Постанова

від 01.02.2023 по справі 911/2793/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2023 р. Справа№ 911/2793/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Зубець Л.П.

Суліма В.В.

за участю представників сторін:

від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс": не з`явився;

від ТОВ "ПК "Трейдсервісгруп": не з`явився;

від ТОВ "Пирятин Зернопродукт": не з`явився;

від органу ДВС: не з`явився;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

про покладення на Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) судових витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2022

у справі №911/2793/16 (суддя Ейвазова А.Р.)

винесену за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми)

у виконавчому провадженні №64971129

щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016

у справі № 911/2793/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК "Трейдсервісгруп",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинзернопродукт"

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Київської області від 12.08.2022 задоволено скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" № 27-2/06 від 27.06.2022 на бездіяльність та № 05-1/07 від 05.07.2022 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні № 53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі № 911/2793/16; визнано за період з 13.06.2020 по 26.06.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні № 53251826 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі № 911/2793/16; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) усунути порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 53251826 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні №53251826 щодо прийняття постанови від 29.06.2022 про повернення без виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 № 911/2793/16 та скасувати її.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2022 у справі № 911/2793/16, щодо задоволення скарги ТОВ "Компанії "НІКО ТАЙС" на дії державного виконавця ВПВР УЗПВР у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та винести постанову якою відмовити скаржнику у задоволенні скарги в повному обсязі за безпідставністю.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2022 у справі №911/2793/16 залишено без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про покладення на Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс про покладення на Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) судових витрат на професійну правничу допомогу; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс про покладення на Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) задовольнити; стягнути із Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс судові витрати на правничу допомогу, понесенні під час та у зв`язку із апеляційним оскарженням додаткової ухвали Господарського суду Київської області від 08.09.2022 у справі № 911/2793/16, у розмірі 12 400,00 грн; розгляд заяви про покладення на Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) судових витрат на професійну правничу допомогу здійснити за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс про прийняття додаткового рішення у справі до розгляду. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс про покладення на Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) судових витрат на професійну правничу допомогу призначено у судовому засіданні 01.02.2023.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2022 у справі № 911/2793/16 винесену за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні № 64971129 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.11.2016 у справі № 911/2793/16, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її часткове задоволення, враховуючи викладене та наступне.

Заява обґрунтована тим, що заявником дотримано порядку, передбаченому статтями 1213, 126, 129, 244 ГПК України, тобто, було зроблено відповідну заяву із врахуванням зазначених вище норм та обставин справи, та завдано подано її до суду через службу документального діловодства; заявником обґрунтовано понесені судові витрати на професійну правничу допомогу відповідно до ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України із врахуванням статей 13, 74, 76, 77 ГПК України.

Також заявник зазначає, що витрати, які поніс позивач у розмірі 12 400,00 грн, згідно із договором № 14-09-2022/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.09.2022 адвокату Грищенко О.М. є витрати на професійну допомогу відповідно до ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, а згідно ст.ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулось рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу. Заявник просить звернути увагу на те, що на підставі п. 3.1 договору № 14-09-2022/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.09.2022, сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 100,00 грн, вартість участі в одному судовому засіданні - 1 800,00 грн. Також заявник просить врахувати, що вартість однієї години роботи адвоката є вдвічі/втричі меншим розміром від послуг адвокатів відповідного регіону (як того, де слухається справа, так і того, де знаходяться сторони), просить взяти до уваги середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, в яких відповідно знаходяться сторони даного спору, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону.

Також заявник вказує на те, що оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (подібного висновку дотримується й Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15). Таким чином, достатньою підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про як повне, так і часткове перерахування коштів на користь адвоката.

Заявник просить врахувати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватись від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19).

Так, до заяви про надання доказів розміру судових витрат ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" додано копію договору № 14-09-2022/3 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.09.2022, копію акту від 14.09.2022 прийому-передачі документів, копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) на загальну вартість наданих послуг 12 400,00 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), підтверджує надання послуг правничої допомоги на суму у розмірі 12 400,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не заявлялось.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Тобто доводи скаржника про те, що зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги безпосередньо пов`язане з наявністю клопотання, є неправильними, оскільки перш за все суд має визначити, чи є обґрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" неодноразово зверталось до суду із заявами щодо діяльності/бездіяльності органу ДВС за різні періоди, але з аналогічних підстав. Відповідні скарги товариства були задоволені судом (ухвали суду від 31.10.2017, 08.05.2018, 14.02.2019, 09.04.2019, 23.01.2020, 16.07.2020, 12.08.2022 (2 ухвали).

Крім того, після розгляду скарг судом стягувались з органу ДВС витрати на правову допомогу (ухвали суду від 08.05.2018 (2 500,00 грн), 14.02.2019 (3 300,00 грн), 09.04.2019 (2500,00 грн), 06.02.2020 (4 000,00 грн), 30.07.2020 (7 400,00 грн).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, практика стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з задоволенням скарг на бездіяльність державних виконавців є системною. В переважній більшості справ, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу. При цьому, в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів, а суми, які підлягали до стягнення у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зверталось до суду.

Під час розгляду питання щодо стягнення з органу ДВС витрат на професійну правничу допомогу, враховано, що позиції скаржника не змінювались, аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", викладені у апеляційних скаргах поданих в межах справи № 911/2793/16 є практично аналогічними. При цьому, скаржником в усіх документах застосовано посилання на однакову судову практику, а також на аналогічні позиції Верховного Суду. Документи, що подавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" в межах справи № 911/2793/16, містили загальні обґрунтування та посилання на норми закону, наведена в документах позиція є універсальною та може бути використана заявником і у інших справах практично без внесення змін до відповідних документів. Значна кількість подібних справ за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" щодо стягнення з відділів ДВС витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду скарг на бездіяльність відділів свідчить про те, що правова позиція скаржника є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин справи.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12 400,00 грн, є завищеним, нерозумним та надмірним, враховуючи те, що спір по суті не вирішувався, а лише надавалась оцінка діям/бездіяльності виконавчої служби під час виконання судового наказу, що не потребує вчинення тих чи інших процесуальних дій, як під час розгляду спору по суті.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за послуги передбачені п.п. 1-5 та 7 ч. 1 акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.12.2022 у розмірі 4 600,00 грн.

Так, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.12.2022 зазначає, що участь у судових засіданнях, враховує витрати часу на вибуття до суду для участі у судовому засіданні, витрат часу на очікування початку судового засідання та тривалості часу безпосередньо судового засідання, а також надання пояснень, підтримання процесуальної та правової позиції, та складає суму у розмірі 1 800,00 грн.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц).

Таким чином, за участь у судових засіданнях, які відбулись 16.11.2022 та 20.12.2022, витрати на професійну правничу допомогу за надані послуги (п.п. 6, 8 ч. 1 акту) складають суму у розмірі 3 600,00 грн.

Також колегія суддів враховує те, що відповідно до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 за № 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 759/19497, централізований бухгалтерський облік витрат тат утримання міжрайонних відділів державної виконавчої служби здійснюється міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, тобто, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області є структурним внутрішнім підрозділом Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та знаходиться на утриманні/обслуговуванні саме Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - код ЄДРПОУ 43316700.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи відсутність клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у справі № 911/2793/16 та беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати та об`єм наданих правових послуг, дійшов висновку про стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 8 600,00 грн судових витрат на правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи № 911/2793/16 апеляційним судом та вважає витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму у розмірі 8 600,00 грн доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 3 800,00 грн належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 244 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28; код ЄДРПОУ 43316700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (юридична адреса: 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; поштова адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23; код ЄДРПОУ 38039872) 8 600,00 грн судових витрат на правничу допомогу. В іншій частині відмовити.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 911/2793/16 повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Додаткова постанова складена та підписана 14.02.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Л.П. Зубець

В.В. Сулім