Постанова

від 17.01.2023 по справі 384/142/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2023 року м. Кропивницький

справа № 384/142/20

провадження № 22-ц/4809/5/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дуковського О.Л.

суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря Демешко Л.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 ;

відповідач ОСОБА_3 , Вільшанська селищна рада Вільшанського району Кіровоградської області;

третя особа - Державний реєстратор з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справузаапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2020 року, у складі головуючого судді Галицького В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, третя особа Державний реєстратор з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області про визнання протиправними рішень та скасування державної реєстрації на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до суду позов до ОСОБА_3 , Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області, третя особа Державний реєстратор з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області про визнання протиправними рішень та скасування державної реєстрації на нерухоме майно.

В обгрунтування позову посилався на те, що він є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 19.02.1988.

Згідно технічного паспорту на будинок, загальна площа земельної ділянки складає 0,2556 га (копія присадибного плану, розробленого 17 липня 1974 року, додається).

Позивач має намір довести до логічного завершення приватизацію земельної ділянки, яка наділена йому на умовах користування та володіння.

Вказував, що 16.04.2019 звернувся із заявою до Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області з проханням надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до виписки з рішення Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області від 26.05.2019 №529, ОСОБА_1 був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,2700 га з них: 0,1500 га. - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,1200 га. для індивідуального садівництва категорії земель житлової та громадської забудови, земель комунальної власності Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Зазначав, що ним було укладено договір від 04.06.2019 на проведення робіт з ліцензованою проектною організацією.

Розробник проекту землеустрою, склав проект відповідно до вимог договору на проведення робіт та чинного земельного законодавства України.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок пройшов обов`язкову державну експертизу, про що свідчить висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20.01.2020 за №621/82-20. 21.01.2020 позивач подав заяву з метою внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, проте, державним кадастровим реєстратором Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області рішеннями № РВ-3500886722020, та № РВ-3500886742020 від 22 січня 2020 року, було відмовлено, мотивуючи тим, що в межах запропонованої для реєстрації земельних ділянок, знаходяться інші зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами: 3524355100:50:160:0004, 3524355100:50:160:0007.

Позивач вказував, що відповідно до акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 22.08.2018 (відносно землекористувача ОСОБА_3 ), позивача, як суміжного землекористувача (суміжного сусіда гр. ОСОБА_3 ) не було включено до зазначеного акта, натомість зазначили неіснуючу адресу « АДРЕСА_2 » під назвою «землі комунальної власності Вільшанської селищної ради».

Позивач вважає, що його конституційні права при складанні акта відносно прибудинкової території гр. ОСОБА_3 грубо порушені.

Розробником проектної документації гр. ОСОБА_3 , розміри присадибної ділянки підведені таким чином, що в результаті не зберігається форма та конфігурація землі, що передбачена технічним паспортом гр. ОСОБА_3 , натомість була порушена форма та конфігурація присадибного плану позивача, розробленого 17.07.1974 , накладенням ділянки гр. ОСОБА_3 на ділянку суміжного землекористувача по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Відповідно до акту «Переміру присадибного землекористування ОСОБА_1 » від 06.12.2019, площа земельної ділянки суттєво змінилася по конфігурації ширина земельної ділянки відповідає технічному паспорту, довжина обох сторін збільшилася на 70 метрів.

Позивач стверджує, що технічний паспорт ОСОБА_3 , розроблений набагато пізніше, ніж його власний, що не дає їй дозволу на свій розсуд змінювати конфігурацію садиби позивача (кілок забитий у позивача на подвір`ї).

Технічний паспорт на земельну ділянку (присадибний план), абсолютно відповідає розміру ділянок, які позивач має намір приватизувати та жодних змін до присадибного плану прибудинкової території позивача, не вносилося, натомість дані (конфігурація землі) технічного паспорту ОСОБА_3 , не відповідають документу, що посвідчує право власності на земельні ділянки відповідачки.

Просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області від 28 вересня 2018 року №414 «Про затвердження технічної документації щодо передачі земельних ділянок безоплатно у власність» в частині «1.Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області» та в частині «2. Надати у власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в межах норм безоплатної приватизації з подальшою державною реєстрацією: гр. ОСОБА_3 , земельну ділянку безоплатно у власність загальною площею - 0,1500 га з них по угіддях: для обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд 0,1500 га, кадастровий №3524355100:50:160:0004 за адресою: АДРЕСА_4 ».Скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 3524355100:50:160:0004, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі від 08.10.2018 ;

визнати протиправним та скасувати рішення Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області від 31 січня 2019 року за №477 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність» в частині «1.Затвердити ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального садівництва загальною площею 0,1187 га (ріллі) кадастровий №3524355100:50:160:0007, категорії земель сільськогосподарського призначення земель комунальної власності на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області» та в частині «2. Надати гр. ОСОБА_3 земельну ділянку безоплатно у власність для ведення індивідуального садівництва загальною площею 0,1187 га (ріллі) кадастровий №3524355100:50:141:0011, категорії земель сільськогосподарського призначення земель комунальної власності на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області»;

скасувати державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 3524355100:50:160:0007, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі від 08.10.2018.

Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі .

Вказує на те, що судом першої інстанції не були з?ясовані обставини справи, що мають значення для справи, що у свою чергу призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення у справі.

Вважає рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права .

Зазначає, що суду апеляційної інстанції необхідно звернути увагу на технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а саме на графічний матеріал, з якого вбачається, що розміри не відповідають вимірам присадибного плану інвентарної справи, тобто мають розбіжності між собою.

Крім того, посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги інвентарну справу на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_3 .

Вважає, що розміри присадибної ділянки ОСОБА_3 відведені таким чином, що в результаті не зберігається форма та конфігурація землі, що передбачена згідно технічного паспорту ОСОБА_3 та порушує форму та конфігурацію його присадибного плану.

Адвокат Куєвда Ю.С., яка представляє інтереси ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а скаргу залишити без задоволення.

Вільшанська селищна рада Вільшанського району Кіровоградської області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Вказує на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що його право користування земельною ділянкою порушено рішенням органу місцевого самоврядування шляхом передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 .

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем було заявлено клопотання про призначення земельно - технічної експертизи.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16.11.2021 задоволено вказане клопотання та призначено у даній справі земельно технічну експертизу.

На вирішення експертизи поставлено питання: чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок:

кадастровий номер 3524355100:50:160:0004, розташованої на території Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_3 ;

кадастровий номер 3524355100:50:160:0007, розташованої на території Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, цільове призначення для індивідуального садівництва на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що зазначена у присадибному плані, розташованого на ній житлового будинку, право власності на який належить ОСОБА_1 , відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.

Для проведення вказаної експертизи було надано: матеріали даної цивільної справи, для дослідження правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на земельні ділянки, що містять: свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок (том 1а.с.13); реєстраційний напис від 19.02.1988 (том 1 а.с.14); присадибний план (схема) (том 1 а.с. 15); висновок про розгляд проекту щодо відведення земельної ділянки від 20.10.2020 №621/88-20 (том 1 а.с.21-22); акт прийомки передачі межових знаків на зберігання від 22.08.2018 (том 1 а.с.36); акт переміру присадибного землекористування ОСОБА_1 від 06.12.2019 (том 1 а.с.37); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, дата формування -24.02.2020 (том 1 а.с.38); кадастровий план земельної ділянки (том 1 а.с.39); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, дата формування -24.02.2020 (том 1 а.с.41); кадастровий план земельної ділянки (том 1 а.с.42-43); проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 (том 1 а.с. 96-183); технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж землеустрою ділянки в натурі громадянці ОСОБА_3 (том 1 а.с. 210-230).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно дост. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу належить жилий будинок з прилежними до нього будівлями та спорудами розташований в АДРЕСА_1 , згідно копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 19.02.1988 виданого на підставі рішення виконкому Вільшанської селищної ради народних депутатів №3 від 27.01.1988 взамін свідоцтва про право власності виданого ОСОБА_4 ( том 1 а.с. 13,14,15-18).

ОСОБА_1 звернувся із заявою від 16.04.2019 до Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки безкоштовно у власність орієнтовною площею 0,2556 га з них: 0,15 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та 0,1256 га для індивідуального садівництва на території Вільшанської селищної ради (том 1 а.с.19).

Відповідно до «Виписки з рішення селищної ради від 26 травня 2019 року за №529» виданої Вільшанською селищною радою Вільшанського району Кіровоградської області, надано дозвіл ОСОБА_1 , на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безкоштовно у власність, встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,2700 га з них 0,1500 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та 0,1200 га для індивідуального садівництва категорії земель житлової та громадської забудови, земель комунальної власності, Вільшанської селищної ради, які перебувають у запасі за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.20).

Вказаний житловий будинок знаходиться на прилеглій до нього земельній ділянці фонду Вільшанської селищної ради, Вільшанського району, Кіровоградської області, що підтверджуються матеріалами геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішень державного кадастрового реєстратора Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № РВ-3500886722020 та № РВ-3500886742020 від 22 січня 2020 року, відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з таких підстав: в межах даної земельної ділянки знаходяться інші зареєстровані ділянки з кадастровими номерами: 3524355100:50:160:0004, 3524355100:50:160:0007 (том 1 а.с.23, 27).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3510968322020 від 24.02.2020 наданого відділом у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, земельна ділянка, кадастровий номер 3524355100:50:160:0004, за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1500 га, зареєстрована відділом у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 18.09.2018, власник земельної ділянки ОСОБА_3 ( том 1 а.с. 38).

У відповідності до Витягуз Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3510968332020 від 24.02.2020 року наданого відділом у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, земельна ділянка, кадастровий номер 3524355100:50:160:0007, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для індивідуального садівництва, площею 0,1187 га, зареєстрована відділом у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 29.12.2018 власник земельної ділянки ОСОБА_3 (том 1а.с. 41).

28 вересня 2018 року №414 рішенням Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області було затверджено технічну документацію щодо передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3524355100:50:160:0004, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та передано у власність вказану земельну ділянку, та зареєструвала право власності на земельну ділянку.

31 січня 2019 року №477 рішенням Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області затверджено проект землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером №3524355100:50:160:0007, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 та передано у власність вказану земельну ділянку, та зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку.

Встановлено, що ОСОБА_3 є законним власником вище вказаних земельних ділянок.

Звернувшись із даним позовом ОСОБА_1 вказував на те, що відповідач ОСОБА_3 порушила правила добросусідства оскільки не було погоджено меж земельних ділянок.

Земельна ділянка на яку претендує позивач, на час виникнення спірних правовідносин та по теперішній час ним не приватизована, тобто не перебуває у власності чи користуванні позивача, а тому перебуває в комунальній власності, що підтверджується матеріалами справи, а саме документами із землеустрою та даними Державного земельного кадастру.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не довів свого права користування земельною ділянкою площею 0,27 га , яка зазначена у матеріалах геодезичних вишукувань земельної ділянки, а тому відсутні підстави вважати, що його право на користування даною земельною ділянкою порушено рішеннями органу місцевого самоврядування про передання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 .

З висновку експерта за результатами проведення судової земельної технічної експертизи у даній справі від 20.06.2022 №5054/21-27/2556-2558/22-27 вбачається, що у результаті дослідження встановлено накладання земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що зазначена у присадибному плані , розташованого на ній житлового будинку, право власності на який належить ОСОБА_1 на земельні ділянки: № 3524355100:50:160:0004, розташованої на території АДРЕСА_3 та №3524355100:50:160:0007, що належать ОСОБА_3 , відповідно до документації із землеустрою на ці земельні ділянки, де площа накладання складає 0,0552 га (552 кв. м).

Встановити чи є накладання земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 , що зазначена у присадибному плані, розташованого на ній житлового будинку, право власності на який належить ОСОБА_1 на земельні ділянки № 3524355100:50:160:0004 та №3524355100:50:160:0007, що належать ОСОБА_3 не є можливим оскільки у право установлювальних документах відсутні будь які координати цих земельних ділянок.

Порушень меж земельних ділянок кадастровий № 3524355100:50:160:0004 та №3524355100:50:160:0007 зі сторони суміжної земельної ділянки ,що належить ОСОБА_1 ,відповідно до право встановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки не виявлено.

В додатку вказаного висновку зазначено про накладання земельних ділянок сторін одна на одну.

Проте відсутні будь які докази, що підтверджують порушення відповідачкою ОСОБА_3 прав позивача, оскільки відсутні координати відліку вимірів земельної ділянки позивача на місцевості.

Таким чином, не можливо встановити її прив?язку до сусідних, суміжних ділянок.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на об?єкт нерухомого майна (на житловий будинок) , право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій розміщено такий об?єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах ,встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку ,встановленому Законом (стаття 202 ЗК Украхїни).

Частинами першою, другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до підпунктів в), г) пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 травня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» з наступними змінами, вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що: з 01 січня 2002 року відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 02 травня 2009 року у відповідності із Законом України від 05 березня 2009 року № 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розділу X «Перехідні положення» ЗК України), одержані ними до 01 січня 2002 року у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Власники та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Згідно зі ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 6 ст. 106 ЗК України спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об`єктах не встановлюються.

Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Згідно ст. 107ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно ч.2,3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 193ЗК Українидержавний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

Відповідно до ст. 194ЗК Українипризначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно ст. 195ЗК України основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Відповідно до ч. 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76, 77 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку провідсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

13.02.2023 - складено постанову.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний