Рішення

від 15.02.2023 по справі 400/3933/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2023 р. № 400/3933/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Величка А.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія - Тигрі", вул. Новосельська, 68, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57401, до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), пр- т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, про:визнання протиправною та скасування постанови № 336327 від 11.08.2022 р.,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія - Тигрі" (надалі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (надалі - відповідач 1) та Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (надалі - відповідач 2) з позовними вимогами про:

- визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області від 11.08.2022 року № 336327 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія - Тигрі" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перевозив шрот соняшниковий насипом, який є сипучим вантажем та може переміщуватись по всіх осях, тому зважування не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на вісь. Вказав, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, не містять даних про використаний ваговий комплекс. Також вказує, що постанова від 11.08.2022 року № 336327 винесена з пропущенням двомісячного строку. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 25.08.2022 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3933/22 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Державної служби України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому вони просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідачі послалися на те, що під час перевірки було виявлено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, тому дії посадових осіб при проведенні рейдових перевірок були здійсненні з додержанням вимог чинного законодавства та відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", постанов КМУ №1567 від 08.11.2006 року, № 879 від 27.06.2009 року, тому спірна постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтв про реєстрацію, ОСОБА_1 на праві власності належать транспортні засоби марки: SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; причіп марки STAS, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

07.05.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) Одеській області на а/д М-15 "Одеса-Рені-Бухарест" 60 км. + 540 м. проведено перевірку автомобіля марки SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки STAS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно товарно-транспортної накладної №1689 від 06.05.2022 року перевізником зазначено - ТОВ "Лілія - Тигрі".

Актом №329400 від 07.05.2022 року встановлено, що перевозився шрот соняшниковий.

Як вбачається з довідки про зважування, повна допустима маса транспортного засобу 40 т, - фактична 40 т.

Під час габаритно-вагового контролю було встановлено, що фактична вага на одиничну вісь складала 13,35 т. при допустимій нормі 11,5 т., що на 17,39% більше допустимої.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №329400 від 07.05.2022 року, яким під час перевірки виявлено порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.

Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області направлено запрошення на юридичну адресу ТОВ "Лілія - Тигрі" для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 11.08.2022 року.

На підставі акту перевірки №329400, Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області прийнято постанову №336327 від 11.08.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. до ТОВ "Лілія - Тигрі" за порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись з прийнятою відповідачем постановою №336327 від 11.08.2022 року, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови №336327 від 11.08.2022, суд виходить з наступного.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 року Питання Державної служби з безпеки на транспорті здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному зранспорті (Уктрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість на виконання Уктрансбезпекою.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р Про оитимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область).

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 року № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділи державного нагляду (контролю) у містах.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001року №2344-III (надалі - Закон №2344).

Закон №2344 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону №2344).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до ст. 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно з ст. 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок - № 1567).

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України Про автомобільний транспорт; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV Про автомобільні дороги (надалі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Отже, наслідком перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів є притягнення автомобільного перевізника до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

При цьому, дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.

Предметом спору у даній справі є постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ «Лілія-Тигрі» за перевищення вагових параметрів згідно із абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Підставою для прийняття спірної постанови про застосування до ТОВ «Лілія-Тигрі» адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; причіп марки STAS, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У процесі розгляду справи судом встановлено, що порушення виявлено 07.05.2022 року, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №336327 винесена 11.08.2022 року.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У справах про порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, які визначені Порядком № 1567.

При цьому, в силу імперативних приписів пункту 25 Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що на орган державного контролю покладено обов`язок розглянути справу про порушення суб`єктом господарювання законодавства про автомобільний транспорт не пізніше двох місяців з дня його виявлення та, за наявності підстав, винести постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 13.06.2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону.

Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку,відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Визначена Порядком № 1567 правова процедура розгляду органами державного контролю справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників встановлює строки прийняття рішення, а у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження такого рішення особою, чиї інтереси воно зачіпає, до суду.

Суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Вказаний принцип виражає ідею про те, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися вимог актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії "Мірило правовладдя" (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).

З огляду на викладене суд вважає, що позивач цілком обґрунтовано очікував, що відкрита щодо нього справа щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт буде розглянута відповідно до установленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій уповноважених суб`єктів владних повноважень та їх посадових осіб, порядок та строк їх вчинення, а саме не пізніше двох місяців з моменту оформлення акта перевірки (з урахуванням вимог Порядку № 1567).

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 640/1007/19.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що недотримання відповідачем пункту 25 Порядку №1567, а саме порушення термінів розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та дає самостійні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови покладено на відповідача.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятої ним постанови.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відділ державного нагляду (контролю) в Миколаївській області у справі є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті та не має статусу юридичної особи.

Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2481,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись статтями 77, 78, 139, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія-Тигрі" (вул. Новосельська, 68, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57401, ідентифікаційний код 41540397) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (пр- т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845) та Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) визнання протиправною та скасування постанови № 336327 від 11.08.2022 р. - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області від 11.08.2022 року № 336327 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія - Тигрі" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (пр- т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія-Тигрі" (вул. Новосельська, 68, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57401, ідентифікаційний код 41540397) судові витрати в розмірі 2481,00 грн.

4. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко