Рішення
від 10.02.2023 по справі 520/976/22
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 р. № 520/976/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул.Плеханівська, буд.126, м.Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (майдан Свободи, буд.5, Держпром,4 під., 10 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - визнати протиправними та скасувати пункти 1-9 Вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень № 202005-14/7917-2021 зазначені у Вимозі, якими Відповідач вимагає ПрАТ «Харківенергозбут»:

1) Забезпечити відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи Товариством з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверхової будівлі за адресою: м.Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендовавця АТ "Харківоблеперго"), відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного кодексу України на загальну суму з 594 724,27 з ПДВ";

2) Забезпечити відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок проведення поліпшення основних засобів (влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса), без отримання погодження Орендодавця, відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного Кодексу України, на загальну суму 249 792,93 грн. з ПДВ;

3) Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати, заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ ) та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;

4) Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати індивідуальної премії на загальну суму 182303,54 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 39761,59 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ ) та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;

5) Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати одноразової доплати на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону України № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ ) та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;

6)Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати надбавки за високі досягнення у праці на загальну суму 1053 434, 70 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 230 439,83 грн. відповідно до частини 13 статті 9 Закону № 2464-УІ та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та або помилково сплачених коштів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6";

7) Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати працівникам, за роботу у вихідні та святкові дні на загальну суму 573 060,02 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 126 073,20 грн. відповідно до частини 13 статті 9 Закону № 2464-VІ та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;

8) Забезпечити відшкодування на користь ІІрАТ "Харківенергозбут" втрат фінансових (матеріальних ресурсів), здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 4 096 023,16 грн;

9) Забезпечити відшкодування АТ "Харківобленерго", на користь ПрАТ "Харківенергозбут" зайвих виплат на суму 591 912,11 грн. з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Вимога про усунення виявлених порушень № 202005-14/7917-2021 порушує права Позивача на свободу укладання договорів, заохочення працівників, нарахування надбавок, на оплату праці за роботу у вихідні та святкові дні. Так, позивач стверджує, що вимога щодо «забезпечення відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи Товариством з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверхової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендовавця АТ Харківобленерго), відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного кодексу України на загальну суму 3 594 724,27 з ПДВ» не є підтвердженою документально суб`єктом контролю, а тому є надуманою та містить лише суб`єктивне ставлення перевіряючого органу, без врахування об`єктивних чинників, що характеризує її як незаконну. В свою чергу, висновок Відповідача про те, що ПрАТ «Харківенергозбут» без отримання погодження від АТ «Харківобленерго» на проведення поліпшень та взяття відповідних зобов`язань, ПрАТ «Харківенергозбут» проведено зайвих витрат з влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандусу, виконаних підрядною організацією «Стройприват» за договорами від 14.11.2019 №71/19 та від 31.01.2020 №12/20, в загальній сумі 249 792,93 грн у тому числі ПДВ 41 632,16 гривень є необґрунтованим, а є лише суб`єктивним ставленням перевіряючого органу, без врахування об`єктивних чинників. Вимога, відповідача щодо «забезпечення відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати, заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн…», є незаконною, оскільки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входить у структуру заробітної плати на підставі п. 2 Закону України «Про оплату праці», отже наказ (розпорядження) щодо повернення зазначених у п. 3 Вимоги сум не може бути видано, оскільки таке повернення коштів не передбачено чинним законодавством України. В свою черга, висновки Відповідача про те, що Товариством зайво нарахована та виплачена індивідуальна премія на загальну суму 182 303,54 грн. та як наслідок зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 39 761,59 грн., в результаті чого ПрАТ «Харківенергозбут» втрачено фінансових (матеріальних) ресурсів на відповідну суму є неправомірними, оскільки нарахування та виплата Товариством заохочення для вирішення індивідуальних премій не може вважатися «неправильною» та бути підставою для відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів.

Ухвалою суду від 07.02.2022 відкрито у загальному позовному провадженні адміністративну справу.

Представник відповідача, на адресу суду, відзив на адміністративний позов не надав.

Позивач, представник позивача та представник відповідача до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки до суду не повідомили.

Від представника позивача 31.01.2023 до суду надійшла заява, в якій останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України та беручи до уваги клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 150 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, керуючись приписами чинного адміністративного процесуального законодавства та здійснюючи розгляд справи в порядку письмового провадження, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Північно-східним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (надалі Відповідач, Держаудитслужба), відповідно до пункту 1.2.3.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-Східного офісу Держаудитслужби України на IV квартал 2021 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (надалі Позивач, Товариство, ПрАТ «Харківенергозбут») за період з 07 червня 2018 року по 30 червня 2021 року.

Ревізію проведено з 04.10.2021 по 02.11.2021.

За результатами вказаної ревізії Відповідачем складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут за період з 07 червня 2018 року по 30 червня 2021 року від 09.11.2021 № 202005-09/04 (надалі Акт ревізії).

Позивач вказаний Акт ревізії підписав із запереченнями (зауваженнями), які надав органу державного фінансового контролю 19.11.2021 за № 01-23/12965 (надалі Заперечення) у строк, визначений пунктом 42 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 N 550 (надалі - Порядок № 550) із змінами.

10.12.2021 Позивач на свої Заперечення від 19.11.2021 за № 01-23/12965 та доповнення до заперечень від 07.12.2021 № 01/23/14700 отримав Висновки Відповідача, що надійшли із супровідним листом від 10.12.2021 № 202005-14/7843-2021, відповідно до яких, всі заперечення Позивача були повністю відхилені (надалі - Висновки), крім заперечень відносно виявлених порушень стосовно ТОВ «Харків на долонях», які були прийняті частково.

15.12.2021 Відповідач склав та надав Позивачу Вимогу про усунення виявлених порушень № 202005-14/7917-2021 (надалі Вимога), яку Позивач отримав 15.12.2021за вх.№ 14192 про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на Вимозі.

Згідно вказаної вимог, відповідач вимагає: 1. Забезпечити відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи Товариством з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверховій будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендодавця (AT «Харківобленерго»), відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного Кодексу України па загальну суму 3 594 724,27 грн з ПДВ; 2. . Забезпечити відшкодування втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок проведення поліпшення основних засобів (влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса), без отримання погодження Орендодавця, відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного Кодексу України, на загальну суму 249 792,93 грн з ПДВ; 3. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати, заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн відповідно до частини 13 статті 9 Закону №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»( далі- Закон №2464-VI) та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6; 4. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати індивідуальної премії на загальну суму 182 303,54 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 39 761,59 грн відповідно до частини 13 статті 9 Закону №2464-Vl та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6; 5. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати одноразової доплати на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн відповідно до частини 13 статті 9 Закону №2464-Vl та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6; 6. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати надбавки за високі досягнення у праці на загальну суму 1 053 434,70 грн, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 230 439,83 гри відповідно до частини 13 статті 9 Закону №2464-VI та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6; 7. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати працівникам, за роботу у вихідні та святкові дні на загальну суму 573 060,02 гри, відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 126 073,20 гри відповідно до частини 13 статті 9 Закону №2464-VI та Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру га/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6; 8. Забезпечити відшкодування на користь Пр AT «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 4 096 023,16 гри; 9.Забезпечити відшкодування AT «Харківобленерго», на користь ПрАТ «Харківенергозбут» зайвих виплат на суму 591 912,11 гри з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України. 10. Забезпечити відшкодування ТОВ «Харків на долонях», на користь ПрАТ «Харківенергозбут» зайвих виплат на суму 52 393,31 гри з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

В свою чергу позивач проти вказаної вимоги заперечує та зазначає, що така вимога не відповідає положенням чинного законодавства, обмежує права позивача, а отже підлягає скасуванню.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

За приписами статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 Конституційний Суд України висловив позицію, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному.

Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), Верховний Суд у постанові від 08 травня 2018 року по справі № 826/3350/17 дійшов висновку, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку - на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII , з чим кореспондується абз.4 пункту 50 Порядку) жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дають підстави для висновку про те, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Так, Відповідно до п.1 описової частини Вимоги Відповідач зазначає, що в порушення пунктів 1, 5 статті 778 ЦКУ, Товариством здійснено роботи з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверхової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126) без згоди Орендодавця (АТ «Харківобленерго»), в результаті чого проведено зайві витрати на загальну суму 3 594 724,27 грн. З ПДВ (в тому числі: у 2019 році 132 389,18 грн., у 2020 році 3 462 335,09 грн.), що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужби ВИМАГАЄ: забезпечити відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи Товариством з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверхової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендовавця АТ Харківобленерго), відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного кодексу України на загальну суму 3 594 724,27 з ПДВ.

Так, в Акті ревізії (стор.4-10) Відповідач вказав, що за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 у 3-х поверховій будівлі по вул. Плеханівській, 126, яку орендувало ПрАТ «Харківенергозбут» у АТ «Харківобленерго» проводилися ремонтні роботи за договорами, укладеними Товариством з підрядними організаціями на загальну суму 3 594 724,27 грн (в тому числі ПДВ 599 120,71 грн), зокрема:

ПП «Стройприват» ( код ЄДРПОУ 36121996):

- договір виконання робіт від 11.10.2019 № 63/19 - капітальний ремонт фасаду будівлі ПрАТ «Харківенергозбут» (утеплення та гідроізоляція фундаменту), вартість виконаних робіт (з ПДВ) 97 122,26 грн;

- договір виконання робіт від 27.12.2019 № 97/19 - облаштування фасаду будівлі ПрАТ «Харківенергозбут» (монтажні та електромонтажні роботи з освітлення та кондиціювання), вартість виконаних робіт (з ПДВ) 561 554,15 грн;

- договір виконання робіт від 31.01.2020 № 11/20 - встановлення металевих конструкцій вхідної групи будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 126 061,07 грн;

- договір виконання робіт від 31.01.2020 № 10/20 - ремонтні роботи з утеплення зовнішньої стіни будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 246 410,21 грн;

- договір від 03.04.2020 № 59/20 - капітальний ремонт фасаду будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 1 513 405,65 грн;

- договір виконання робіт від 03.04.2020 № 59/20 - встановлення металевих конструкцій (дах) будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 101 675,69 гривень.

ТОВ «Смарткомплект» (код ЄДРПОУ 39535464):

- договір виконання робіт від 22.11.2019 № 75/19 - поточний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 35 266,92 грн;

- договір виконання робіт від 17.02.2019 № 16/20 - монтаж світильників у внутрішніх приміщеннях будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 83 968,92 грн;

- договір виконання робіт від 25.03.2020 № 52/20 - ремонт офісних приміщень ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 419 730,42 гривень.

ТОВ «Контакт Плюс Україна» (код ЄДРПОУ 36985661):

- договір виконання робіт від 14.11.2019 № 70/19 - поточний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 294 804,66 тис. грн;

- договір виконання робіт від 21.02.2020 № 19/20 - косметичний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 114 724,32 гривень.

Загальна сума витрат за вказаними договорами на проведення ремонтно-будівельних робіт за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 складає 3 594 724,27 гривень.

За вказаним договором оренди від 29.12.2018 № 2300 ПрАТ «Харківенергозбут» (Орендар) бере в АТ «Харківобленерго» (Орендодавець) у строкове платне користування (оперативний лізинг, за визначенням п. 14.1.97. статті 14 Податкового кодексу України) основні засоби, зокрема 3-х поверхову будівлю, вул. Плеханівська, 126.

Відповідно до пункту 5.1. договору, до зобов`язань Орендаря віднесено,зокрема:

- проводити за власний рахунок капітальний, поточний ремонт об`єктів, що орендуються;

- не здійснювати без письмової згоди Орендодавця перебудову, добудов за перепланування об`єктів, що орендуються;

- тощо.

Згідно з підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. договору, Орендар має право з письмового дозволу Орендодавця здійснювати поліпшення об`єктів, що орендуються. Такі ж права та обов`язки наймача передбачені пунктами 1, 5 статті 778 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), де визначено: «Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості».

Встановлено, що протягом дії договору АТ «Харківобленерго» не надавало згоди на проведення будь-яких робіт.

Таким чином, Відповідач дійшов до висновку, що Позивачем порушено пункти 1, 5 статті 778 ЦКУ, що призвело до зайвих витрат на загальну суму 3 594 724,27 грн з ПДВ (у 2019 році 132 389,18 грн, у 2020 році 3 462 335,09 грн).

Проте із вказаним висновком Відповідача, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Між ПрАТ «Харківенергозбут» та АТ «Харківобленерго» було укладено договір оренди основних засобів від 29.12.2018 № 2300 (надалі Договір). За вказаним договором ПрАТ «Харківенергозбут» (Орендар) бере в АТ «Харківобленерго» (Орендодавець) у строкове платне користування основні засоби, зокрема 3-х поверхову будівлю по вул. Плеханівська, 126, м. Харків.

Укладення договору оренди основних засобів від 29.12.2018 № 2300 погоджено Наглядовою радою ПрАТ Харківенергозбут (протокол № 2/2019 від 19.02.2019).

Мета використання об`єкту оренди ведення господарської діяльності відповідно до Ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, а саме: розміщення центру обслуговування споживачів, інформаційно-консультативного центру, інших підрозділів Товариства.

До 29.12.2018 будівля не використовувалась у господарській діяльності власником будівлі, була в занедбаному, не придатному до роботи стані, а тому потребувала приведення її у відповідність до Ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 та до санітарно-гігієнічних вимог (ДБН В2.2-9:2018). Будівлі і споруди повинні відповідати вимогам законодавства з питань охорони здоров`я людей та навколишнього природного середовища (ДБН В1.2-8:2018).

Товариство не могло використовувати та приймати споживачів в будівлі, яка не відповідала санітарно-гігієнічним вимогам (ДБН В2.2-9:2018), була в занедбаному, не придатному до роботи стані, а тому потребувала у проведенні капітального і поточного ремонтів.

Зокрема, відповідно до п. 1.3. Ліцензійних умов засоби провадження господарської діяльності у суб`єкта господарської діяльності постачальника електричної енергії повинні знаходитись у власності чи користуванні будівлі (приміщення), для організації прийому і обслуговування споживачів та веб-сайт ліцензіата в мережі Інтернет, засоби комунікації зі споживачами та/або іншими учасниками ринку електричної енергії (телефон, факс, E-mail).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 776 Цивільного кодексу України наголошує, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Орендар зобов`язується:

- проводити за власний рахунок капітальний, поточний ремонт об`єктів, що орендуються;

- не здійснювати без письмової згоди Орендодавця перебудову, добудову та перепланування об`єктів, що орендуються.

Отже, сторони дійшли згоди, що Орендар, повинен отримувати згоду тільки на перебудову, добудову та перепланування об`єктів, що орендуються.

Листом від 20.02.2020 № 01-05/1716 Товариство зверталося до Орендодавця з метою отримання згоди щодо утеплення фасаду та встановлення вікна, та листом-згодою від 19.03.2020 № 20-21/3014 отримало на це згоду за підписом фінансового директора АТ «Харківобленерго» Ісаєва Д.М., яким було надано згоду на утеплення фасаду і встановлення вікна (копія листа додається). Крім того, лист від 19.03.2020 № 20-21/3014 містить умову надання згоди, а саме отримання відповідних погоджуючих документів. На виконання вказаної вимоги Товариство отримало паспорт оздоблення фасада, який зареєстрований Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради (копія додається).

Під час проведення Ревізії Державній аудиторській службі у Харківській області був наданий лист-згода від 19.03.2020 № 20-21/3014, проте цей лист-згода був проігнорований (сторінка 6, 13 Акту) і надано оцінку лише листу АТ «Харківобленерго» від 11.05.2021 №14-21/5493, який був отриманий Товариством вже після розірвання Договору оренди основних засобів від 29.12.2018 № 2300 та підписання акту приймання - передачі об`єкту з оренди від 28.02.2021.

Підрядною організацією ПП Стройприват були проведені роботи згідно з договорами від 11.10.2019 № 63/19 Капітальний ремонт фасаду будівлі ПрАТ Харківенергозбут (ремонт, утеплення та гідроізоляція фундаменту будівлі ПрАТ Харківенергозбут) вартість виконаних робіт (з ПДВ) 97 122,26 грн., від 27.12.2019 № 97/19 Облаштування фасаду будівлі ПрАТ Харківенергозбут (монтажні та електромонтажні роботи з освітлення та кондиціювання будівлі ПрАТ Харківенергозбут, від 31.01.2020 № 11/20 Встановлення металевих конструкцій вхідної групи будівлі ПрАТ Харківенергозбут, від 31.01.2020 № 10/20 Ремонтні роботи з утеплення зовнішньої стіни будівлі ПрАТ Харківенергозбут, від 03.04.2020 № 59/20 Встановлення металевих конструкцій (дах) будівлі ПрАТ Харківенергозбут на загальну суму 2646,22 тис. грн. ПП Стройприват підтвердило листом вих. № 254 від 15.11.2021, що вищезазначені роботи є єдиним технологічним процесом будівельно-ремонтних робіт фасаду, який виконувався згідно з дефектними актами та паспортом оздоблення фасада, який зареєстрований Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради.

Зважаючи на отриману згоду від Орендодавця Товариство має право на відшкодування їх вартості відповідно до частини 3 статті 778 Цивільного кодексу України за якою, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі.

Так, Товариство скористається своїм правом та направить свої претензії до Орендодавця, а у разі їх відхилення звернеться до суду, щодо відшкодування вартості у сумі 2 646 229,03 грн. за наступними договорами:

договір виконання робіт від 11.10.2019 № 63/19 - капітальний ремонт фасаду будівлі ПрАТ «Харківенергозбут» (ремонт, утеплення та гідроізоляція фундаменту будівлі ПрАТ Харківенергозбут), вартість виконаних робіт (з ПДВ) 97 122,26 грн.; 2) договір виконання робіт від 31.01.2020 № 10/20 - ремонтні роботи з утеплення зовнішньої стіни будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 246 410,21 грн; 3) договір від 27.02.2020 № 23/20 - капітальний ремонт фасаду будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ)- 1 513 405,65 грн.; 4) від 27.12.2019 № 97/19 Облаштування фасаду будівлі ПрАТ Харківенергозбут (монтажні та електромонтажні роботи з освітлення та кондиціювання будівлі ПрАТ Харківенергозбут вартість виконаних робіт (з ПДВ) - 561 554,15 грн; 5) від 03.04.2020 № 59/20 Встановлення металевих конструкцій (дах) будівлі ПрАТ Харківенергозбут вартість виконаних робіт ( з ПДВ) - 101 675,69 грн.; 6) договір виконання робіт від 31.01.2020 № 11/20 встановлення металевих конструкцій вхідної групи будівлі ПрАТ Харківенергозбут вартість виконаних робіт (з ПДВ) - 126 061,07 грн.

Таким чином, висновки Відповідача про те, що поліпшення в орендованій будівлі без згоди Орендодавця на суму 2 646 229,03 грн. відносяться до зайвих витрат, спростовуються матеріалами справи , так як згода на ці роботи була отримана, а отже Позивач має право на її відшкодування.

Для провадження своєї господарської діяльності, виконання ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу Товариством проводились поточні ремонти на загальну суму 948 495,24 грн. по договорам з ТОВ «Смарткомплект» (код ЄДРПОУ 39535464): - договір виконання робіт від 22.11.2019 № 75/19 - поточний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 35 266,92 грн; - договір виконання робіт від 17.02.2020 № 16/20 - монтаж світильників у внутрішніх приміщеннях будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 83 968,92 грн; - договір виконання робіт від 25.03.2020 № 52/20 - ремонт офісних приміщень ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 419 730,42 гривень; з ТОВ «Контакт Плюс Україна» (код ЄДРПОУ 36985661): - договір виконання робіт від 14.11.2019 № 70/19 - поточний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 294 804,66 тис. грн; - договір виконання робіт від 21.02.2020 № 19/20 - косметичний ремонт внутрішніх приміщень будівлі ПрАТ «Харківенергозбут», вартість виконаних робіт (з ПДВ) 114 724,32 гривень.

Відповідно до пункту 5.1. Договору оренди основних засобів від 29.12.2018 № 2300, до зобов`язань Орендаря віднесено:

- дотримуватись належного режиму експлуатації та зберігання об`єктів, що орендуються;

- своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі по орендній платі;

- нести всі витрати з експлуатації об`єктів, що орендуються; підтримувати у належному стані території та земельні ділянки, прилеглі до об`єктів, що орендуються, в разі їх пошкодження внаслідок діяльності Орендаря виконувати відновлення благоустрою;

- проводити за власний рахунок капітальний, поточний ремонт об`єктів, що орендуються;

- самостійно, своєчасно і за власний рахунок вживати всіх необхідних заходів для підтримки протипожежної безпеки на об`єктах, що орендуються;

Актом приймання передачі з оренди 28.02.2021 об`єкт оренди було повернено власнику. Претензії щодо стану об`єкту у Орендодавця відсутні.

Вищеперелічені роботи були відображені в обліку у відповідності до характеру понесених витрат згідно наданих первинних документів в тих періодах, коли були надані до бухгалтерії відповідальними особами. Тобто головний бухгалтер в повному обсязі виконав вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV відповідно до частини 7 статті 8 щодо відображення господарських операцій.

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об`єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію) (лист державного комітету з будівництва та архітектури, "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів" від 30.04.2003 N 7/7-401).

Враховуючи вищевикладене, Товариство не погоджується з Вимогою про усунення виявлених порушень щодо здійснення зайвих витрат Товариства внаслідок проведення поточного ремонту в орендованій будівлі без згоди Орендодавця на суму 948 495,24 грн., так як згода на ці роботи не мала бути отримувана Орендодавцем, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 776 Цивільного кодексу України і п. 5.1. Договору, це був обов`язок Товариства щодо ефективної експлуатації будівлі.

Таким чином, на виконання п. 5.1 Договору оренди основних засобів від 29.12.2018 № 2300 Позивач правомірно здійснював саме капітальний та поточний ремонти за договорами, які є предметом акту ревізії та Вимоги.

Отже, висновки Відповідача щодо здійснення зайвих витрат внаслідок проведення робіт з поліпшення в орендованій будівлі без згоди Орендодавця на суму 2 646 229,03 грн. є безпідставними, оскільки згода на ці роботи була отримана, а отже Товариство має право на її відшкодування.

Таким чином, за таких обставин вимога щодо «забезпечення відшкодування на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних ресурсів), заподіяних внаслідок здійснення роботи Товариством з поліпшення орендованого майна (нежитлової 3-х поверхової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, без згоди Орендовавця АТ Харківобленерго), відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного кодексу України на загальну суму 3 594 724,27 з ПДВ» не є підтвердженою документально суб`єктом контролю, а тому є надуманою та містить лише суб`єктивне ставлення перевіряючого органу, без врахування об`єктивних чинників, що характеризує її як незаконну, а відтак п.1 Вимоги Відповідача є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Водночас, у п.2 описової частини Вимоги Відповідач зазначає, що в порушення частини 1 статті 509, частинами 1, 3 статті 773, частинами 1, 5 статті 778 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, Товариством проведено перебудову, добудову та перепланування орендованих приміщень (влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса, розташоване по вулиці Плеханівська, 126 без отримання погодження Орендодавця та взяття відповідних зобов`язань) в результаті чого проведено зайві витрати на загальну суму 249 792,93 грн. з ПДВ, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагає:

забезпечити відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок проведення поліпшення основних засобів (влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса), без отримання погодження Орендодавця, відповідно до норм передбачених статтею 1166 Цивільного Кодексу України, на загальну суму 249 792,93 грн. з ПДВ.

В Акті ревізії (стор. 15) Відповідач зазначає, що ПрАТ «Харківенергозбут» без отримання погодження від АТ «Харківобленерго» на проведення поліпшень та взяття відповідних зобов`язань, ПрАТ «Харківенергозбут» проведено зайвих витрат з влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандусу, виконаних підрядною організацією «Стройприват» за договорами від 14.11.2019 №71/19 та від 31.01.2020 №12/20, в загальній сумі 249 792,93 грн у тому числі ПДВ 41 632,16 гривень.

Проте, суд з даними висновками Відповідача не згоден, оскільки, відповідно до умов договорів, а саме: договору від 14.11.2019 №71/19, укладеного між ПрАТ «Харківенергозбут» (далі Замовник) та Приватним підприємством «Стройприват», код ЄДРПОУ 36121996 (далі ПП «Стройприват», Підрядник), останній зобов`язується власними силами та засобами, з використанням своїх матеріалів виконати роботи з облаштування прибудинкової території будівлі Замовника, а саме влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандуса (ДК 021:2015-45233253-7 «Влаштування тротуарного покриття») на суму 220 077,61грн. Товариством за виконану роботу перераховано 218 421,67 грн. та договору від 31.01.2020 №12/20, роботи з улаштування пандусу будівлі (ДК 021:2015-45431000-7 «Укладання кахлю») за адресою м. Харків вул. Плеханівська, 126, за що відповідно до умов вищевказаного договору Товариством перераховано коштів в сумі 26 142,71 грн, ПДВ 5 228,55 грн., загальною сумою 249 792,93 грн.

Так, під час виконання робіт з утеплення, капітального ремонту фасаду будівлі виникла необхідність впорядкувати прибудинкову територію (під час ремонту фасаду зазнала велику кількість пошкоджень) згідно ДБН Б.2.2-12, ДБН Б.2.2-5, ДБН В.2.3-15, що теж не суперечить пункту 5.1 Договору оренди та є обов`язком Орендаря. А також на виконання підпункту 4 пункту 2.5. Ліцензійних вимог провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.20217 № 1469, відповідно до яких Товариство зобов`язано забезпечити необхідні умови доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будівель, в яких здійснюється обслуговування споживачів та/або отримуються звернення або скарги від споживачів, відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів. Пандус зробили на виконання вимог ДБН «Інклюзивність будівель і споруд». Актом ревізії встановлено, що виходячи з характеру проведення ремонтних робіт, відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, яка передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується поліпшення умов експлуатації та якості послуг, улаштування пандусу будівлі відноситься до реконструкції, оскільки це може впливати на прилеглі території та об`єкти.

В свою чергу, суд не вважає, що вказані висновки є лише припущеннями Відповідача, оскільки не все будівництво, що призводить до зміни геометричних розмірів об`єкта, є реконструкцією, тим паче при укладанні кахелю і улаштуванні пандусу геометричний розмір об`єкту оренди не змінювався.

Так, у справі №742/1756/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, обов`язковим результатом яких є: 1) зміна основних техніко-економічних показників, 2) забезпечення удосконалення виробництва, 3) підвищення техніко-економічного рівня об`єкта, 4) поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва.

Проведені ремонтні роботи по укладанню кахелю та улаштуванню пандусу не змінили площу приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, не вплинули на прилеглі території та об`єкти. Навпаки, ці роботи є дрібними, без зміни конструктивних елементів споруди, тому кваліфікуються як поточний ремонт.

Пункт 10.1 ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності наголошує: планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Враховуючи вищевикладене, Товариство на виконання ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункту 4 пункту 2.5. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та відповідно до ч. 1 ст. 776 Цивільного кодексу України і п. 5.1. Договору, а також вимог ДБН «Інклюзивність будівель і споруд», виконало зобов`язання по улаштуванню пандусу та укладенню кахелю.

Тому, висновок Відповідача про те, що ПрАТ «Харківенергозбут» без отримання погодження від АТ «Харківобленерго» на проведення поліпшень та взяття відповідних зобов`язань, ПрАТ «Харківенергозбут» проведено зайвих витрат з влаштування тротуарного покриття, вхідної групи та пандусу, виконаних підрядною організацією «Стройприват» за договорами від 14.11.2019 №71/19 та від 31.01.2020 №12/20, в загальній сумі 249 792,93 грн у тому числі ПДВ 41 632,16 гривень є необґрунтованим, а є лише суб`єктивним ставленням перевіряючого органу, без врахування об`єктивних чинників, що характеризує його як незаконний.

Суд наголошує, що а ні Акт ревізії, а ні спірна Вимога не містить доказів, які б підтверджували чи вказані вище висновки Держаудитслужба, а отже п. 2 Вимоги є не обґрунтованим та документально не підтвердженим, а отже даний пункт вимоги підлягає скасуванню.

Щодо пунктів 3-7 Вимоги про виявлені порушення Відповідачем законодавства про працю заперечуємо наступним.

При здійсненні перевірки законності нарахування та виплати Товариством заохочень на вирішення соціально-побутових потреб, індивідуальної премії, одноразової доплати на вирішення соціально-побутової потреби, компенсації за роботу у вихідні дні, надбавки за високі досягнення у праці, державним аудитором неправомірно надано оцінку відповідності таких нарахувань статтям 97,151,18, 71 КЗпП України, оскільки Держаудитслужба не наділена повноваженнями перевіряти, чи дотримує Товариство законодавство про працю.

Так, відповідно до положень Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 (далі Закон - № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Крім того, Положенням про Державну аудиторську службу України, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 не передбачено здійснення Держаудитслужбою контролю за дотриманням законодавства про працю.

Разом з тим, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 утворено міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби зокрема Північно-східний офіс Держаудитслужби.

Тобто до повноважень Північно-східного офісу Держаудитслужби також не належить здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства.

Натомість, відповідно до п.п. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю належить до повноважень Державної служби України з питань праці.

Відповідно до п.3 описової частини Вимоги Відповідач зазначає, що в порушення статтей 97, 151 КЗпПУ та статей 5 та 15 Закону України «Про оплату праці» та пункту 20 Положення про оплату праці працівників ПрАТ «Харківенергозбут», яке є Додатком 1 до Колективного договору на 2020-2021 роки, окремим працівникам Товариства у 2020 році при наявності догани нараховано та виплачено заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн., та як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагає: забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати, заохочення для вирішення соціально-побутових потреб, зайво нарахована та виплачена заробітна плата на суму 111 730,00 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 24 580,60 грн…».

В Акті ревізії (стор.21) Відповідач зазначає, заохочення для вирішення соціально-побутових потреб окремим працівникам Товариства нараховувалося і виплачувалося при наявності догани, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати на суму 111 730,00 грн та, відповідно, до зайвого нарахування та сплати єдиного соціального внеску на суму 24 580,60 грн.

Водночас, вказані висновки не знаходять свого підтвердження матеріали справи, а більше того спростовуються наступним.

Т.в.о. генерального директора Товариства Тюпою І.В. видано наказ № 188ос від 17.08.2020 «Про виплату заохочення для вирішення соціально-побутових проблем працівникам товариства» (надалі Наказ № 188ос), виконавцем даного наказу була головний фахівець-керівник групи з підбору та розвитку персоналу відділу забезпечення бізнесу ОСОБА_1 (звільнена 15.01.2021).

Наказ № 188ос із додатком до нього (список працівників, які відпрацювали у товаристві рік та більше станом на 14.08.2020) був наданий головному бухгалтеру Товариства вже для виконання (нарахування заохочення), проект наказу із головним бухгалтером Товариства не погоджувався.

Щодо самих наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що виконавцями наказів були працівники групи з підбору та розвитку персоналу відділу забезпечення бізнесу. Накази не були погоджені із головним бухгалтером та не були доведені до бухгалтерії в цілому.

Відповідно до посадової інструкції основними завданнями та обов`язками головного бухгалтера зокрема є:

- виконання вимог наказів, розпоряджень, положень та інших нормативних актів Товариства в межах виконуваних обов`язків.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень, а метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

У Листі Мінсоцполітики України від 21.07.2015 N 409/13/116-15 зазначається наступне: «Умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, рекомендується визначати у відповідному Положенні, затвердженому в відповідному органі».

Так, перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів наведений у додатку 7 до Колективного договору Товариства.

Натомість, п. 2.6 Колективного договору передбачено право адміністрації встановлювати інші надбавки і доплати, що не погіршують матеріальне забезпечення працівників Товариства.

Статтею 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що форми і системи зокрема доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами, а конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, додатком 7 до Колективного договору прямо передбачений граничний розмір таких доплат, а згідно п. 2.6 Колективного договору «конкретний розмір доплат та надбавок визначається адміністрацією товариства в межах фінансових можливостей».

Підставою для нарахування заохочення є наказ, підписаний т.в.о. генерального директора І. В. Тюпою.

Посилання органу державного фінансового контролю на норми статей 130-136 КЗпПУ щодо забезпечення відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів є неправомірним, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, така правова підстава в установленому порядку має бути скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З огляду на вищевикладене у Товариства відсутні правові підстави для стягнення на користь Позивача грошових коштів, як таких, що були безпідставно набуті. Крім того, відповідно до ст.1215 ЦК України передбачено, що безпідставно набуте майно, що не підлягає поверненню, а саме: не підлягає поверненню безпідставно набуті зокрема заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

Отже, відшкодувати «втрати» згідно п. 3 Вимоги є завідомо неможливим, оскільки п. 3 Вимоги Відповідача є протиправним.

Статтею 127 КЗпПУ визначено вичерпний перелік випадків щодо яких проводиться відрахування (повернення) грошових коштів із заробітної працівників «Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації».

Так, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входить у структуру заробітної плати на підставі п. 2 Закону України «Про оплату праці», отже наказ (розпорядження) щодо повернення зазначених у п. 3 Вимоги сум не може бути видано, оскільки таке повернення коштів не передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, п. 3 Вимоги є таким що завідомо неможливо виконати, оскільки нарахування та виплата Товариством заохочення для вирішення соціально-побутових потреб не може вважатися «неправильною» та бути підставою для відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, а відтак п.3 Вимоги Відповідача є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Відповідно до п.4 описової частини Вимоги зазначено, що в порушення статті 18 КЗпПУ, статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», статті 15 Закону України «Про оплату праці», пункту 2 Положення про нарахування індивідуального преміювання працівникам Товариства, яке є Додатком 22 до Колективного договору на 2019-2020 роки та Додатком 21 До Колективного договору на 2020-2021 роки та Додатком 31 до Колективного договору на 2020-2021 роки, окремим працівникам Товариства без обґрунтування виплати індивідуальної премії, або за відсутності службової записки, зайво нарахована та виплачена індивідуальна премія на загальну суму 182 303,54 грн. та, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 39 761,59 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

Відповідно до пункту 4 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагає: забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати індивідуальної премії на загальну суму 182 303,54 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 39 761,59 грн…».

Відповідач в Акті ревізії (стор.30) зазначає, що окремим працівникам Товариства на підставі наказів керівників, а саме: в. о. генерального директора Дяченка Ю.Б. була нарахована індивідуальна премія. До наказів керівники підрозділів подавали на погодження в. о. генерального директора службову записку без обґрунтування виплати зазначеної премії, або взагалі службові записки були відсутні.

Таким чином, як вважає Відповідач, окремим працівникам ПрАТ «Харківенергозбут» зайво нарахована та виплачена індивідуальна премія на загальну суму 182 303,54 грн.

Внаслідок даного порушення ПрАТ «Харківенергозбут» втрачено фінансових (матеріальних) ресурсів на загальну суму 182 303,54 гривень.

Додатком 21 до Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2020-2021 роки передбачено, що з метою матеріального заохочення працівників за покращення кінцевих результатів господарської діяльності Товариства затверджено Положення про нарахування індивідуального преміювання працівників ПрАТ «Харківенергозбут» яким визначено, що преміювання проводиться шляхом індивідуального заохочення працівників товариства за активну роботу, що значно впливає на покращення результатів господарської діяльності Товариства відповідного періоду. Для отримання будь-якого індивідуального преміювання керівник підрозділу повинен подати на погодження генеральному директору службову записку з обґрунтуванням виплати індивідуального преміювання та пропозиції щодо розміру.

Премія - основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними товариством.

Чинними нормативно-правовими актами не встановлені конкретні вимоги щодо форми та змісту документів, які є підставою для нарахування індивідуального преміювання, таким чином роботодавець є вільним в оформленні таких документів.

Індивідуальне преміювання є правом роботодавця матеріально заохотити працівника за покращення кінцевих результатів господарської діяльності Товариства згідно умов, визначених чинним законодавством та Колективним договором, що не суперечить вимогам діючого законодавства.

Преміювання в Товаристві здійснюється з фонду оплати праці в межах фінансових можливостей товариства, згідно з відповідними Положеннями про преміювання, що не суперечить вимогам КЗпПУ, Закону України «Про оплату праці», Колективному договору та Галузевій угоді.

Окрім того, посилання органу державного фінансового контролю на відсутність службової записки начальника відділу або недостатнє обґрунтування у службовій записці не є підставою вважати, що індивідуальне преміювання здійснено неправомірно та непогоджене в.о. генерального директора.

Так, оскільки згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заохочувальні виплати та премії за спеціальними положеннями входять в структуру заробітної плати, то відповідно до ч. 3 ст. 97 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Підставою для нарахування премії є наказ, підписаний в.о. генерального директора, отже у зв`язку з тим, що таке преміювання передбачено Колективним договором, та не погіршує умов, встановлених законодавством, то здійснення такого преміювання не можна вважати неправомірним.

Такі висновки підтверджуються правовою позицією, викладеною при розгляді подібної справи у постанові Верховний Суд при розгляді подібної справи від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18, у якій зазначено: «Преміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати».

Отже, нарахування та виплата Товариством заохочення для вирішення індивідуальних премій не може вважатися «неправильною» та бути підставою для відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів.

Тому, висновки Відповідача про те, що Товариством зайво нарахована та виплачена індивідуальна премія на загальну суму 182 303,54 грн. та як наслідок зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 39 761,59 грн., в результаті чого ПрАТ «Харківенергозбут» втрачено фінансових (матеріальних) ресурсів на відповідну суму є неправомірними, а отже підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 5 описової частини Вимоги зазначено, що в порушення статті 18 КЗпП, статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» статті 15 Закону України «Про оплату праці», пункту 2.6 розділу 2 Колективного договору на 2020-2021 роки, працівникам Товариства у 2020 році при відсутності в переліку доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів, доплати на вирішення соціально-побутових потреб працівника, зайво нарахована та виплачена одноразова доплата на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 грн. та, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагає: забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ «Харківенергозбут» втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати одноразової доплати на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн…».

Відповідач в Акті ревізії (стор.35) зазначає, що в порушення статті 18 КЗпП, статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», статті 15 Закону України «Про оплату праці», пункту 2.6 розділу 2 Колективного договору на 2020-2021 роки, працівникам ПрАТ «Харківенергозбут» зайво нарахована та виплачена одноразова доплата на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 гривень.

Проте вказані висновки спростовуються наступним.

Так, перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових наведений у додатку 7 до Колективного договору Товариства.

Підставою для нарахування заохочення є наказ, підписаний в.о. генерального директора Дяченком Ю.Б.

Отже, відшкодувати «втрати» згідно п. 5 Вимоги є завідомо неможливим, оскільки п. 5 Вимоги Відповідача є протиправним.

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації».

Так, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входить у структуру заробітної плати на підставі п. 2 Закону України «Про оплату праці», отже наказ (розпорядження) щодо повернення зазначених у п. 5 Вимоги сум не може бути видано, оскільки таке повернення коштів не передбачено чинним законодавством України, а відтак таку вимогу завідомо неможливо виконати.

Таким чином, нарахування та виплата Товариством заохочення для вирішення соціально-побутових потреб не може вважатися «неправильною» та бути підставою для відшкодування втрат фінансових (матеріальних) ресурсів.

Тому, висновки Відповідача про те, що Товариством зайво нарахована та виплачена одноразова доплата на вирішення соціально-побутових потреб на загальну суму 130 000,00 гривень та, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 27 852,55 грн., є неправомірними, а отже таким що підлягає скасуванню.

В свою чергу, відповідно до п. 6 описової частини Вимоги зазначено, що в порушення статті 18 КЗпП, статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» статті 15 Закону України «Про оплату праці», пункту 2.2 Положень щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам ПрАТ «Харківенергозбут», які є Додатками 20 до Колективних договорів на 2019-2020 та 2020-2021 роки, працівникам Товариства, без зазначення в службових записках оцінки роботи, або за відсутності службових записок, зайво нарахована та виплачена надбавка за високі досягнення у праці на загальну суму 1 053 434,70 грн. та, як наслідок, зайво нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 230 439,83 грн., що привело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

Відповідно до пункту 6 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагає: забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ Харківенергозбут втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати надбавки за високі досягнення у праці на загальну суму 1 053 434,70 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 230 439,83 грн.

Відповідач в Акті ревізії (стор.41) зазначає, щов окремих випадках, керівництвом ПрАТ «Харківенергозбут» видавалися накази про встановлення надбавки за високі досягнення у праці, до яких керівниками підрозділів подавалися службові записки на погодження заступникам генерального директора без оцінки роботи, що фактично виконується працівником, або взагалі службові записки були відсутні.

Таким чином, працівникам ПрАТ «Харківенергозбут» зайво нарахована та виплачена надбавка за високі досягнення у праці на загальну суму 1 053 434,70 грн (у 2019 році 885 416,24 грн, у 2020 році 168 018,46 грн).

Вказане порушення призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на загальну суму 1 053 434,70 гривень.

Проте, суд вважає, що такі висновки зроблені відповідачем виключна на власний розсуд без об`єктивного дослідження всіх доказів та обставин.

Так, колективними договорами ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки та 2020-2021 роки передбачено, що надбавка за високі досягнення у праці встановлюється працівникам товариства з урахуванням особистих результатів виконання працівником конкретних завдань, функціонального навантаження працівника, своєчасного, якісного та кваліфікованого виконання завдань, рівня ініціативності та ефективності роботи працівника, дотримання працівником службової та трудової дисципліни. Підставою для розгляду питання щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці є службова записка безпосереднього керівника на ім`я генерального директора.

Надбавки за високі досягнення у праці працівникам в товаристві встановлюються наказом по товариству та здійснюються з фонду оплати праці в межах затверджених фінансових можливостей товариства, згідно з відповідним Положенням щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам ПрАТ «Харківенергозбут», що є додатком № 20 до Колективних договорів та умовам Колективних договорів ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2021 роки та 2020-2021 роки в цілому.

Пунктом 2.6 Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки (аналогічне положення закріплено у Колективному договорі ПрАТ «Харківенергозбут» 2020-2021 роки) надано право адміністрації товариства в межах фінансових можливостей визначати конкретний розмір доплат та надбавок наведених в додатку 7 Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут».

Відповідно до статті 2 Закону України Про оплату праці до структури заробітної плати відноситься основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно зі статтями 143, 144 КЗпПУ до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку (на основі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку). Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, та оголошуються наказом (розпорядженням).

Відповідно до положень пункту 4 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «Харківенергозбут», що є додатком 17 до Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки (аналогічні положення закріплені в Правилах внутрішнього трудового розпорядку що є додатком 17 до Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2020-2021 роки), до основних прав адміністрації належить оцінка роботи підлеглих працівників, здійснення заохочень до працівника або застосовувати до нього заходи дисциплінарного впливу. Крім того, згідно з пунктом 8 вищезазначених правил, до працівників, зокрема, застосовуються заохочення у виді виплати грошової винагороди.

Тобто, підставою для нарахування надбавок за високі досягнення у праці (як одного із видів заохочення) є наказ, підписаний генеральним директором або виконуючим його обов`язків на підставі оцінки роботи працівника.

Застосування заохочувальних заходів, якими є, зокрема, надбавки за високі досягнення у праці працівникам, згідно умов, визначених чинним законодавством та Колективним договором, Галузевою угодою, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку не суперечить вимогам діючого законодавства, і є правом роботодавця матеріально заохотити працівника за особисті результати виконання працівником конкретних завдань, функціонального навантаження працівника, своєчасного, якісного та кваліфікованого виконання завдань, високого рівня ініціативності та ефективності роботи, дотримання працівником службової та трудової дисципліни.

Необхідно зазначити, що чинними нормативно-правовими актами не наведено вичерпного переліку заохочувальних заходів, підстав та порядку їх застосування. Тобто, законодавство у даному випадку надає суб`єктам господарювання повну свободу у виборі засобів стимулювання працівників та процедури їх застосування.

Аналогічні висновки наведено у Постанові Верховного Суду 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18, у якій зазначено: «Преміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати».

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 97 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Додатком 7 до Колективного договору передбачено граничний розмір таких доплат, при цьому, Товариством не порушено умов Колективного договору, зокрема, в частині визначення розміру надбавок.

Оскільки, рішення щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці ніяким чином не погіршили умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, та не перевищили граничного розміру, передбаченого Колективним договором, то нарахування та виплата надбавок працівникам Товариства була здійснена правомірно.

Тому, посилання органу державного фінансового контролю на відсутність оцінки роботи начальником відділу, що фактично виконувалася працівником, або взагалі відсутність службової записки не є підставою вважати, що надбавки за високі досягнення у праці здійснено неправомірно та непогоджені з в.о. генерального директора.

При цьому, зазначені в акті ревізії порушення а саме: відсутність оцінки роботи або відсутність службової записки є проявом надмірного формалізму при проведенні ревізії органом фінансового контролю, оскільки умовами Колективних договорів Товариства передбачено право адміністрації здійснювати оцінку роботи працівників, і відсутність службової записки не свідчить про не проведення оцінки роботи працівника в.о. генерального директора.

Враховуючи вищевикладене, необґрунтованість та протиправність висновків Відповідача щодо зайво нарахованої та виплаченої надбавки за високі досягнення у праці працівникам ПрАТ Харківенергозбут на загальну суму 1 053 434,70 грн., та відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 230 439,83 грн., що наведені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Товариства, то відповідно пункт 6 Вимоги про усунення виявлених порушень є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 7 описової частини Вимоги зазначено, що в порушення статті 71 Кодексу законів про працю України (в частині виняткового порядку застосування такої роботи та вичерпного переліку таких робіт), через здійснення Товариством, систематичної організації роботи працівників у вихідні та святкові дні, зайво нараховано та виплачено на оплату працівникам за роботу у вихідні та святкові дні на загальну суму 573 060,02 грн.

Відповідно до пункту 7 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагає: забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України на користь ПрАТ Харківенергозбут втрат фінансових (матеріальних) ресурсів, заподіяних внаслідок неправильного нарахування та виплати працівникам, за роботу у вихідні та святкові дні на загальну суму 573 060,02 грн., відповідно зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 126 073,20 грн.

Відповідач в Акті ревізії (стор.45) зазначає, що на ПрАТ «Харківенергозбут» систематична організація роботи працівників у вихідні дні здійснювалась в порушення статті 71 КЗпПУ (в частині виняткового порядку застосування такої роботи та вичерпного переліку таких робіт), що призвело до збільшення витрат на оплату праці задіяних до роботи у вихідні дні працівників удвічі (так як здійснено оплату праці у подвійному розмірі) та призвело до зайвих витрат Товариства на загальну суму 699 133,22 грн, в т.ч. на оплату працівникам за роботу у вихідні та святкові дні становила 573 060,02 грн., та ЄСВ 126 073,20 грн.

Проте, дані висновки та п. 7 Вимоги є таким, що суперечить вимогам законодавству, а відтак підлягає скасуванню з огляду на:

По-перше, як зазначалося вище, до повноважень Держаудитслужби не належить контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

В акті ревізії та вимозі про усунення виявлених порушень, державним аудитором надано оцінку відповідності наказів генерального директора Товариства положенням трудового законодавства, зокрема статті 71 КЗпПУ (в частині виняткового порядку застосування роботи у вихідний день та вичерпного переліку таких робіт).

Отже, державний аудитор, при здійсненні ревізії діяльності ПрАТ Харківенергозбут, вийшовши за межі наданих законодавством повноважень, дійшов до протиправного висновку щодо невідповідності наказів про вихід працівників Товариства на роботу у вихідний день вимогам чинного трудового законодавства.

Оскільки до повноважень Держаудитслужби не належить перевірка законності дотримання законодавства про працю, - то висновки, наведені в акті ревізії щодо правомірності залучення працівників до роботи у вихідні дні, та відповідно вимога щодо відшкодування неправильного нарахування та виплати працівникам, за роботу у вихідні та святкові дні на загальну суму 573 060,02 грн., а також зайво перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 126 073,20 грн. є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

По-друге, висновки щодо протиправності наказів про вихід працівників Товариства на роботу у вихідний день, наведені в акті ревізії, не відповідають фактичним обставинам та вимогам законодавства, а також аудитором не надано належної оцінки пояснень та заперечень до акту ревізії від ПрАТ Харківенергозбут.

Так, відповідно до положень статті 71 КЗпПУ, залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства і лише у виняткових випадках, зокрема для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або їх окремих підрозділів. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Згідно зі статтею 72 КЗпПУ робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Звертаємо увагу суду на те, що всі накази про вихід працівників Товариства на роботу у вихідний день були погоджені профспілковим комітетом товариства, що не заперечується державним аудитором.

Крім того, компенсація за роботу у вихідний день погоджена працівниками та здійснюється Товариством з фонду оплати праці в межах затверджених фінансових можливостей товариства, з дотриманням КЗпПУ (зокрема статей 71, 72, 73, 94, 107), Закону України «Про оплату праці» та умов Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки та Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2020-2021 роки.

Варто зазначити, що чинним законодавством та нормативними актами чітко не визначені вимоги до невідкладних, наперед непередбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів.

Залучення працівників до роботи у вихідний день є дискреційним повноваженням роботодавця, та здійснюється на власний розсуд, що дає можливість власнику або уповноваженій особі, враховуючи специфіку діяльності підприємства визначити самостійно коло невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів.

Щодо відповідності вимогам статті 71 КЗпПУ наказу про вихід на роботу працівників Товариства у вихідний день для формування рахунків за спожиту електричну енергію, необхідно зазначити наступне:

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Постачання електричної енергії споживачу повинно здійснюватися з дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Пунктом 4.14 ПРРЕЕ визначено, що платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

Варто зазначити, що відповідно до правил ПРРЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Так, передача споживачами показів лічильника здійснюється в період 2 (два) останніх і 3 (три) перших календарних днів поточного місяця.

А відтак розрахунки за використану електричну енергію з січня 2019 року ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі показань засобів комерційного обліку, які зчитуються та передаються товариству оператором системи розподілу, у тому числі АТ Харківобленерго та АТ Укрзалізниця.

Обмін даними комерційного обліку електричної енергії здійснюється учасникам ринку для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам до 7 числа наступного місяця.

Враховуючи вищезазначене, для конвертації та доставки рахунків ПрАТ Харківенергозбут залишається три дні, при цьому загальна кількість споживачів складає 1 277 714 осіб.

Також статтею 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначенні зобов`язання електропостачальника, зокрема щодо обов`язковості дотримання електропостачальником ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Не дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 27.12.2017 № 1469 може призвести до анулювання ліцензії, що стане підставою припинення товариства, основним видом діяльності якого є торгівля електроенергією. Окрім того, не виконання ліцензійних умов, є підставою для накладання штрафних санкцій НКРЕКП, розмір яких може досягти 1,7 млн. грн.

Таким чином, оскільки залучення працівників товариства до роботи у вихідний день здійснено з метою своєчасного формування рахунків за спожиту електричну енергію, технічного супроводу робочого процесу, тощо, з ціллю забезпечення виконання вимог діючого законодавства з забезпечення функціонування ринку електричної енергії та з метою забезпечення надійного та безперебійного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів (виконання договірних умов), розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії, та з метою недопущення накладення штрафних санкцій державними контролюючими органами, або анулювання ліцензії, таке залучення відповідає вимогам законодавства про працю.

Щодо відповідності вимогам статті 71 КЗпПУ наказу про вихід на роботу працівників Товариства у вихідний день для закриття звітного періоду в частині бухгалтерського та податкового обліку, необхідно зазначити наступне:

До обов`язків керівника установи належить створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухобліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (ч. 6 ст. 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Так, головний бухгалтер (особа, на яку покладено ведення бухобліку), зокрема, забезпечує дотримання в установі встановлених єдиних методологічних засад бухобліку, складання і подання в установлені строки фінзвітності, а також організовує контроль за відображенням на рахунках бухобліку всіх госпоперацій.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Що і було забезпечено головним бухгалтером.

Крім того, відповідно до статті 120 Податкового Кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності тягне за собою накладення штрафу.

Враховуючи специфіку діяльності Товариства з постачання електричної енергії, з метою дотримання термінів подачі звітності, сплати податків, своєчасного закриття звітного періоду в частині бухгалтерського та податкового обліку для опрацювання первинних документів, та з метою недопущення накладення штрафних санкцій, для роботи у вихідний день також залучаються й бухгалтери.

Враховуючи, що до повноважень Південного офісу Держаудитслужби не належить контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами, що використовують найману працю вимог законодавства про працю, а також той факт, що накази Товариства про залучення працівників до роботи у вихідний день відповідають КЗпПУ (зокрема ст. 71, 72, 73, 94, 107), Закону України «Про оплату праці» та умов Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2019-2020 роки та Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут» на 2020-2021 роки, то відповідно пункт 7 Вимоги про усунення виявлених порушень є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно пунктів 3-7 Вимоги Позивач наголошує, що відповідно до положень Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 (далі Закон - № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п. 8 описової частини Вимоги зазначено, що в порушення частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, частини 1 статті 509, частини 1 статті 530, статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, частини першої та другої статті 115 КЗпП, абзацу 14 пункту 201,.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 7 частини другої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», абзацу 2 частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, через невиконання Товариством господарських зобов`язань по договорам, порушення умов договорів в односторонньому порядку, по договорам, порушення умов договорів в односторонньому порядку, неналежну роботу ПрАТ «Харківенергозбут» на ринку електричної енергії, неналежне провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам ПрАТ «Харківенергозбут», порушення ПрАТ «Харківенергозбут» граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, внесення недостовірних даних до податкових декларацій, Товариством за період з 07.06.2018 по 30.06.2021, понесені зайві витрати на сплату штрафних санкцій на користь Державного бюджету України та інших юридичних осіб (ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований покупець», АТ «Харківобленерго») на загальну суму 4 096 023,16 грн., що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів ПрАТ «Харківенергозбут» на зазначену суму.

Відповідно до пункту 8 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужбивимагає: забезпечити відкодування на користь ПрАТ Харківенергозбут втрат фінансових (матеріальних ресурсів), здійснених через зайві витрати на оплату штрафних санкцій на загальну суму 4 096 023,16 грн.

Відповідач в Акті ревізії (стор.83) зазначає, що Товариством понесені зайві витрати на сплату штрафних санкцій на користь Державного бюджету України та інших юридичних осіб (ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований покупець», АТ «Харківобленерго») на загальну суму 4 096 023,16 гривень.

Проте вказані висновки, на обґрунтоване переконання суду, є надуманими та суб`єктивними, з огляду на наступне.

Визнані штрафні санкції на користь ДП «Гарантований покупець» та ДП «Енергоринок».

Від ДП «Енергоринок» в 2019-2020 надійшло чотири претензії про порушення умов договору від 21.12.2018 № 16027/01, а саме:

- 01.04.2019 Претензія - вимога № 02/19-1315 про сплату штрафу у розмірі 148 109,34 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1 - 5 етапи лютого 2019 року, яка була визнана Товариством та добровільно оплачена 08.04.2019 платіжним дорученням № 752;

- 27.05.2019 Претензія - вимога №7/51-4 про сплату штрафу у розмірі 2000 грн. внаслідок порушення п.5.1.2 цього договору, яка була визнана Товариством та добровільно оплачена 31.05.2019 платіжним дорученням № 3039;

- 27.05.2019 Претензія - вимога № 8/51-4 про сплату штрафу у розмірі 2000 грн. внаслідок порушення п.5.1.2 цього договору, яка була визнана Товариством та добровільно оплачена 31.05.2019 платіжним дорученням № 3040;

- 06.05.2019 Претензія - вимога № 03/19-1333 про сплату штрафу у розмірі 46 379,80 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1 - 2 етапи, березня 2019 року, яка була визнана Товариством та добровільно оплачена 13.05.2019 платіжним дорученням № 1400.

Порушення, про які йдеться мова у вищезазначених претензіях були допущені на самому початку функціонування ринку електричної енергії, тобто в період становлення нових правовідносин між всіма учасниками ринку та в умовах відсутності в повній мірі достатності обігових коштів.

Що стосується порушення умов договору між ПрАТ «Харківенергозбут» та ДП «Енергоринок», внаслідок якого Товариство самостійно сплатило на користь ДП «Енергоринок» 198 489, 14 грн. штрафних санкцій, то тут слід зауважити про відсутність будь якого порушення з цього приводу, в тому числі відсутність факту зайвих витрат.

Це підтверджується тим, що за посиланням https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/sichen/27.01.2021/p18_27-01-21.pdf міститься обґрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання». Так, на стор. 5-8 цього обґрунтування НКРЕКП визначає розмір недоотриманого тарифу за 2019 рік було визначено в сумі 66 241,81 тис. грн (без ПДВ), в тому числі до цієї суми входить сума штрафних санкцій та пені за несвоєчасну оплату купованої електричної енергії в ДП «Енергоринок», яка сплачена Товариством у 2019 році у сумі 194,489 тис. грн.

Отже за таких обставин сплачені в 2019 році ДП «Енергоринок» штрафні санкції включені НКРЕКП до тарифу компенсуються Товариству, а тому зазначення цього порушення в Акті ревізії є безпідставним.

Крім того, 30.12.2020 ДП «Гарантований покупець» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо стягнення 255 534,21 грн. пені, внаслідок несвоєчасного виконання Товариством умов договору від 26.06.2019 № 2/01 за серпень-вересень 2019 року.

12.05.2021 Господарським судом Харківської області у справі № 922/71/21 було прийнято рішення, яким позов ДП «Гарантований покупець» було задоволено частково та стягнуто з Товариства неустойку у розмірі 178 873 грн. 95 коп. За клопотанням Товариства судом зменшено суму пені на 30%, а саме на 76 660,26 грн.

ДП «Гарантований покупець» рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2021 по справі № 922/71/21 не оскаржувало, і рішення набуло законної сили.

29.06.2021 Товариство добровільно сплатило ДП «Гарантований Покупець» 178 873, 95 грн. пені згідно з рішенням суду у справі № 922/71/21 та 3 833,01 грн. судового збору.

Також, від ДП «Гарантований Покупець» у IV кварталі 2019 року надійшло три претензії про сплату пені, а саме:

- претензія про сплату пені за вих. № 708 від 25.10.2019 у сумі 83 440, 21 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1, 4, 5 та 6 етапи серпня 2019 року, яка була визнана Товариством та добровільно оплачена 16.12.2019 платіжним дорученням № 13088;

- претензія про сплату пені за вих. № 784 від 06.11.2019 у сумі 390 202, 27 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1 та 6 етапи вересня 2019 року, яка була визнана Товариством та добровільно оплачена 16.12.2019 платіжним дорученням № 13089;

- претензія про сплату пені за вих. № 1028 від 03.12.2019 у сумі 1 023 229, 52 грн. внаслідок порушення термінів розрахунку за 1 - 6 етапи жовтня 2019 року, яка була визнана Товариством та добровільно оплачена 16.12.2019 платіжним дорученням № 13090.

Причинами, які зумовили несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договорами на ринку електричної енергії, стала нестача обігових коштів, та те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), у межах виключних повноважень не здійснила корегування прогнозованої суми компенсації втрат на фактичні обсяги споживання у квітні, травні, червні 2019 року, що не було враховано під час запровадження повномасштабного ринку електричної енергії з 01.07.2019, у зв`язку з чим сума неотриманої вчасно компенсації втрат на фактичні обсяги споживання електричної енергії у квітні, травні та червні 2019 року, становила 56 565,208 тис. грн.

Також в 2019 році, внаслідок того, що НКРЕКП не були враховані суми компенсації втрат за квітень, травень та червень 2019 року від постачання електричної енергії побутовим споживачам (населенню), які розраховуються за тарифами, диференційованими за періодами часу, ПрАТ «Харківенергозбут» недоотримало 10 591,655 тис. грн.

Документальне підтвердження таких висновків НКРЕКП міститься за посиланнями: https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Catalog8/akty_elektro/2020/681_29.12.2020/Akt-Harkivenergozbut_29.12.2020-681.pdf та https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/sichen/27.01.2021/p18_27-01-21.pdf).

Крім того, несвоєчасність виконання зобов`язань перед ДП «Гарантований покупець» починаючи з липня 2019 року спричинили непрозорі та наперед непередбачувані дії та рішення НКРЕКП, які були прийнятті з порушенням норм ч. 12. ст. 2 Закону України Про ринок електричної енергії яка встановлює, що рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Так, 12 грудня 2018 року НКРЕКП прийнято постанову № 1905 Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП НЕК Укренерго на 2019 рік, якою установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату на централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України на 2019 рік на рівні 5,926 коп/кВт год (без ПДВ). Проте 07 червня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 954, якою встановлено ДП НЕК Укренерго на ІІ півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн/МВт год (без ПДВ). У подальшому НКРЕКП прийняла постанову № 1411, яка набрала чинності з 01 серпня 2019 року, про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 2019 рік на рівні 312,14 грн/МВт год (без ПДВ) та структуру такого тарифу.

Тобто, з липня 2019, внаслідок непередбачуваного наперед та непрогнозованого збільшення тарифу на передачу шляхом прийняття НКРЕКП вищезазначених постанов вартість нарахованих до сплати послуг за передачу електроенергії за липень 2019 року нарахування за послуги передачі становить 133 171 575,69 грн., а не 22 001 693,75 грн. в т. ч. ПДВ, що на 111 169 882, 21 грн. більше, а в серпні 2019 року нарахування становили 122 293 319, 87 грн., а не 22 488 744,03 грн., що на 99 804 575, 84 грн. більше.

Саме з цього періоду розпочався «касовий розрив» щодо грошових зобов`язань Товариства, який до речі підсилювався вимогами п.1.7 Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП № 307 від 14.03.2018 року, а саме можливість внаслідок несвоєчасної оплати за послуги передачі отримати від Адміністратора Розрахунків (НЕК Укренерго) статус «Дефолтний», що передбачало фактичне зупинення роботи підприємства в частині постачання електричної енергії всім споживачам ПрАТ «Харківенергозбут» та автоматичний їх перехід до постачальника «останньої надії».

Отже, за таких обставин, несвоєчасне виконання зобов`язань перед ДП «Гарантований Покупець» було допущено у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Також необхідно звернути увагу на те, що згідно умов укладених договорів між ДП «Гарантований Покупець» та ПрАТ «Харківенергозбут», у останнього був обов`язок, а не право, щодо оплати виставленої претензії не пізніше шостого банківського дня.

У разі незадоволення претензій та не виконання рішення суду щодо оплати штрафних санкцій, період нарахування цих штрафних санкцій був би значно більший, та відповідно і суми нарахувань були б більшими. Крім збільшених сум, Товариству довелось би додатково оплачувати витрати з оплати судового збору та витрати пов`язані з виконанням рішення.

Таким чином, суд, виходячи з підстав наведених вище, вважає висновки викладені в Акті ревізії від 09.11.2021 року стосовно того, що в результаті порушення умов договорів, укладених з ДП «Гарантований покупець» та ДП «Енергоринок», в частині несвоєчасної оплати за отриману електроенергію та несвоєчасного надання актів звірки станом на кінець дня, Товариством понесено зайвих витрат на оплату штрафних санкцій на загальну суму 1 878 068,10 грн., в тому числі на користь ДП «Гарантований покупець» 1 679 578,96 грн., ДП «Енергоринок» 198 489,14 грн. є таким, що не відповідає дійсності та необґрунтованим.

Щодо визнаних штрафних санкції за результатами перевірок Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на загальну суму 2 125 000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, детальні пояснення щодо причин нарахування штрафних санкцій на виконання постанов НКРЕКП було надано в.о. генерального директора ПрАТ «Харківенергозбут» Андрія Чуркіна від 29.10.2021 № 01-23/11875, але не були враховані в Акті.

При цьому, окремо суд зауважує, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор (НКРЕКП) в межах повноважень, визначених цим законом та іншими актами законодавства.

Крім того, ч. 4 ст. 6 вказаного Закону надає Регулятору наступні права, зокрема:

- видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення;

- проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону;

- накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої зобов`язання відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

Окремо слід зауважити, що НКРЕКП накладає штрафи відносно суб`єктів господарювання на ринку електричної енергії, зокрема, постачальників універсальних послуг (ПУП), в будь - якому випадку на підставі акту перевірки, в якому зафіксоване бодай одне порушення, а оскарження постанов НКРЕКП про накладання штрафів не зупиняє їх дію.

За результатами перевірок НКРЕКП було прийнято ряд Постанов, якими на Товариство було накладено штрафні санкції за виявлені порушення, зокрема:

2.1. Постанова НКРЕКП від 13.01.2021 № 31 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=58293) на суму 1 700 000 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 17.02.2021 № 18069.

2.2. Постанова НКРЕКП від 27.01.2021 № 108 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=58651) на суму 85 000,00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 22.02.2021 № 18070.

При цьому слід звернути увагу на то, що за посиланням

https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/sichen/27.01.2021/p18_27-01-21.pdf міститься обґрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання». Так, на стор. 5-8 цього обґрунтування НКРЕКП визначає розмір недоотриманого тарифу який за 2019 рік було визначено в сумі 66 241,81 тис. грн (без ПДВ).

На підставі цього обґрунтування, НКРЕКП приймаючи Постанову від 27.01.2021 № 108, окрім рішення про накладення штрафу в п. 1 Постанови, пунктом 2 цієї Постанови прийняло рішення наступного змісту: «Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої 9 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що буде проводитися у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» шляхом його зміни в бік збільшення на суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії споживачу в розмірі 66 241,81 тис. грн (без ПДВ).»

Прийняття такого рішення свідчить про те, що ПрАТ «Харківенергозбут» дійсно допускав виявлені перевіркою НКРЕКП порушення, але ці порушення були допущені внаслідок об`єктивних факторів та чинників, а саме недофінансування ліцензованої діяльності.

2.3. Постанова від 03.03.2021 № 366 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=59862) на суму 85 000,00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 23.03.2021 № 16544.

2.4. Постанова НКРЕКП від 02.06.2021 № 922 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=61945) на суму 170 000,00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 17.06.2021 № 24761.

2.5. Постанова НКРЕКП від 09.06.2021 № 958 (https://www.nerc.gov.ua/index.php?id=62058) на суму 85 000,00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі платіжним дорученням від 17.06.2021 № 24779.

Однак слід зауважити, що у відповідності до обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та здійснення заходів державного регулювання» яка міститься за посиланням https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/cherven/09.06.2021/p22_09-06-21.pdf НКРЕКП на стор. 9-10 зазначає наступну інформацію: «Об`єктивними чинниками недофінансування ліцензованої діяльності вважаються: 1) сплачена у 2020 році сума частини чистого прибутку (дивідендів) на державну частку акцій за підсумками попереднього року, що передує звітному року, відповідно до платіжного доручення від 18.06.2020 № 11869, сплаченого ліцензіатом 10 171,00 тис. грн; 2) сума обґрунтованих перевитрат статей структури тарифу у 2020 році 216,00 тис. грн; 3) сума сплаченого податку на прибуток у звітному році в частині надання універсальних послуг, який обраховується як добуток між обсягом сплаченого податку на прибуток у звітному році відповідно до платіжних доручень та співвідношенням між фактичними операційними витратами, пов`язаними із наданням універсальних послуг, та сумарними витратами за даними форми звітності № 3-НКРЕКП-постачання електричної енергії (за ІV квартали) 0 тис. грн.

Сума об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності: 10 387,00 тис. грн.

Департамент ліцензійного контролю зазначає, що підсумкова сума недоотриманого доходу становить: (-) 1 744 10 387 =(-) 12 131,00 тис. грн (без ПДВ) проти зафіксованої Актом 258 (-) 12 010,00 тис. грн.

Від`ємна сума надлишково отриманого або недоотриманого доходу коригується на індекс споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року (використовується інформація, оприлюднена на офіційному вебсайті Державної служби статистики України) індекс 1,05 (грудень 2020 року до грудня 2020 року) та підлягає включенню до структури тарифів ліцензіата. Департамент ліцензійного контролю зазначає, що підсумкова сума недоотриманого доходу з урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги: (-) 12 131,00 * 1,05 = (-) 12 737,55 грн.

А тому, Постанова НКРЕКП від 09.06.2021 № 958, окрім п. 1, яким накладено штраф в розмірі 85 000 грн. містить ще й п. 2 яким визначено «Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, винести на засідання НКРЕКП, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» шляхом його зміни в бік збільшення на суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії споживачу у 2020 році в розмірі 12 737,55 тис. грн (без ПДВ)».

Слід зауважити, що несвоєчасне виконання договірних зобов`язань та ліцензійних умов Товариством були наслідком об`єктивних та незалежних від Товариства причин.

Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами електричної енергії є бюджетні підприємства та населення. ПрАТ «Харківенергозбут» є єдиним постачальником універсальної послуги на території м. Харкова та Харківської області і зобов`язаний обслуговувати понад 1,2 млн. особових рахунків споживачів-фізичних осіб та близько 1600 об`єктів бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять медичні, шкільні, навчальні заклади та дитячі садки, а також інші соціально важливі об`єкти.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії, споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, але значна більшість Споживачів не виконували та не виконують свій законодавчо визначений обов`язок щодо оплати спожитої електричної енергії в строки передбачені договорами.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що майже з початку 2020 року Товариство, як і більшість підприємств в Україні, вимушено було працювати в «нових» для себе умовах викликаних введенням в дію карантину.

Так, наслідком введення в дію карантину зменшились надходження грошових коштів від населення, що відбулось внаслідок збільшення споживання електричної енергії в осінь-зимовий період та встановлення прямої заборони, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, до яких відноситься і постачання електричної енергії (п. 5 ч. 3 Розділу ІІ Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Тобто платіжна дисципліна Споживачів впала внаслідок заборони припиняти постачання електричної енергії споживачам за наявну заборгованість.

Відбулось збільшення заборгованості підприємств державної форми власності та комунальної сфери внаслідок обмеження фінансування.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» - суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, а абз. 3 цієї частини передбачає, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу.

Частиною 5 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень (в тому числі і рішень про накладення штрафу), а ч. 9 зазначеної статті передбачено, що суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України. При цьому суми штрафів, у разі їх несплати, стягуються у судовому порядку.

Отже, внаслідок невиконання або несвоєчасного виконання Постанов НКРЕКП, якими на ПрАТ «Харківобленерго» було накладено штрафи, призвело б до накладання на Товариства додаткових штрафів у розмірі 170 000 грн. за кожний випадок невиконання постанов НКРЕКП та нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафів. У подальшому Комісія стягнула б ці штрафи та пеню у судовому порядку, внаслідок чого ПрАТ «Харківенергозбут» ще додатково зазнало додаткових витрат зі сплати судового та виконавчого зборів.

Щодо сплачених штрафних санкцій по результатам інспекційного відвідування Головного управління Держпраці у Харківській області у сумі 12 519,00 гривень, суд зазначає, що контролюючим органом встановлено факт порушення вимог частини першої та другої статті 115 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», а саме встановлено, що за період з 12.06.2018 по 31.07.2018 заробітна плата в.о. генерального директора ОСОБА_2 проведена 06.08.2018.

Виконати вимоги частини першої та другої статті 115 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці» не вбачалося можливим, оскільки: ПрАТ Харківенергозбут» створено на підставі рішення позачергових загальних зборів Акціонерної компанії «Харківобленерго» (протокол №25 від 12.03.2018) та на підставі рішення загальних зборів акціонерів Товариства про заснування Товариства (протокол №1 від 30.05.2018).

Протоколом загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут» від 30 травня 2018 року № 1 був затверджений статут ПрАТ «Харківенергозбут» та призначено в.о. генерального директора ПрАТ «Харківенергозбут» Кудзієва М.В., який відповідно до наказу Товариства від 11.06.2018 №1 приступив до виконання обов`язків генерального директора ПрАТ «Харківенергозбут» з 12.06.2018.

Після призначення в.о. генерального директора були підготовлені та подані документи на держреєстрацію. На підставі поданого пакету документів держреєстратором проведено реєстраційні дії шляхом унесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що відповідає вимогам Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Після внесення реєстратором відомостей про новостворену юридичну особу до ЄДР, була отримана виписка з ЄДР у письмовій формі, після чого були подані документи для відкриття банківських рахунків, виготовлення печатки.

Зазначений процес тривав значний проміжок часу, але без виконання якого неможливо взагалі в подальшому провадити господарську діяльність, зокрема виплачувати заробітну плату найманим працівникам.

Враховуючи, що частина перша та друга статті 115 КЗпПУ та частина перша статті 24 Закону України «Про оплату праці», це імперативна норма, яка визначає вимоги до термінів виплати заробітної плати та не має винятків, тобто в зазначеному вище випадку є правова колізія діючого чинного законодавства.

При цьому зазначаємо, що в подальші періоди заробітна плата працівникам Товариства виплачувалась виключно в терміни визначені частиною першої та другої статті 115 КЗпПУ та частиною першою статті 24 Закону України «Про оплату праці» та умов Колективного договору ПрАТ «Харківенергозбут», що також зафіксовано ревізією.

Щодо визнаних штрафних санкцій за результатом перевірки Головного управління ДФС у Харківській області у сумі -7 054,26 гривень, то слід зазначити наступне.

В листопаді 2018 року при зміні керівництва відбулася затримка реєстрації податкових накладних в листопаді 2018 року внаслідок наступних об`єктивних факторів.

Так, 12 грудня 2018 ОСОБА_3 було призначено в.о. генерального директора ПрАТ «Харківенергозбут».

Внаслідок зміни керівництва лист про скасування сертифікатів та повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів в системі М.Е.DOC попереднього керівника був направлений до органів ДФС 13 та 14 грудня 2018.

Заява приєднання до електронного документообігу ДФС була направлена 14 грудня 2018 та в зв`язку з неробочими днями була опрацьована лише 17 грудня 2018, а граничній термін реєстрації податкових накладних згідно ст.201.10 ПКУ становить 15 число місяця, наступного за звітним.

Таким чином внаслідок об`єктивних факторів, по незалежним від ПрАТ «Харківенергозбут» причинам було допущено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених абз. 14 п. 201.10 ст. 201 та абз. 1 п. 120-1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України, що призвело до нарахування штрафу в сумі 7 054, 26 грн.

При цьому слід зазначити, що в разі самостійної несплати штрафних санкцій органи ДФС мали право звернутися до суду з вимогами про стягнення зазначеної суми штрафу та взагалі заблокувати реєстрацію податкових накладних.

Таким чином самостійна сплата штрафу була викликана нагальною потребою з метою недопущення збільшення суми зайве понесених витрат на оплату штрафу та недопущення блокування господарської діяльності Товариства.

Щодо визнаних штрафних санкцій по результатам перевірки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області у сумі 2 339,21 гривень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України № 13 від 17.05.2021 р. було виявлено неправомірне використання коштів Фонду в сумі 274 грн. 18 коп. (оплата по л/н серії НОМЕР_1 виданому ОСОБА_4 ) та в сумі 1285 грн. 29 коп. (оплата по л/н серії НОМЕР_2 виданому ОСОБА_5 ).

За наслідками вищезазначеної перевірки, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області прийнято рішення від 19.05.2021 № 368, про повернення Товариством до Фонду соціального страхування України неправомірно витраченої суми страхових коштів 1 559,47 грн. та застосовано до ПрАТ «Харківенергозбут» фінансові санкції у розмірі 779,74 грн. (штраф за порушення порядку використання коштів).

Відповідно до платіжного доручення від 25.05.2021 № 22765 та даних бухгалтерського обліку Товариства, неправомірно витрачена сума коштів та штраф у загальній сумі 2 339,21 грн. перераховано до Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

При цьому слід зауважити, що ч. 6 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Отже самостійне відшкодування Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і сплата штрафу у розмірі 50 відсотків такої суми унеможливило понесення зайвих витрат у вигляді збільшення розміру штрафних санкцій, внаслідок застосування абз. 2 та 3 ч. 6 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Тобто самостійне повернення Фонду соціального страхування 1559,47 грн. неправомірно витрачених коштів Фонду та сплата 779,74 грн. штрафу повинно кваліфікуватися як відвернення негативних наслідків, що скасовує відповідальність.

Щодо визнаних штрафних санкцій за прострочення платежу з оренди основних засобів у сумі 204,59 гривень, суд зазначає, що Контролюючий орган не звернув увагу та не дослідив наступні обставини.

Так, як вбачається з матеріалів справи, між АТ «Харківобленерго» (далі Орендодавець) та ПрАТ «Харківенергозбут» (далі Орендар) був укладений договір від 08.04.2019 № Т8574, згідно умов якого Орендодавцем передано Орендарю у строкове платне користування (оперативний лізинг) основні засоби: транспортні засоби, господарський інвентар та приладдя, обчислювальна техніка, обладнання зв`язку.

Відповідно до пункту 4.2. зазначеного договору, розмір орендної плати за об`єкти, що орендуються, в перший місяць оренди складає 5 926,49 грн, крім того ПДВ 1 185,30 гривень.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць (поточний розрахунковий місяць) складається з орендної плати за попередній місяць та суми індексації орендної плати на індекс інфляції попереднього місяця за винятком дефляції (пункт 4.4. договору від 08.04.2019 № Т8574).

Згідно з пунктом 4.7. договору, зобов`язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць розрахунку оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди протягом місяця після дати підписання договору.

ПрАТ «Харківенергозбут» не своєчасно здійснив АТ «Харківобленерго» платіж з оренди майна (у вигляді завдатку).

Відповідно до пункту 8.1. договору, у випадку порушення зобов`язань, що виникають з цього договору, Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з пунктом 8.2.2. договору, в разі несвоєчасної сплати орендних платежів, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.

В свою чергу АТ «Харківобленерго» скористалось правом пред`явлення штрафних санкцій та у відповідності до умов Договору виставило рахунок-фактуру до ПрАТ «Харківенергозбут» про сплату пені за прострочення платежу завдатку по оренді у розмірі 204,59 гривень.

На виконання умов Договору та враховуючи приписи ст. 525 ЦК України ПрАТ «Харківенергозбут» самостійно, платіжним дорученням від 19.07.2019 №5239 оплатило на користь АТ «Харківобленерго» зазначену суму штрафних санкцій. У разі не оплати вказаної суми штрафних санкцій, АТ «Харківобленерго» стягнуло б їх у судовому порядку, при цьому Товариство понесло додаткові витрати у вигляді судового збору, який значно вище за суму сплаченого штрафу.

Щодо штрафних санкцій, нарахованих ПрАТ «Харківенергозбут» самостійно у зв`язку з виправленням помилок у податкових деклараціях у сумі 70 838,00 гривень, то такі нараховані в наслідок того, що розрахунки-корегування до податкових накладних були невчасно створені ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» (далі-УКРЕНЕРГО) несвоєчасно надіслані Товариству, а також того, що бухгалтер ОСОБА_6 не врахувала ці суми при створені податкових декларацій відповідного періоду, помилку виправлено шляхом подання уточнюючих податкових розрахунків до податкових декларацій в січні, лютому 2021 року, а саме:

- при повернені 09.09.2020 Товариству надлишково сплачених коштів у лютому 2020 року в сумі 343715,00грн. УКРЕНЕРГО зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 09.09.2020 №4175 с запізненням, а саме лише 29.11.2020;

- при повернені 06.08.2020 Товариству надлишково сплачених коштів у грудні 2019 року в сумі 124492,66 грн. УКРЕНЕРГО зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 06.08.2020 №1094 с запізненням лише 29.10.2020;

- при повернені 07.08.2020 Товариству надлишково сплачених коштів у грудні 2019 року в сумі 723412,12 грн. УКРЕНЕРГО зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 07.08.2020 №1095 с запізненням лише 17.11.2020;

- при повернені 07.08.2020 Товариству надлишково сплачених коштів у грудні 2019 року в сумі 120737,01 грн. УКРЕНЕРГО зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 07.08.2020 №1096 с запізненням лише 29.10.2020;

- при повернені 11.08.2020 Товариству надлишково сплачених коштів у січні 2020 року в сумі 1046733,85 грн. УКРЕНЕРГО зробило розрахунок-коригування до податкової накладної від 11.08.2020 №4366 с запізненням лише 11.08.2020.

Відображенням цих коригувань приведено у відповідність податкові зобов`язання Товариства, сплачено до державного бюджету позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, та згідно законодавства нараховано та сплачено штраф 3% у сумі 70 772,72 грн.

Також мали місце поодинокі факти самовиправлення помилок, допущених в податкових деклараціях, та відповідно до нарахування штрафу в розмірі 65,00 грн.

У разі виявлення заниження податкових зобов`язань органами державної фіскальної служби на Товариство було б нарахований штраф у розмірі 5% від суми несплачених податкових зобов`язань.

Щодо п. 9 Вимоги, суд зазначає, наступне.

Відповідно до п. 9 описової частини Вимоги зазначено, що в недотримання вимого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 АТ «Харківобленерго» не підтверджено вартість наданих послуг по друку та доставці рахунків за електричну енергію споживачам, на замовлення Товариства, за період з 01.01.2019 по 31.05.2020 на загальну суму 591 912,11 з ПДВ, ПрАТ «Харківенергозбут» понесено зайві витрати, що призвело до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів на зазначену суму.

Відповідно до пункту 9 резолютивної частини Вимоги Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагає: забезпечити відшкодування АТ «Харківобленерго», на користь ПрАТ «Харківенергозбут» зайвих виплат на суму 591 912,11 грн. з ПДВ, здійснених внаслідок не підтверджених наданих послуг, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

Відповідач в Акті ревізії (стор.103) зазначає, що ціна послуг визначена не у відповідності до калькуляції на виконання робіт з розповсюдження рахунків 593469 шт. по м. Харкову (за місяць), калькуляції на виконання робіт з розповсюдження рахунків 626039 шт. по Харківській області (за місяць), калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері формату А4 у м. Харків (за 1 місяць), 593469 шт., калькуляції на виконання робіт з підготовлення та друку рахунків на папері СПФ 420-12-55 по області (за місяць), 626039 рахунків (не відповідно до фактично наданих та документально підтверджених послуг)

Проте з даними висновками Контролюючого органу суд погодитись не можу виходячи з наступного.

Укладання договорів послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Господарським кодексом України, главою 63 Цивільного кодексу України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків про що наголошує ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Згідно ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. якщо інше не встановлено договором. (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Договори, з АТ «Харківобленерго» про надання послуг від 07.02.2019 №Т4367/4/19 та №Т4368/5/19, від 31.07.2019 №49-19-У7661, від 02.03.2020 №24/20/Ф6936 та №25/20/Ф6938 які є предметом ревізії укладені з дотриманням зазначених нормативно - правових актів. Сторони погодили предмет, ціну та строк дії договорів. Відповідно калькуляцій до договорів встановлена ціна за одиницю наданої послуги, а саме за один рахунок. Калькуляції є додатками до договорів.

Зроблені фахівцями Держаудитслужби висновки, щодо розбіжності в частині визначення вартості наданих послуг з друку і доставки рахунків за електричну енергію споживачам є хибними та необґрунтованими. Умовами договорів непередбачено здійснення перерахунку калькуляції в залежності від кількості наданих послуг.

По-перше, кількість люд./год. затрачених на виготовлення 1 рахунку (при друку 593469 шт. чи 243120 шт. за 1 місяць) є незмінною бо залежить лише від потужності копіювального апарату, як і кількість паперу на 1 бланк. Кількість надрукованих і доставлених бланків впливає лише на загальну вартість отриманих послуг. По-друге суб`єктивні висновки органу державного фінансового контролю не можуть бути підставою для коригування вартості отриманих послуг.

В процесі розрахунку собівартості продукції треба виходити з чіткого уявлення, що таке об`єкт калькуляції і калькуляційна одиниця.

В обліку об`єктом калькуляції є продукт виробництва (деталь, вузол, виріб, група однорідних виробів), технологічна фаза (переділ, виробництво), стадія і ін., тобто продукція різного ступеня готовності, види робіт або послуг.

Калькуляційна одиниця є одиницею виміру об`єкту калькуляції. У тому випадку, коли йдеться про готову продукцію, калькуляційна одиниця збігається з одиницею вимірювання, вказаною в планах виробництва в натуральному виразі або в стандартах (технічних умовах) на відповідний вид продукції. При калькуляції проміжних однорідних продуктів (напівфабрикатів) застосовуються умовні укрупнені калькуляційні одиниці (100 пар взуття, 1000 умовних банок тощо). Вживання укрупнених калькуляційних одиниць дозволяє скоротити об`єм аналітичної роботи при складанні планових і звітних калькуляцій.

Основними положеннями по обліку і калькуляції собівартості продукції встановлено типове групування витрат по статтях калькуляції. Вона включає наступні статті:

1. сировина і матеріали; 2. поворотні відходи (віднімаються);

3. вироби що купуються, напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій; 4. паливо і енергія на технологічні цілі; 5. заробітна платня виробничих робітників; 6. відрахування на соціальні потреби; 7. витрати на підготовку і освоєння виробництва; 8. загальновиробничі витрати; 9. загальногосподарські витрати; 10. втрати від браку; 11. інші виробничі витрати; 12. комерційні витрати.

Витрати по всіх встановлених на даному підприємстві статтях собівартості складуть виробничу собівартість.

Собівартість у класичному розумінні це витрати підприємства на виробництво (виробнича собівартість) та реалізацію (собівартість реалізації) власної продукції. Сума витрат на виробництво і реалізацію товару називається повною собівартістю. Її можна порахувати як на окрему одиницю товару, так і, скажімо, на серію.

Виробнича собівартість містить витрати виробничого етапу. Ними є:

- плата за сировину і основні виробничі матеріали;

- паливно-енергетичні витрати;

- заробітна плата;

- транспортні витрати (внутрішнє переміщення сировини і напівфабрикатів);

- ремонт і утримання основних засобів.

Найпоширенішим способом розрахунку собівартості є підрахунок одиниці готової продукції.

Перший крок. Підрахунок витрат, які змінюються пропорційно до обсягів виробництва продукції. Це змінна складова: матеріали, сировина, технологічна енергія, комплектуючі, заробітна плата, втрати від бракованої продукції (або погано наданих послуг).

Другий крок. Підрахунок періодичних витрат стала сума, яку сплачують за певний період. Це оренда, ремонт будівель, обладнання, споруд, управлінські витрати, амортизація. Також ними є банківські відсотки за кредитами.

Собівартість одиниці продукції визначається діленням повної суми витрат за період на кількість одиниць продукції, проведеної за цей період: C = Z / X, де С собівартість одиниці продукції, Z сукупні витрати за період, X кількість одиниць проведеної продукції (шт., км і так далі).

Виходячи з цього Товариство наводить наводить розрахунки до Договору № Т4367/4119 від 07.02.2019 р.

Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що Виконавець надає Замовнику послуги з кур`єрської доставки рахунків на поштові адреси фізичних осіб (код ДКПП 016-2010-53.20.1), а Замовник зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх вартість.

Місце надання послуг м. Харків та Харківська область (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору, послуга вважається наданою після підписання сторонами акту передавання-приймання наданих послуг.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору, Виконавець зобов`язаний забезпечувати кур`єрську доставку рахунків фізичним особам відповідно до Акту-заявки (додаток № 1), наданого в письмовому виді шляхом вкладання їх до поштових скриньок споживачів протягом десяти діб від дати отриманих рахунків та отриманого авансу.

Загальна сума договору становить 908 120,62 грн (в т. ч.: ПДВ 151 353,43 грн), відповідно до калькуляції.

Калькуляція на виконання робіт з розповсюдження рахунків по м. Харкову складена з розрахунку 593 469 шт. за місяць, ціна за одиницю без ПДВ в сумі 0,15112 грн; з ПДВ 0,18134 гривень. Калькуляція на виконання робіт з розповсюдження рахунків по районах Харківської області складена з розрахунку 626 039 шт. за місяць, ціна за одиницю без ПДВ в сумі 0,38952 грн; всього за одиницю з ПДВ 0,46742 гривень. (Копії додаються).

Калькуляції планові розраховані виходячи з кількості фактичних абонентів ПрАТ «Харківенергозбут», що мешкають в м. Харків та Харківській області, вказання на місяць має на увазі те, що квитанції підлягають розповсюдженню щомісяця.

Планова калькуляція на виконання робіт з розповсюдження рахунків по районах Харківської області складена з розрахунку 626 039 шт. за місяць, ціна за одиницю без ПДВ в сумі 0,38952 грн; всього за одиницю з ПДВ 0,46742 гривень.

Фактично АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" виконано:

- по акту передавання-приймання наданих послуг від 28.02.2019 за січень 2019 на суму 144 065,67 грн з ПДВ (в т. ч.: послуги з доставки рахунків у місті в кількості 243 120 по ціні 0,15112 грн на суму 36 740,29 грн (без ПДВ); послуги з доставки рахунків у селі, смт в кількості 213 890 по ціні 0,38952 грн на суму 83 314,43 грн (без ПДВ).

Суд констатує, що в матеріалах справи містяться розрахунки, які доводять, що акти виконаних робіт розраховані, виходячи з фактичного обсягу витрат та враховують фактичний обсяг розповсюджених рахунків по м. Харкову та Харківської області. Фактичні калькуляції відповідають актам передавання приймання рахунків.

Отже, наведена калькуляція свідчить, про правомірність визначення вартості фактично наданих послуг зазначених у актах передавання-приймання наданих послуг, що в свою чергу свідчить неправомірність спірного п. 9 Вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон від 16.07.1999 №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно частини 7 статті 8 цього ж Закону головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку усіх господарських операцій, що і було виконано в повному обсязі.

Крім цього згідно Закону від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (надалі Положення № 88) визначено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з п.п.2.4 пункту 2 Положення № 88.

Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.

Таким чином висновок, «що за результатами зустрічної звірки в АТ «Харківобленерго» не підтверджується вартість наданих послуг по друку та доставці рахунків за електричну енергію споживачам на замовлення ПрАТ «Харківенергозбут» на загальну суму 591 912,11 грн з ПДВ, а також висновок що в Актах передавання-приймання наданих послуг по вищезазначеним договорам ціна послуг визначена не у відповідності до калькуляції на виконання робіт (не відповідно до фактично наданих та документально підтверджених послуг), що призвело до списання коштів на видатки всупереч законодавству в обсягах, вищих від їх фактичної вартості» є надуманими, хибними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування пунктів 1-9 Вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень № 202005-14/7917-2021 як незаконних та необґрунтованих.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул.Плеханівська, буд.126, м.Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328) до Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (майдан Свободи, буд.5, Держпром,4 під., 10 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1-9 Вимоги Північно-Східного офісу Держаудитслужби України про усунення виявлених порушень № 202005-14/7917-2021 від 15.12.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут судовий збір у сумі 22 329,00 (двадцять дві тисячі триста двадцять дев`ять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов


Суд	Харківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.02.2023
Оприлюднено	17.02.2023
Номер документу	108992807
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу

Тітов О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.02.2023 по справі 520/976/22ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/976/22

Рішення від 10.02.2023

Рішення
від 10.02.2023 по справі 520/976/22
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД