Постанова

від 08.02.2023 по справі 334/8158/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 08.02.2023 Справа № 334/8158/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/8158/17 Головуючий у 1-й інстанції Козлова Н.Ю.

Провадження №22-ц/807/197/23 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.

Крилової О.В.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Відділ по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення без надання іншого житла та зняття з реєстрації місця проживання,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року ТОВ «Науково-виробнича фірма «Форум» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Відділ по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення без надання іншого житла та зняття з реєстрації місця проживання.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно договору купівлі-продажу від 27.10.1992 року укладеним між колективним малим підприємством науково-виробнича фірма «Форум» в особі старшого юрисконсульта Смертіна Михайловича та громадянином ОСОБА_5 , колективне мале підприємство - науково-виробнича фірма «Форум» придбало квартиру АДРЕСА_1 .

У зв`язку з прийняттям та набранням чинності Законом України «Про господарські товариства» колективне мале підприємство науково-виробнича фірма «Форум», на підставі укладеного між учасниками установчого договору від 10.11.1993 року, було реорганізоване у товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум» та на підставі розпорядження виконавчого Запорізької міської ради народних депутатів за № 1817 р від 10.12.1993 року проведено реєстрацію підприємства.

26 липня 1993року, згіднонаказу за№ 404 ОСОБА_1 був прийнятийна посадукаменяра до малогопідприємства -науково-виробничафірма «Форум». А після перерегістрації підприємства, ОСОБА_6 залишився працювати на тій же посаді у товаристві з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум».

28 грудня 1993 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум» та ОСОБА_1 було укладено договір найму житлового приміщення, а саме: кварири АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 1.1. даного договору, наймодавець ( ТОВ «Науково-виробнича фірма «Форум») передав наймачу ОСОБА_1 та членам його сім`ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в користування трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

28 грудня 1993року на підставіподаних заступникомдиректора зкадрів тазбуту ТОВ «Науково-виробничафірма «Форум»заяв, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були зареєстрованів зазначенійквартирі.

Розділом 2 договору найму житлового приміщення визначено обов`язки сторін у Договорі, зокрема, п. 2.1. передбачено передачу квартири у безстрокове користування наймача або одному з перелічених членів його сім`ї, якщо наймач ( ОСОБА_1 ) пропрацює у фірмі не менше 15 років.

25 квітня 1997 року, згідно наказу за № 378 ОСОБА_1 був звільнений з посади оператора-переробника дільниці ПЦЛ ТОВ «НВФ «Форум», а 01.04.1998 року , згідно наказу № 96, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду пресувальника лому та відходів металу на ТОВ «НВФ «Форум» .

13 лютого 2002 року згідно наказу за № 850 ОСОБА_1 був звільнений з посади ливарника за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 за власним бажанням розірвав трудові відносини з ТОВ «НВФ «Форум» пропрацювавши на підприємстві загалом 7 років 7 місяців 12 днів.

Оскільки умовою проживання ОСОБА_1 та членів його сім`ї в квартирі АДРЕСА_1 була робота за трудовим договором з ТОВ «НВФ «Форум» протягом визначеного договором найму житлового приміщення строку і ця умова була порушена, то з 13.02.2002 року, ОСОБА_1 та члени його сім`ї втратили право на безстрокове користування квартирою АДРЕСА_1 .

Також, у відповідності до підпункту б) пункту 2.2. договору найму житлового приміщення, наймач зобов`язується протягом погодженого строку не проводити обмін наданого житлового приміщення, не здавати його в піднайм та не вселяти в нього інших осіб, крім перерахованих в п. 1.1. Договору.

Проте,згідно відомостейдепартаменту реєстраційнихпослуг Запорізькоїміської радиза вих.№ 04-07/4/2277від 13.02.2017року заадресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, наймач порушив умови договору найму, зареєструвавши місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 без згоди власника нерухомого майна.

28 липня 2017 року ТОВ «Науково-виробнича фірма «Форум» листом за вих. № 7 від 27.07.2017 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відмову наймодавця від договору найму житлового приміщення від 28.12.1993 року та його розірвання з 30.10.2017 року та зобов`язано до 30.10.2017 року передати товариству з обмеженою шдловідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум» за актом приймання-передачі квартиру АДРЕСА_1 , знятись з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом подання відповідної заяви до органу реєстрації.

Згідно даних сайту http://ukrposhta.ua відправлення за номером 6907603918190, 6907603918239, 6907603918212, 6907603918220 вручене адресатам (одержувачам) особисто.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що договір найму житлового приміщення від 28.12.1993 року є розірваними з 30.10.2017 року, а відтак позивач має право вимагати виселення відповідачів з житлового приміщення, яке їм не належить та вимагати зняти з реєстрації осіб, які самостійно не знімаються з реєстрації.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди у здійсненні ТОВ «Науково-виробнича фірма «Форум» права користування та розпорядження нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ! ІНФОРМАЦІЯ_5 з квартири АДРЕСА_1 без задания іншого житлового приміщення.

Зобов`язано Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради зняти з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 на користь ТОВ «Науково- виробнича фірма «Форум 1600 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вирішити питання судових витрат.

ТОВ Науково-виробнича фірма «Форум» надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено,що згідно договору купівлі-продажу від 27.10.1992 року укладеним між колективним малим підприємством науково-виробнича фірма «Форум» в особі старшого юрисконсульта Смертіна Михайловича та громадянином ОСОБА_5 , колективне мале підприємство - науково-виробнича фірма «Форум» придбало квартиру АДРЕСА_1 .

У зв`язку з прийняттям та набранням чинності Законом України «Про господарські товариства» колективне мале підприємство науково-виробнича фірма «Форум», на підставі укладеного між учасниками установчого договору від 10.11.1993 року, було реорганізоване у товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум» та на підставі розпорядження виконавчого Запорізької міської ради народних депутатів за № 1817 р від 10.12.1993 року проведено реєстрацію підприємства.

26.07.1993року, згіднонаказу за№ 404 ОСОБА_1 був прийнятийна посадукаменяра до малогопідприємства -науково-виробничафірма «Форум». А після перерегістрації підприємства, ОСОБА_6 залишився працювати на тій же посаді у товариствіз обмеженоювідповідальністю «Науково-виробничафірма «Форум».

28.12.1993 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум» та ОСОБА_1 було укладено договір найму житлового приміщення, а саме: кварири АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 1.1. даного договору, наймодавець ( ТОВ «Науково-виробнича фірма «Форум») передав наймачу ОСОБА_1 та членам його сім`ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в користування трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

28.12.1993 року на підставі поданих заступником директора з кадрів та збуту ТОВ «Науково-виробнича фірма «Форум» заяв, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були зареєстровані в зазначеній квартирі.

Розділом 2 договору найму житлового приміщення визначено обов`язки сторін у Договорі, зокрема, п. 2.1. передбачено передачу квартири у безстрокове користування наймача або одному з перелічених членів його сім`ї, якщо наймач ( ОСОБА_1 ) пропрацює у фірмі не менше 15 років.

В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначено, що 25.04.1997 року, згідно наказу за № 378 ОСОБА_1 був звільнений з посади операторапереробника дільниці ПЦЛ ТОВ "НВФ "Форум".

Однак, в даному випадку судом було неповно дослідженні обставини звільнення ОСОБА_1 , оскільки наказом № 378 від 08.05.1997, ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.5 ст. 36 КЗпП, в зв`язку з переведенням за його згодою до СП "Амфор Інтернешнл" (Том 1, а.с. 15-16).

В абзаці першому п. 2.1 договору найму житлового приміщення від 28.12.1993, на який посилаються позивач та суд першої інстанції, передбачено передачу квартири у безстрокове користування наймача або одному з членів його сім`ї, якщо Наймач пропрацює у фірмі не менше 15 років.

Однак, другий абзац цього ж п. 2.1. Договору викладено наступним чином: "В случае перевода Нанимателя по соглашению сторон на другую работу или в связи с невозможностью выполнения работы по прежней должности по состоянию здоров`я в результате полученной производственной травмы, занимаемая квартира остаётся в пользовании Нанимателя". (Том 1, а.с. 13).

Таким чином, умовами вищезазначеного договору передбачено три випадки, коли право безстрокового використання квартири залишається за Наймачем: якщо Наймач пропрацює на фірмі не менше 15 років; у випадку переведення Наймача за угодою сторін на іншу роботу; у зв`язку з неможливістю виконання роботи за станом здоров`я в результаті виробничої травми.

В даному випадку мало місце саме переведення ОСОБА_1 за взаємною згодою сторін на іншу роботу, що цілком відповідає умовам п. 2.1. Договору найму та не призводить до втрати права проживання та користування квартирою.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Неповне з`ясування обставин справи з боку суду першої інстанції призводить до порушення права відповідачів мирно володіти майном, яке передбачено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

За положеннями статті 47 Конституції України, кожен має право на житло.

Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та протоколи до неї, а також практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Кожній особі, окрім інших прав, гарантовано право на повагу до її житла, яке охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла (п.1 ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод).

Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі PowellandRayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартира (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 року), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 року).

Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у це право (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2008 року у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» (McCann v. theUnitedKingdom), заява № 19009/04, п. 50; рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» («KryvitskaandKryvitskyv.Ukraine») заява № 30856/03, п. 41.

П.2 ст.8 Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених в пункті 1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров`я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широкі межі розсуду, які не є однаковими і в кожному конкретному випадку залежать від цілей, зазначених у пункті 2 статті 8 Конвенції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві.

Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, втручання держави в право власності на житло повинне відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що 25.04.1997 року позивача було звільнено по переводу до СП "Амфор Інтернернешнл". Згідно відомостей про роботу, вказаних на сторінках 12-13 трудової книжки, у графі 19 зазначено: "25.04.1997 Уволен по переводу в СП "Амфор Интернэшнл - ст.36 п.5 КЗОТ Украины Пр. 378 от 8.05.97г.".

Таким чином, в даному випадку трудові відносини Наймача з НВФ "Форум" були припинені в зв`язку з переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство. Дана подія безпосередньо відповідає умовам п.2.1. Договору найму.

Тобто, з боку Наймача та Наймодавця були виконані прописані в договорі найму умови, відповідно до яких квартира АДРЕСА_1 залишається у постійному користуванні Наймача. Виконавши умови, зазначені у абзаці 2 п.2.1 Договору найму, позивач набув право користування квартирою.

В позовній заяві позивач посилається на те, що у відповідності до підпункту б) пункту 2.2. договору найму житлового приміщення, наймач зобов`язується протягом погодженого строку не проводити обмін наданого житлового приміщення, не здавати його в піднайм та не вселяти в нього інших осіб, крім перерахованих в п. 1.1. Договору.

Згідно відомостейдепартаменту реєстраційнихпослуг Запорізькоїміської радиза вих.№ 04-07/4/2277від 13.02.2017року заадресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, наймач порушив умови договору найму, зареєструвавши місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 без згоди власника нерухомого майна.

Колегією суддів вказані доводи позовної заяви відхиляються з огляду на те, що позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише при наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, однак такого дозволу матеріали справи не містять.

Відділ по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надав суду висновок щодо розв`язання спору по судовій справі про виселення, в якому зазначив, що виселення малолітньої ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 є недоцільним, оскільки суперечитиме правам та інтересам дитини, звужуватиме обсяг існуючих житлових прав малолітньої особи та порушуватиме їх охоронювані законом інтереси

За статтею 160 СК України місце проживання дитини визначається за місцем проживання батьків.

Відповідно до статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено обов`язок батьків або інших законних представників зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно (ч. 2 ст. 156 ЖК Української РСР).

Жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання (стаття 16 Конвенції ООН про права дитини).

Таким чином, наймач не порушив умови договору найму, зареєструвавши місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 без згоди власника нерухомого майна.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись: ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року у цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , треті особи: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Відділ по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення без надання іншого житла та зняття з реєстрації місця проживання - відмовити

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 лютого 2023 року.

Головуючий

Судді: