Постанова

від 14.02.2023 по справі 380/9932/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/9932/22 пров. № А/857/16587/22

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Кузьмича С.М., Матковської З.М.

при секретарі судового засідання: Кардаш В.В.

за участі позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Тимощук О.І.

представника відповідача: Григоришин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Гулика А.Г., повне судове рішення складено 17.10.2022) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №1811 від 04.07.2022 Про грубе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції, визнання протиправним та скасування наказу відповідача №354 о/с від 12.07.2022 Про особовий склад про звільнення позивача зі служби з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію, поновлення позивача на посаді та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині, стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу та допустити до негайного виконання рішення суду в цій частині, стягнення з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач на підставі матеріалів службового розслідування безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем службової дисципліни та вчинення вчинку, що підриває авторитет поліції. Розслідування стосувалося подій, які мали місце 20.06.2022. Зазначає, що у зв`язку з погіршенням самопочуття він їхав у КНП «Новояворівська районна лікарня №1», коли його зупинили працівники поліції. У зв`язку з підозрою на перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння працівники поліції запропонували пройти огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер». Позивач від проходження вказаного огляду відмовився та зазначив, що хоче пройти огляд в медичному закладі. Наголошує на тому, що він не відмовлявся від проходження огляду, аналіз крові, зроблений 20.06.2022 у закладі охорони здоров`я, підтверджує відсутність у крові етанолу. Вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння, про відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння та застосував до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Просив позов задоволити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №1811 від 04.07.2022 «Про грубе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП» у частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №354 о/с від 12.07.2022 «Про особовий склад». Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП з 13.07.2022. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допущено до негайного виконання. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 13.07.2022 по 05.10.2022 у розмірі 36619 (тридцять шість тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 70 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 13140 (тринадцять тисяч сто сорок) грн. 01 коп. допущено до негайного виконання з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Національної поліції у Львівській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУ НП у Львівській області від 20.06.2022 №1639 призначено службове розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП у Львівській області.

Начальником ГУНП у Львівській області генералом поліції ОСОБА_2 29.06.2022 затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

Згідно висновку службового розслідування встановлено, що 20.06.2022 працівниками мобільної групи УГІ ГУНП у Львівській області зупинено транспортний засіб марки «Пежо-206», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням інспектора СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в якого під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), після чого ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі, від чого останній відмовився.

У подальшому щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП та винесено постанову серії БАБ №481643 за частиною 5 статті 121 КУпАП.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 04.07.2022 №1811 «Про грубе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУ НП» за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 4, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 27.02.2020 №803 «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» пункту 2.5 ПДР України, а також скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України застосовано до інспектора СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції.

Зазначений наказ мотивований тим, що позивач як працівник поліції, відповідно до повноважень, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» і посадовою інструкцією, повинен запобігати вчиненню правопорушень, однак сам вчинив ряд правопорушень, проявивши своє зверхнє ставлення до установлених норм поведінки, перешкоджав працівникам поліції виконувати їх службові обов`язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та не виконував їх законних вимог щодо проходження огляду на стан сп`яніння, чим грубо порушив службову дисципліну, а також вчинив правопорушення, що не лише суперечить сутності і призначенню правоохоронних інституцій, зокрема поліції, а й розхитують підвалини державності, викривляють уявлення населення про інтереси та ідеали суспільства на шляху до інтеграції України у європейську спільноту.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 12.07.2022 №354 о/с «Про особовий склад» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Правовідносини пов`язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII), яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби.

Частиною 1 статті 1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 згаданого Закону передбачено, що поліція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, зазначеним та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону України №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я, зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут) (частина 1 статті 19 Закону №580-VIII).

Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дія Дисциплінарного статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту врегульовано, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до пункту 1 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із зазначеним Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Згідно з частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до частини третьою статті 12 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

За змістом частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частиною 2 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Згідно частини 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Наказом МВС України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Згідно розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування регламентуються статтею 16 Дисциплінарного статуту.

Частиною першою названої статті Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Відповідно до частини 2 статті 16 дисциплінарного статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці (частина 3 статті 16 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини 4 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Верховний Суд у постанові від 28.07.2020 у справі №826/2719/16 зазначив, що у відповідності до яких оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому: (1) чи прийнято відповідне рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлений Конституцією та законами України; (2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; (3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; (4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Згідно пункту 2 і 4 Розділу 6 Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: (1) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; (2) посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; (3) пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; (4) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; (5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; (6) документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; (7) обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; (8) причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18.

Положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також приписів Правил етичної поведінки поліцейських, покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, поліцейський, згідно зі своїми службовими обов`язками, зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції став факт порушення вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

Апеляційним судом встановлено та вбачається з висновку службового розслідування, що 20.06.2022 о 07:10год працівниками мобільної групи УГІ ГУНП у Львівській області зупинено транспортний засіб марки «Пежо-206», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням інспектора СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в якого під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), після чого ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер». Факт перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння спростовується результатами аналізу крові на етанол №7 від 20.06.2022, згідно з яким етанол у крові відсутній.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 15.08.2022 у справі №944/2596/22, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В межах розгляду цієї справи, не повинно досліджуватись питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а повинна надаватись правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

Разом з тим, непритягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

Таким чином, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 815/2705/16.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 04.07.2022 №1811 «Про грубе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУ НП» грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського позивачем полягало у порушенні пункту 2.5. ПДР України щодо проходження водіям на вимогу поліцейського в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно відеозапису, позивач від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я не відмовлявся. Водночас, він неодноразово просив працівників поліції зачекати та телефонував кудись, не вживав активних дій щодо проходження медичного огляду.

Відповідач розцінює такі дії позивача як недобросовісні, спрямовані на затягування проходження медичного огляду.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2021 у справі №826/7830/17, звертає увагу на необхідності встановлення у справах про притягнення до дисциплінарної відповідальності точного часу проходження позивачем медичного огляду на стан сп`яніння та відтворення хронології подій.

Частинами 5, 6 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААБ №174100 20.06.2022 о 07:10 працівниками мобільної групи УГІ ГУНП у Львівській області зупинено транспортний засіб марки «Пежо-206», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням інспектора СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , в якого під час спілкування виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

Вказаний протокол складений о 08:30год 20.06.2022, тобто через 1 год та 20 хв. з моменту зупинення транспортного засобу, під керуванням позивача.

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача про безпідставне затягування часу та відмову позивача від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що позивач відмовився від проходження огляду на місці зупинки автомобіля з застосуванням приладу «Драгер», однак погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі.

Разом з тим, прибувши до місця розташування медичного закладу, на запитання працівників поліції ствердив, що не відмовляється від проходження медичного огляду, однак просить зачекати. У судовому засіданні позивач пояснив, що в цей час спілкувався зі своїм керівництвом та адвокатом. Таким чином, такі дії позивача не можна розцінювати як його категоричну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. На відеозаписі відсутні дані щодо дати та години його проведення, сам відеозапис не є безперервним та складається з кількох частин.

Протокол про адміністративне правопорушення ААБ №174100 20.06.2022 складений працівниками патрульної поліції о 08:30 20.06.2022, тобто за 40 хвилин до завершення двохгодинного строку, відведеного для проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Зважаючи на те, що позивач не відмовлявся від проходження медичного огляду та неодноразово наголошував, що пройде його, але просив зачекати, суд висновує, що впродовж 40-ка хвилин, які залишилися до завершення двохгодинного строку, позивач мав можливість виконати свій обов`язок щодо проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Відтак, висновки представника відповідача про умисне затягування часу, відведеного для проходження медогляду, є передчасними.

Згідно з даними журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Новояворівської районної лікарні №1 забір крові позивача здійснено 20.06.2022 о 09:20год. За результатами проведеного аналізу встановлено, що етанол у крові позивача відсутній. Оцінюючи вказану обставину суд враховує те, що вона підтверджує наявність у позивача бажання пройти медичний огляд на стан сп`яніння та відсутність у його крові етанолу.

Щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом без використання ременя пасивної безпеки, що підтверджується постановою серії БАБ №481643 від 20.06.2022, суд зазначає, що само по собі таке правопорушення у зв`язку з його малозначністю не може тягнути застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції.

Відтак, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є безпідставним та необґрунтованим.

Наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №354 о/с від 12.07.2022 Про особовий склад про звільнення позивача зі служби з поліції, прийнятий у зв`язку з реалізацією наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №1811 від 04.07.2022 Про грубе порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників ГУНП має похідний характер, а тому такий наказ також є протиправним та підлягає скасуванню у частині звільнення зі служби.

Згідно частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позивача звільнено протиправно, то існують достатні правові підстави для його поновлення на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 року у справі №380/9932/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська Повне судове рішення складено 15.02.2023