Постанова

від 30.10.2007 по справі 10/35-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/35-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2007                                                                                   Справа № 10/35-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Лотоцької Л.О.  (доповідач)    

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Ролдугіній Н. В.

За участю представників сторін:

від позивача: Костюченко Н.О. представник, довіреність №б/н  від 27.03.07;

від відповідача-1: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-2: Манжола Д.В. представник, довіреність №б/н  від 29.10.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ" та Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 року у справі № 10/35-07

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський  обласний виробничо-будівельний оформлювальний комбінат "ДОПСОК", м. Дніпродзержинськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ

      відповідача-2:  Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна", м. Київ

про визнання договору недійсним  та спонукання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

          В грудні 2006 року Закрите акціонерне товариство "ДОПСОК" звернулось в господарський суд Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ" та Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, просило: визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Московська,15, укладений 16.05.2005 року між Закритим акціонерним товариством „ДОПСОК” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОПСОК-Інвест”, за яким Продавець продав, а Покупець купив нерухоме майно: в будинку літ. А-1 приміщення № 2, будівлю магазину літ. А1-1, приміщення № 3,4 загальною площею 773,9 м2 і ґанки а1, а4; витребувати з володіння Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" нерухоме майно, а саме: в будівлі магазину літера А-1 приміщення № 2, будівлю магазину літ.А1-1, приміщення № 3, 4 загальною площею 783,3 м2 і ґанки а1, а4, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Московська,15 та було придбано на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2006 року та зобов'язати Підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" передати вищевказане  нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський обласний виробничо-будівельний оформлювальний комбінат "ДОПСОК".

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 року (суддя Кощеєв І. М.) позов задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Московська,15, укладений 16.05.2005 року між Закритим акціонерним товариством „ДОПСОК” ( Продавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОПСОК-Інвест” ( Покупець ), за яким Продавець продав, а Покупець купив нерухоме майно:  в будинку літ. А-1 приміщення № 2, будівлю магазину літ. А1-1, приміщення № 3,4 загальною площею 773,9 м2 і ґанки „а”1, „а” 4; витребувано з володіння Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" нерухоме майно, а саме: в будівлі магазину літера А-1 приміщення № 2, будівлю магазину літ.А1-1, приміщення № 3, 4 загальною площею 783,3 м2 і ґанки „а”1, „а”4, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Московська,15 та було придбано на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.09.2006 року та зобов'язано Підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" передати вищевказане нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський обласний виробничо-будівельний оформлювальний комбінат "ДОПСОК". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОПСОК-ІНВЕСТ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський обласний виробничо-будівельний оформлювальний комбінат ДОПСОК” –85,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Стягнуто з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “БІЛЛА-Україна” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський обласний виробничо-будівельний оформлювальний комбінат ДОПСОК” –25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. витрат пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 року скасувати та винести нове рішення, яким в повному обсязі відмовити в задоволенні позовних вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський обласний виробничо-будівельний оформлювальний комбінат "ДОПСОК". Скаржник вважає, що суд, виносячи оскаржуване рішення, проігнорував таку обставину справи, що предметом договору було комерційне нерухоме майно, а на державному рівні ціни на комерційне нерухоме майно не регулюються. Скаржник зазначає, що при винесені  оскарженого рішення судом порушено вимоги матеріальних норм права, а саме статей 632, 692 Цивільного кодексу України, відповідно до вимог яких ціна продажу майна є суттєвою умовою договору купівлі-продажу та встановлюється  за домовленістю сторін, що в повній мірі відповідає принципу укладання договору –свобода волевиявлення (частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України). Висновок щодо свободи сторін у визначені ціни договору  підтверджується судовою практикою, що склалася з приводу продажу нерухомості (постанова Вищого господарського суду України від 13.01.2005 року № 26/231-а). За таких умов, сторони договору мали всі належні підстави та права для укладення договору та вільного визначення його ціни.

          Відповідач-2 також подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 року, в якій також просив скасувати оскаржене рішення та відмовити позивачу в позові повністю. Посилаючись на статтю 387 Цивільного кодексу України, Підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" зазначає, що відповідач -2 набув право власності  на нерухоме майно, що стало об'єктом купівлі-продажу за обома договорами на законних підставах. З посиланням на статтю 204 Цивільного кодексу України скаржник вважає, що  оскільки договір від 12.09.2006 року є дійсним, то майно знаходиться у власності відповідача-2 на законних підставах і немає причин для витребування цього майна з його володіння. Укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.05.2005 року, Царенко М. Г. діяв в межах повноважень, наданих йому статутом позивача, жодних обмежень його прав вчиняти вказані юридичні дії на момент укладання договору не існувало. Таким чином, відчуження зазначеного нерухомого майна здійснювалось за наявності вільного волевиявлення позивача, тобто підстави для витребування вказаного нерухомого майна від відповідача-2 на підставі статті 388 Цивільного кодексу України відсутні.

          Позивач відзивів на апеляційні скарги не надав.

          Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 року та 18.10.2007 року апеляційні скарги були прийняті до розгляду.

          Відповідно до ухвал Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2007 року розгляд апеляційних скарг було призначено у судовому засіданні на 30.10.2007 року.

          30.10.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ" явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечило, але, зважаючи на ту обставину, що на обкладинці справи є відмітка, яка підтверджує, що представник відповідача-1 копії ухвал Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2007 року отримав нарочно, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційних скарг у відсутності представника відповідача-1, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ" про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення, представників позивача та відповідача-2, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги  підлягають задоволенню з огляду на наступне:

          16.05.2005 року між Закритим акціонерним товариством «ДОПСОК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський  обласний виробничо-будівельний оформлювальний комбінат "ДОПСОК"  - продавець, та  Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ" –покупець, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю, що розташована по вул. Московській, 15 в м. Дніпропетровську. Продаж вчинено за 208 481,00 грн. (пункт 3 договору).

          Від імені продавця договір підписано головою правління Царенко М. Г., а від імені покупця –директором Кузуб В. П.

          Договір посвідчений приватним нотаріусом, зареєстровано в реєстрі за № 4239.

          12.09.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ" –продавець та Підприємством з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна" –покупець, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за яким продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю, що  знаходиться по вул. Московській, 15 в. м. Дніпропетровську. Ціна продажу об'єкту становила 7 255 521,25 грн. (пункт 2.1 договору).

          Договір посвідчений приватним нотаріусом, зареєстровано в реєстрі за № 7623.

          Від імені  продавця договір підписано директором Кузуб В. П.

          Позивач, посилаючись на те, що договір від 16.05.2005 року укладений внаслідок зловмисної змови представника позивача з іншою стороною і на вкрай невигідних для позивача умовах, просив на підставі статті 232 Цивільного кодексу України визнати недійсним договір від 16.05.2005 року та витребувати нерухоме майно з володіння відповідача-2.

          Обґрунтовуючи наявність зловмисної змови, позивач посилався на те, що  голова правління Закритого акціонерного товариства «ДОПСОК»Царенко М. Г., який від імені  продавця підписував договір, є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ДОПСОК-ІНВЕСТ»- покупця за договором, розмір частки Царенко М. Г. у статутному капіталі покупця становить 84,5 %.

          Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОПСОК-ІНВЕСТ»Кузуб В. Є є  учасником товариства –покупця, розмір  частки якого у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОПСОК-ІНВЕСТ»становить 2,12%.

          Позивач посилався також на ту обставину, що об'єкт нерухомості був проданий за ціною у 58 разів нижчою за реальну ринкову вартість, яка відображена в договорі, який укладений  Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОПСОК-ІНВЕСТ»у якості продавця спірного майна.

          Відповідно до статті 232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

          Пленум Верховного Суду України у постанові № 3 від 28.04.1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», з наступними змінами, роз'яснив, що при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі ст. 57 ЦК (статті 232 Цивільного кодексу України) суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах.

          В силу частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована  на встановлення, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків.

          Відповідно до статті 6 вказаного Кодексу сторони  є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості(стаття 627 Цивільного кодексу України).

          Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Згідно із статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

          Укладаючи спірну угоду, сторони, з урахуванням вищенаведених вимог Цивільного кодексу України, згідно з вимогами статей 189, 190 Господарського кодексу України, вільно визначили умови договору, в тому числі ціну на нерухоме майно, що реалізувалося.

          Позивач не надав жодного доказу, який би свідчив, що на час  укладання спірного договору на ринку нерухомості України існували більш високі ціни на нерухомість, аналогічну проданій.

          Здійснення через півтора року продажу нерухомого майна за більш високою  ціною не може свідчити про існування аналогічних цін на ринку нерухомості і на час укладання спірного договору, оскільки загально відомим є той факт, що  на ринку нерухомості України ціни на нерухомість мають тенденцію постійного росту.

          Та обставина, що голова правління Царенко М. Г., що уклав від імені акціонерного товариства  спірний правочин, був учасником товариства –покупця не може бути безмовним доказом наявності зловмисної угоди голови правління Царенка М. Г. та директора іншої сторони за договором Кузуба В. П.

          Інших доказів зловмисної домовленості представників, що уклали від імені товариства спірний правочин, позивачем не надано.

          За таких обставин місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про зловмисну змову представників  сторін за договором при  відчуженні спірного майна.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Позивач не довів факту  зловмисної угоди представника однієї сторони за договором з другою стороною.

          З огляду на вищенаведене позовні вимоги задоволенню не підлягали.

          З урахуванням викладеного оскаржуване  рішення прийнято господарським судом  за неповністю дослідженими обставинами справи, за недоведеними обставинами, що мають значення для справи, які  місцевий господарський суд  визнав встановленими, що відповідно до вимог статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його  скасування.

          Керуючись статями 68, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -                              

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОПСОК-ІНВЕСТ" та Підприємства з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна"  задовольнити.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 року у справі №10/35-07 скасувати.

          В позові відмовити.

          Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Дніпропетровської  області  від 10.01.2007 року по справі № 10/35-07, скасувати.

          Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

          Головуючий суддя                                                    Л. О. Лотоцька

          Суддя                                                                           Р. М. Бахмат

          Суддя                                                                           О. С. Євстигнеєв