Постанова

від 13.02.2023 по справі 904/2093/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2093/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Войтенко К.В., ордер серії АЕ №1112760 від 10.02.2023 р., адвокат ;

представник відповідача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 року у справі №904/2093/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орис Пром", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 1 346 494, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Орис Пром" звернувся до Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" із позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № 35 від 24.07.2020 у розмірі 1 346 494, 00 грн.

12 вересня 2022 року позивач зменшив свої позовні вимоги, та просив стягнути на свою користь 706 919, 00 грн. заборгованості за договором.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 року у справі №904/2093/22 позов задоволено.

Суд стягнув з Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орис Пром" 706 919, 00 грн. основного боргу, 10 603,79 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач Акціонерне товариство "Дніпропетровський завод прокатних валків" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 по справі № 904/2093/22 та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції допущено неповне встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, та порушено норми матеріального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що господарський суд Дніпропетровської області безпідставно встановив, що неможливість оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар не пов`язано з настанням форс-мажорних обставин, засвідчених офіційним листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України.

Апелянт вважає, що господарський суд Дніпропетровської області не застосував до правовідносин сторін п. 9.1. Договору, згідно якого сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному договору у випадку, якщо таке невиконання або неналежне виконання зобов`язань зумовлене дією обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: пожежі, стихійні лиха, збройні конфлікти, епідемії, карантин, пандемія, надзвичайні ситуації і сфері охорони здоров`я, тощо, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування; обмежувальні дії влади, інші законні заходи вказаних органів, які роблять неможливим виконання сторонами умов договору або перешкоджають такому виконанню договору.

Оскільки настання форс- мажорних обставин у вигляді воєнного стану підтверджено листом Торгово-промислової палати, у суду були відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором в період дії цих обставин.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2022 року у справі №904/2093/22 та відмови у позові.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2022 для розгляду справи №904/2093/22 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Березкіна О.В., судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2022 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

09.11.2022 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Березкіної О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду №2025/22 від 22.11.2022, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, тощо) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 року у справі № 904/2093/22.

12.12.2022 року у зв`язку з виходом на роботу судді-доповідача Березкіної О.В. призначено повторний перерозподіл судової справи, відповідно до якого визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 року ( колегією суддів у складі : головуючий суддя доповідач Березкіна О.В., судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 року у справі № 904/2093/22. Розгляд справи №904/2093/22 призначено в судовому засіданні на 01.02.2023 року об 09:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

01.02.2023 року у зв`язку з відпусткою судді-доповідача Березкіної О.В. розгляд справи призначений на 01.02.2023 року не відбувся.

02.02.2023 року у зв`язку з виходом на робту головуючого судді Березкіної О.В., колегія суддів визначила нову дату слухання справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2023року розгляд справи №904/2093/22 призначено в судовому засіданні на 13.02.2023 року об 09:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 року у справі № 904/2093/22, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

13.02.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орис Пром" (далі - постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпропетровський завод прокатних валків (далі - покупець) укладено договір № 35 від 24.07.2020 ( договір).

Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, що є предметом поставки за цим договором визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Продукція постачається партіями відповідно до письмових заявок покупця, за рахунок та транспортом постачальника, якщо інше не вказується в специфікації.

Базисні умови постачання продукції: DDP (м.Дніпро, вул.Яхненківська, буд.2) (згідно з Правилами Інкотермс 2010 року), якщо інше не вказується в специфікації.

Строк постачання продукції вказується в специфікації, Постачальник зобов`язаний надати покупцеві при постачанні продукції наступні документи: сертифікат якості або паспорт на продукцію, рахунок, видаткову накладну/акт приймання-передачі продукції, товарно-транспортну накладну.

Право власності на продукцію за цим Договором, переходить до покупця з дати підписання Сторонами видаткової накладної/акту приймання-передачі продукції/ товарно-транспортної накладної.(п.п. 4.1.-4.5. договору).

Сторони також підписали специфікації № 13 від 28.07.2021 на суму 756 000,00 грн., № 14 від 10.08.2021 на суму 270 000,00 грн., № 15 від 24.09.2021 на суму 194 000,00 грн., № 16 від 03.02.2022 на суму 500 000,00 грн. до договору поставки № 35 від 24.07.2020. на загальну суму 1 720 000,00 грн.

Пунктом 3 вказаних специфікацій сторони передбачили строк постачання: протягом 3 календарних днів з дати підписання специфікації.

Умови постачання: CPT- склад Покупця (м.Дніпро, вул.Яхненківська, буд.2) (п. 4 специфікацій).

Звертаючись до Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" із позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № 35 від 24.07.2020, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Орис Пром" посилався на порушення відповідачем умов договору № 35 від 24.07.2020 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 706 919,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору в частині оплати поставленого товару, що є підставою для стягнення його вартості. При цьому, суд зазначив, що в даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за спірним договором.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та специфікацій позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 616 354,00 грн., про що свідчать видаткові накладні:

- №80 від 05.08.2021 на суму 135 756,00 грн.,

- №81 від 05.08.2021 на суму 135 432,00 грн.,

- №82 від 10.08.2021 на суму 127 872,00 грн.,

- №83 від 11.08.2021 на суму 65 430,40 грн.,

- №85 від 16.08.2021 на суму 109 728,00 грн.,

- №88 від 18.08.2021 на суму 67 693,00 грн.,

- №87 від 18.08.2021 на суму 129 168,00 грн.,

- №89 від 25.08.2021 на суму 66 295,20 грн.,

- №92 від 30.08.2021 на суму 57 702,40 грн.,

- №95 від 06.09.2021 на суму 70 766,40 грн.,

- №100 від 27.09.2021 на суму 95 254,00 грн.,

- №101 від 27.09.2021 на суму 79 831,00 грн.,

- №7 від 03.02.2022 на суму 56 000,00 грн.,

- №8 від 04.02.2022 на суму 129 400,00 грн.,

- №9 від 21.02.2022 на суму 149 175,00 грн.,

- №14 від 22.02.2022 на суму 140 850,00 грн., підписані сторонами без зауважень.

Згідно пункту 3.1. договору розрахунки за продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в ньому Договорі, на підставі рахунку на оплату постачальника.

Покупець здійснює оплату продукції протягом 10 календарних днів з дати отримання продукції та оригіналу рахунку на оплату продукції, якщо інше не вказується в специфікації.

Пунктом 2 специфікацій встановлені умови розрахунків: протягом 45 календарних днів з дати постачання.

Проте, у порушення умов договору, відповідач не сплатив повністю за поставлений товар за видатковими накладними №80 від 05.08.2021 на суму 135 756,00 грн., №81 від 05.08.2021 на суму 135 432,00 грн., №82 від 10.08.2021 на суму 127 872,00 грн., №83 від 11.08.2021 на суму 65 430,40 грн., №85 від 16.08.2021 на суму 109 728,00 грн., №88 від 18.08.2021 на суму 67 693,00 грн., №87 від 18.08.2021 на суму 129 168,00 грн., №89 від 25.08.2021 на суму 66 295,20 грн., №92 від 30.08.2021 на суму 57 702,40 грн., №95 від 06.09.2021 на суму 70 766,40 грн., №100 від 27.09.2021 на суму 95 254,00 грн., №101 від 27.09.2021 на суму 79 831,00 грн., №7 від 03.02.2022 на суму 56 000,00 грн., №8 від 04.02.2022 на суму 129 400,00 грн., №9 від 21.02.2022 на суму 149 175,00 грн., №14 від 22.02.2022 на суму 140 850,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 1 346 494 грн.

В свою чергу, Відповідачем на замовлення позивача був поставлений брухт чавунний на загальну суму 739 575 грн., з яких позивач оплатив лише 100 000 грн. за рахунком № 34 від 31.01.2022 року платіжним дорученням № 598 від 23.02.2022 року.

Згідно заяви Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" про зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 09.08.2022 року, зобов`язання відповідача перед позивачем припинено на суму зарахування 639 575 грн., а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача заборгованості у розмірі 706 919,00 грн.

При цьому, доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення заборгованості за поставлену продукцію у період дії для відповідача форс-мажорних обставин, є безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

В постанові Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 суд зазначив наступні правові висновки: «Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс- мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс- мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс- мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом...».

Водночас форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами».

Такі правові висновки викладались Верховним Судом впродовж декількох років, динаміку їх формування можливо відслідкувати зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 25.11.2021 у справі №905/55/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17.

Судова практика була та є одностайною - форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Стороною договору має бути підтверджено не тільки факт настання форс-мажорних обставин, а також і їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тобто мають бути встановлені причино-наслідкові зв`язки між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив позивачу лист від 25.02.2022 за № 075/63-22. про те, що ТПП України згідно із ч. З ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» листом від 28.08.2022 р. № 2024/02.0-7.1 засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарської діяльності в частині виконання зобов`язань за договорами. Зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору.

Проте, колегія суддів зазначає, що Лист ТПП, у свою чергу, констатує загальновідомий факт, що війна, загалом, належить до форс-мажорних обставин. Однак самого цього факту недостатньо для встановлення правомірності невиконання особою зобов`язань внаслідок дії таких обставин, оскільки законом передбачений конкретний спосіб підтвердження форс-мажору шляхом отримання сертифікату ТПП.

Також матеріали справи не містять доказів направлення даного повідомлення саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Орис Пром".

З огляду на зазначене, відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 року у справі №904/2093/22 залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.02.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік