відповідності до п. 2.3. договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 177236,30 грн.

При обчисленні орендної плати враховується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі (п. 4.3. договору).

Орендар сплачує орендну плату орендодавцеві не пізніше 30 грудня поточного року (п. 4.4. договору).

Пунктом 7.4. договору, передбачено обов`язок орендаря: своєчасно сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання, за рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (п. 8.3. договору).

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалась на факт систематичної несплати орендної плати згідно договору оренди земльної ділянки від 17 травня 2016 року за 2016-2021 роки.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з погіршенням здоров`я через нещасний випадок, 13.05.2016 їй було виплачено наперед орендну плату за 10 років за користування земельною ділянкою за 2016-2025 роки в загальній сумі 70000 грн.

На підтвердження вказаних вимог, ТОВ «Згода» було надано до суду першої інстанції видатковий касовий ордер від 13 травня 2016 року, про отримання позиваем коштів в сумі 70 000 грн, підстава: «орендна плата за 2016-2025 роки» (а. с. 52).

Аналізуючи зміст вказаного видаткового касового ордеру, суд приходить до висновку, що дійсно 13 травня 2016 року ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Згода» 70000 грн в рахунок орендної плати за 2016-2025 роки.

Проте, не підтверджує ті обставини, що вказані кошти були сплачені ОСОБА_1 в рахунок сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 17.05.2016 року саме за 2016-2025 роки.

Однак, вказаний видатковий ордер не підтверджує, що позивач отримала орендну плату саме за договором від 17.05.2016, оскільки на дату отримання коштів позивачем, був чинним договір оренди укладений між сторонами 06.12.2006, строк дії якого до 19.12.2016.

Пунктом 3.3 договору оренди землі від 17.05.2016 передбачено, що право оренди в орендаря виникає з моменту державної реєстрацї цього права у встановленому чинним законодавством України порядку (а.с.11).

Згідно доданої до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №226262062 від 30.09.2020 року, право оренди ТОВ «Згода» на підставі договору від 17.05.2016 було зареєстроване 21.12.2016, тобто станом на час отримання 13.05.2016 позивачем коштів в розмірі 70000 грн діяв договір оренди землі від 06.12.2006.

Аналізуючи зміст договору оренди землі від 17.07.2016 суд приходить до висновку, що сторони не обумовили, що орендодавець ОСОБА_1 вже отримала орендну плату від орендаря ТОВ «Згода» за вказаним договором наперед.

Інших доказів, які б підтверджували орендну плату відповідачем за договором оренди землі від 17.05.2016 суду не надано.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, позивач не отримала належні їй на підставі договору оренди кошти, а сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, на підставі всебічно з`ясованих обставин справи, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договороу оренди земельної ділянки та наявність підстав про задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Що стосується доводів апеляційної скарги, що стягнувши орендну плату в заявленому позивачем розмірі суд першої інстанції порушив норми Податкового кодексу України, що встановлюють правила оподаткування доходів фізичних осіб, суд звертає увагу, що визначена судом першої інстанції сума орендної плати обрахована без урахування податків та зборів, які підлягають стягненню з позивача.

При виплаті позивачу визначеної судом орендної плати, ТОВ «Згода» як податковий агент, повинно буде відрахувати з цієї суми відповідні податки та збори.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» залишити без задоволення, а рішення Вільшанського районного суду Кіровоградськоїобластівід09 литопада 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 13.02.2022.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М.Єгорова

О. Л. Карпенко