Рішення
від 07.02.2023 по справі 904/1642/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2023м. ДніпроСправа № 904/1642/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічним): Богомаз Н.О.;

від відповідача-1 за первісним позовом (від позивача за зустрічним) : Нижник А.А.;

від відповідача-2 за первісним позовом (від третьої особи за зустрічним): Нижник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" (м. Дніпро)

до відповідача-1: Приватного підприємства "НК-Плюс" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

та до відповідача-2: ОСОБА_1 (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 у загальному розмірі 1 072 893 грн. 12 коп.

та

за зустрічним позовом Приватного підприємства "НК-Плюс" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

до Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" (м. Дніпро);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

про визнання недійсним пункту 1.5. договору овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд солідарно стягнути з Приватного підприємства "НК-Плюс" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) заборгованість за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 у загальному розмірі 1 072 893 грн. 12 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 997 349 грн. 74 коп. - заборгованість за сумою кредиту;

- 75 543 грн. 38 коп. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 в частині повного та своєчасного повернення використаних кредитних коштів (овердрафту) та сплати відсотків за їх користування, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 072 893 грн. 12 коп. Крім того, відповідно до договору поруки № 17920/ЮКР-КП/0-П1 від 19.10.2020 відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх своїх зобов`язань за договором овердрафту №17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020, отже вказану вище заборгованість позивач просить суд стягнути солідарно.

Також позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Ухвалою суду від 28.06.2022, керуючись положеннями абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради надійшов лист (вх. суду № 21925/22 від 12.07.2022), в якому зазначено, що за відомостями, які містяться у реєстрі Кам`янської міської територіальної громади, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таке: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.07.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідачів-1,2 надійшла заява-заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. суду № 22739/22 від 18.07.2022), в якій відповідачі просять суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на таке:

- враховуючи, що розмір позовних вимог, заявлених позивачем, із якими не можуть погодитись відповідачі, через невірне нарахування процентів, що не відповідає положенням укладеного між сторонами договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/О від 19.10.2020 (далі - договір овердрафту) зі змінами та доповненнями, та договору поруки № 17920/ЮКР-КП/0-П1, відповідачі мають намір, разом із відзивом на позовну заяву, надати контррозрахунки щодо виплаченої частини боргу, нарахованих та сплачених процентів, докази належного виконання відповідачами своїх зобов`язань за вказаними вище договорами, а також клопотання про проведення судової економічної експертизи з питань обґрунтованості нарахованих процентів;

- згідно з пунктом 1.5 договору овердрафту процентна ставка за користування кредитними коштами є фіксованою та складає 17%. Проте, згідно з розрахунку заборгованості наданого позивачем, процентна ставка за період з 26.11.2021 по 03.02.2022 складає 40%, а з 04.02.2022 по 12.06.2022 складає 0,01%. При цьому, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості;

- надана позивачем виписка по особовому рахунку за період з 19.10.2020 по 13.06.2022 підтверджує лише рух коштів на рахунку відповідача-1. Крім того, такий доказ є неповним, адже, в долученій до позовної заяви виписці, фактично, відображається рух коштів, починаючи з 09.03.2021. Відповідачі-1,2 вважають, що позивачем подано неповну виписку по рахунку відповідача-1, через що неможливо з точністю встановити залишок на рахунку відповідача-1 та обґрунтованість нарахування позивачем процентів;

- сторона відповідача, разом із відзивом на позовну заяву долучить виписку по особовому рахунку відповідача-1 з метою доведення необґрунтованості нарахування позивачем процентів та стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 072 893 грн. 12 коп., а також контррозрахунки;

- також відповідач-2 має намір звернутись із зустрічною позовною заявою, в строки, передбачені для подання відзиву, у зв`язку з чим та у відповідності до положень частини 7 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, дана справа має розглядатись за правилами загального позовного провадження.

Від відповідачів-1,2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 24353/22 від 28.07.2022), в якому вони просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- відповідачі-1,2 вважають нараховані проценти такими, що не відповідають положенням чинного законодавства та порушують інтереси відповідача-1 як споживача банківських послуг. Крім того, з доданих до позовної заяви документів, не можливо встановити розрахунок, яким керувався позивач при нарахуванні процентів. Так, доданий розрахунок заборгованості по договору овердрафту станом на 13.06.2022, доданий до позовної заяви, не відображає процедури нарахування та підстав;

- на підтвердження дійсних виплат за договором овердрафту сторона відповідача вважає за необхідне долучити до відзиву платіжні доручення за період дії договору овердрафту. Також зазначає, що дані платіжні доручення не в повній мірі відображені у наданій позивачем виписці по особовому рахунку, у зв`язку із чим, відповідачі-1,2 просять суд зобов`язати позивача надати повну виписку по особовому рахунку за період дії договору овердрафту, яка б відображала реальний рух коштів;

- стосовно направлених позивачем вимог про сплату заборгованості за кредитним договором, відповідачі-1,2 вважають за необхідне зазначити, що ані відповідачем-1 ані відповідачем-2 не було отримано долучених до позовної заяви вимог, у зв`язку із чим позивачем не було дотримано принципу досудового врегулювання спору, що дає підстави вважати, що позов подано передчасно, без вирішення можливості добровільного погашення заборгованості;

- позивачем не запропоновано відповідачу реструктуризацію, не проведено жодних перемовин. При цьому, банком не доведено, що актив є непрацюючим, не перевірено актив за цільовими рівнями. Таким чином, відповідачі-1,2 вважають, що позивачем було передано заборгованість до підрозділу роботи з непрацюючими активами без проведення необхідних перевірок, перемовин з боржником, як того вимагають положення постанови Національного Банку України № 23 від 25.02.2022.

В подальшому до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 2014/22 від 28.07.2022, вх. суду № 2142/22 від 29.07.2022) Приватного підприємства "НК-Плюс" до Акціонерного товариств "Акціонерний банк "Радабанк", в якій заявник просить суд визнати недійсним пункту 1.5. договору овердрафту №17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані наступним:

- відповідно до умов пункту 1.5. договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 17% процентів річних. Процентна ставка за договором є фіксованою. Сторони зазначеним пунктом узгодили незмінність процентної ставки річних у розмірі 17%;

- при цьому, в цьому ж пункті далі зазначається, що при порушенні позичальником строку (терміну) погашення овердрафту (що фактично є користуванням кредитними коштами із застосуванням процентної ставки у 17%), встановленого пунктом 1.2., 1.4., 1.3. договору, наступного робочого дня вся заборгованість вважається простроченою, а нарахування процентів здійснюється з розрахунку: 30% процентів річних па суму простроченої заборгованості з першого дня порушення строку погашення кредиту (його частки) до повного погашення простроченої заборгованості або по 30-й день (включно) наявності простроченої заборгованості; 40% процентів річних на суму простроченої заборгованості, починаючи з 31-го дня наявності простроченої заборгованості та до повного погашення простроченої заборгованості. Крім того, у разі порушення позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 6.13. договору, кредитор має право, починаючи з 20 банківського дня місяця наступного за місяцем виникнення такого порушення, збільшити процентну ставку за користування овердрафтом на 2% проценти річних;

- позивач за зустрічним позовом вважає такі положення пункту 1.5. договору овердрафту несправедливими по відношенню до позичальника, односторонніми, направленими на забезпечення інтересів виключно кредитора та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки за своєю суттю є подвійним зобов`язанням, яке ще і може бути збільшено в односторонньому порядку кредитором без додаткового погодження із позичальником.

Ухвалою суду від 02.08.2022 зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "НК-Плюс" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.08.2022 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 25.08.2022.

Від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду №26032/22 від 10.08.2022), в якому він просить суд в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- обґрунтування позову з посиланням на Закон України "Про захист прав споживачів" є неправомірним, оскільки цей закон не може бути застосований до спірних правовідносин між банком та юридичною особою;

- також неправомірним є посилання на Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за № 541/13808, оскільки ці Правила втратили чинність 10.06.2017 згідно з Постановою Правління Національного банку України № 49 від 08.06.2017. До того ж, Правила також регулювали відносини із споживачами - фізичними особами. Іншого правового обґрунтування порушення прав позивача в зустрічній позовній заяві не наведено;

- проценти - це плата за користування кредитними коштами. Крім процентної ставки за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, сторони кредитного договору, керуючись принципом свободи договору, також домовились про плату за користування грошовими коштами у разі прострочення їх повернення у встановлені договором строки за ставками 30% та 40% відповідно, в залежності від кількості днів прострочення. Проценти не є штрафною санкцією та не є мірою відповідальності позичальника;

- підвищені проценти, сплачувані позичальником згідно з договором за користуванням кредитними коштами понад установлений у договорі строк за своєю правовою природою є забезпеченням виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та є відмінними від неустойки.

18.08.2022 до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 2422/22 від 18.08.2022) ОСОБА_1 (відповідача-2 за первісним позовом) до Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 станом на 12.06.2022 та зобов`язання провести досудове врегулювання спору щодо погашення заборгованості за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020.

Судом було відзначено, що строк для пред`явлення зустрічного позову є таким, що сплив.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.08.2022 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 станом на 12.06.2022 та зобов`язання провести досудове врегулювання спору щодо погашення заборгованості за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 27736/22 від 24.08.2022), в якому він просив суд провести підготовче засідання, призначене на 25.08.2022, без участі представника АТ "Акціонерний банк "Радабанк".

Від відповідачів-1,2 засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №27776/22 від 25.08.2022), в якому вони просили суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з безпековою ситуацією в країні протягом 23-25.08.2022.

У підготовче засідання 25.08.2022 представники позивача та відповідачів-1,2 не з`явились, при цьому, судом враховано наявність клопотань учасників судового процесу про проведення підготовчого засідання без участі представника банку та про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.08.2022 підготовче засідання було відкладено на 20.09.2022.

Від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит справи № 904/1642/22 (вх. суду № 30068/22 від 12.09.2022), в якому він, відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 витребовує у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2022.

Відповідно до підпункту 17.10 частини 1 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17, 19, 21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Як було вказано вище, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 витребувано саме матеріали справи № 904/1642/22.

Підпунктом 17.12 частини 1 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.

З огляду на викладені обставини, господарський суд вбачав за необхідне зупинити провадження у справі до перегляду оскаржуваної ухвали в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.09.2022 провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2022 про повернення зустрічної позовної заяви у в порядку апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суд від 20.10.2022 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2022 про повернення зустрічної позовної заяви у справі залишено без змін.

28.10.2022 матеріали справи повернулися до Господарського суду Дніпропетровської області.

З огляду на викладене, суд вважав за необхідне поновити провадження у справі та призначити справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.11.2022 провадження у справі було поновлено, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 29.11.2022.

Від відповідачів-1,2 за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 41285/22 від 29.11.2022), в якому вони просили суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із перебуванням представника відповідачів-1,2 на лікарняному із хворобою на Covid-2019.

У підготовче засідання 29.11.2022 з`явився представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), представники відповідачів-1,2 за первісним позовом у вказане засідання не з`явилися, при цьому, судом враховано наявність клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 29.11.2022 підготовче засідання було відкладено на 20.12.2022.

Від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на первісну позовну заяву (вх. суду № 42986/22 від 08.12.2022), в якій він вважає доводи відповідачів-1,2 безпідставними, посилаючись на таке:

- розмір процентної ставки та порядок нарахування процентів визначені умовами договору. Зокрема, пунктом 1.5. кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником строку (терміну) погашення овердрафту, встановленого пунктами 1.2., 1.4, 1,3 договору, наступного робочого дня вся заборгованість вважається простроченою;

- позичальником порушені пункт 1.2. та пункт 1.4. кредитного договору, внаслідок чого заборгованість в сумі 997 349 грн. 74 коп. вважається простроченою з 11.08.2021, а отже згідно з пунктом 1.5 кредитного договору нараховується 40% річних на суму простроченої заборгованості, починаючи з 31-го дня наявності простроченої заборгованості та до повного погашення простроченої заборгованості. Проценти до 04.02.2022 нараховувались щодня наступним чином: 997 349 грн. 74 коп. х 40% : 365 днів - 1 092 грн. 99 коп., де 997 349 грн. 74 коп. - сума заборгованості по кредиту, 40% - процентна ставка згідно з пунктом 1.5 кредитного договору, 365 - кількість днів у році, 1 092 грн. 99 коп. - сума нарахованих процентів за день;

- на підставі звернення позичальника вих. № 2501/1 від 25.01.2022 уповноважений орган банку прийняв рішення встановити в односторонньому порядку, без укладення додаткового договору, проценту ставку у розмірі 0,01% за договором овердрафту № 17920ЛОКР-КП/0 від 19.10.2020, що укладений з ПП "НК-Плюс", за умови часткового погашення позичальником заборгованості в розмірі 50 000 грн. 00 коп. (копії звернення позичальника вих. № 2501/1 від 25.01.2022 та Протоколу засідання Малого Кредитного Комітету АТ "АБ "Радабанк" від 28.01.2022 № 280122/6 додаються);

- умова про погашення 50 000 грн. 00 коп. позичальником виконана, та з 04.02.2022 процентна ставка за кредитним договором встановлена на рівні 0,01%. Проценти з 04.02.2022 нараховувались щодня наступним чином: 997 349 грн. 74 коп. х 0,01% : 365 днів - 00 грн. 27 коп., де 997 349 грн. 74 коп. - сума заборгованості по кредиту, 0,01 % - процентна ставка, 365-кількість днів у році, 00 грн. 27 коп. - сума нарахованих процентів за день. Загальний розмір заборгованості по процентам розраховується шляхом складання сум процентів за день за всі дні прострочення;

- операції з нарахування та погашення процентів підтверджуються Випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за яким обліковуються проценти. Виписка є додатком до позовної заяви;

- 04.02.2022 позичальником сплачено 49 603 грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості по нарахованим процентам. Після погашення 49 603 грн. 00 коп. залишок заборгованості по нарахованим процентам становив 78 508 грн. 95 коп., в подальшому проценти нараховувались за ставкою 0,01% та станом на дату подання позову заборгованість по процентам становила 75 543 грн. 38 коп. також позивач за первісним позовом зауважує, що 92 грн. 10 коп. - сума процентів за 26.11.2021, яка зазначена в Розрахунку заборгованості, який доданий до позовної заяви, є різницею між нарахованою сумою процентів за день 1 092 грн. 99 коп. та сплаченою сумою процентів;

- до первісної позовної заяви позивачем долучені виписки по особовим рахункам позичальника, а саме: Виписка по особовому рахунку № НОМЕР_2 , за яким обліковується прострочена заборгованість по кредиту, та Виписка по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за яким обліковуються проценти. Додатково надано Виписку по особовому рахунку позичальника № НОМЕР_3 , яка відображає здійснені позичальником видаткові операції, як за рахунок власних коштів, так і за рахунок ліміту овердрафту;

- до первісної позовної заяви позивачем додані докази направлення вимог про оплату заборгованості на адреси відповідача-1 та відповідача-2, а саме: описи вкладення, поштові чеки та накладні. Вимоги направлені на адреси відповідача-1 та відповідача-2, які були повідомолені ними банку. Про зміну адрес відповідачі банк не повідомляли. Отримання зазначених вимог адресатами перебуває поза межами контролю банку, а отже, направлення позивачем вимог рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси відповідачів є достатнім для того, щоб вважати їх направленими належним чином;

- згідно з Постановою Правління Національного банку України № 23 від 25.02.20022 проведення реструктуризації є правом, а не обов`язком банку. Проведення реструктуризації можливо лише клієнтам, які відповідають встановленим НБУ критеріям і умовам. Відповідач-1 та відповідач-2 не звертались до банку з заявами про проведення реструктуризації чи будь-якого іншого порядку врегулювання заборгованості за кредитним договором та взагалі уникали будь-яких контактів з банком, тому банк звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за кредитним договором.

У підготовче засідання 20.12.2022 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідачів-1,2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

У вказаному засіданні представники сторін не заперечували проти оголошення перерви у судовому засіданні в межах розумного строку, з метою надання відповідачам за первісним позовом додаткового часу для подання заперечень.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні судом протокольно було оголошено перерву в межах розумного строку до 10.01.2023.

Від відповідачів-1,2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на первісну позовну заяву (вх. суду № 1027/23 від 09.01.2023), в яких вони просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- АТ "АБ "Радабанк" зазначає про нарахування відсотків у розмірі 0,01 включно після 24.02.2022. При цьому, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон) доповнено Цивільний кодекс новими положеннями, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином, нарахування процентів за користування кредитними коштами починаючи з 24.02.2022 є такими, що підлягають обов`язковому списанню;

- відповідачі-1,2 звертають увагу на загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). У зв`язку із чим на даний момент, відповідачі за первісним позовом, за об`єктивних не залежних від них причин, не мають змоги здійснювати платежі за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020. Через що у АТ "АБ"Радабанк" були всі підстави для застосування положення Постанови НБУ №23 від 25.02.2022 стосовно реструктуризації. Попри це, банк, не дотримуючись положень чинного законодавства, після 24.02.2022 продовжував нараховувати проценти та звернувся за вирішенням спору безпосередньо до суду, завчасно, без доведеності, що актив є непрацюючим, без перевірки активів за цільовими рівнями. Таким чином, позивачем за первісним позовом було передано заборгованість до підрозділу роботи з непрацюючими активами без проведення необхідних перевірок, перемовин з боржником, як того вимагають положення Постанови НБУ №23 від 25.02.2022.

Від відповідачів-1,2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 1074/23 від 10.01.2023), в якому вони просять суду відкласти розгляд справи, у зв`язку з участю представника відповідачів-1,2 у судовому засіданні в іншому судовому провадженні.

Від відповідачів-1,2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. суду № 1075 від 10.01.2023), в якій вони просять суд задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом у повному обсязі, посилаючись на таке:

- положення пункту 1.5. договору овердрафту не відповідають вимогам чинного законодавства, за своєю суттю є подвійним зобов`язанням, яке ще і може бути збільшено в односторонньому порядку кредитором без додаткового погодження із позичальником;

- пункт 1.5. договору овердрафту є таким, що порушує законні права та інтереси позичальника, є несправедливим, а відтак підлягає визнанню недійсним з моменту його укладання.

У підготовче засідання 10.01.2023 з`явився представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), представники відповідачів-1,2 за первісним позовом (від позивача за зустрічним позовом) у вказане засідання не з`явився, при цьому про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, оскільки представник відповідачів-1,2 був присутній у попередньому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 20.12.2022 (а.с. 88 у томі 2), а також відповідною розпискою підтвердив, що повідомлений про день, час та місце наступного судового засідання (а.с. 89 у томі 2).

У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідачів-1,2 про відкладення розгляду справи, з приводу якого судом було відзначено про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що вказане клопотання не містить доказів неможливості явки в судове засідання представника відповідачів-1,2 (докази зайнятості представника відповідачів-1,2 в судовому засіданні в іншому судовому провадженні), крім того, наголошено, що дата судового засідання (10.01.2023) була узгоджена з представником відповідачів-1,2 у попередньому судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2022. Також судом відзначено, що підготовче провадження у даній справі тривало достатній строк та неодноразово відкладалось за клопотаннями відповідачів-1,2.

У підготовчому засіданні 10.01.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.01.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.02.2023.

Від відповідача-1 за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх. суду № 5996/23 від 07.02.2023), в якому він просить суд поновити строк на подання даного клопотання та призначити по справі судову економічну експертизу. В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 за первісним позовом посилається на таке:

- відповідач-1 вважає за необхідне провести по справі судово-економічну експертизу, оскільки нараховані позивачем відсотки та штрафні санкції порушують права та інтереси відповідачів-1,2 як споживачів послуг, позивачем не вірно розраховано розмір грошового боргу у бік завищення;

- позивач долучив до матеріалів справи розрахунок заборгованості, в якому заборгованість по кредиту вказана в розмірі 997 349 грн. 74 коп., проте, незрозуміло підстав виникнення заборгованості, що є порушенням норм матеріального права;

- згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості станом з 26.11.2011 по 03.02.2022 вбачається нарахування відсотків за відсотковою ставкою 40%, яка не передбачена умовами кредитного договору, а починаючи з 04.02.2022 вбачається нарахування відсотків за відсотковою ставкою 0,01%, що також не підтверджено належними доказами. При цьому, відповідач-1 звертає увагу, що нарахування відсотків продовжувалось і після введення на території України воєнного стану;

- розрахунок заборгованості починається з 26.11.2021 із нарахування процентної ставки у розмірі 40%, що за розрахунком позивача дорівнює 92 грн. 10 коп. на день. При цьому, вже 27.11.2021 ті ж самі 40% дорівнюють 1 092 грн. 99 коп.;

- згідно з випискою по особовому рахунку в банку відкрито щонайменше п`ять рахунків для обслуговування наданого кредиту, у зв`язку з чим у відповідачів-1,2 виникає необхідність для дослідження законності та повноти перерахувань, сплачених останніми коштів на погашення кредиту. Отже, для вирішення питання щодо визначення зазначених показників необхідні спеціальні знання в області фінансів та економіки.

У судове засідання 07.02.2023 з`явилися представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача-1,2 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

У судовому засіданні 07.02.2023 були заслухані правові позиції учасників справи з приводу поданого відповідачем-1 клопотання про призначення судової експертизи.

Розглянувши у вказаному засіданні клопотання відповідача-1 про призначення судової експертизи, суд вважав, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

- пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадку призначення судом експертизи. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, у тому числі, у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи;

- відповідно до частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу;

- враховуючи вказане, з огляду на положення частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи не підлягає задоволенню, оскільки провадження у справі перебуває на стадії її розгляду по суті, тому, підстави для зупинення провадження у справі з наведених заявником підстав - відсутні.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.02.2023 у задоволенні клопотання Приватного підприємства "НК-Плюс" про призначення судової експертизи по справі було відмовлено.

У судовому засідання 07.02.2023 представник позивача за первісним позовом просив суд задовольнити позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у первісній позовній заяві та інших заявах по суті справи позивача за первісним позовом.

У судовому засідання 07.02.2023 представник відповідачів-1,2 за первісним позовом проти задоволення позовних вимог за первісним позовом заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на первісну позовну заяву та заперечення.

У вказаному судовому засідання представник позивача за зустрічним позовом просив суд задовольнити вимоги за зустрічним позовом у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у зустрічній позовній заяві та інших заявах по суті справи позивача за зустрічним позовом.

У судовому засідання 07.02.2023 представник відповідача за зустрічним позовом проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

З приводу долучення додаткових доказів із порушенням процесуального строку суд зазначає таке.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 07.02.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів-1,2 за первісним позовом (позивача та відповідача за зустрічним позовом),

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням кредитного договору, умови надання та повернення кредиту, факт надання кредитних коштів, строк користування кредитними коштами та їх розмір, настання строку повернення кредиту чи його частини, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення повернення кредитних коштів; наявність підстав для стягнення заборгованості за сумою кредиту та заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом у заявлених сумах, а також наявність підстав для визнання недійсним пункту 1.5. договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 19.10.2020 між Акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" (далі - кредитор, банк, позивач за первісним позовом) та Приватним підприємством "НК-Плюс" (далі - позичальник, відповідач-1 за первісним позовом) договір овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 (далі - кредитний договір, а.с. 17-27 у томі 1), за умовами пункту 1.1. якого кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язується на умовах договору надати позичальнику короткостроковий кредит (надалі - овердрафт) за програмою "Овердрафт "Комфортний перехід" шляхом оплати з поточного рахунку позичальника ІВАN № НОМЕР_4 , відкритого у АТ "АБ "Радабанк" м. Дніпро, розрахункових документів на суму, що перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах визначеного договором ліміту овердрафту. Кредитор надає позичальнику овердрафт на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, відкличності, повернення та плати за користування.

Також сторони домовились про трактування термінів, що вживаються в договорі. Зокрема, овердрафт - короткостроковий кредит, що надається кредитором понад залишок коштів позичальника на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми (ліміту овердрафту), шляхом дебетування його рахунку. Згідно з договором під терміном овердрафт слід розуміти овердрафт, що надається кредитором за окремою затвердженою внутрішніми нормативними документами кредитора програмою овердрафтного кредитування "Овердрафт "Комфортний перехід".

У пункті 12.4 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами зобов`язань відповідно до умов договору.

Доказів визнання недійсними вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного між позивачем та відповідачем-1 за первісним позовом договору та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов`язки позивача та відповідача-1, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.2. кредитного договору встановлено, що безперервний строк наявності дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом (або його частиною) на умовах договору, не повинен перевищувати 30 календарних днів. Тобто не рідше ніж 1 раз на 30 календарних днів позичальник зобов`язаний забезпечити нульовий або кредитовий/пасивний залишок на кінець операційного дня банку на поточному рахунку, за яким встановлено овердрафт.

Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору ліміт овердрафту за договором встановлюється в розмірі 500 000 грн. 00 коп. При цьому, враховуючи умови, що викладені у цьому пункті договору, кредитор жодним чином не пов`язаний зобов`язаннями щодо надання овердрафту у зазначеному розмірі протягом всього строку дії договору. Розмір ліміту овердрафту є змінною величиною, яка встановлюється Кредитором щомісяця один раз на місяць (протягом перших 10 днів після закінчення попереднього календарного місяця). Розрахунок ліміту овердрафту здійснюється відповідно до внутрішньобанківських нормативних документів, що визначають порядок (алгоритм) розрахунку ліміту овердрафту за програмою "Овердрафт "Комфортний перехід" на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку Позичальника у Банку, за яким встановлено ліміт овердрафту відповідно до умов договору.

У пункті 1.4. кредитного договору сторони погодили, що кінцевий термін погашення овердрафту за кредитним договором встановлюється сторонами 01.09.2021. Кінцевий термін може бути змінений у випадках, передбачених умовами договору.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

При цьому, чинне законодавство передбачає типи процентної ставки у кредитних договорах, яка може бути фіксованою або змінюваною; встановлює, що розмір процентів за кредитним договором і порядок їх сплати є договірними умовами, які узгоджуються сторонами у договорі кредиту.

Так, відповідно до умов пункту 1.5. кредитного договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 17 % річних. Процентна ставка за даним договором є фіксованою. З дня, наступного за днем досягнення кредитового або нульового залишку на кінець операційного банківського дня, якщо кінцевий термін погашення овердрафту не настав, нарахування процентів здійснюється за ставкою, встановленою пунктом 1.5. договору в залежності від строку користування позичальником овердрафтом або його частиною.

При порушенні Позичальником строку (терміну) погашення овердрафту, встановленого пунктами 1.2., 1.4, 1.3. договору, наступного робочого дня вся заборгованість вважається простроченою, а нарахування процентів здійснюється з розрахунку:

- 30 % (тридцять) процентів річних на суму простроченої заборгованості з першого дня порушення строку погашення Кредиту (його частки) до повного погашення простроченої заборгованості або по 30-й день (включно) наявності простроченої заборгованості;

- 40% (сорок) процентів річних на суму простроченої заборгованості починаючи з 31-го дня наявності простроченої заборгованості та до повного погашення простроченої заборгованості.

Нарахування процентів за вказаною у попередньому абзаці ставкою не звільняє Позичальника від сплати пені, передбаченої Розділом 9 договору, іншої неустойки та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до умов пункту 3.2. кредитного договору нарахування процентів за користування овердрафтом проводиться щоденно за методом факт/факт (метод "факт/факт" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році) на суму найбільшого залишку по дебету поточного рахунку позичальника, який склався протягом операційного банківського дня та на залишок заборгованості на кінець дня в разі, якщо день є неробочим.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2, 6.3. 6.11. кредитного договору позичальник зобов`язаний використати кредитні кошти на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного овердрафту та сплату нарахованих процентів, комісійних винагород на умовах, передбачених цим договором; погасити заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені пунктом 1.2. договору з остаточним погашенням не пізніше останнього дня користування овердрафтом, зазначеного в пункті 1.4., якщо інше не встановлено договором; сплачувати проценти за користування овердрафтом в порядку, передбаченому пунктом 3.3., та комісійні винагороди в порядку, передбаченому пунктом 1.6. договору; у разі невиконання (порушення) умов договору сплачувати кредитору окремо від нарахованих процентів за користування овердрафтом, неустойку, передбачену пунктами 9.1., 9.2. договору; погашати заборгованість за договором в порядку, передбаченому пунктами 3.3.-3.5. договору.

В подальшому, між позивачем та відповідачем-1 за первісним позовом було укладено Додатковий договір № 1 від 05.07.2021 до договору овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020, в якому сторони дійшли згоди, зокрема, внести зміни в пункт 1.3. та 1.5. договору, а саме: ліміт овердрафту встановлений в розмірі 1 000 000 грн. 00 коп., процентна ставка за користування кредитним коштами - 16% річних (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 30.09.2020 звернувся до позивача із клопотанням про отримання кредиту (овердрафт за програмою "Експрес овердрафт") в сумі 500 000 грн. 00 коп. (а.с.72 у томі 1). Також в матеріалах справи наявне рішення власника ПП "НК-Плюс" (відповідача-1) від 25.09.2020 про отримання кредиту в сумі 500 00 грн. 00 коп. (ас.73 у томі 1).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки за період з 19.10.2020 по 13.06.2022 (а.с.49-80 у томі 2), позивач здійснював кредитування рахунку відповідача-2 - № НОМЕР_4 , однак позичальник (відповідач-1) не виконав належним чином зобов`язання по своєчасному та повному поверненню кредиту та оплати процентів за користування кредитними коштами, чим порушив умови кредитного договору.

При цьому, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення № 75).

Банківські первинні документи залежно від виду операції та типу контрагентів поділяють на касові та меморіальні. Перші (прибуткові та видаткові) підтверджують здійснення операцій із готівкою, а другі використовують для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів із рахунків та внутрішньобанківських операцій. До них належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери (пункти 44, 45, 46 Положення № 75).

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку (пункт 57 Положення № 75).

Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них (пункт 59 Положення № 75).

Відповідно до пункту 61 Положення № 75 особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (за дебетом або кредитом відповідно); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що заборгованість позичальника (відповідача-1) за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 станом на 13.062022 становить 1 072 893 грн. 12 коп., та складаються з:

- 997 349 грн. 74 коп. - заборгованість за сумою кредиту;

- 75 543 грн. 38 коп. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом в період з 26.11.2021 по 12.06.2022.

Так, на підтвердження заборгованості в сумі 997 349 грн. 74 коп. за сумою кредиту позивач долучив до матеріалів справи виписку по особовому рахунку № НОМЕР_2 (а.с.28 у томі 1).

На підтвердження заборгованості в сумі 75 543 грн. 38 коп. за простроченими відсотками за користування кредитом в період з 26.11.2021 по 12.06.2022 позивач долучив до матеріалів справи виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а.с.29-55 у томі 1).

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору, позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою № 1507-1/02-4/2022 від 24.05.2022, в якій вимагав у 7-денний строк від дня пред`явлення цієї вимоги у повному обсязі сплатити заборгованість перед позивачем, яка станом на 23.05.2022 складала 1 072 887 грн. 38 коп. (а.с.56-57 у томі 1). При цьому, в матеріалах справи наявні належні докази направлення вказаної вимоги відповідачу-1 на його юридичну адресу (а.с.59 у томі 1).

Вказана вимога була залишена відповідачем-1 без відповіді та задоволення.

Судом відхиляться заперечення відповідача-1 щодо неотримання вказаної вимоги, оскільки факт направлення за вірною адресою вимоги є достатнім у даному випадку, а факт отримання вказаного поштового відправлення залежить саме від волі відповідача-1.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловою оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладені обставини та наявні в матеріалах справи докази, вбачається, що відповідачем-1 зобов`язання за кредитним договором своєчасно та у повному обсязі не виконані, у той же час строк погашення заборгованості є таким, що настав.

При цьому виходячи з положень статті 204 Цивільного кодексу України, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Нерозуміння природи договору, складність розрахунку, не звільняє сторони від обов`язку його виконання.

Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (зокрема процентів за користування кредитними коштами), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані.

Здійснений Акціонерним товариством "Акціонерний банк "Радабанк" розрахунок заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 1 072 893 грн. 12 коп., яка складаються з: 997 349 грн. 74 коп. заборгованості за сумою кредиту та 75 543 грн. 38 коп. заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом в період з 26.11.2021 по 12.06.2022, не викликає сумніву та не спростований позичальником чи іншими заінтересованими особами.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України, визначено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором, між кредитором, позичальником та Фізичною особою ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) 19.10.2020 було укладено договір поруки № 17920/ЮКР-КП/0-П1 (далі - договір поруки), відповідно до умов пунку 1.1. якого поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання Позичальником його боргових зобов`язань перед Кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань. Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, Кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до Позичальника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Договір поруки в судовому порядку недійсним не визнавався, а отже є дійсним.

Пунктом 1.2.2. договору поруки передбачено, що боргові зобов`язання - це зобов`язання позичальника перед кредитором щодо повернення суми кредиту, плати за користування кредитом (проценти, комісії), штрафних санкцій (пені, штрафи), витрат (судові, поштові, відрядження та інші) та збитків кредитора у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором.

У пункті 2.1. договору поруки визначено, що Поручитель зобов`язаний:

- у випадку невиконання Позичальником зобов`язань перед Кредитором за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому Кредитором, на протязі 7 (семи) днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора. Погашення здійснюється Поручителем шляхом перерахування в безготівковій формі або шляхом внесення готівкових коштів на рахунок IBAN № НОМЕР_5 в АТ "АБ "Радабанк";

- у разі невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов`язання повністю або частковою відповідати перед Кредитором як солідарний боржник всім майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Відповідно до умов пункту 2.3. договору поруки Кредитор має право:

- у випадку невиконання Позичальником зобов`язань перед Кредитором за Кредитним договором, заявити Поручителю вимогу про погашення заборгованості;

- у випадку не виконання Поручителем вимогу Кредитора у добровільному порядку у строк встановлений у пункті 2.1.1., звернутися за стягненням заборгованості до суду;

- у разі порушення Поручителем вимог пункту 2.1.1. договору нарахувати та вимагати оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від суми не виконаного забезпечення порукою зобов`язання, за кожен день прострочення.

У пункті 4.6. договору поруки передбачено, що Поручитель та Позичальник залишаються зобов`язаними перед Кредитором до того моменту поки зобов`язання за Кредитним договором не будуть виконанні у повному обсязі.

Враховуючи вказане та у зв`язку з порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору, позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою № 1508-1/02-4/2022 від 24.05.2022, в якій вимагав у 7-денний строк від дня пред`явлення цієї вимоги у повному обсязі сплатити заборгованість перед позивачем, яка станом на 23.05.2022 складала 1 072 887 грн. 38 коп. (а.с.59-62 у томі 1). При цьому, в матеріалах справи наявні належні докази направлення вказаної вимоги відповідачу-2 на його адресу реєстрації (а.с.64 у томі 1).

Таким чином, судом відхиляться заперечення відповідача-2 щодо неотримання вказаної вимоги, оскільки факт направлення за вірною адресою вимоги є достатнім у даному випадку, а факт отримання вказаного поштового відправлення залежить саме від волі відповідача-2.

Вказана вимога була залишена відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

За змістом статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором овердрафту у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

При цьому, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних та допустимих доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення грошових коштів за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 у загальному розмірі 1 072 893 грн. 12 коп., яка складається з наступних сум:

- 997 349 грн. 74 коп. - заборгованість за сумою кредиту;

- 75 543 грн. 38 коп. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги за первісним позовом щодо солідарного стягнення 997 349 грн. 74 коп. - заборгованості за сумою кредиту та 75 543 грн. 38 коп. - заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідачів; стягненню з відповідача-1 підлягає частина судового збору в сумі 8 046 грн. 70 коп.; з відповідача-2 - частина в сумі 8 046 грн. 70 коп.

З приводу позовних вимог за зустрічним позовом суд зазначає таке.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

При цьому між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1 статті 1 Цивільного кодексу України), що регулюються актами цивільного законодавства України.

Статтями 5, 6 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювння та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Суд констатує, що позивач за зустрічним позовом є господарюючим суб`єктом та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, та має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, прогнозувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та одноособово приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій, з прийняттям взятих на себе ризиків.

Тобто юридична особа самостійно відповідає за свою господарську діяльність та її результати, зокрема, щодо ознайомлення з текстом правочинів, що укладаються в її процесі та реалізуються в подальшому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 року у справі № 910/2376/18 та від 17 грудня 2019 року у справі № 916/547/19.

Одночасно суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірного кредитного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні (погодженні) умов договору, у тому числі й умов, викладених у спірному пункті 1.5. кредитного договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах та узгодили ці умови, а відтак дія учасників правочину, які реалізували свої права на набуття цивільних прав та обов`язків шляхом укладання (підписання) правочину відповідала внутрішній волі сторін.

Наразі, сторони вправі обирати та погоджувати будь-які умови договору, які необхідні сторонам для належного виконання правочину та не суперечать вимогам чинного законодавства відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України.

Так, при укладенні кредитного договору представником позивача за зустрічним позовом підписано сам текст договору та засвідчено печаткою товариства, отже, отримано повну інформацію по договору, відтак позичальник на підставі вільного волевиявлення добровільно взяв на себе всі пов`язані з виконанням кредитного договору ризики.

Зокрема, позичальник отримав повну та достовірну інформацію про послуги банку, порядок їх надання, вартість таких послуг та розмір передбачених умовами кредитного договору платежів, в т.ч. передбачених умовами пункту 1.5. договору процентів за користування кредитними коштами, порядок їх сплати та строки тощо, що, в свою чергу, спростовує твердження ПП "НК-Плюс" про несправедливість умов кредитного договору та як наслідок, недійсність останнього в частині.

Чинне законодавство передбачає типи процентної ставки у кредитних договорах, яка може бути фіксованою або змінюваною; встановлює, що розмір процентів за кредитним договором і порядок їх сплати є договірними умовами, які узгоджуються сторонами у договорі кредиту.

Так, відповідно до умов пункту 1.5. кредитного договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 17 % річних. Процентна ставка за даним договором є фіксованою. З дня, наступного за днем досягнення кредитового або нульового залишку на кінець операційного банківського дня, якщо кінцевий термін погашення овердрафту не настав, нарахування процентів здійснюється за ставкою, встановленою пунктом 1.5. договору в залежності від строку користування позичальником овердрафтом або його частиною.

При порушенні Позичальником строку (терміну) погашення овердрафту, встановленого пунктами 1.2., 1.4, 1.3. договору, наступного робочого дня вся заборгованість вважається простроченою, а нарахування процентів здійснюється з розрахунку:

- 30 % (тридцять) процентів річних на суму простроченої заборгованості з першого дня порушення строку погашення Кредиту (його частки) до повного погашення простроченої заборгованості або по 30-й день (включно) наявності простроченої заборгованості;

- 40% (сорок) процентів річних на суму простроченої заборгованості починаючи з 31-го дня наявності простроченої заборгованості та до повного погашення простроченої заборгованості.

Нарахування процентів за вказаною у попередньому абзаці ставкою не звільняє Позичальника від сплати пені, передбаченої Розділом 9 договору, іншої неустойки та інших платежів, передбачених договором.

При цьому, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що сплата процентів за користування кредитними коштами є подвійним зобов`язанням, що створило ситуацію подвійної оплати за користування кредитом є безпідставними, оскільки, як зазначалось судом вище, такий механізм розрахунку процентів за користування кредитними коштами погоджено обома сторонами; більше того, умови договору не передбачають подвійної сплати процентів за користування кредитом, як помилково вважає позивач за зустрічним позовом.

Окрім цього суд звертає увагу на той факт, що під час дії кредитного договору позичальником добровільно вчинено дії з виконання оспорюваного пункту 1.5. кредитного договору шляхом здійснення оплати нарахованих згідно з Кредитним договором процентів за користування кредитними коштами, що вбачається з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку.

Відтак, за висновками суду, укладаючи кредитний договір позивач за зустрічним позовом вважав його умови вигідними для себе, зрозумілими та був обізнаний з усіма умовами договору, які зобов`язався виконувати, не вважав договір несправедливим або таким, що порушує права позивача, та вільно обираючи контрагента уклав договір на погоджених з ним умовах.

При цьому суд зазначає, що визначення поняття "несправедливі умови договору" як таких, що всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, закріплено в частині другій статті 18 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII "Про захист прав споживачів".

При цьому у даній справі кредит надавався юридичній особі для забезпечення фінансування господарської/поточної діяльності товариства, між сторонами не укладалися договори про надання споживчих кредитів, тобто у спірних правовідносинах позичальник не є споживачем, відповідно відсутні підстави для застосування правових норм, що регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", яка визначає підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача та закріплює поняття "несправедливі умови договору".

Подібні висновки щодо застосування у спірних правовідносинах положень Закону України "Про захист прав споживачів" були викладені в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/6404/18.

Також суд наголошує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

У даному випадку важливим є врахування, що звернення учасника правочину до суду із позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.

Отже, необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

З конструкції частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Недійсність договору, як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Таким чином, погодження сторонами у пункті 1.5. кредитного договору проценти за користування кредитними коштами відповідають принципу свободи договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом не довів в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх зустрічних позовних вимог, а також у зв`язку з відсутністю фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання оскаржуваного правочину недійсним в частині і настання відповідних юридичних наслідків, зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог у даній справі у вказаній частині, суд вважає за необхідне відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні вимог за зустрічним позовом про визнання недійсним пункту 1.5. договору овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за зустрічним позовом, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп. покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" до Приватного підприємства "НК-Плюс" та до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 у загальному розмірі 1 072 893 грн. 12 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "НК-Плюс" (51935, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця Гайдамацька, будинок 7, квартира 53; ідентифікаційний код 37103577) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" (49000, м. Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 5; ідентифікаційний код 21322127) - 997 349 грн. 74 коп. - заборгованості за сумою кредиту, 75 543 грн. 38 коп. - заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з Приватного підприємства "НК-Плюс" (51935, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вулиця Гайдамацька, будинок 7, квартира 53; ідентифікаційний код 37103577) на користь Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" (49000, м. Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 5; ідентифікаційний код 21322127) 8 046 грн. 70 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" (49000, м. Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 5; ідентифікаційний код 21322127) 8 046 грн. 70 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом Приватного підприємства "НК-Плюс" до Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" про визнання недійсним пункту 1.5. договору овердрафту № 17920/ЮКР-КП/0 від 19.10.2020 - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом - Приватне підприємство "НК-Плюс".

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.02.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення07.02.2023
Оприлюднено16.02.2023
Номер документу108984270
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності

Судовий реєстр по справі —904/1642/22

Ухвала від 09.05.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Дармін Михайло Олександрович

Ухвала від 27.03.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Дармін Михайло Олександрович

Ухвала від 16.03.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Дармін Михайло Олександрович

Судовий наказ від 08.03.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Судовий наказ від 08.03.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Судовий наказ від 08.03.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Судовий наказ від 08.03.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Рішення від 07.02.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 07.02.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 10.01.2023

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні