Постанова

від 14.02.2023 по справі 320/4405/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4405/22 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 21.04.2022 № 214 «Про демонтаж тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розміщена в АДРЕСА_1 »

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, застосовані судом першої інстанції приписи постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» не підлягали застосуванню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується відомостями паспорта громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з 06.11.2000 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_3.

Рішенням Білоцерківської міської ради від 27.04.2017 № 718-30-VІІ «Про поновлення договору оренди землі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 » поновлено договір оренди землі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під розміщення існуючого кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , кіоск № НОМЕР_2 площею 0,0030 га (з них: тимчасова споруда - 0,0011 га , проходами та площадками - 0,0019 га) строком на 5 (п`ять) років. Але не більше ніж до початку реконструкції Привокзальної площі, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква. Кадастровий номер:3210300000:04:034:0076.

На виконання вказаного рішення, 02.06.2017 Білоцерківської міською радою (орендодавець) з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) з іншої сторони укладено договір оренди землі № 44 від 02.06.2017, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення існуючого кіоску з кадастровим номером 3210300000:04:034:0076, яка розташована в АДРЕСА_1 . За умовами вказаного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0030 га. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: під тимчасовими спорудами - 0,0011 га, а також інші об`єкти інфраструктури: проходи та площадки - 0,019 га. Земельна ділянка передається в оренду разом з: під тимчасовими спорудами -0,0011 га, проходами та площадками - 0,0019 га.

Пунктом 8 договору оренди землі № 44 від 02.06.2017 обумовлено, що договір укладено на п`ять років, але не більше ніж до початку реконструкції Привокзальної площі. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.06.2017 внесено відомості про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:04:034:0076 площею 0,003 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, під розміщення кіоску № НОМЕР_2 за орендарем ОСОБА_1 ..

У подальшому, 17.06.2021 Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради видано замовнику ОСОБА_1 паспорт прив`язки тимчасової споруди по продажу продовольчих товарів, загальною площею 11,00 м2 вул. Привокзальній, поз. №1 реєстраційний номер № 68/03. Паспорт прив`язки дійсний до початку реконструкції Привокзальної площі, але не більше ніж до 01.04.2022.

Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради 19.04.2022 направлено на адресу міського голови пояснювальну записку вих. № 19.04.2022 № 238/01-07 «Про демонтаж тимчасової споруди для продовження підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розмішена в АДРЕСА_1 , у якій запропоновано винести на засідання виконавчого комітету Білоцерківської міської ради наступне питання:

1. Демонтувати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розташована в АДРЕСА_1 .

2. Комунальній установі Білоцерківської міської ради «Інспекція з благоустрою міста Біла Церква», комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» вжити заходів, що передбачені чинним законодавством України, щодо демонтажу тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зазначеної в пункті 1.

3. Приватному акціонерному товариству «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», товариству з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА», Білоцерківському відділенню акціонерного товариства «Київоблгаз» та іншим утримувачам інженерних комунікацій забезпечити відключення мереж від тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зазначеної в пункті 1.

Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області розглянувши пояснювальну записку управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 19.04.2022 № 238/01-07, відповідно до Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 № 145, пунктів 1.3, 3.1, 11.1, підпункту 15.1.1 пункту 15.1 Правил благоустрою території м. Біла Церква, затверджених рішенням Білоцерківської міської ради від 11.07.2008 № 800, пунктів 2.1., 2.20., 2.21., 2.29., 2.30., 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, пунктів 5.1., 5.3. - 5.6. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Біла Церква, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 20.08.2015 № 1552-78-УІ, у зв`язку із закінченням терміну дії паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, виконавчий комітет міської ради прийняв рішення від 21.04.2022 № 214 «Про демонтаж тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розміщена в АДРЕСА_1 , яким вирішив:

1. Демонтувати тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що розташована в АДРЕСА_1 .

2. Комунальній установі Білоцерківської міської ради «Інспекція з благоустрою міста Біла Церква», комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Муніципальна варта» вжити заходів, що передбачені чинним законодавством України, щодо демонтажу тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зазначеної в пункті 1.

3. ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА», Білоцерківському відділенню АТ «Київоблгаз» та іншим утримувачам інженерних комунікацій забезпечити відключення мереж від тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, зазначеної в пункті 1.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що посилання Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення, закінчення терміну дії паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - є неправомірним, враховуючи введення воєнного стану на час прийняття спірного рішення та ту обставину, що строк дії строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18.03.2022 № 314 (далі - Постанова №314).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), статтею 28 якого визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що додається (далі - Порядок № 244), пунктом 2.1 підставою для розміщення ТС передбачено паспорт прив`язки ТС.

Пунктом 2.29 Порядку № 244 передбачено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорту прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Згідно пункту 2.30 Порядку № 244 розміщення ТС самовільно забороняється.

Так, оскаржуване рішення відповідача ґрунтується на тому, що строк дії паспорту прив`язки сплив 01.04.2022, а тому наявні підстави для здійснення демонтажу відповідної тимчасової споруди.

Водночас, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції погодився із доводами позивача про те, що строк дії паспорту-прив`язки на спірну споруду продовжено згідно положень Постанови № 314, підпунктом 5 пункту 1 якої (у редакції, чинній на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) передбачено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану. З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача про демонтаж спірної споруди з підстав закінчення строку дії паспорту-прив`язки є передчасним.

У свою чергу, відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, у зв`язку із чим подав апеляційну скаргу. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що доводи скаржника щодо помилковості мотивів суду першої інстанції ґрунтуються виключно на тому, що суд не мав підстав для застосування Постанови № 314 в цілому, оскільки її не було зареєстровано у Міністерстві юстиції України.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки доводи апеляційної скарги стосуються виключно мотивів суду першої інстанції в частині законності застосування Постанови № 314, то колегія суддів інші мотиви суду першої інстанції не перевіряє.

Відповідно до частини першої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно частин першої-третьої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Згідно частин першої, п`ятої статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях і друкованих засобах масової інформації, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що постанови Кабінету Міністрів України, які не містять інформації з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Так, згідно пункту 4 Постанови № 314 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до дня припинення чи скасування воєнного стану.

Як вірно встановив суд першої інстанції, Постанову № 314 опубліковано у Офіційному віснику України від 05.04.2022 №26, 1399 та Урядовому кур`єрі від 19.03.2022 № 62.

Відтак, Постанова № 314 набрала чинності 19.03.2022.

Конституційний Суд у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 роз`яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, оскільки Постанова № 314 набрала чинності 19.03.2022, а обставини, з якими пов`язується втрата нею чинності (припинення чи скасування воєнного стану) ще не настали, то станом на час прийняття відповідачем 22.05.2022 оскаржуваного рішення, ця постанова підлягала застосуванню у всіх врегульованих нею правовідносинах.

Обставини ж реєстрації/відсутності державної реєстрації Мінюстом постанови Кабінету Міністрів України у даному випадку жодним чином не впливає на дату набрання нею чинності та обов`язковість до застосування.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому відхиляються колегією суддів.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на межі доводів апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знайшла підстав для висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких

Повний текст постанови складений 14.02.2023.