Ухвала

від 06.02.2023 по справі 875/1830/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

06 лютого 2023 року м. Харків Справа № 875/1830/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя Істоміна О.А.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства Тотал Спорт (вх.№2521П/3) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 31.05.2021 у справі №2/497

за позовом Акціонерного товариства Полтава-банк, м.Полтава

до 1. ОСОБА_1 , м. Полтава,

2. Приватного підприємства Тотал Спорт, м.Полтава

про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява від Приватного підприємства Тотал Спорт, в якій зазначає, що 31.05.2021 Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз у складі третейського судді Брюховецького О.В. розглянуто справу №2/497 за позовом АТ Полтава-банк до Приватного підприємства Тотал Спорт про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності.

За результатом розгляду справи винесено рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 31.05.2021 по справі №2/497 позовні вимоги Акціонерного товариства Полтава-банк задоволено в повному обсязі.

В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного підприємства Тотал спорт (код ЄДРПОУ 39340931; місцезнаходження: поштовий індекс 36000, м. Полтава, проспект Першотравневий, 25) за Кредитним договором №4662 від 24 січня 2018 р. з додатками в розмірі 1 530 364 (один мільйон п`ятсот тридцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 00 коп. - частини простроченого тіла кредиту, звернуто стягнення на заставне майно, що є предметом застави шляхом визнання за Акціонерним товариством Полтава-банк (36020, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, буд.40а, код ЄДРПОУ 09807595) права власності на:

майно згідно Договору застави №4662 від 24.01.2018 року за переліком.

Місцезнаходження майна: 36000, Полтавська область, м.Полтава, проспект Першотравневий, буд.25. Вартість майна встановлена Заставодержателем на власний розсуд, враховуючи останній Звіт про оцінку майна складений 10 січня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Консалтинговою групою БІНЕК оцінювачем ОСОБА_2 .

Майно, згідно Договору застави №4662/2 від 27.11.2018 із змінами внесеними додатковою угодою від 29.11.2019 за переліком.

Місцезнаходження майна: 36000, Полтавська область, м.Полтава, проспект Першотравневий, буд.25. Вартість майна встановлена Заставодержателем на власний розсуд, враховуючи останній Звіт про оцінку майна складений 17.11.2020 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Консалтинговою групою БІНЕК оцінювачем ОСОБА_2 .

Майно, згідно Договору застави №4662/3 від 25.02.2019 за переліком.

Місцезнаходження майна: 36000, Полтавська область, м.Полтава, проспект Першотравневий, буд.25. Вартість майна встановлена Заставодержателем на власний розсуд, враховуючи останній Звіт про оцінку майна складений 10.01.2020 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Консалтинговою групою БІНЕК оцінювачем ОСОБА_2 .

В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного підприємства Тотал спорт (код ЄДРПОУ 39340931; місцезнаходження: поштовий індекс 36000, м. Полтава, проспект Першотравневий, 25) за Кредитним договором №4662 від 24 січня 2018 р. з додатками в розмірі 522.300,00 грн, з яких 522 300,00 грн частина простроченого тіла кредиту, звернуто стягнення на заставне майно належне на праві власності ОСОБА_1 , що є предметом застави згідно Договору застави, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набоков Ю.В. 02.02.2018 в реєстрі за №194 шляхом визнання права власності за Акціонерним товариством Полтава-банк (36020, м.Полтава, вул. Пилипа Орлика, буд.40а, код ЄДРПОУ 09807595) на:

транспортний засіб марки МІТSUBISHI, модель PAJERO WAGON, типу загальний легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 3198, тип пального D, колір білий. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Дата реєстрації 08.06.2018. Автомобіль був раніше зареєстрований в Полтавському ВРЕР 16.04.2014 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 виданого Полтавським ВРЕР 16.04.2014 та в подальшому виданий дублікат свідоцтва серії НОМЕР_4 за встановленою вартістю 522.300,00 грн. Вартість майна встановлена Заставодержателем на власний розсуд, враховуючи останній Звіт про оцінку майна складений 10.01.2020 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Консалтинговою групою БІНЕК оцінювачем ОСОБА_2 .

Стягнуто солідарно з Приватного підприємства Тотал спорт (ідентифікаційний код 39340931; місцезнаходження: поштовий індекс 36000, м.Полтава, проспект Першотравневий, 25) і ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Полтава-банк (36020, м.Полтава, вул.Пилипа Орлика, буд.40а, код ЄДРПОУ 09807595) сплачений третейський збір у сумі 12.793,32 грн.

У прохальній частині вказаної заяви, заявник ТОВ Тотал Спорт просить скасувати рішення Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз у справі №2/497 від 31.05.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 у справі №875/1830/21 визначено головуючого суддю Істоміну О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 прийнято до розгляду заяву ПП Тотал Спорт про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз у справі №2/497 від 31.05.2021 та призначено на 13.09.2021.

Витребувано у Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз третейську справу №2/497. Зобов`язано ПП Тотал Спорт надати до суду для огляду оригінал договору кредитного договору №4662 від 24.01.2018 з додатками та договору застави №4662, а також оригінали всіх документів, які надавалися на розгляд третейського суду.

02.09.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз надійшла третейська справа №2/497.

09.09.2021 до суду апеляційної інстанції від Касаційного господарського суду у складі Верховного суду надійшов електронний лист (вх.№10499 від 09.09.2021) з проханням термінового направлення на адресу Касаційного господарського суду матеріалів справи №875/1830/21 та матеріалів третейської справи №2/497, в зв`язку з відкриттям апеляційного провадження у справі №875/1830/21 за апеляційною скаргою АТ Полтава-банк на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №875/1830/21 за заявою АТ "Полтава-банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 31.05.2021 у третейській справі № 2/497 за позовом Акціонерного товариства "Полтава-банк" до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Тотал спорт" про звернення стягнення на предмети застави шляхом визнання права власності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2021 матеріали справи №875/1830/21 та матеріали третейської справи №2/497 направлено до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду, провадження у справі №875/1830/21 за заявою ПП Тотал Спорт про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 31.05.2021 у справі №2/497 зупинено до розгляду Верховним Судом апеляційної скарги АТ Полтава-банк на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №875/1830/21 та повернення матеріалів справи та третейської справи №2/497 до Східного апеляційного господарського суду.

15.09.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийняв постанову, якою апеляційну скаргу АТ "Полтава-Банк" залишено без задоволення. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №875/1830/21 залишено без змін.

14.11.2022 до Східного апеляційного господарського суду повернулися матеріали справи №875/1830/21 з Верховного Суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 у справі №875/1830/21 поновлено провадження у даній справі по розгляду заяви ПП Тотал Спорт про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 31.05.2021 у справі №2/497 та призначено її до розгляду на 16.01.2023.

Проте, 16.01.2023 з огляду на відсутність в матеріалах апеляційної скарги доказів повідомлення учасників справи про призначення судового засідання на 16.01.2023 та з метою дотримання принципів, визначених ст.2 ГПК України, а також повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, колегія суддів відклала розгляд справи на 06.02.2023, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду.

Явку представників сторін визнано необов`язковою. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Офіційна електронна пошта суду: inbox@eag.court.gov.ua. Доведено до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові та електронні адреси, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду) копії ухвали суду від 16.01.2023.

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 16.01.2023 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 24.01.2023 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов`язковою та повідомляв, що їх нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд прийняв рішення про розгляд заяви за відсутності представників сторін у даному судовому засіданні.

Позивач по справі не скористався процесуальним правом, наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу станом на момент розгляду справи не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи відповідача, викладені в заяві про скасування рішення третейського суду, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї заяви, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством «Полтава-банк» та Приватним підприємством «Тотал спорт» укладено договір застави №4662 від 25.02.2019.

Відповідно до п.3.2. договору застави №4662/3 від 25.02.2019 звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або за рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у відповідності з Регламентом цього третейського суду - за вибором банку або в позасудовому порядку.

Відповідно до п.3.3. договору заставодержатель має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави: 1) продаж заставодержателем предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах; 2) передача предмета застави у власність заставодержателя в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов`язання.

Також між ПАТ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 укладено договір застави від 02.02.2018. Пунктами 3.2., 3.3. вказаного договору є аналогічними п.п.3.2.,3.3. договору застави №4662/3 від 25.02.2019.

Правовий аналіз вказаних пунктів 3.2., 3.3. договорів застави свідчить про те, що передача предмета застави у власність банку віднесена до позасудового способу звернення стягнення.

30.04.2021 АТ "Полтава-банк" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" з позовом про звернення стягнення на предмети застави шляхом визнання права власності на майно, що є предметом зазначених договорів застави.

31.05.2021 рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у третейській справі №2/497 за позовом АТ "Полтава-банк" до ОСОБА_1 та ПП "Тотал спорт" про звернення стягнення на предмети застави шляхом визнання права власності, позовні вимоги задоволено повністю.

16.08.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява від ПП Тотал Спорт про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 31.05.2021 у справі №2/497. Обгрунтовуючи заяву, другий відповідач посилається на те, що спір між банком та споживачем за кредитом не підвідомчий третейському суду. Відповідач також вказує, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою та зазначає, із посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі №760/14438/15-ц, що визнання права власності на предмет застави відноситься до неналежного способу судового захисту і має реалізовуватись у позасудовому порядку. Також зазначено, що третейським судом вирішено питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Розглянувши заяву ПП Тотал Спорт про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 31.05.2021 у справі №2/497, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 349 Господарського процесуального кодексу України, справа про оскарження рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом тридцяти днів з дня надходження до господарського суду заяви про скасування рішення третейського суду.

При розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Згідно з ч.3 ст.349 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи про оскарження рішення третейського суду в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

У відповідності до ч.4 ст. 349 Господарського процесуального кодексу України, суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

Підстави скасування рішення третейського суду передбачені статтею 350 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до зазначеної статті, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею, а саме у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України «Про третейські суди».

Суд зазначає, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

У частині сьомій статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Згідно з частинами першою - третьою статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У пункті 4 частини другої статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону. А в частині третій вказаної статті зазначено, що якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

При цьому в статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Відповідно до частини першої цієї статті обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1)передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №645/6151/15-ц, до закінчення перегляду якої було зупинено апеляційне провадження у цій справі, звернуто увагу, що з системного аналізу пункту 4 частини другої статті 25 і статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вбачається, що суд з урахуванням специфіки застави може застосувати такий спосіб звернення стягнення як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання. І таке рішення суду є підставою для реєстрації рухомого майна за заставодержателем чи особою, яка набула права власності на предмет забезпечувального обтяження.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію щодо застосування статті 392 ЦК України і звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачається у статті 16 ЦК України.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 цього Кодексу. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц.

У справі №645/6151/15-ц, в якій розглядалася позовна вимога про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання за обтяжувачем права власності на заставлене майно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який передбачає можливість звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом передачі рухомого майна у власність обтяжувача, а не шляхом визнання права власності обтяжувача на нього. Позивач подав позов про звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання за ним права власності на нього, що не відповідає приписам щодо неможливості в судовому порядку звертати стягнення на заставлене рухоме майно шляхом визнання права власності на нього.

Велика Палата у справі №645/6151/15-ц також звернула увагу на необхідності враховувати, що суд на підставі пункту 4 частини другої статті 25 і статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" може звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом передачі рухомого майна у власність обтяжувача, що буде належним та ефективним способом захисту прав позивача та відповідає специфіці рухомого майна.

Отже, аналіз положень статті 20 Закону України «Про заставу», статей 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» статей 328, 335, 376, 392 ЦК України, а також аналіз практики Верховного Суду дає підстави для висновку про те, що суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього за заставодержателем, оскільки такий спосіб захисту є позасудовим.

У контексті спірних правовідносин у цій справі №875/1830/21, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такий спосіб захисту як звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на майно, який визначений у рішенні Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у третейській справі №2/497 від 31.05.2021, є неналежним та не передбачений законом.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 15.09.2022 у справі №875/1830/21.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на те, що чинним законодавством передача предмета застави у власність банку віднесена до позасудового способу звернення стягнення, договір застави не передбачає можливості розгляду третейським судом спору про визнання права власності на предмет застави, третейським судом вирішено питання, які не входять у межі третейської угоди.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 350 Господарського процесуального кодексу України, рішення третейського суду може бути скасовано, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Враховуючи положення статті 350 ГПК України, ст. 56 Закону України Про третейські суди, наявні підстави для скасування господарським судом рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 31.05.2021 по справі №2/497.

Відповідно до положень статті 351 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

В силу положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача зі сплати судового збору за подання заяви про скасування рішення третейського суду покладаються на позивача.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 18.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоровю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, - оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, у звязку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 346-347, 349, 350-351, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства Тотал Спорт (вх.№2521П/3) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 31.05.2021 у справі №2/497 задовольнити.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз від 31.05.2021 у справі №2/497 - скасувати.

В позові Акціонерного товариства Полтава-банк, м.Полтава до ОСОБА_1 , м. Полтава та Приватного підприємства Тотал Спорт, м.Полтава про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Полтава-банк (код ЄДРПОУ 09807595, адреса 36020, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40-а) на користь Приватного підприємства Тотал Спорт (код ЄДРПОУ 39340931; адреса 336011, м. Полтава, пр. Першотравневий, 25) витрати зі сплати судового збору на подання заяви про скасування рішення третейського суду у розмірі 1.135,00 грн.

Видати відповідний наказ після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.02.2023.

Суддя О.А. Істоміна