Постанова

від 09.02.2023 по справі 640/34208/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34208/21 Суддя першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б.,

за участю секретаря - Ворони Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2021 року ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 липня 2021 року:

- № 00552130702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» за податковими зобов`язаннями на 576 479 грн 00 коп та за штрафними санкціями на 144 120 грн 00 коп в частині, у розмірі 623 470 грн 00 коп;

- № 00552150702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств» за податковими зобов`язаннями на 367 399 грн 00 коп та за штрафними санкціями на 34 165 грн 00 коп в частині, у розмірі 226877 грн 17 коп;

- № 00552170702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» за податковими зобов`язаннями на 1 401 222 грн 00 коп та за штрафними санкціями на 140 076 грн 00 коп в частині, у розмірі 853 491 грн 89 коп.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам, а також неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що в ході перевірки контролюючий орган прийшов до помилкових висновків про заниження податкових зобов`язань за операціями з ТОВ Будівельно-монтажна компанія «Основа будівництва», а також внаслідок невідображення у складі доходів коштів, що надійшли на рахунок підприємства від ОСОБА_1 і неправильного оформлення бухгалтерських довідок щодо операцій з надання поворотної фінансової допомоги ДП «УКРДІПРОЛІС».

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

У зв`язку з розглядом апеляційної скарги позивачу було запропоновано надати копію акту ревізії (витяг з акту, який підтверджує факт встановлення збитків у розмірі 940429,45 грн і особу, яка їх завдала) від 11 серпня 2017 року № 15-21/35; копію вимоги від 19 вересня 2017 року № 15-14/808; копії рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі № 826/13434/17; додаткові пояснення щодо підстав незгоди з висновком контролюючого органу про заниження об`єкта оподаткування за операціями з надання поворотної фінансової допомоги.

На виконання вимог суду позивач подав додаткові пояснення від 30 грудня 2022 року разом з витребуваними доказами.

Під час судового засідання представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги і просив суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДПС у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», підсумки якої оформлені актом від 16 червня 2021 року № 47265/26-15-07-02-04-17/00994207.

Не погодившись з висновками зазначеного акту перевірки, ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» подало заперечення від 02 липня 2021 року № 06-02/633. За наслідками розгляду вказаних заперечень, Головне управління ДПС у м. Києві виклало висновки акту перевірки в новій редакції: «Перевіркою встановлено порушення ДП «ЛІАЦ»:

1) п. 44.1 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 367 399 грн 00 коп, у тому числі за 2019 рік у сумі 136 659 грн 00 коп, за 2020 рік у сумі 230 740 грн 00 коп;

2) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 576 479 грн 00 коп, в тому числі: за лютий 2018 року на суму 4 867 грн 00 коп; за березень 2018 року на суму 12929 грн 00 коп; за грудень 2018 року на суму 39 054 грн 00 коп; за лютий 2019 року на суму 400 грн 00 коп; за березень 2019 року на суму 1 673 грн 00 коп; за червень 2019 року суму 1 860 грн 00 коп; за вересень 2019 року на суму 13 500 грн 00 коп; за січень 2020 року на суму 1 984 грн 00 коп; за березень 2020 року на суму 99 грн 00 коп; за квітень 2020 року на суму 499 619 грн 00 коп; за травень 2020 року на суму 103 грн 00 коп; за липень 2020 року на суму 391 грн 00 коп;

3) п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, а саме порушено граничні терміни сплати податку на додану вартість на суму 3 502 грн 42 коп по уточнюючому розрахунку № 9054563812 від 16 березня 2020 року;

4) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо своєчасності реєстрації податкових накладних за березень 2018 року, грудень 2018 року, березень 2019 року, червень 2019 року, квітень 2020 року у встановлені терміни;

5) п. 46.1 ст. 46, пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47, ст. 51, п. 70.16, ст. 70, пп. 176.2.«б», п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 1.2, п. 3.3. наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» щодо подання звітів за 1, 2, 3, 4 квартали 2018 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2019 року, 1, 2, 3 квартали 2020 року;

6) пп. 141.4.2, п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за 2019 рік у сумі 375 грн 00 коп;

7) ч. 1 ст. 111 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, у результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, на загальну суму 1 401 222 грн 00 коп, в тому числі за 2019 рік у сумі 560 302 грн 00 коп, за 2020 рік у сумі 840 920 грн 00 коп».

На підставі акту перевірки від 16 червня 2021 року № 47265/26-15-07-02-04-17/00994207 з урахуванням рішення за результатами розгляду заперечень позивача, Головним управлінням ДПС у м. Києві були винесені податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року:

- № 00552130702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 720 599 грн 00 коп, з яких за податковими зобов`язаннями - 576 479 грн 00 коп та за штрафними санкціями - 144 120 грн 00 коп;

- № 00552150702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» на загальну суму 401 564 грн 00 коп, з яких за податковими зобов`язаннями - 367 399 грн 00 коп та за штрафними санкціями - 34 165 грн 00 коп;

- № 00552170702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» на загальну суму 1 541 298 грн 00 коп, з яких за податковими зобов`язаннями - 1 401 222 грн 00 коп та за штрафними санкціями - 140 076 грн 00 коп.

ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» оскаржило зазначені рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 18 жовтня 2021 року № 23380/6/99-00-06-01-01-06 у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 22 липня 2021 року № 00552130702, № 00552150702, № 00552170702, ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними і скасування в частині.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із закінченням у квітні 2020 року терміну позовної давності про стягнення заборгованості з ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» у позивача згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України виник обов`язок нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну на суму безповоротної фінансової допомоги.

Також суд першої інстанції зазначив, що згідно з банківською випискою від 22 липня 2020 року ОСОБА_1 перерахував на розрахунковий рахунок ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» грошові кошти в розмірі 940429 грн 45 коп з призначенням платежу - відшкодування суми премій, виплачених на підставі наказу від 19 січня 2017 року № 5. Разом з тим позивач, маючи інформацію щодо належних, достовірних та достатніх підстав для відображення фінансово-господарської операції з перерахування зазначених коштів в бухгалтерському обліку підприємства як іншого операційного доходу, не вчинив відповідних дій.

Суд першої інстанції визнав також обґрунтованими висновки контролюючого органу про неправильне відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов`язаних з наданням поворотної фінансової допомоги для Українського державного проектно-вишукувального інституту лісового господарства «УКРДІПРОЛІС» (далі - ДІ «УКРДІПРОЛІС»), що призвело до завищення операційних витрат на загальну суму 409 000 грн 00 коп, в тому числі за 2019 рік на суму 260 000 грн 00 коп, за 2020 рік на 149 000 грн 00 коп та завищення інших операційних доходів за 2020 рік на суму 154 000 грн 00 коп.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, адже вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року № 00552130702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 623 470 грн 00 коп колегія суддів прийшла до таких висновків.

Матеріально-правовою підставою для нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в зазначеному розмірі стали положення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Фактичною підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 623 470 грн 00 коп стало те, що між ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» та ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» були укладені договори підряду № 10/02/17-4 та 10/02/17-5 від 10 лютого 2017 року, відповідно до яких підрядник зобов`язався виконати ремонтні роботи на замовлення позивача, оплата за які здійснювалась у вигляді 100% передоплати протягом 5 днів з дня підписання договорів.

ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» перерахувало ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» у лютому 2017 року грошові кошти в якості плати за поточний ремонт, утеплення фасаду та ремонт покрівлі на загальну суму 4 714 234 грн 00 коп, в тому числі ПДВ - 785 705 грн 67 коп відповідно до укладених договорів №10/02/17-5, №10/02/17-4, №10/02/17-3, №10/02/17-2, №10/02/17-1 від 10 лютого 2017 року. Суму податку на додану вартість у розмірі 785 705 грн 67 коп позивач включив до складу податкового кредиту за лютий 2017 року.

У квітні 2017 року ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» повернуло позивачу грошові кошти на загальну суму 1 721 580 грн 00 коп, в тому числі ПДВ - 286 930 грн 00 коп, у зв`язку з чим ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» зменшило податковий кредит у квітні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 286 930 грн 00 коп.

Відповідно даних бухгалтерського обліку, а саме - картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» не надавало ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» роботи (послуги) згідно з вказаними договорами (поточні ремонти, утеплення фасаду та ремонт покрівлі) та акти виконаних робіт не виписувало.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26 жовтня 2017 року у справі № 911/2506/17 було стягнуто з ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» на користь ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» суму попередньої оплати у розмірі 1 495 000 грн 00 коп та судовий збір у розмірі 45 473 грн 38 коп. Вказане рішення набрало законної сили 28 листопада 2017 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13 лютого 2018 року у справі № 911/2511/17 було стягнуто з ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» на користь ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» суму попередньої оплати у розмірі 1 497 654 грн 00 коп та судовий збір у розмірі 22 464 грн 00 коп. Вказане рішення набрало законної сили 07 травня 2018 року.

Під час проведення перевірки позивач надав копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 28 січня 2018 року (реєстраційний номер виконавчого провадження № 55638570) про примусове стягнення з ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» суми попередньої оплати у розмірі 1 495 000 грн 00 коп та судового збору у розмірі 45 473 грн 38 коп та постанову від 19 червня 2020 року (реєстраційний номер виконавчого провадження № 62361577) про примусове стягнення з ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» 1 520 199 грн 00 коп.

Згідно наданих до перевірки інформації про виконавчі провадження № 55638570 та № 6236157 станом на 12 травня 2021 року грошові кошти з ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» не стягнуто.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи, що з дня здійснення ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» попередньої оплати вартості робіт та повернення ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» частини коштів, отриманих у якості попередньої оплати, у квітні 2020 року сплинуло три роки, контролюючий орган, з яким погодився суд першої інстанції, прийшов до висновку, що сума заборгованості ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» перед ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Як раніше зазначалося, згідно з вказаною нормою права безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та ст. 256 Цивільного кодексу України у своїй сукупності вказують на те, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, може вважатися безповоротною фінансовою допомогою лише в тому випадку, якщо відповідний платник податків у межах трирічного строку не звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

За наявності судового рішення, яке перебуває на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, навіть якщо на момент закінчення строку позовної давності стягнута судом сума заборгованості залишається непогашеною, підстави для визнання такої суми безповоротною фінансовою допомогою згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - відсутні.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 15 червня 2022 року у справі № 813/5275/14.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує, що рішенням Господарського суду Київської області від 26 жовтня 2017 року у справі № 911/2506/17 та рішенням Господарського суду Київської області від 13 лютого 2018 року у справі № 911/2511/17 було стягнуто з ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» на користь ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» заборгованість, що виникла за відповідними договорами підряду, у загальному розмірі 2 992 654 грн 00 коп (1 495 000 грн 00 коп + 1 497 654 грн 00 коп). Зазначені судові рішення були пред`явлені до органів примусового виконання рішень - Броварського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (виконавче провадження № 55638570) та Київського відділу Державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (виконавче провадження № 62361577). Доказів закінчення зазначених виконавчих проваджень без фактичного виконання відповідних судових рішень матеріали справи не містять.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що заборгованість ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «ОСНОВА БУДІВНИЦТВА» перед ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» є безповоротною фінансовою допомогою та, відповідно, підстави для нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 498 776 грн 00 коп.

Згідно з розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року № 00552130702, у зв`язку з донарахуванням контролюючим органом зазначеного податкового зобов`язання до позивача були також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% суми заниження податкового зобов`язання, що становить 124 694 грн 00 коп.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року № 00552130702 є протиправним і підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 623 470 грн 00 коп, з яких 498 776 грн 00 коп за податковим зобов`язанням та 124 694 грн 00 коп за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року № 00552150702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на загальну суму 226 877 грн 17 коп та податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року № 00552170702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» на загальну суму 853 491 грн 89 коп, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Матеріально-правовою підставою для нарахування зазначених грошових зобов`язань став висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Згідно з вказаною нормою права об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За висновком Головного управління ДПС у м. Києві, позивач неправильно визначив об`єкт оподаткування за платежами «податок на прибуток підприємств» та «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону», адже не включив до складу доходів суму нарахованого на користь підприємства відшкодування збитків, а також відобразив у бухгалтерському обліку дані на підставі бухгалтерських довідок, що не містять відомостей про господарські операції.

Перевіряючи обґрунтованість висновків контролюючого органу та суду першої інстанції щодо заниження позивачем у 2020 році доходу на суму 940 429 грн 00 коп, колегія суддів враховує, що згідно з банківською випискою від 22 липня 2020 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» грошові кошти у сумі 940 429 грн 45 коп з призначенням платежу - відшкодування суми премій, виплачених на підставі наказу від 19 січня 2017 року № 5.

Контролюючим органом було надано позивачу запит від 18 травня 2021 року № 4 щодо надання пояснень та документального підтвердження стосовно невідображення підприємством у бухгалтерському обліку суми відшкодованих збитків у складі інших операційних доходів за 2020 рік.

Листом від 21 травня 2021 року № 06-02/515 позивач повідомив, що 22 липня 2020 року на розрахунковий рахунок підприємства від платника - фізичної особи ОСОБА_1 , який відповідно до бухгалтерських даних підприємства станом на 22 липня 2020 року не має перед підприємством жодної документально підтвердженої, достовірно визначеної заборгованості та/або будь-яких інших зобов`язань, що виникають на підставі судового рішення, надійшли грошові кошти в сумі 940 429 грн 45 коп.

Відповідно до наказу ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» від 22 липня 2020 року № 78 «Про надходження коштів від ОСОБА_1 » підприємством було відкрито окремий розрахунковий рахунок, на який зазначена сума грошових коштів була зарахована і у подальшому зберігатися без будь-якого використання в господарській діяльності підприємства до завершення розгляду кримінального провадження № 42018000000003018.

Позивач зазначає, що факт нанесення ОСОБА_1 збитків підприємству на суму 940 429 грн 45 коп було остаточно встановлено ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у справі № 752/55/21, якою вирішено звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям та закрити кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000003018. Вказана ухвала суду набрала законної сили 26 лютого 2021 року.

Також позивач просить врахувати, що ним подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2021 року, в якій кошти в сумі 940 429 грн 45 коп, що надійшли 22 липня 2020 року від ОСОБА_1 задекларовані у складі доходу підприємства.

Отже, сторони погоджуються, що сума збитків у розмірі 940 429 грн 45 коп, відшкодованих підприємству 22 липня 2020 року, є його доходом, що враховується при визначені об`єкта оподаткування.

Натомість між позивачем та відповідачем виник спір щодо дати виникнення обов`язку відобразити відповідну суму в складі доходів підприємства.

Контролюючий орган вважає, що станом на 22 липня 2020 року у розпорядженні ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» була наявна інформація щодо належних, достовірних та достатніх підстав для відображення фінансово-господарської операції в бухгалтерському обліку підприємства.

Відповідач наголошує на тому, що відповідні відомості були викладені в акті ревізії від 11 серпня 2017 року № 15-21/35, ухвалі Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2020 року у справі № 991/3948/20 та ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у справі № 752/55/21.

У свою чергу позивач наполягає на тому, що в період з 22 липня до 31 грудня 2020 року не було належних, достовірних та достатніх підстав або підтверджуючих документів вважати отримані від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 940 429 грн 45 коп саме як дохід підприємства.

Доводи платника податків полягають в тому, що висновки акту ревізії, проведеної на виконання ухвали слідчого судді в кримінальному провадженні № 42018000000003018 щодо нанесення збитків під час виплати премій за підсумками роботи за 2016 рік підприємство не визнало і оскаржило їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суму міста Києва. Станом на 31 грудня 2020 року розгляд відповідної справи № 826/13434/17 завершено не було.

Надаючи оцінку зазначеним доводам сторін, зокрема й з урахуванням наданих на запит суду апеляційної інстанції додаткових доказів, колегія суддів враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року у справі № 826/13434/17, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та скасування вимоги від 19 вересня 2017 року № 15-14/808.

Разом з тим у межах вказаної справи ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» оскаржувало дії Державної аудиторської служби України щодо оскарження, встановлення та віднесення факту порушення абз. 2 п. 6 ст. 75 Господарського кодексу України, ст. 4 Статуту, що стали обґрунтуванням висновків відносно дій, внаслідок яких підприємством не перераховано до загального фонду Державного бюджету України грошові кошти від продажу нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень № 1, № 2, № 3, № 8, інвентарний № 103-1, 1978 року побудови, площею 610,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на суму 8522,5 тис грн, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України на вказану суму, а також просило скасувати відповідну частину вимоги від 19 вересня 2017 року № 15-14/808.

Таким чином ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» у межах справи № 826/13434/17 оскаржувало висновки акту ревізії від 11 серпня 2017 року № 15-21/35 лише в частині, яка не стосувалася завдання матеріальних збитків підприємству ОСОБА_1 на суму 940 429 грн 45 коп.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що станом на 31 грудня 2020 року у справі № 826/13434/17 не було ухвалено остаточне рішення як на підставу для задоволення позову.

Водночас колегія суддів також враховує, що в акті ревізії від 11 серпня 2017 року № 15-21/35 відсутній висновок про завдання ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» збитків у розмірі 940 429 грн 45 коп, відповідальним за які є ОСОБА_1 .

Дослідивши акт ревізії від 11 серпня 2017 року № 15-21/35, колегія суддів встановила, що в ньому викладений висновок про те, що у січні 2017 року при нарахуванні та виплаті премії за підсумками роботи за 2016 рік згідно з наказом від 19 січня 2017 року № 5 в сумі 1 183 930 грн 00 коп ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» було порушено вимоги п.п. 1.2, 2.2, 2.2.2 Положення про преміювання, п.п. 1, 6 ст. 75 Господарського кодексу України, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) підприємству на вказану суму. Також у вказаному акті зазначено, що відповідальність за матеріальну шкоду (збитки) підприємству в розмірі 1 183 930 грн 00 коп несе колишній т.в.о. генерального директора ОСОБА_1 (том 3 а.с. 101).

Таким чином в акті ревізії від 11 серпня 2017 року № 15-21/35 дійсно міститься висновок про завдання ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» збитків при нарахуванні та виплаті премії за підсумками роботи у 2016 році, а також вказівку на ОСОБА_1 як особу, відповідальну за матеріальну шкоду (збитки). Водночас визначена в акті ревізії сума збитків - 1 183 930 грн 00 коп є відмінною від суми коштів, що були перераховані ОСОБА_1 на рахунок підприємства 22 липня 2020 року - 940 429 грн 45 коп та розмір яких надалі був підтверджений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у справі № 752/55/21.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що акт ревізії від 11 серпня 2017 року № 15-21/35 не є документом, який станом на 22 липня 2020 року міг бути підставою для бухгалтерського обліку коштів у розмірі 940 429 грн 45 коп як відшкодованої суми збитків.

Дослідивши ухвалу Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2020 року у справі № 991/3948/20, колегія суддів встановила, що нею було вирішене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

У мотивувальній частині вказаного судового рішення викладені лише твердження детектива щодо обставин прийняття рішення про виплату премії за підсумками року в розмірі 1000% на суму 1 183 930 грн 00 коп. Разом з тим ухвала Вищого антикорупційного суду від 26 травня 2020 року у справі № 991/3948/20 не є судовим рішенням, яким встановлено факт завдання ОСОБА_1 збитків підприємству та визначено їх розмір.

Лише ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у справі № 752/55/21 було чітко визначено, що кошти в сумі 940 429 грн 45 коп є збитками ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», завданими внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Разом з тим зазначена ухвала була постановлена і набрала законної сили поза межами періоду, що становив предмет документальної планової виїзної перевірки ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», оформленої актом від 16 червня 2021 року № 47265/26-15-07-02-04-17/00994207 (з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2020 року).

Крім того, як вже зазначалося, за твердженням позивача, після набрання законної сили ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у справі № 752/55/21, ним подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2021 року, в якій кошти в сумі 940 429 грн 45 коп, що надійшли 22 липня 2020 року від ОСОБА_1 , задекларовані у складі доходу підприємства. Зазначена обставина не заперечується відповідачем.

Таким чином оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 22 липня 2021 року № 00552150702 та № 00552170702 було фактично повторно нараховано ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» грошові зобов`язання на суму доходів у розмірі 940 429 грн 45 коп.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на необґрунтованість висновку контролюючого органу про заниження позивачем об`єкта оподаткування за 2020 рік на суму 940 429 грн 45 коп.

Перевіряючи обґрунтованість висновків контролюючого органу та суду першої інстанції щодо заниження позивачем операційних витрат на загальну суму 409 000 грн 00 коп, в тому числі за 2019 рік на суму 260 000 грн 00 коп, за 2020 рік на 149 000 грн 00 коп та завищення інших операційних доходів за 2020 рік на суму 154 000 грн 00 коп, колегія суддів враховує, що такі висновки ґрунтуються на дослідженні господарських операцій з надання поворотної правової допомоги ДІ «УКРДІПРОЛІС».

Так, контролюючим органом було встановлено, що згідно договору від 27 березня 2018 року про надання поворотної фінансової допомоги ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» протягом березня-липня 2018 року перерахувало ДІ «УКРДІПРОЛІС» грошові кошти у сумі 170 000 грн 00 коп.

Позивачем 30 вересня 2019 року списано в бухгалтерському обліку до складу витрат заборгованість по вказаному договору в сумі 170 000 грн 00 коп на підставі бухгалтерської довідки від 30 вересня 2019 року № ЦА-0000226.

За висновком відповідача, бухгалтерська довідка від 30 вересня 2019 року № ЦА-0000226 оформлена неналежним чином, адже не містить відомостей про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. В бухгалтерській довідці зазначено такий зміст операції: «Відображення витрат від неповернення фінансової допомоги».

Згідно договору від 29 серпня 2018 року № 29/08/2018 про надання поворотної фінансової допомоги ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» протягом серпня 2018 року - січня 2019 року перерахувало ДІ «УКРДІПРОЛІС» грошові кошти у сумі 90 000 грн 00 коп.

Позивачем 30 вересня 2019 року списано в бухгалтерському обліку до складу витрат заборгованість по вказаному договору в сумі 57 000 грн 00 коп на підставі бухгалтерської довідки від 30 вересня 2019 року № ЦА-0000226.

За висновком відповідача, бухгалтерська довідка від 30 вересня 2019 року № ЦА-0000226 оформлена неналежним чином, адже не містить відомостей про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. В бухгалтерській довідці зазначено такий зміст операції: «Відображення витрат від неповернення фінансової допомоги».

Також 31 грудня 2019 року позивачем списано в бухгалтерському обліку до складу витрат заборгованість по договору від 29 серпня 2018 року № 29/08/2018 про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 33 000 грн 00 коп на підставі бухгалтерської довідки від 31 грудня 2019 року № ЦА-000627.

За висновком відповідача, бухгалтерська довідка від 31 грудня 2019 року № ЦА-0000627 оформлена неналежним чином, адже не містить відомостей про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. В бухгалтерській довідці зазначено такий зміст операції: «Списання неповернутої фін. допомоги».

Згідно договору № 18/01/2019 від 18 січня 2019 року про надання поворотної фінансової допомоги ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» протягом січня - червня 2019 року перерахувало ДІ «УКРДІПРОЛІС» грошові кошти у сумі 200 000 грн 00 коп.

Позивачем 31 січня 2020 року списано в бухгалтерському обліку до складу витрат заборгованість по вказаному договору в розмірі 66 000 грн 00 коп на підставі бухгалтерської довідки від 31 січня 2020 року № ЦА-0000035.

За висновком відповідача, бухгалтерська довідка від 31 січня 2020 року № ЦА-0000035 оформлена неналежним чином, адже не містить відомостей про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. В бухгалтерській довідці зазначено такий зміст операції: «Відображення витрат від неповернення фінансової допомоги».

Позивачем 28 лютого 2020 року списано в бухгалтерському обліку до складу витрат заборгованість по договору № 18/01/2019 від 18 січня 2019 року про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 50 000 грн 00 коп на підставі бухгалтерської довідки від 28 лютого 2020 року № ЦА-0000036.

За висновком відповідача, бухгалтерська довідка від 28 лютого 2020 року № ЦА-0000036 не містить відомостей про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. В бухгалтерській довідці зазначено такий зміст операції: «Списання неповернутої фін допомоги».

Позивачем 31 березня 2020 року списано в бухгалтерському обліку до складу витрат заборгованість по договору № 18/01/2019 від 18 січня 2019 року про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 33 000 грн 00 коп на підставі бухгалтерської довідки від 31 березня 2020 року № ЦА-0000037.

За висновком відповідача, бухгалтерська довідка від 31 березня 2020 року № ЦА- ЦА-0000037 оформлена неналежним чином, адже не містить відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. В бухгалтерській довідці зазначено такий зміст операції: «Списання неповернутої фін допомоги».

Надалі 01 квітня 2020 року на підставі бухгалтерської довідки від 01 квітня 2020 року ЦА-0000101 позивачем в бухгалтерському обліку включено до складу іншого операційного доходу кошти у розмірі 149 000 грн 00 коп.

За висновком відповідача, бухгалтерська довідка від 01 квітня 2020 року ЦА-0000101 оформлена неналежним чином, адже не містить відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. В бухгалтерській довідці зазначено такий зміст операції: «Проведення у зв`язку з передавальним балансом, відновлення списаної у І кварталі мат.допомоги, договір № 18/01/2019».

Також 01 квітня 2020 року на підставі бухгалтерської довідки від 01 квітня 2020 року ЦА-0000101 позивачем в бухгалтерському обліку включено до складу іншого операційного доходу кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп.

За висновком відповідача, бухгалтерська довідка від 01 квітня 2020 року ЦА-0000101 оформлена неналежним чином, адже не містить відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. В бухгалтерській довідці зазначено такий зміст операції: «Проведення у зв`язку з передавальним балансом, коригування списаної у ІV кварталі 2019 року мат.допомоги, договір № 29/08/2008».

Отже, за підсумками перевірки встановлено, що ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» безпідставно включено до складу інших витрат операційної діяльності суму у розмірі 409 000 грн 00 коп, в тому числі за 2019 рік у сумі 260 000 грн 00 коп, за 2020 рік у сумі 149 000 грн 00 коп та безпідставно включено до складу інших операційних доходів за 2020 рік суму у розмірі 154 000 грн 00 коп. Тобто, встановлено випадки завищення як інших витрат операційної діяльності, так і випадки завищення інших операційних доходів.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що відповідні бухгалтерські операції були проведені на основі неналежним чином оформлених бухгалтерських довідок.

Надаючи правову оцінку такому висновку, колегія суддів враховує, що згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положеннями ч. 2 ст. 9 вказаного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. У свою чергу господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

В п. 2.4 Положення № 88 також визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень Кодексу.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що бухгалтерський облік безпосередньо пов`язаний з податковим обліком, адже саме на основі документів бухгалтерського обліку платники податків формують показники податкової звітності, визначаються доходи і витрати для цілей обрахунку об`єкта оподаткування.

Між тим одним із принципів бухгалтерського обліку, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Натомість контролюючий орган, посилаючись на недотримання юридичної форми бухгалтерських довідок від 30 вересня 2019 року № ЦА-0000226, від 31 грудня 2019 року № ЦА-000627, від 31 січня 2020 року № ЦА-0000035, від 31 березня 2020 року № ЦА-0000037, від 01 квітня 2020 року ЦА-0000101, зменшив позивачу суму доходів та суму витрат незважаючи на те, що в його розпорядженні перебували докази фактичного здійснення господарських операцій та пояснення платника податку щодо підстав їх здійснення.

Так, посилаючись на неналежне оформлення бухгалтерських довідок від 30 вересня 2019 року № ЦА-0000226, від 31 грудня 2019 року № ЦА-000627, від 31 січня 2020 року № ЦА-0000035, від 31 березня 2020 року № ЦА-0000037, контролюючий орган вказав на завищення ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» інших операційних витрат на загальну суму 409 000 грн 00 коп, в тому числі за 2019 рік на суму 260 000 грн 00 коп, за 2020 рік на суму 149 000 грн 00 коп.

В той час позивач в ході перевірки надав пояснення, відповідно до яких наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12 червня 2017 року № 218 було вирішено припинити ДІ «УКРДІПРОЛІС» шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр».

Після прийняття вказаного рішення позивач надавав ДІ «УКРДІПРОЛІС», який не здійснював господарської діяльності, поворотну фінансову допомогу для покриття витрат на сплату земельного податку та комунальних платежів.

Перерахування коштів здійснювалося на підставі укладених між ДІ «УКРДІПРОЛІС» та ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 27 березня 2018 року, від 29 серпня 2018 року № 29/08/2018 та № 18/01/2019 від 18 січня 2019 року, посилання на які містяться в акті перевірки.

В ході перевірки контролюючий орган підтвердив факт перерахування коштів від ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до ДІ «УКРДІПРОЛІС», про що також зазначив у акті перевірки.

В цілому не заперечуючи фактичного здійснення господарських операцій, які полягали у перерахуванні коштів ДІ «УКРДІПРОЛІС» в якості поворотної фінансової допомоги, контролюючий орган виключив відповідні суми зі складу інших операційних витрат з підстав неповного розкриття в бухгалтерських довідках від 30 вересня 2019 року № ЦА-0000226, від 31 грудня 2019 року № ЦА-000627, від 31 січня 2020 року № ЦА-0000035, від 31 березня 2020 року № ЦА-0000037 змісту господарської операції, чим порушив принцип бухгалтерського обліку превалювання сутності над формою.

Також, посилаючись на неналежне оформлення бухгалтерської довідки від 01 квітня 2020 року ЦА-0000101, контролюючий орган вказав на завищення ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» інших операційних доходів за 2020 рік у сумі 154 000 грн 00 коп.

Згідно з поясненнями позивача, підставою для збільшення інших операційних доходів за 2020 рік на вказану суму стало затвердження наказом від 30 червня 2020 року № 206 передавального балансу ДІ «УКРДІПРОЛІС», складеного станом на 01 квітня 2020 року. За твердженням позивача, за вказаним передавальним балансом йому було повернуто також частину коштів, раніше перерахованих ДІ «УКРДІПРОЛІС» як поворотну фінансову допомогу, в розмірі 154 000 грн 00 коп, що й стало підставою для збільшення інших операційних доходів на вказану суму.

Підставою для зменшення позивачу інших операційних доходів на 154 000 грн 00 коп також став висновок контролюючого органу про неналежне оформлення бухгалтерської довідки від 01 квітня 2020 року ЦА-0000101. Також відповідач не погодився із зазначеною в бухгалтерській довідці інформацією про те, що підставою для вчинення такої господарської операції є передавальний баланс.

Контролюючий орган звертає увагу на те, що бухгалтерську довідку ЦА-0000101 складено 01 квітня 2020 року, а передавальний баланс затверджено наказом від 30 червня 2020 року № 206. Водночас відповідач не врахував доводів позивача, що передавальний баланс від ДІ «УКРДІПРОЛІС» до ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» затверджено станом саме на 01 квітня 2020 року, а не станом на дату видачі відповідного наказу.

Також контролюючий орган вказує на відсутність пояснення причин відновлення в бухгалтерському обліку ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» лише частини раніше наданої ДІ «УКРДІПРОЛІС» поворотної фінансової допомоги, адже загальний розмір перерахованих коштів становив 409 000 грн 00 коп, а інші операційні доходи позивачем збільшено лише на 154 000 грн 00 коп.

Разом з тим вказані доводи контролюючого органу вказають, швидше на наявність підстав для збільшення інших операційних доходів позивача на 255 000 грн 00 коп (409 000 грн 00 коп - 154 000 грн 00 коп), аніж на зменшення таких доходів на 154 000 грн 00 коп.

Крім того відповідач наголошував на тому, що в оборотно-сальдових відомостях до рядка 1515 передавального балансу «Інші довгострокові зобов`язання» відсутні відомості про заборгованість ДІ «УКРДІПРОЛІС» перед ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр».

Водночас контролюючий орган не обґрунтував своїх доводів щодо необхідності відображення коштів, отриманих від позивача, саме у рядку 1515 передавального балансу «Інші довгострокові зобов`язання», враховуючи, що згідно з умовами договорів від 27 березня 2018 року, від 29 серпня 2018 року № 29/08/2018 та № 18/01/2019 від 18 січня 2019 року поворотна фінансова допомога надавалася до моменту вимоги про її повернення, але не більше як на 12 календарних місяців - за договором від 27 березня 2018 року та не більше як на 6 календарних місяців - за договорами від 29 серпня 2018 року № 29/08/2018 та № 18/01/2019 від 18 січня 2019 року.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на необґрунтованість висновку контролюючого органу про завищення позивачем інших операційних витрат на загальну суму 409 000 грн 00 коп, в тому числі за 2019 рік на суму 260 000 грн 00 коп, за 2020 рік на суму 149 000 грн 00 коп та про завищення інших операційних доходів за 2020 рік у сумі 154 000 грн 00 коп.

Вирішуючи питання щодо розміру грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств», що був нарахований ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» податковим повідомленням-рішенням 22 липня 2021 року № 00552150702 внаслідок необґрунтованих висновків про заниження об`єкта оподаткування на 940 429 грн 45 коп та 409 000 грн 00 коп і його завищення на 154 000 грн 00 коп, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Згідно з розрахунком до вказаного рішення контролюючого органу, розмір виявленого заниження податкового зобов`язання (рядок 9 розрахунку) визначається шляхом множення суми заниження фінансового результату на 18% (ставка податку на прибуток).

Як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим висновок відповідача про заниження позивачем фінансового результату за 2019 рік на суму 260 000 грн 00 коп у зв`язку з бухгалтерським обліком операцій на підставі неналежним чином оформлених бухгалтерських довідок. Відповідно, сума необґрунтовано донарахованого податку становить 46 800 грн 00 коп (18% від 260 000 грн 00 коп). У зв`язку з донарахуванням зазначеної суми податку контролюючий орган застосував до позивача фінансову санкцій у розмірі 25% нарахованої суми, що становить 11 700 грн 00 коп.

Також суд апеляційної інстанції під час розгляду і вирішення цієї справи визнав необґрунтованим висновок відповідача про завищення позивачем фінансового результату за 2020 рік на суму 5 000 грн 00 коп (154 000 грн 00 коп - 149 000 грн 00 коп) у зв`язку з бухгалтерським обліком операцій на підставі неналежним чином оформлених бухгалтерських довідок та про його заниження на 940 429 грн 00 коп у зв`язку з невідображенням у складі доходів суми відшкодованих збитків. Загальна сума заниження фінансового результату за 2020 рік становить 935 429 грн 00 коп. Відповідно, сума необґрунтовано нарахованого податку становить 168 377 грн 22 коп (18% від 935 429 грн 00 коп). У зв`язку з донарахуванням зазначеної суми податку контролюючий орган не застосовував до позивача фінансові санкції.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року № 00552150702 є протиправним і підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» в розмірі 226 877 грн 22 коп, з яких 215 177 грн 22 коп (46 800 грн 00 коп + 168 377 грн 22 коп) за податковим зобов`язанням та 11 700 грн 00 коп за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи питання щодо розміру грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств», що був нарахований ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» податковим повідомленням-рішенням 22 липня 2021 року № 00552170702 внаслідок необґрунтованих висновків про заниження об`єкта оподаткування на 940 429 грн 45 коп та 409 000 грн 00 коп і його завищення на 154 000 грн 00 коп, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Згідно з розрахунком до вказаного рішення контролюючого органу, розмір виявленого заниження податкового зобов`язання «заниження частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету» (рядок 8 розрахунку) визначається шляхом множення значення рядка 6 на значення рядка 7. У свою чергу значення рядка 6 «заниження частини чистого прибутку» становить різницю між сумою заниження фінансового результату та сумою заниження податку на прибуток.

Під час апеляційного розгляду справи суд визнав необґрунтованим висновок відповідача про заниження позивачем фінансового результату за 2019 рік на суму 260 000 грн 00 коп та про заниження податку на прибуток на 46 800 грн 00 коп. Відповідно, сума заниження частини чистого прибутку за 2019 рік становить 213 200 грн 00 коп (260 000 грн 00 коп - 46 800 грн 00 коп), а сума заниження частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету за цей же звітний період - 191 880 грн 00 коп (90% (значення рядка 7) від 213 200 грн 00 коп). У зв`язку з донарахуванням зазначеної суми податкового зобов`язання контролюючий орган застосував до позивача фінансову санкцій у розмірі 25% нарахованої суми, що становить 47 970 грн 00 коп.

Також суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим висновок відповідача про заниження позивачем фінансового результату за 2020 рік на суму 935 429 грн 00 коп та про заниження податку на прибуток на 168 377 грн 22 коп. Відповідно, сума заниження частини чистого прибутку за 2020 рік становить 767 051 грн 78 коп (935 429 грн 00 коп - 168 377 грн 22 коп), а сума заниження частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету - 613 641 грн 42 коп (80% (значення рядка 7) від 767 051 грн 78 коп). У зв`язку з донарахуванням зазначеної суми податкового зобов`язання контролюючий орган не застосував до позивача фінансові санкції.

Таким чином податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року 00552170702 є протиправним і підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» в розмірі 853 491 грн 42 коп, з яких 805 521 грн 42 коп (191 880 грн 00 коп + 613 641 грн 42 коп) за податковим зобов`язанням та 47 970 грн 00 коп за штрафними санкціями.

Отже, доводи апеляційної скарги ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 08 серпня 2022 року та є підставами для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до пп.пп. б, в п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини, в якій серед іншого зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Правила розподілу судових витрат визначені у ст. 139 КАС України. Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 22 700 грн 00 коп, а при зверненні з апеляційною скаргою - 34 050 грн 00 коп.

Зазначені суми судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року - скасувати.

Адміністративний позов Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22 липня 2021 року:

- № 00552130702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 623 470 грн 00 коп, з яких 498 776 грн 00 коп за податковим зобов`язанням та 124 694 грн 00 коп за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00552150702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств» в розмірі 226 877 грн 22 коп, з яких 215 177 грн 22 коп за податковим зобов`язанням та 11 700 грн 00 коп за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 00552170702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» в розмірі 853 491 грн 42 коп, з яких 805 521 грн 42 коп за податковим зобов`язанням та 47 970 грн 00 коп за штрафними санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» судовий збір у розмірі 22 700 грн 00 коп, сплачений за подачу позовної заяви та у розмірі 34 050 грн 00 коп, сплачений за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

С.Б. Шелест

Постанова складена у повному обсязі 14 лютого 2023 року.