Рішення
від 15.02.2023 по справі 420/10708/22
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10708/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Компанія Софторг» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Компанія Софторг» до Одеської митниці, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UА500130/2022/000029/2 від 08.02.2022 р.;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500130/2022/00051 від 08.02.2022 р.

Ухвалою суду від 22.08.2022 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на положення: ст. 19 Конституції України; ст.ст. 29, 49, 51-55, 57, 58 МК України; п. 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, з таких підстав, по суті:

- під час митного оформлення товару за МД № UA500130/2022/002748 від 25.01.2022 р. декларант надав митниці всі передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, необхідні та достатні документи, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість задекларованого товару та не містили розбіжностей;

- враховуючи, що вказані митним органом у повідомленні розбіжності були необґрунтованими, не впливали на правильність визначення митної вартості товарів та оскільки декларантом були подані усі, передбачені Митним кодексом України документи на підтвердження митної вартості, декларантом було повідомлено, що додаткові документи подаватись не будуть;

- вказані у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів розбіжності є необґрунтованими та не впливають на числове значення складових митної вартості товарів з урахуванням наступного;

- щодо наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення зауважуємо, що згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, експортна декларація є не основним документом, що надається для підтвердження митної вартості товару. Вказаний документ було надано декларантом за власним бажанням у відповідності до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України. В експортній декларації наявні реквізити інвойсу, вартість товару, умови поставки та кількісні характеристики товару, які зазначені в декларації країни відправлення, співпадають з заявленими до митного оформлення та зазначеними в пакувальному листі (кількість вантажних місць - 349, вага нетто - 8027 кг, вага брутто - 8376 кг), що робить можливою ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою та підтверджує правильність визначення митної вартості товару;

- стосовно відсутності документів на підтвердження вартості транспортування товару зазначаємо, що у довідці № 380932/2 від 13.01.2022 чітко визначена сума витрат міжнародного залізничного перевезення вантажу за межами державного кордону України, яка складає 70066 грн. та 77 коп. Враховуючи обумовлені сторонами контракту умови поставки FOB згідно Інкотермс (зокрема, у інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту), витрати на транспортування товару до митної території України не включені в ціну товару та додатково додані до ціни товару при визначенні його митної вартості у відповідності до положень ст. 58 Митного кодексу України. Адже згідно з пунктом БЗ умов поставки FOB згідно Інкотермс Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від пойменованого порту відвантаження. Отже, твердження митниці про неможливість перевірити правильність визначення митної вартості товару через відсутність даних щодо даної складової митної вартості товару не відповідає дійсності;

- стосовно вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням зазначаємо наступне. Як зазначено у самому рішенні про коригування митної вартості згідно п. 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 0103/ HuaFei від 01.03.2021 р. ціни вказані в інвойсі згідно умов поставки включають вартість упаковки, маркування та оформлення на експорт. Аналогічне положення містять умови поставки FОВ згідно Інкотермс, а саме, Продавець зобов`язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, за виключенням випадку, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний в договорі товар без пакування (пункт А9 умов поставки FОВ згідно Інкотермс). Отже, вартість пакування включена в ціну товару та додатково до митної вартості не додається у відповідності з положеннями ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України;

- щодо зауваження митниці про те, що у декларації країни відсутні дані про контракт та накладну відправника, пояснюємо наступне. Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України експортна декларація не є основним документом, що надається для підтвердження митної вартості товару. Вказаний документ було надано декларантом за власним бажанням у відповідності до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України. В експортній декларації наявні реквізити інвойсу, вартість товару, умови поставки та кількісні характеристики товару, які зазначені в декларації країни відправлення, співпадають з заявленими до митного оформлення та зазначеними в пакувальному листі (кількість вантажних місць - 349, вага нетто - 8027 кг, вага брутто - 8376 кг), що робить можливою ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою та підтверджує правильність визначення митної вартості товару. Наголошуємо, що розрахунки між сторонами були проведені в повному обсязі згідно виставленого продавцем інвойсу, а позивач не може нести відповідальність за правильність та точність заповнення експортної декларації його контрагентом;

- щодо посилання митного органу на те, що в підтвердження оплати товару за контрактом не надано банківських документів слід зазначити таке. Митний орган не зазначає про надання оборотно-сальдової відомості за рахунком 632 за 09.03.2021 01.02.2022, в якій вбачається сплата на рахунок контрагенту «MENGCHENG HUAFEI SEWING EQUIPMENT CO.,LTD» сум, які повністю покривають розрахунки не тільки за вказаним інвойсом, а й за іншими інвойсами цього контрагенту. Крім того платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного доручення та митною вартістю товару немає. Це означає, що платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Зазначена позиція висловлювалась Верховним Судом неодноразово, а саме постанова від 26 травня 2020 року по справі № 826/23351/15, постанова від 16 березня 2021 року по справі № 826/11900/18, постанова від 07 жовтня 2020 року по справі № 400/1090/19, постанова від 22 жовтня 2020 року по справі № 320/2455/19, постанова від 01 квітня 2021 року по справі № 260/695/19;

- таким чином, оскільки подані до митного оформлення основні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не містили обґрунтованих розбіжностей та містили усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, то у митниці були відсутні підстави для витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів, як то передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Поданими до митного оформлення документами було повністю підтверджено правомірність задекларованої митної вартості товару;

- наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Така правова позиція викладена у більшості постанов Верховного Суду та залишається незмінною, наприклад, у постановах від 31.01.2018 р. по справі № 813/7272/13-а, від 18.04.2018 р. по оправі № 826/13087/16, від 11.12.2018 р. по справі № 825/759/17, від 05.02.2019 р. по справі № 820/11866/15, від 24.04.2020 р. по справі № 826/16803/15, від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18, від 06.02.2020 р. по справі № 520/10709/18 від 02.07.2020 р. № 804/2061/17, від 15.06.2021 р. по справі № 803/538/17. В порушення ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів, оскільки подані декларантом документи не містили розбіжностей;

- крім того, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом, посадові особи митниці вказали номер та дати декларацій, які слугували джерелом для визначення митної вартості товару, проте не навели порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення;

- у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Більш того, проводячи аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, митницею безпідставно не враховані попередні митні оформлення подібних (аналогічних) товарів, здійснених саме позивачем. Наприклад, за митною декларацією від 17.12.2021 р. № UA500020/2021/223053 (копія додається) було імпортовано аналогічний товар за тим самим контрактом, митну вартість якого було перевірено та підтверджено митним органом за першим методом визначення митної вартості товару за ціною договору. Або, за митною декларацією від 11.05.2021 р. № UA500020/2021/016084 (копія додається) було імпортовано аналогічний товар за тим самим контрактом, митну вартість якого було перевірено та підтверджено митним органом за першим методом визначення митної вартості товару за ціною договору. Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної, вартості товарів за ціною договору;

- відповідач, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000029/2 від 08.02.2022 р., та видаючи картку відмови № UA500130/2022/00051 від 08.02.2022 р., діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому Рішення про коригування митної вартості товарів та видана на його підставі Картка відмови повинні бути визнані протиправними та скасовані.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням на положення: ст.ст. 4, 49, 51-55, 57-59, 62-64, 256, 318, 320, 337 МК України; стандартних правил 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011); розділу І, VІІ Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю; розділу 2, 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689; ст. 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року; ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п. 52, 53 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 14440; ст. 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів», п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, з таких підстав, по суті:

- як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів « 1. Спеціально призначені для промислових швейних машин меблі: стільниця та металева станина standtable for industrial sewing machine - 349шт. Торговельна марка: немає Виробник: MENGCHENG HUAFEI SEWING EQUIPMENT CO.,LTD. Країна виробництва: Китай CN» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № UA500130/2022/002748 від 25.01.2022 року;

- для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2022/002748 від 25.01.2022 року позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД;

- оскільки надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів;

- додатково надані документи: копія МД від 17.12.2021 №UA500020/2021/223053, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 632, прайс, договор на ТЕП, додаткова угода від 20.01.2022 № 1, додаткова згода від 07.05.2021 б/н. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ;

- з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару № 1 4,0100 дол. США/кг (митна декларація № UA500020/2022/223155 від 09.12.2021);

- у зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000029/2 від 08.02.2022 року. У рішенні про коригування митної вартості № UA500130/2022/000029/2 від 08.02.2022 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю;

- товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) UA500130/2022/004433 від 09.02.2022 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 109 395,21 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу;

- Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500130/2022/000029/2 від 08.02.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2022/000051 від 08.02.2022 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Приватного підприємства «Компанія Софторг»;

- вважаємо, що правова позиція Одеської митниці повністю відповідає рішенням Верховного Суду України у подібних правовідносинах, а саме в постановах: від 02.06.2015 у справі № 21-498а15, від 01.10.2013 у справі № 21-354а13, від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, від 22.10.2013 у справі 21-342а13.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

01.03.2021 року між позивачем, як Покупцем, та компанією «MENGCHENG HUAFEI SEWING EQUIPMENT CO.,LTD», як Продавцем, укладено контракт № 0103/HyaFei (а.с.15-17), з урахуванням додаткової угоди до нього від 07.05.2021 року (а.с.18), про таке, зокрема:

1. Предмет Контракту

1.1. Продавець передає у власність (далі постачає), а Покупець приймає на умовах поставки FOB Гуанжоу, FOB Ксиолан, FOB Шанхай, FOB Нингбо, Китай машини та обладнання для текстильного, швейного, трикотажного виробництва, комплектуючі і запасні частини до нього (далі Товар).

2. Ціни і загальна сума Контракту

2.1. Ціни по позиціям вказані у відповідному конкретній поставці інвойсі.

2.2. Ціни вказані в інвойсі згідно з умовами поставки включають вартість оформлення на експорт, маркування, пакувального матеріалу та робіт, пов`язаних з пакуванням.

2.3 Загальну суму контракту складає сумарна сума всіх інвойсів по контракту.

4. Умови платежу

4.1 Валютною платежу є валюта вказана в інвойсі до контракту.

4.2 У випадку відсутності додаткових умов в інвойсі, сума повинна бути перерахована на рахунок Продавця наступним чином: 100% передплата на рахунок Продавця після отримання отримувачем проформи інвойсу.

Для здійснення митного оформлення товару за контрактом № 0103/HyaFei від 01.03.2021 р. позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію № UA500130/2022/002748 від 25.01.2022 року. (а.с.13-14) Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

08.02.2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000029/2 за ВМД № UA500130/2022/002748 (а.с.42-43, 87), згідно зі змістом якого, зокрема:

Загальні відомості, заявлені декларантом:

- у графі 15 «Умови поставки»: FOB CN Ningbo

- у графі 18 «Додаткова інформація/подані документи»:

1101 UA500130/2022/002748 25.01.2022

3004 LS-4414739 13.01.2022

3007 380932/2 13.01.2022

4104 0103/HuaFei 01.03.2021

Коригування: Товар № 1/1:

- у графі 26 «Опис товарів»: Спеціально призначені для промислових швейних машин меблі: стільниця та металева станина standtable for industrial sewing machine 349шт. Торговельна марка: немає Виробник: MENGCHENG HUAFEI SEWING EQUIPMENT CO.,LTD. Країна виробництва: Китай CN

- у графі 27 «Ціна товару»: 10121,0000

- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта USD; курс валюти 28,3749 ; сума у валюті 12590,3200; сума у грн. 357249,1300

- у графі 30 «Коригування»: валюта USD; вартість за одиницю 4,0100; загальна сума 32188,27; кількість 8027

- у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VІ (далі МКУ) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Відповідно до частини п`ятої статті 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так, у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів.

1) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту № 0103/HuaFeі від 23.03.2017 «цены указаны в инвойсе согласно условиям поставки включают стоимость упаковку, маркировки и оформлення на експорт. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товарів та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) згідно п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ, якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товару, є - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Проте відповідні до інвойсу від 18.11.2021 № HF-ST20211118A оплата за товар має бути 100% до відвантаження, проте до митного оформлення жодного банківського документа не надано;

3) рахунок-фактуру від 13.01.2022 № LS-4414739 та довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 № 380932/2 видана ТОВ «Ламан Шипінг», проте, жодних документів, підтверджуючих право надавати документи щодо експедирування вантажу не надані;

4) в наданій декларації країни відправлення від 17.12.2021 № 514320210431009769 відсутні дані про контакт № 0103/ HuaFeі від 23.03.2017, відсутні дані щодо накладної від 18.12.2021 № 30015617.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Додатково надані документи: копія МД від 17.12.2021 № UA500020/2021/223053, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 632, прайс, договір на ТЕП, додаткова угода від 20.01.2022 № 1, додаткова згода від 07.05.2021 б/н. Оскільки, декларантом наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, такі після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару № 1 - 4,0100 дол США/кг (митна декларація № UA500020/2022/223155 від 09.12.2021). Декларанту роз`яснено права викладені у п. 3 ст. 52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2022/000051 (а.с.40-41, 88), за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України:

Пакувальний лист (Packing list) - б/н 18.11.2021

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) - HF-ST20211118A 18.11.2021

Накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) - 30015617 18.12.2021

Декларація про походження товару

(Declaration of origin) - HF-ST20211118A 18.11.2021

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг

від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні

послуги LS-4414739 13.01.2022

Документ що підтверджує вартість перевезення товару 380932/2 13.01.2022

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу,

стороною якого є виробник товарів, що декларується та

подання якого для митного оформлення не супроводжується

поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних

та/або внутрішніх договорів - 0103/HuaFei 01.03.2021

Копія митної декларації країни відправлення - 514320210431009769 17.12.2021

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів -

UA.500130.2022.002748 25.01.2022

поданих 25.01.2022 о 18 год. 04 хв. декларантом або уповноваженою ним особою Приватне підприємство «КОМПАНІЯ СОФТОРГ», відповідач повідомив про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, з таких причин:

згідно статті 55 Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ») винесено Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2022 UA500130/2022/000029/2. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку, визначеному главою 4 Митного кодексу України. Декларанту роз`яснені права викладені у пункту 3 статті 52, статті 55 Митного кодексу України щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

У зазначеній картці-відмові також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: Подання нової МД з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2022 UA500130/2022/000029/2.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів за № UA500490/2021/000011/2 від 19.04.2021 року, та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2022/000051, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.19-39, 44-45):

- прайс листа до контракту 0103/ HuaFei від 01.03.2021 р.;

- інвойсу № HF-SТ20211118А від 18.11.2021 р.;

- пакувального листа до інвойсу № HF-SТ20211118А від 18.11.2021 та контракту № 0103/HuaFei від 01.03.2021;

- митної декларації країни відправлення № 51432021041009769;

- накладної № 30015617;

- листа позивача, вих. № 0602/1 від 06.02.2022 року, яким стосовно МД № UA500130/2022/002748 від 25.01.2022 р. повідомлено наступне:

«Нами отримано повідомлення від митного органу згідно протоколу обробки електронного документа № 520794 від 05.02.2022.

На вимогу митного органу нами було надано наступні додаткові документи по даній МД для підтвердження митної вартості товарів, заявлених за цією МД, а також нами було надано повний перелік документів, які є в нашому розпорядженні.

- договір транспортно-експедиційного обслуговування

1) № 0808-16 від 08.08.2016 р.

- додаткова угода до договору транспортно-експедиційного обслуговування № 0808-16 від 08.08.2016

2) № 1 від 20.01.2022 р.

також були надіслані такі документи, які підтверджують вартість перевезення:

- рахунок-фактура на транспортно-експедиційного обслуговування

№ LS-4414739 від 13.01.2022 р.

- довідка про транспортні витрати

№ 380932/2 від 13.01.2022 р.

- виписку з бухгалтерської документації, що доводить наявність 100% передоплати на даного постачальника

3) Оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 09.03.2021 01.02.2022

- додаткова угода до зовнішньоекономічного договору № 0103/ HuaFei від 01.01.2021 р.

4) б/н від 07.05.2021 р.

- прайс лист виробника

5) б/н від 01.10.2021

В якості підтвердження незмінності вартості даного товару звертаємо увагу на митну декларацію з оформлення по такій самій вартості

- МД UA500020/2021/016084 від 11.05.2021

Вартість товару № 1 в цій декларації, а саме «Спеціально призначені для промислових швейних машин меблі: стільниця та металева станина, код УКТ ЗЕД 8452 90 00 00» склала 27$ за шт, або 1,6036$ за н/кг.

- МД UA500020/2021/223053 від 17.12.2021

Вартість товару № 1 в цій декларації, а саме «Спеціально призначені для промислових швейних машин меблі: стільниця та металева станина, код УКТ ЗЕД 8452 90 00 00» склала 28$ за шт, або 1,557$ за н/кг.

Ця інформація доводить, що при наступному оформленні такого самого товару в МД від 25.01.2022 UA500130/2022/002748 ціна не занижувалась і становить 29$ за шт, або 1,5685$ за н/кг.

З метою уникнення можливого затримання митного оформлення, просимо Вас розглянути питання стосовно підтвердження (відмови, коригування тощо) заявленої митної вартості та проведення подальшого митного оформлення без відведення 10 календарних днів (згідно частини 3 статті 53 МКУ), оскільки документи, які є у наявності, надані в повному обсязі.

Протягом відведеного нам терміну (10 календарних днів) надаватись додаткові документи не будуть.»;

- оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за 09.03.2021 - 01.02.2022;

- довідки ТОВ «Ламан Шипінг» про транспортні витрати, вих. № 380932/2 від 13.01.2022;

- рахунку-фактури № LS-4414739 від 13.01.2022 р.;

- договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0808-16 від 08.08.2016 р., укладеного між ТОВ «Ламан Шипінг», як Експедитором, та позивачем, як Клієнтом;

- додаткової угоди № 1 від 20.01.2022 р. до договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0808-16 від 08.08.2016 р.;

- ВМД № UA500020/2021/223053 від 17.12.2021 року та № UA500020/2021/016084 від 11.05.2021 року;

- митної декларації № UA500130/2022/004433 від 09.02.2022 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

митні формальності сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2 , 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю обираються: посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються митному органу для митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000029/2 від 08.02.2022 року, фактичними підставами його прийняття у ньому зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Разом з тим, по-перше, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено (не конкретизовано):

- у яких саме поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності,

- у яких саме поданих до митного оформлення документах містяться ознаки підробки,

- які саме документи, які підтверджують митну вартість товарів, не подані.

По-друге, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту № 0103/HuaFeі від 23.03.2017 «цены указаны в инвойсе согласно условиям поставки включают стоимость упаковку, маркировки и оформлення на експорт. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товарів та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, слід зазначити таке.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, зміст якого наведений відповідачем як п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Судом встановлено, що відповідно до умов контракту № 0103/HuaFei від 01.03.2021 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та компанією «MENGCHENG HUAFEI SEWING EQUIPMENT CO.M, LTD», як Продавцем, з урахуванням додаткової угоди до нього від 07.05.2021 року, зокрема:

2.1. Ціни по позиціям вказані у відповідному конкретній поставці інвойсі.

2.3 Загальну суму контракту складає сумарна сума всіх інвойсів по контракту.

Відповідно до термінів Інкотермс-2020 і нюансів їх застосування (ІНКОТЕРМС (англ. Incoterms, International commercial terms) це офіційні правила, розроблені Міжнародною торговою палатою (далі МТП) для тлумачення термінів, що стосуються внутрішньої та міжнародної торгівлі. Оновлені правила ІНКОТЕРМС-2020 набули чинності з 1 січня 2020 року (видання МТП № 723), зокрема:

- Категорія F (продавець зобов`язаний передати товар зазначеному покупцем перевізникові);

- FOB (Free Оn Board) франко-борт (назва порту відвантаження).

Поставка відбулася в момент, коли товар потрапив на борт судна в названому порту відвантаження.

Перехід ризиків з моменту поставки (на борту судна).

Розподіл затрат у місці поставки (на борту судна).

Вид транспорту тільки морський або внутрішній водний транспорт

Контроль безпеки; перевірка якості, кількості, ваги, розміру; пакування, маркування товару; отримання ліцензії, дозволу; виконання експортних митних формальностей; навантаження та доставка товару в порт відвантаження й навантаження товару на судно в порту відвантаження.

Продавець зобов`язаний надати покупцеві доказ поставки відповідний транспортний документ

Доставка товару з порту відвантаження; виконання транзитних та імпортних митних формальностей.

З встановленого вбачається, що в даному випадку вартість, зокрема, пакувального матеріалу та робіт, пов`язаних з пакуванням, включено до ціни товару, який поставлено за контрактом № 0103/HuaFei від 01.03.2021 року.

Отже, що у спірних правовідносинах вартість, зокрема, пакувального матеріалу та робіт, пов`язаних з пакуванням, не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у наданих до митного оформлення документах (у інвойсі, пакувальному листі тощо) цілком правомірно не зазначена вартість пакувального матеріалу та робіт, пов`язаних з пакуванням, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 815/6768/17 тощо.

Отже, наведені відповідачем твердження, як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованими та безпідставними.

По-третє, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: згідно п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ, якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товару, є - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Проте відповідні до інвойсу від 18.11.2021 № HF-ST20211118A оплата за товар має бути 100% до відвантаження, проте до митного оформлення жодного банківського документа не надано, слід зазначити таке.

Згідно зі змістом листа позивача, вих. № 0602/1 від 06.02.2022 року, яким стосовно МД № UA500130/2022/002748 від 25.01.2022 р. повідомлено, зокрема, що на вимогу митного органу позивачем було надано додаткові документи по даній МД для підтвердження митної вартості товарів, в тому числі виписку з бухгалтерської документації, що доводить наявність 100% передоплати на даного постачальника Оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 09.03.2021 01.02.2022.

Наведене відповідає, в тому числі, змісту оскаржуваного рішення.

При цьому, зміст оскаржуваного рішення відповідача не містить аналізу / дослідження / співставлення / тощо встановлених відповідачем обставин щодо фактичного здійснення оплати за товар з умовами відповідного контракту, в тому числі щодо умов (порядку) здійснення такої оплати.

Крім того, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати та наявність банківських платіжних документів, безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак відсутність банківських платіжних документів не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанова від 26 травня 2020 року по справі №826/23351/15, постанова від 16 березня 2021 року по справі № 826/11900/18, постанова від 07 жовтня 2020 року по справі № 400/1090/19, постанова від 22 жовтня 2020 року по справі № 320/2455/19, постанова від 01 квітня 2021 року по справі № 260/695/19 тощо.

Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованим та безпідставним.

По-четверте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: рахунок-фактуру від 13.01.2022 № LS-4414739 та довідка про транспортні витрати від 13.01.2022 № 380932/2 видана ТОВ «Ламан Шипінг», проте, жодних документів, підтверджуючих право надавати документи щодо експедирування вантажу не надані, слід зазначити таке.

Згідно зі змістом листа позивача, вих. № 0602/1 від 06.02.2022 року, яким стосовно МД № UA500130/2022/002748 від 25.01.2022 р. повідомлено, зокрема, що на вимогу митного органу позивачем було надано додаткові документи по даній МД для підтвердження митної вартості товарів, в тому числі: - договір транспортно-експедиційного обслуговування № 0808-16 від 08.08.2016 р.; - додаткова угода до договору транспортно-експедиційного обслуговування № 0808-16 від 08.08.2016 № 1 від 20.01.2022 р.

Наведене відповідає, в тому числі, змісту оскаржуваного рішення.

При цьому, зміст оскаржуваного рішення відповідача не містить аналізу / дослідження / співставлення / тощо встановлених відповідачем обставин з умовами додатково наданих позивачем відповідного договору транспортно-експедиційного обслуговування та додаткової угоди до нього, зокрема, щодо передбачення ними права надавати документи щодо експедирування вантажу.

Крім того, суд повторно зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу встановлена відповідачем обставина не надання документів, підтверджуючих право надавати документи щодо експедирування вантажу, безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови надання документів щодо експедирування вантажу не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак відсутність таких документів не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

По-п`яте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення: в наданій декларації країни відправлення від 17.12.2021 № 514320210431009769 відсутні дані про контакт № 0103/ HuaFeі від 23.03.2017, відсутні дані щодо накладної від 18.12.2021 № 30015617, слід зазначити таке.

Позивач об`єктивно не впливає на питання заповнення митної декларації країни відправлення, відповідно, не відповідає за правильність її заповнення, яка в даному випадку оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації, отже не може нести тягар негативних наслідків за результатами відповідних дій.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.

Крім того, встановлені відповідачем обставини, з вищенаведених підстав, не можуть бути окремою достатньою підставою для митного органу для неприйняття документів на підтвердження митної вартості товару за ціною контракту або ж зазначення таких відомостей як підстави для коригування митної вартості.

По-шосте, щодо підстави прийняття оскаржуваних рішень, що: декларантом наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару № 1 - 4,0100 дол США/кг (митна декларація № UA500020/2022/223155 від 09.12.2021), слід зазначити таке.

Як встановлено судом вище, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено (не конкретизовано):

- у яких саме поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності,

- у яких саме поданих до митного оформлення документах містяться ознаки підробки,

- які саме документи, які підтверджують митну вартість товарів, не подані.

Якщо відповідач мав на увазі, що позивачем не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, то таке твердження не відповідає змісту самого оскаржуваного рішення, фактичним обставинам та спростовано дослідженими вищенаведеними письмовими доказами у справі щодо фактично наданих позивачем документів разом із митною декларацією та додатково наданих позивачем документів на вимогу митного органу.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо загальних вимог до актів індивідуальної дії, викладеною у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 380/5383/21 та яка неодноразово викладена в інших постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, № 821/1173/17, № 1940/1950/18, № 805/3956/18-а тощо).

Також, ухвалою суду від 22.08.2022 року, зокрема: витребувано у відповідача, зокрема чином засвідчені копії усіх доказів-підстав (фактичних і юридичних) правомірності прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови, згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України; витребувані документи зобов`язано подати до суду у 15-денний строк з дня одержання ухвали із підтвердженням надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними; в разі ненадання витребуваних документів зобов`язано надати письмові пояснення щодо причин їх ненадання у той самий строк.

Проте, відповідачем ухвалу суду від 22.08.2022 року у зазначеній частині, зокрема щодо надання митної декларації № UA500020/2022/223155 від 09.12.2021, не виконано.

Крім того, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Також, аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на постанови Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15, від 01.10.2013 у справі № 21-354а13, від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, від 22.10.2013 у справі 21-342а13, з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З наведеного вбачається, що обов`язковими для врахування судом є лише та виключно висновки Верховного Суду.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскаржуваних рішення та картки відмови. Позиція відповідача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;

- рішення про коригування митної вартості товарів за № UА500130/2022/000029/2 від 08.02.2022 р. та, відповідно картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача № UА 500130/2022/00051 від 08.02.2022 р., яку прийнято лише та виключно з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2022 UA500130/2022/000029/2, прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, відповідно, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення від 12 серпня 2022 року (а.с.56) про сплату суми судового збору в розмірі 4962,00 грн., яка є належною за подання даного позову.

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. № 1423) до 30 квітня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 258, 262, 295, 297 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Компанія Софторг» (місцезнаходження: вул. Дальницька, 50/21, м. Одеса, 65005; ідентифікаційний код юридичної особи: 30628780) до Одеської митниці (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500130/2022/000029/2 від 08.02.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UА500130/2022/00051 від 08.02.2022 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Компанія Софторг» 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова


Дата ухвалення рішення	15.02.2023
Оприлюднено	17.02.2023
Номер документу	108991723
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо