Постанова від 07.02.2023 по справі 380/7903/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7903/22 пров. № А/857/15395/22 А/857/18584/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Ніколіна В.В., Большакової О.О.,

за участю секретаря судового засіданняРибачука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року (головуючий суддя Кравців О.Р., м. Львів, повний текст складено 24.10.2022) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної служби України з питань праці (далі відповідач 1), Головного управління Держпраці у Львівській області (далі відповідач 2 ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (.І, а.с.77-91), просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці №289-К від 03.05.2022 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 »;

- зобов`язати Головне управління Держпраці у Львівській області оплатити ОСОБА_1 у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків згідно із наказом Державної служби України з питань праці №289-К від 03.05.2022 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 » з 04 травня 2022 року по 13 червня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці №444-к від 10.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Головного управління Держпраці у Львівській області 13 червня 2022 року;

- поновити її на посаді начальника Головного управління Держпраці у Львівській області з 14 червня 2022 року;

- стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 червня 2022 року по день ухвалення рішення у справі включно;

- стягнути з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 79503,52 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці №444-к від 10.06.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці у Львівській області, з 14.06.2022.

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.06.2022 по 12.10.2022 в сумі76949 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн.76 коп. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці у Львівській області та стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державної служби України з питань праці та Головне управління Держпраці у Львівській області оскаржили його в апеляційному порядку, вважають його необґрунтованим, прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду суперечать встановленим обставинам справи, а дійсні обставини справи залишені поза увагою суду, тому просять скасувати таке та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Державна служба України з питань праці в апеляційній скарзі зазначає, що судом не взято до уваги факт порушення, а саме дисциплінарний проступок який вчинено державним службовцем.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження слугував запит ОСОБА_3 щодо правомірності дій ОСОБА_1 від 03.05.2022.

У запиті ОСОБА_3 від 05.03.2022 зазначено, що «наказом Держпраці від 03.12.2021 ОСОБА_3 , призначено тимчасово виконуючим обов`язки начальника Головною управління на час відсторонення від виконання обов`язків начальника ОСОБА_1 .

У ході виконання повноважень ним, зокрема було отримано окреме доручення в.о. Голови Держпраці Дегнери І.А. № Д-70/1/7.2-22 від 14.04.2022 щодо проведення попереднього розгляду скарги та проведення службового розслідування дій начальника відділу персоналу ОСОБА_4 , а також листа Держпраці № 1 564/4/4.4-ЗВ-22 від 17.04.2022 щодо надання інформації з приводу обставин, викладених у скарзі на дії начальника управління нагляду в промисловості та на об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_5 з терміном виконання 18.04.22. який йому було передано начальником відділу документального забезпечення та контролю ОСОБА_6 лише 20.04.22.

На виконання зазначеного вище окремого доручення № Д-70/1/7.2-22 від 14.04.2022 у зв`язку з покладенням обов`язків спеціаліста з протидії та запобігання корупцію на спеціаліста відділу персоналу, яка перебуває у безпосередньому підпорядкуванні особи, щодо якої проводився попередній розгляд, що унеможливлювало виконання нею обов`язків у даному випадку через конфлікт інтересів, ним було накладено резолюцію щодо відібрання пояснень у ОСОБА_4 начальником відділу юридичного забезпечення

ОСОБА_7 в порушення прямої законної вказівки безпосереднього керівника, резолюцію не виконав, скерував доповідну записку, у якій послався на відсутність у положенні про відділ юридичного забезпечення повноважень щодо відібрання пояснень конкретно у начальника відділу персоналу, не зважаючи на наявність у посадовій інструкції вказаної посадової особи обов`язків представництва інтересів управління, в тому числі і шляхом отримання пояснень від будь-яких осіб, а також виконання доручень керівника в межах посадових обов`язків.

Зважаючи на ігнорування його розпоряджень начальником відділу юридичного забезпечення, ним було накладено резолюцію заступнику начальника відділу персоналу Коваль М. щодо покладення обов`язків спеціаліста з протидії та запобігання корупції на іншу посадову особу для усунення конфлікту інтересів та можливості відібрання пояснень у ОСОБА_4 .. Заступником начальника відділу персоналу його резолюцію повністю проігноровано, не вчинено жодних дій на її виконання та не повідомлено про причини невиконання.

Вважає, що вказані вище дії начальником відділу юридичного забезпечення та заступником начальника відділу персоналу вчинялися на виконання негласної вказівки ОСОБА_1 .

Після того, як ОСОБА_1 повернулася до виконання обов`язків після відсторонення, нею було призначено виконуючим обов`язки спеціаліста з протидії корупції іншу посадову особу, яка зможе забезпечити необхідний результат розслідування, приховати факти порушень та сприяти уникненню відповідальності за корупційні порушення ОСОБА_4

02.05.2022 йому надано письмову резолюцію щодо надання пояснень ОСОБА_1 про причини невиконання окремого доручення № Д-70/1/7.2-22 від 14.04.2022 у встановлений термін.

Вважав, таку вимогу ОСОБА_1 незаконною та такою, шо надана з перевищенням повноважень, оскільки в період виконання ним цього окремого доручення ОСОБА_1 була відсторонена від виконання посадових обов`язків, а він був у статусі тимчасово виконуючого обов`язки, тобто перебував на рівнозначній посаді, а не у підпорядкуванні ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вимога про надання пояснень є поза межами її повноважень.

Щодо листа Держпраці № 1564/4/4-ЗВ-22 від 17.04.2022 про надання інформації з приводу обставин, викладених у скарзі на дії начальника управління нагляду в промисловості та на об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_5 , який припускає теж за вказівкою Вільхової був наданий йому поза межами терміну виконання, ним було проставлено резолюцію про надання інформації на його виконання начальнику відділу юридичного забезпечення ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 безпідставно та необгрунтовано підготував відповідь щодо відсутності у діях ОСОБА_8 порушень, оскільки заявником не надані докази щодо необхідності начальнику управління нагляду в промисловості та на об`єктах підвищеної небезпеки більших знань з охорони праці, ніж начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю. Такі аргументи він вважав абсурдними та неприпустимими для надання відповіді, у зв`язку з чим було проставлено письмову резолюцію заступнику начальника відділу персоналу ОСОБА_9 про відкриття дисциплінарного провадження та призначення дисциплінарної комісії для детального дослідження обставин справи щодо можливого перевищення повноважень ОСОБА_5 . Зазначену вказівку заступник начальника відділу персоналу проігнорувала, не повідомивши про причини невиконання. Вище вказані незаконні дії посадовими особами, вважає були вчинені за негласною вказівкою ОСОБА_1

02.05.2022 йому надано письмову вимогу ОСОБА_1 про надання пояснень щодо причин неврахування доповідної ОСОБА_7 про відсутність в діях ОСОБА_5 порушень та щодо підстав накладення резолюції про відкриття дисциплінарного провадження, яка не була виконана.

Вважає, що вимога про надання пояснень про причини та обґрунтування його законних дій та рішень під час перебування тимчасово виконуючим обов`язки начальника особою, яка на момент цих дій була відсторонена від виконання обов`язків є незаконною та такою, що надана з перевищенням повноважень.

Окрім цього, вважає, що всі вище описані незаконні дії ОСОБА_1 вчиняє з метою приховання фактів порушень та уникнення відповідальності за них посадовими особами Головного управління начальником відділу персоналу ОСОБА_4 та начальником управління нагляду в промисловості та на об`єктах підвищеної небезпеки ОСОБА_5 »

Апелянт зазначає, що ні в Законі Україні «Про державну службу» № № 889 (далі- Закон № 889) та ні в Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039) непередбачено інших умов якими можна було б користуватися дисциплінарній комісії щодо: якщо під час дисциплінарного провадження стали відомі обставини, що можуть свідчити про вчинення державним службовцем іншого дисциплінарного проступку ніж той, з приводу якого воно проводиться.

Відповідно до чистини першої статті 68 Закону № 889 дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Відповідно до наказу Держпраці від 03.05.2022 № 289-к «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_2 » відносно начальника Головного управління ОСОБА_1 , 03.05.2022 відкрито дисциплінарне провадження на підставі статей 68, 69, 72, 73 Закону № 889, Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039), та запиту ОСОБА_3 щодо правомірності дій ОСОБА_1 від 03.05.2022 (далі - запит).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до частини першої статті 73 Закону № 889 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Керуючись пунктом 33 Порядку № 1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Статтею 72 Закону № 889 встановлені випадки відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень.

Частиною другою статті 72 Закону № 889 передбачено що рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідне повноваження, визначене статтею 72 Закону України «Про державну службу», щодо застосування такого заходу, як відсторонення від виконання посадових обов`язків є дискреційним.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 889 посадова особа яка займає посаду начальника Головного управління Держпраці у Львівській області є державним службовцем.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 4 Закону № 889, державна служба здійснюється з дотриманням такого принципу як професіоналізм, що означає - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади. Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Типове положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу державної влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05,2011 № 563 (далі - Типове положення).

Згідно із пунктом 3 Типового положення завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до пункту 11 Типового положення керівник територіального органу здійснює керівництво територіальним органом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Згідно із пунктом 13 Типового положення територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються відповідно до положення міністром, керівником іншого центрального органу виконавчої влади.

Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області затверджене наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 11 Положення начальник Головного управління здійснює керівництво Головним управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Відповідно пункту 16 Порядку № 1039 з числа членів дисциплінарної комісії обираються її голова та секретар.

Відповідно пункту 22 Порядку № 1039 рішення Комісії, дисциплінарної комісії оформляється протоколом.

05.05.2022 дисциплінарною комісією для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 проведено засідання на якому визначено та ухвалено Голову та секретаря дисциплінарної комісії та подальший розгляд справи.(Протокол № 1/22)

Відповідно пункту 23 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія на своєму засіданні приймає рішення про початок розгляду дисциплінарної справи.

З метою всебічного та об`єктивного розгляду обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження направлені повідомлення від 05.05.2022 № 8-Д ОСОБА_1 та № 9-Д ОСОБА_3 , в яких зазначено надати пояснення та запрошено ОСОБА_1 на засідання дисциплінарної комісії на 27.05.2022 о 10 год. 00 хв.

27.05.2022 на засіданні дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 встановлено з документів, що були надані на запит голови дисциплінарної комісії ОСОБА_10 що ОСОБА_1 підписувались накази Головного управління з кадрових питань (особового складу)(Протокол № 2/22).

У запиті зазначено, що ОСОБА_1 було призначено виконуючим обов`язки спеціаліста з протидії корупції, проте, реквізитів відповідного наказу не було вказано.

Враховуючи викладене, дисциплінарною комісією було направлено лист щодо надання завірених копій документів, зокрема, наказів з кадрових питань за період з 11.04.2022 по 29.04.2022.

Дисциплінарній комісії направлена копія наказу Головного управління від 27.04.2022 № 108-к «Про виконання обов`язків головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції», підписаного ОСОБА_1 .

Також, серед наданих дисциплінарній комісії документів містяться наступні накази Головного управління, підписані ОСОБА_1 , начальником Головного управління:

від 27.04.2022 № 172-в «Про відпустку ОСОБА_11 »;

від 27.04.2022 № 107-к «Про призначення ОСОБА_12 »;

від 28.04.2022 № 109-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_13 »;

від 28.04.2022 № 110-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_14 »; та інші.

Особливості здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначені Порядком № 1074.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1074 право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється.

Враховуючи вищевикладене, керівник органу виконавчої влади, що припиняється, має право підписувати лише документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері.

В той же час, повноваження щодо управління справами юридичної особи, в тому числі підписання наказів з кадрових питань, з моменту призначення переходять до комісії з ліквідації Головного управління, а саме до Голови такої комісії.

Відповідно до Порядку № 1039 дисциплінарною комісією справу продовжену та надано можливість ОСОБА_1 надати додаткові пояснення.

01.06.2022 дисциплінарною комісією, для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , встановлено факт порушення та ухвалено внести пропозицію виконуючому обов`язки голови Держпраці І. Дегнері застосувати до ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Львівській області, дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 4 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» - звільнення з посади державної служби.(Протокол № 3/22)

Відповідно частини 10 статті 69 Закону № 889 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

У поданні дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Львівській області від 01.06.2022 встановлено факт перевищення службових повноважень начальником Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 , а саме: підписання наказів з кадрових питань, що належить до компетенції Голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - Головне управління).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» (далі - Постанова № 14) Урядом прийнято рішення ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Львівській області.

Згідно із абзацом п`ятим пункту 17 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074), головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад.

Наказом Держпраці від 17.01.2022 № 12 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Львівській області» утворено комісію з ліквідації Головного управління та призначено Головою Комісії ОСОБА_3 , першого заступника начальника Головного управління.

Згідно з документами, що були надані на запит голови дисциплінарної комісії ОСОБА_10 , дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 підписувались накази Головного управління з кадрових питань (особового складу).

Відповідно до абзацу другого пункту 81 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, до наказів (розпоряджень) з кадрових питань (особового складу) належать накази (розпорядження) про прийняття на роботу, звільнення, надання відпустки, відрядження тощо.

У запиті зазначено, що ОСОБА_1 було призначено виконуючим обов`язки спеціаліста з протидії корупції, проте, реквізитів відповідного наказу не було вказано.

Дисциплінарною комісією було направлено лист щодо надання завірених копій документів, зокрема, наказів з кадрових питань за період з 11.04.2022 по 29.04.2022.

В копії наказу Головного управління від 27.04.2022 № 108-к «Про виконання обов`язків головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції», вбачається що підписаний ОСОБА_1 .

Також, серед наданих дисциплінарній комісії документів містяться інші накази Головного управління, підписані ОСОБА_1 , начальником Головного управління, щодо кадрових питань.

Відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Враховуючи зазначене, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Аналогічні висновки з питання представництва інтересів юридичних осіб публічного права в адміністративному процесі, в тому числі й тих, що перебувають у процесі припинення вже були висловлені Верховним Судом, зокрема у постановах від 24.04.2019 у справі № 0940/2231/18, від 30.03.2020 у справі № 826/16935/18 та від 30.09.2021 у справі № 308/9519/20.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1074 право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника), а після зазначеного дня - керівник утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що припиняється.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 14 Кабінетом Міністрів України установлено, що територіальні органи Держпраці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Враховуючи вищевикладене, керівник органу виконавчої влади, що припиняється, має право підписувати лише документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до прийняття Держпраці рішення про можливість забезпечення здійснення міжрегіональними територіальними органами Держпраці, що утворюються згідно з додатком 2 до Постанови № 14, повноважень та функцій територіальних органів Держпраці, які ліквідуються згідно з додатком 1 до Постанови № 14.

Апелянт вважає, що ОСОБА_1 підписуючи накази Головного управління з кадрових питань, перебрала на себе повноваження Голови комісії з ліквідації Головного управління.

01.06.2022 Держпраці за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління внесено подання до суб`єкта призначення та направлено повідомлення про внесення подання ОСОБА_1 від 01.06.2022 № 13-Д.

Відповідно до пункт 2 частини другої статті 68 Закону № 889 дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно частини першої статті 77 Закону № 889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Відповідно частини другої статті 77 Закону № 889 у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно частини п`ятої статті 77 Закону № 889 пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Наказом «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_15 » № 444-к від 10.06.2022 (далі- Наказ № 444-к) звільнено з 10 червня 2022 року ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління за вчинення дисциплінарного проступку, за результатами дисциплінарного провадження, відкритого відповідно до наказу Держпраці від 03,05.2022 № 289-кт «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_15 », встановлено наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління, дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889, перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення а саме: ОСОБА_1 підписувались накази Головного управління з кадрових питань (особового складу), а саме: від 27.04.2022 № 172-в «Про відпустку ОСОБА_11 »; від 27.04.2022 № 107-к «Про призначення ОСОБА_12 »; від 27.04.2022 № 108-к «Про виконання обов`язків головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції»; від 28.04.2022 № 173-в «Про відпустку ОСОБА_16 »; від 28.04.2022 № 174-в «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_17 »; від 29.04.2022 № 175-в «Про відпустку ОСОБА_18 »; від 28.04.2022 № 109-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_13 »; від 28.04.2022 № 110-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_14 »; від 28.04.2022 № ] 11-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_19 »; від 28.04.2022 № 112-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_20 »; від 28.04.2022 № 113-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_21 »; від 28.04.2022 № 114-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_11 »; від 28.04,2022 № 115-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_22 »; від 28.04.2022 № 116-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_23 »; від 28,04.2022 № 117-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_24 ».

Наказом Держпраці від 17.01.2022 № 12 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Львівській області» утворено комісію з ліквідації Головного управління Держпраці у Львівській області та призначено Головою комісії Прокоп`яка М.Р., першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області.

Згідно із пунктом 14 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, право підписувати документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним у пункті 13 цього Порядку, має керівник органу виконавчої влади, що припиняється (у разі його звільнення - заступник такого керівника). ОСОБА_1 у період з 27.04.2022 по 29.04.2022 підписувала документи щодо управління справами юридичної особи, а саме: накази з кадрових питань, що належить до компетенції Голови комісії з ліквідації Головного управління і тим самим перебрала на себе повноваження Голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Львівській області, чим перевищила службові повноваження.

Враховуючи вищевикладене, суб`єкт призначення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та забезпечив безумовне дотримання права Позивача під час застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, щодо надання письмових пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення.

Головне управління Держпраці у Львівській області в апеляційній скарзі навело доводи аналогічні за змістом та по суті твердженням викладеним в апеляційній скарзі Державної служби України з питань праці при цьому додало, що також відсутні підстави вважати заяву про збільшення позовних вимог такою, що відповідає вимогам статей 47, 166, 167 КАС України, з огляду на що, остання підлягала поверненню заявнику без розгляду на підставі частини другої статті 167 КАС України, як безпідставно подана.

У відзиві на апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом голови Державної служби України з питань праці від 26.05.2015 №47-км ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держпраці у Львівській області.

Першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області Прокоп`яком М.Р. на адресу Держпраці надіслано запит від 03.05.2022 вх.№4771/2-22, у якому заявник просив дати роз`яснення щодо правомірності дій ОСОБА_1 в частині відібрання від нього пояснень за період виконання ним обов`язків начальника головного управління. Такі вимоги ОСОБА_1 заявник вважав незаконними, пред`явленими з перевищенням повноважень, оскільки стосуються періоду перебування ОСОБА_3 в статусі тимчасово виконуючого обов`язки голови ГУ Держпраці у Львівській області, в той час як ОСОБА_1 була відсторонена від виконання посадових обов`язків.

Наказом в.о. голови Державної служби України з питань праці №289 від 03.05.2022 порушено дисциплінарне провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 , начальника Головного управління Держпраці у Львівській області; утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження та затверджено її склад. На час здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов`язків. Підстава: запит щодо правомірності дій ОСОБА_1 від 03.05.2022.

За результатами дисциплінарного провадження Дисциплінарна комісія підготувала подання від 01.06.2022, в якому виклала висновок про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є перевищення службових повноважень начальником ГУ Держпраці у Львівській області, що полягає у підписанні документів щодо управління справами юридичної особи, а саме: наказів з кадрових питань, що належить до компетенції Голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці у Львівській області.

Наказом Державної служби України з питань праці №444-К від 10.06.2022, керуючись п. 4 ч. 1 та ч. 5 ст. 66, п. 4 ч. 1 ст. 87, ст. 89 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 звільнено з 13.06.2022 з посади начальника ГУ Держпраці у Львівській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: за перевищення службових повноважень.

Підстава: подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи державного службовця, від 01.06.2022. Лист Міністерства економіки України від 10.06.2022 №2202-14/36089-03.

Розглядаючи спір та надаючи оцінку позовній вимозі про визнання протиправним та скасування наказу про порушення дисциплінарного провадження, суд першої інстанції вірно врахував, що положеннями ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно ст. 5 Закону №889-VIII передбачено, що правове регулювання державної служби здійсню та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 1).

Згідно зі ст. 64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ч. 1).

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (ч. 2).

Відповідно до ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1).

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б2; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

У відповідності до вимог ст. 68 Закону №889-VІІІ дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення стосовно інших державних службовців (ч. 1).

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (ч. 2).

Згідно ст. 69 Закону №889-VІІІ для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) (ч. 1).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 Закону №889-VІІІ державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Згідно ч. 2 вказаної норми рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;

перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження (ч. 3).

Згідно ч. 4 зазначеної статті но У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

Статтею 73 Закону №889-VІІІ визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ч. 1).

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно зі ст. 71 Закону №889-VІІІ Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:

1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;

2) порядок формування дисциплінарної комісії;

3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі Порядок №1039), згідно з п. 3 якого рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає:

1) міністр стосовно державного секретаря відповідного міністерства;

2) суб`єкт призначення стосовно інших державних службовців.

Пунктом 4 Порядку №1039 передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до п. 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно з п. 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити:

дату і місце її формування;

підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно вважав, що ні Законом №889-VІІІ ні Порядком №1039 не обмежено повноважень суб`єкта призначення порушувати дисциплінарні провадження, як і не визначено підстав для порушення дисциплінарного провадження.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону №889-VІІІ державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених, зокрема, п. 7 ч. 2 ст. 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення, то суд дійшов правильного висновку, що покликання позивачки з приводу необґрунтованості відсторонення її від посади на період дисциплінарного провадження є необгрунтованими.

З урахуванням викладеного, вірним є висновок, що у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про порушення дисциплінарного провадження слід відмовити. А оскільки позовна вимога про оплату ОСОБА_1 у розмірі середньої заробітної плати часу відсторонення від виконання посадових обов`язків є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про порушення дисциплінарного провадження, то така теж не підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку позовній вимозі про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади державної служби, суд першої інстанції з`ясував, що з наказу про порушення дисциплінарного провадження вбачається, що підставою для його прийняття був запит щодо правомірності дій ОСОБА_1 від 03.05.2022.

Згідно зазначеного запиту з`ясовано, що наказом Держпраці від 03.12.2021 автора запиту ОСОБА_3 призначено тимчасово виконуючим обов`язки начальника ГУ Держпраці у Львівській області на час відсторонення від виконання обов`язків начальника ОСОБА_1 . Під час виконання обов`язків ОСОБА_3 , серед іншого, виконував окреме доручення в.о. голови Держпраці ОСОБА_25 №Д-70/1/7.2-22 від 14.04.2022, а також лист Держпраці №1564/4/4.4-ЗВ-22 від 17.04.2022.

Після повернення до виконання обов`язків начальника ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 02.05.2022 письмово вимагала від ОСОБА_3 надати пояснення про причини невиконання окремого доручення №Д-70/1/7.2-22 від 14.04.2022 у встановлений термін та надати пояснення щодо виконання інших обов`язків за період перебування ОСОБА_3 тимчасово виконуючим обов`язки начальника головного управління.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 звернувся з запитом до Держпраці з проханням надати роз`яснення щодо правомірності дій ОСОБА_1 в частині відібрання пояснень за період тимчасового виконання ним обов`язки начальника головного управління, а також врахувати викладену у запиті інформацію.

На усі питання вказані у запиті Прокоп`яка від 03.05.2022 позивачка надала письмові пояснення від 12.05.2022 в межах дисциплінарного провадження, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи.

Однак, відповідно до протоколу №2/22 засідання дисциплінарної комісії від 27.05.2022 доповідач ОСОБА_26 поінформувала комісію, що згідно з документами, які були надані на запит голови дисциплінарної комісії ОСОБА_10 дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 підписувала накази Головного управління з кадрових питань (особового складу). Керівник органу виконавчої влади, що припиняється, має право підписувати лише документи щодо здійснення повноважень та виконання функцій з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері. Водночас повноваження щодо управління справами юридичної особи, в тому числі підписання наказів з кадрових питань, з моменту призначення переходять до комісії з ліквідації Головного управління, а саме до голови такої комісії.

За результатами дисциплінарного провадження Комісією зроблено висновок, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: перевищила службові повноваження, що полягає у підписанні документів щодо управління справами юридичної особи, а саме: наказів з кадрових питань, що належить до компетенції Голови комісії з ліквідації ГУ Держпраці у Львівській області, відповідно за цією підставою спірним наказом Держпраці №444-К від 10.06.2022 позивачка звільнена з посади начальника ГУ Держпраці у Львівській області.

Таким чином, дисциплінарне провадження порушене з метою перевірки інформації викладеної в запиті ОСОБА_27 від 03.05.2022 щодо правомірності дій ОСОБА_1 в частині відібрання від нього пояснень за період виконання ним обов`язків начальника ГУ Держпраці у Львівській області. Проте, під час проведення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 визнано винною у перевищенні службових повноважень в частині підписання наказів з кадрових питань під час процедури ліквідації відповідного управління, в результаті чого позивачка була звільнена з посади. Тобто, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади за інше правопорушення ніж те, з метою перевірки якого порушено дисциплінарне провадження.

Надаючи оцінку вказаній обставині, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ст. 73 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна справа формується саме з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (ч. 1), а дисциплінарна справа повинна містити: підстави для відкриття дисциплінарного провадження та пояснення державного службовця, його безпосереднього керівника та інших осіб щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (п.п. 2, 6, 7, 8 ч. 2).

Аналогічні вимоги до формування дисциплінарної справи містяться в пунктах 24 та 25 Порядку №1039.

З огляду на зазначені положення законодавства, суд вірно зауважив, що дисциплінарна комісія повинна здійснювати збір інформації лише щодо тих обставин, які стосуються підстав порушення дисциплінарного провадження і не може здійснювати дисциплінарне провадження щодо обставин, які не були підставою для його порушення. Якщо під час дисциплінарного провадження стали відомі обставини, що можуть свідчити про вчинення державним службовцем іншого дисциплінарного проступку ніж той, з приводу якого воно проводиться, члени дисциплінарної комісії не позбавлені права звернутися із запитами (скаргами, доповідними і т.ін.) до суб`єкта призначення з метою вирішення питання про порушення іншого дисциплінарного провадження, в межах якого дослідити нові обставини.

Таке розуміння відповідає конституційному принципу закладеному в ч. 2 ст. 19 Конституції України, а протилежний підхід до роботи дисциплінарної комісії міг би призвести до необґрунтованого розширення кола предмету дисциплінарного провадження, зловживань під час його здійснення та порушень прав державних службовців, щодо яких таке провадження відбувається.

Надаючи оцінку порушенням встановленим дисциплінарною комісією під час проведення дисциплінарного провадження в частині підписання позивачкою наказів з кадрових питань під час проведення процедури ліквідації державного органу, суд першої інстанції зґясував, що під час дисциплінарного провадження комісія виявила факт підписання начальником ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 протягом квітня 2022 року низки наказів з кадрових питань, а саме:

від 27.04.2022 №172-в «Про відпустку ОСОБА_11 »;

від 27.04.2022 №107-к «Про призначення ОСОБА_12 »;

від 28.04.2022 №173-в «Про відпустку ОСОБА_16 »;

від 28.04.2022 №174-в «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_17 »;

від 29.04.2022 №175-в «Про відпустку ОСОБА_18 »;

від 28.04.2022 №109-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_13 »;

від 28.04.2022 №110-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_14 »;

від 28.04.2022 №111-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_19 »;

від 28.04.2022 №112-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_20 »;

від 28.04.2022 №113-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_21 »;

від 28.04.2022 №114-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_11 »;

від 28.04.2022 №115-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_22 »;

від 28.04.2022 №116-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_23 »;

від 28.04.2022 № 117-к «Про присвоєння рангу державного службовця та встановлення надбавки ОСОБА_24 ».

З цього приводу дисциплінарна комісія зазначила, що наказом Держпраці від 17.01.2022 №12 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Львівській області» утворено комісію з ліквідації Головного управління та призначено головою Комісії Прокоп`яка М.В., першого заступника начальника Головного управління. Оскільки ОСОБА_1 продовжила підписувати накази з кадрових питань, вона перебрала на себе повноваження голови ліквідаційної комісії, а отже, перевищила службові повноваження.

Однак, суд першої інстанції правильно врахував, що Положенням про Державну службу з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 не врегульовано питання реорганізації чи ліквідації Держпраці та його територіальних органів. Водночас Держпраці є центральним органом виконавчої влади і його організація, повноваження та порядок діяльності визначені Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 №3166-VI (далі Закон №3166-VI).

Положеннями ч.ч. 1,3,5,7,9 ст. 5 Закону №3166-VI передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

Утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень.

Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.

Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №3166-VI передбачено, що Держпраці припиняється шляхом ліквідації (як юридична особа публічного права) Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра. При цьому, Держпраці продовжує здійснювати свої повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції Держпраці. Такий «новий» орган має бути зареєстрований як юридична особа у триденний строк з дня набрання чинності акту Кабінету Міністрів про призначення керівника «нового» органу виконавчої влади. Водночас повноваження до такого «нового» органу перейдуть лише у випадку коли цей орган зможе забезпечити здійснення ним відповідних функцій і повноважень, про що Кабінет Міністрів видає відповідний акт.

На виконання ч. 9 ст. 5 Закону №3166-VI постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі Порядок №1074).

Цей Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі органи виконавчої влади) та їх територіальних органів. Дія цього Порядку поширюється на центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом та їх територіальні органи, крім випадків, коли Конституцією та законами України визначені інші особливості порядку їх утворення, реорганізації або ліквідації (п. 1).

У разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації. Головою комісії з реорганізації органу виконавчої влади затверджується керівник або заступник керівника утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що реорганізується (п. 15).

До комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу (п. 18).

Право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (п. 19).

Перелік повноважень голови комісії визначено п. 21 Порядку №1074, серед яких, зокрема:

- визначає у разі потреби з числа членів комісії уповноваженого представника, який представляє на підставі його доручення комісію у відповідних підприємствах, установах та організаціях (п. 3);

- забезпечує дотримання порядку звільнення працівників, зокрема тих, що є членами комісії, у тому числі письмово попереджає їх не пізніше ніж за два місяці до звільнення, повідомляє державну службу зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільняє працівників і забезпечує своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видає відповідні накази та підписує необхідні документи (п. 4).

З огляду на це, правильним є висновок суду першої інстанції, що голова комісії з припинення територіального органу наділений повноваженнями на підписання не всіх без виключення документів юридичної особи, що ліквідується, а лише тих що стосуються припинення територіального органу та прямо випливають з повноважень Голови комісії, визначених п. 19 Порядку №1074. В частині кадрових питань Голова комісії має право підписувати лише ті документи, які стосуються звільнення працівників та розрахунку з ними у зв`язку з цим.

При цьому, начальник управління продовжує виконувати свої посадові обов`язки в частині, що прямо не належать до повноважень Голови комісії. При їх виконанні начальник управління керується Положенням про Головне управління Держпраці у Львівській області, затвердженим наказом Держпраці від 03.08.2018 №84. Зокрема:

- здійснення добору кадрів в Управління Держпраці (абз. 7 п. 11);

- організація роботи з підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації працівників (абз. 8 п. 11);

- призначення на посади керівників структурних підрозділів, призначення на посади інших державних службовців та працівників Управління Держпраці, присвоєння їм рангів державних службовців, прийняття рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, крім своїх заступників (абз. 9 п. 11);

- порушення перед головою Держпраці питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності (абз. 10 п. 11).

З урахуванням зазначеного, суд підставно вважав, що повноваження начальника Головного управління Держпраці у Львівській області, зокрема в частині винесених ним у квітні 2022 року наказів з кадрових питань не дублюються і не суперечать повноваженням Голови комісії з припинення.

Крім того, суд правильно зауважив, що дисциплінарна комісія не звернула жодної уваги на той факт, що протягом квітня 2022 року такі ж накази з кадрових питань підписував як в.о. начальника управління Прокоп`як М.В., який був призначений в.о. начальника ГУ Держпраці у Львівській області на час відсторонення ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано вважав помилковими твердження відповідача 1 про перевищення повноважень начальником ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 в частині підписаних нею наказів з кадрових питань, а отже, звільнення з посади державної служби є незаконним.

Оскільки, з чим погодилась колегія суддів, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивачки з посади, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) згідно якої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, суд першої інстанції правильно вважав, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 є поновлення її на посаді начальника ГУ Держпраці у Львівській області, з 14 червня 2022 року, тобто з дня наступного за днем звільнення.

Крім того, судом правильно враховано, що згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі Порядок №100).

Суд апеляційної інстанції погоджується з наведеним судом першої інстанції обрахунком визначення розміру середнього заробітку позивачки за час вимушеного прогулу з 14.06.2022 до 12.10.2022, що 76949,76 грн. з врахуванням податків та зборів, який слід стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вірно врахував, що згідно з п.п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 (з внесеними змінами) моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків, крім того у кожній справі суду необхідно з`ясовувати характер правовідносин сторін та чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, статтею 23 якого передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 (справа №464/3789/17). Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Аналогічна правова позиція неодноразово висвітлювалась і в інших постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017), від 27.02.2020 у справі №813/731/18, а також від 24.03.2020 у справі №818/607/17.

Враховуючи зазначене, суд вірно вважав, що для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди вказана шкода повинна бути не лише передбачена, зокрема, спеціальним законом, а й підтверджена доказами, які повинні бути надані позивачем разом із такою вимогою, однак у матеріалах справи відсутні такі докази.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року по справі №380/7903/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Ніколін

О.О. Большакова

повний текст складено 15.02.2023