КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
№ провадження 11-сс/4809/67/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2023 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
при участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2023 року, якою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трудолюбівка Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, інваліду ІІІ-ї групи, перебуває на посаді директора приватного вищого навчального закладу «Кропивницький інститут державного та муніципального управління», директора філії Класичного приватного університету, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, на строк 60 днів, до 19 березня 2023 року, 12 години 04 хвилин, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень.
ВСТАНОВИЛА:
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Обставини вчинення кримінального правопорушення як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наступні.
ОСОБА_8 , будучи проректором, директором Кропивницького інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету, службовою особою, вимагав від абітурієнта та студента Інституту ОСОБА_9 неправомірну вигоду за вирішення питань вступу останнього до Інституту, безперешкодне подальше навчання, успішне складання заліків та іспитів; одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 10000 гривень 14 грудня 2022 року, 7500 гривень 19 січня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді постановлено задовольнити клопотання слідчого, застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, із визначенням застави.
Своє рішення слідчий суддя районного суду вмотивував наступним.
Слідчим у клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що може перешкодити належному виконанню підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, або може створити загрозу для виконання завдань кримінального судочинства.
Слідчий суддя, врахувавши серед іншого тяжкість інкримінованого правопорушення, прийшов до переконання про можливість підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, враховано слідчим суддею й обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
З урахуванням всіх обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що належна процесуальна поведінка підозрюваного, та забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків можливе за умови застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Із судовим рішенням слідчого судді не погоджується та оскаржує його в апеляційному порядку адвокат підозрюваного ОСОБА_7 , яка в апеляційній скарзі та доповненні до неї просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
У разі, якщо апеляційним судом буде постановлено рішення про залишення оскаржуваної ухвали слідчого судді без змін, адвокатом пропоновано зменшити розмір визначеної ОСОБА_8 застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Свої вимоги захист мотивує наступними доводами.
Ухвала слідчого судді постановлена із порушеннями норм матеріального та процесуального права, ризики, заявлені прокурором, є недоведеними.
Судом не мотивовано необхідності тримання ОСОБА_8 під вартою та неможливості застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу.
Рішення про необхідність застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою судом прийняте, фактично, з урахуванням лише тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення.
Слідчим суддею не досліджено й не враховано обставин, передбачених ст. 178 КПК України, як те, що ОСОБА_8 є пенсіонером та інвалідом ІІІ групи, страждає на захворювання опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, одружений, має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризований, має наукову ступінь доктора юридичних наук, вчене звання професора, не судимий.
Розмір застави не відповідає критеріям необхідності та пропорційності, визначений без врахування майнового стану підозрюваного.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати ухвалу слідчого судді, обравши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Причетність ОСОБА_8 до інкримінованогокримінального правопорушення(обґрунтованістьпідозри)підтверджується наданимипрокурором інформацієюта фактами,як:заява про вчинення кримінального правопорушення від 06.12.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 07.12.2022, протокол додаткового допиту свідка від 16.01.2023, 20.01.2023, протокол обшуку від 19.01.2023, протоколи про результати проведення НСРД у вигляді аудіо відеоконтролю особи від 14.12.2022, проткол огляду особи та вручення грошових коштів від 19.01.2023; іншими наданим матеріалами.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Зважується на практику Європейського суду, - тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію ЄСПЛ, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368-3 КК України, відноситься до категорії умисних, тяжких, корисливих, санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховується наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_8 , в цілому позитивні його характеристики.
Однак, разом із тим, зважаючи на наявні матеріали, є підтвердженими та обґрунтованими висновки слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_8 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки покарання за вчинене ним тяжке кримінальне правопорушення, передбачає позбавленням волі на строк від до семи років з конфіскацією майна; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з урахуванням займаної посади ОСОБА_8 , може вчинити дії направлені на підробку або спотворення документів, з приводу яких останній отримав неправомірну вигоду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини вчинення підготовки до злочину та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні, інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення, не з`являтися за викликом прокурора, слідчого, слідчого судді, суду у провадженні, впливати на свідків тощо; вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають показання, що викривають підозрюваного, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, інші правопорушення ОСОБА_8 може вчиняти з метою протиправного збагачення для вирішення фінансових питань, пов`язаних із обставинами, вказаними у п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи зазначене вище у сукупності, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту, в тому числі з приводу неврахування слідчим суддею вимог ст. ст. 177-178 КПК України, спростовуються зазначеним вище.
Крім того, як встановлено, судом визначено альтернативний запобіжний захід - заставу.
Як слідує з матеріалів клопотання, слідчий суддя, з урахуванням вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, при визначенні розміру застави врахував суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , особу останнього, його майновий стан.
На підставі вказаного суд визначив підозрюваному заставу у відповідному розмірі в межах п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України, - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Також, у разі внесення застави ОСОБА_8 , - на останнього судом покладається ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Як наразі встановлено, підозрюваним ОСОБА_8 внесено заставу, тож, визначений її розмір не мав надмірний характер для підозрюваного і підозрюваний не тримається під вартою, перебуваючи під заставою.
Отже, з огляду на викладене, дії слідчого судді при обранні запобіжного заходу підозрюваному та визначені розміру застави, - відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчогосудді Ленінськогорайонного судум.Кіровограда від 20січня 2023року,якою стосовно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування, на строк 60 днів, до 19 березня 2023 року, 12 години 04 хвилин, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень, залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2023 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 108973936 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Кропивницький апеляційний суд
Широкоряд Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні