Постанова

від 15.02.2023 по справі 810/689/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 810/689/17

касаційне провадження № К/9901/45330/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 (суддя - Лиска І.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий суддя - Карпушова О.В., судді Кучма А.Ю., Кобаль М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича компанія "Укрсічсервіс" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія "Укрсічсервіс" (далі - позивач, Товариство, декларант) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.10.2016 №125110011/2016/00139, рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2016 №125000012/2016/000173/2.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття митним органом оспорюваних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем і необґрунтованістю висновків митного органу про заниження позивачем митної вартості товару. Позивач зазначає, що при здійсненні митного оформлення товару Товариство подало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), які підтверджують достовірність задекларованої вартості товару.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 07.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, задовольнив адміністративний позов.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем були подані документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої-п`ятої статті 58 МК України, а відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, невірного встановлення фактичних обставин справи, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначив, що правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки подані позивачем документи для митного оформлення товарів містили розбіжності. Вважає, що судами не враховано ненадання позивачем під час митного оформлення жодних страхових документів, що, на його думку, ставить під сумнів фактичне включення до вартості товару витрат на страхування та є самостійною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги митного органу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.06.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 №1401-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, статтею 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147- VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.02.2023 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 15.02.2023.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 11.05.2016 між Товариством та Компанією DingZhou Liang You Metal Produkts Compani Limited укладено зовнішньоекономічний контракт №79/к, відповідно до пункту 4.1 якого (з урахуванням змін, внесених до вказаного пункту контракту додатковою угодою №3 від 10.06.2016), продавець постачає товар морським транспортом на умовах CIF Incoterms 2010 до Одеського морського торговельного порту, Україна. Валюта платежів за цим контрактом - долар США (пункт 3.5. контракту). Загальна сума контракту визначається для всіх окремих поставок товару і складає 197600 доларів США (пункт 2.2. контракту з урахуванням змін, внесених до вказаного пункту контракту додатковою угодою №4 від 05.07.2016).

Позивач на підставі вказаного контракту імпортував на митну територію України товар (дріт кручений з чорних металів гарячо-оцинкований для огорожі: дріт з оцинкованої сталі колючий однорядний, холодно волочильний, рифлений. Діаметр основної проволоки 2,8 мм., діаметр проволоки шипів 2 мм., з відстанню між шипами 75+/- 5мм., в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг. Країна виробника: СN. Виробник: DingZhou Liang You Metal Produkts Compani Limited Торговельна марка: DingZhou).

Митне оформлення вказаного товару ввезеного в Україну першою партією на умовах поставки CIF - Одеса, здійснювалось за митною вартістю, що відповідає ціні договору (основний перший метод - вартість операції). Визнання Київською митницею ДФС заявленої митної вартості товару за основним першим методом підтверджується митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 01.09.2016 №125110011/2016/009021, за якою товар випущено у вільний обіг. На вказаній митній декларації проставлена відмітка митного органу - ОНП 45/125 01.09.2016, а в графі 43 митній декларації зазначено визнаний порядковий номер методу визначення митної вартості - 1.

Митне оформлення у вільний обіг наступної партії цього ж товару, було здійснено за тимчасовою митною декларацією (типу їм 40 ТН) від 02.09.2016 № 125110011/2016/031063 через відсутність у позивача точних відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Відповідачем були відібрані проби (зразки) товару та направлені відповідні запити до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС лише з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, що вбачається з пункту 7 висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 №142005702-0270. Відібрання проб (зразків) товарів для перевірки задекларованої митної вартості товарів відповідачем не здійснювалось.

Після отримання висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 № 142005702-0270, з урахуванням положень статті 261 МК України позивачем було подано до Київської митниці ДФС додаткову митну декларацію типу IM 40 ДТ (електронне декларування) від 17.10.2016 №.125110011/2016/010547, що містить точні відомості про товар, у тому числі і відомості стосовно коду товару згідно УКТ ЗЕД та декларацію митної вартості від 17.10.2016 №.125110011/2016/010547.

Митна вартість задекларованого у вказаній додатковій митній декларації товару (дріт кручений з чорних металів гарячо-оцинкований для огорожі: дріт з оцинкованої сталі колючий однорядний, холодно волочильний, рифлений. Діаметр основної проволоки 2,8 мм., діаметр проволоки шипів 2 мм., з відстанню між шипами 75+/- 5мм., в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг. Країна виробництва: CN. Виробник: DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited Торговельна марка: DingZhou) була заявлена, як і в тимчасовій митній декларації за першим основним методом.

Разом з додатковою митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано до митного органу в електронному вигляді такі документи (графа 44 МД): контракт від 11.05.2016 № 79/к з додатковими угодами до нього від 24.05.2016 № 1, від 04.07.2016 №2, від 10.06.2016 № 3, від 05.07.2016 № 4; висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 № 142005702-0270, отриманий на запит від 08.09.2016 № 7744/2/10-70-19-43; інвойс від 05.07.2016 № 79/к/2; міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 31.08.2016 №№ 3747, 3747/1 та 3747/2; коносамент (Bill of Lading) від 10.07.2016 № XNGLEG1607009; банківські платіжні документи, що стосуються товару б/н від 16.05.2016, від 14.06.2016, від 08.07.2016 та від 21.07.2016; пакувальний лист від 05.07.2016 б/н; рахунок - проформа від 11.05.2016 № LX0130, виписку по рахунку №26001023024513; договір про закупівлю товару за державні кошти від 07.04.2016 №343/3/2016/38; висновок ДП «Держзовнішінформ» від 19.08.2016 № 112/1565; цінову інформацію від 25.08.2016, а саме журнал CHINA STEEL ВRІFFING від 03.06.2016; копію митної декларації країни відправлення від 07.07.2016 № 020220160000484663.

Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2016 №125000012/2016/000173/2, згідно з яким митну вартість товару визначив із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості товарів у розмірі 0,8450 USD (доларів США) за одиницю (кг.). Згідно вказаного рішення митна вартість товару, вагою нетто 77700 кг. визначена відповідачем у розмірі 65656,50 доларів США, що у перерахунку на гривню за курсом валют 26,615934 грн до 1 (одного) долару США складає 1747509,07 грн.

Митна вартість товару, вагою нетто 77700 кг., заявлена декларантом за першим методом, визначена у розмірі 31200,00 доларів США, що у перерахунку на гривню за курсом валют 26,615934 грн до 1 (одного) долару США складає 830417,14 грн.

Також, Митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.10.2016 №125110011/2016/00139 зі змісту якої вбачається, що митне оформлення товару можливе за умови подання нової митної декларації з дотриманням вимог прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2016 №125000012/2016/000173/2.

Під час контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого в додатковій митній декларації відповідачем було витребувано додаткові документи, а саме: страховий поліс; банківські платіжні документи; документи, що містять відомості про вартість перевезення (договір, рахунок, акт виконаних робіт (за наявності); виписку з бухгалтерської документації; інформацію біржових організацій про вартість сировини (оцинкованої сталі) в період з травня 2016 року по липень 2016 року (з перекладом); висновок експерта з додатками.

Відповідачем при витребуванні документів зазначено, що не надано всі документи (страховий поліс), а надані документи містять розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість товару в проформі-інвойс на умовах поставки FOB та в інвойсі на умовах поставки CIF однакова, висновок експерта надано не в повному обсязі; пунктом 2.2. контракту передбачено, що на ціну товару впливає вартість сировини.

Позивачем 25.10.2016 надано до Митниці лист виробника товару - компанії DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited від 31.08.2016 № 297 стосовно дроту крученого з чорних металів та цінової політики на катанку, що є сировиною для виробництва оцінюваного товару, що підтверджується ідентифікатором повідомлення 1487638872-docs-008895 від 25.10.2016.

Під час проведення усної консультації, представником митного брокера ТОВ "МБЦ", з яким позивачем укладено відповідний договір на декларування товару, було повідомлено, що інші витребувані додаткові документи не можуть бути надані через їх відсутність у позивача, а також роз`яснено наступне. Додатковою угодою № 3 від 10.06.2016 було внесено зміни до контракту від 11.05.2016 № 79/к згідно яких, продавець постачає товар морським транспортом на умовах СІF (Інкотермс 2010) до Одеського морського торговельного порту, Україна. Такі зміни до контракту пояснюють розбіжність в умовах поставки, що зазначені в проформі-інвойсі від 11.05.2016 № LY-0130 та в інвойсі від 05.07.2016 № 79/к/2.

У висновку ДП «Держзовнішінформ» від 19.08.2016 №112/1565 про якісні та вартісні характеристики товарів зазначено, що аналіз кон`юктури ринку металевих виробів, що склалися на дату укладання проформи-інвойсу № LY-0130 від 11.05.2016 та додаткової угоди Контракту № 4 від 05.07.2016, якісних показників та споживчих властивостей товару (країна походження - Китай, виробник - компанія DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited (Китай) загального об`єму партії (494,00 тонн), а також умов поставки CIF-Одеса Україна), свідчить, що рівень ціни на продукцію відповідає рівню ціни компанії-виробника. Крім того, даний висновок дійсний до 30.09.2016, тобто був дійсний на час ввезення товару в Україну та випуску оцінюваного товару у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією. Той факт, що термін дії висновку закінчився на момент подання додаткової митної декларації не впливає на рівень митної вартості оцінюваного товару та на зміст самого висновку, оскільки згідного даного висновку експертом проводилося дослідження - аналіз кон`юктури ринку металевих виробів, що склалися саме на дату укладення проформи-інвойсу №LY-0130 від 11.05.2016 та додаткової угоди до контракту №4 від 05.07.2016.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що Товариством не подано документів на підтвердження витрат на страхування та транспортування оцінюваного товару, у зв`язку з чим неможливо перевірити правильність визначення заявленої митної вартості товарів.

Як зазначалась раніше, товар випущено у вільний обіг, на митній декларації проставлена відмітка митного органу ОНП 45/125 01.09.2016, в графі 43 митній декларації зазначено визнаний порядковий номер методу визначення митної вартості - 1.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем рішень в частині, що оскаржується, Верховний Суд виходить із такого.

Частиною другою статті 1 МК України визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються МК України.

Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару, а також на вимогу митного органу на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 МК України. На підставі цих документів митний орган мав змогу в повній мірі здійснити перевірку правильності визначення декларантом митної вартості товару, жодних недоліків щодо числового визначення заявленої митної вартості товару чи розрахунку митної вартості останні не містили.

Судами належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначили, що не знайшли свого підтвердження доводи Митниці щодо невключення до ціни товару витрат на транспортування та страхування.

Так, у частині десятій статті 58 МК України встановлено перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів (пункт 5 вказаної норми) та витрати на страхування цих товарів (пункт 7).

Із матеріалів справи вбачається та Митницею не заперечується, що поставка імпортованого позивачем товару відбулася на умовах СІF-Одеський морський торговельний порт, Україна.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А3, Б3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

За таких обставин вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржуваних рішень.

Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Контролюючий орган касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно надання позивачем документів в підтвердження митної вартості товарів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова