Постанова

від 07.03.2017 по справі 810/689/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року           № 810/689/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Васковець М. С., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-виробнича компанія "Укрсічсервіс" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукова-виробнича компанія "Укрсічсервіс" з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, він визначив його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник у декларації митної вартості, до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Проте, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. Після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, нова додаткова митна декларація з урахуванням норм ч.7 ст.55 МК України позивачем не подавалася, оскільки товар вже випущено у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією та позивач не погоджується з доплатою у Держбюджет різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем. У подальшому позивач скористався наданим законом правом і звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості, про відмову у прийнятті митної декларації (оформленої карткою відмови). Крім того, позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів від 28.10.2016 №125000012/2016/000173/2, яким "визначено митну вартість товару за другорядним методом відповідно до ст.64 МК України з урахуванням наявної у митного органу інформації щодо вартості подібних товарів, оскільки вказаний товар не є подібним до оцінюваного товару, тому його ціна та митна вартість товару не може братися за основу при коригуванні митної вартості за резервним методом. Позивач зазначає, що товар, що брався митницею за основу має відмінні від оцінюваного товару характеристики, зокрема: інші компоненти, матеріали, інший хімічний склад, споживчі властивості, якість, іншу технологію виробництва (більш тривалий та складний процес) та відповідно витрати на таке виробництво. Також товар, що брався митницею за основу є дійсно значно вищою порівняно з оцінюваним товаром. Крім того, спіральний бар'єр безпеки має інший зовнішній вигляд, а також не є комерційно взаємозамінним з оцінюваним товаром. Позивач стверджує, що страховий поліс та документи, що містять відомості про вартість перевезення (договір, рахунок, акт виконаних робіт), що були витребувані митницею, не передбачено ч.3 ст.53 МК України.

Відповідач позов не визнав, в обґрунтування письмових заперечень зазначив, що рішення про коригування митної вартості прийнято правомірно, оскільки позивачем не подано до митного оформлення жодних страхових документів, що ставить під сумнів фактичне включення до вартості товару обов'язкової для умов поставки СІF складової - витрат на страхування. Розрахунки таких витрат мають здійснюватись на основі достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідач стверджує, що у документах, що були надані до митного оформлення містилися розбіжності. Крім того, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Надана не повна інформація щодо заявленої митної вартості, не доведено, яка ж фактично ціна підлягає сплаті за товари. Декларантом позивача порушено вимоги ч.3 ст.53 МК України, оскільки надані додаткові документи не стосуються спірної поставки товару, в тому числі не надано належного висновку про якісні та вартісні характеристики товару.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукова-виробнича компанія "Укрсічсервіс" є юридичною особою, що зареєстрована 22.08.2013.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 11.05.2016 №79/к, укладеного з компанією DingZhou Liang You Metal Produkts Compani Limited, позивач імпортує на митну територію України товар (дріт кручений з чорних металів гарячо-оцинкований для огорожі: дріт з оцинкованої сталі колючий однорядний, холодно волочильний, рифлений. Діаметр основної проволоки 2,8 мм., діаметр проволоки шипів 2 мм., з відстанню між шипами 75+/- 5мм., в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг. Країна виробника: СN. Виробник: DingZhou Liang You Metal Produkts Compani Limited Торговельна марка: DingZhou).

Згідно з п.4.1 контракту (з урахуванням змін, внесених до вказаного пункту контракту додатковою угодою №3 від 10.06.2016), продавець постачає товар морським транспортом на умовах CIF Incoterms 2010 до Одеського морського торговельного порту, Україна.

Валюта платежів за цим контрактом - долар США (пункт 3.5. контракту). Загальна сума контракту визначається для всіх окремих поставок товару і складає 197600 доларів США (пункт 2.2. контракту з урахуванням змін, внесених до вказаного пункту контракту додатковою угодою №4 від 05.07.2016 року).

Митне оформлення вказаного товару ввезеного в Україну першою партією на умовах поставки CIF - Одеса, здійснювалось за митною вартістю, що відповідає ціні договору (основний перший метод - вартість операції). Визнання Київською митницею ДФС заявленої митної вартості товару за основним першим методом підтверджується митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 01.09.2016 № 125110011/2016/009021, за якою товар випущено у вільний обіг. На вказаній МД проставлена відмітка митного органу - ОНП 45/125 01.09.2016, а в графі 43 МД зазначено визнаний порядковий номер методу визначення митної вартості – 1.

Митне оформлення у вільний обіг наступної партії цього ж товару, було здійснено за тимчасовою МД (типу їм 40 ТН) від 02.09.2016 року № 125110011/2016/031063 через відсутність у позивача точних відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Відповідачем були відібрані проби (зразки) товару та направлені відповідні запити до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС лише з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, що вбачається з пункту 7 висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 року № 142005702-0270. Відібрання проб (зразків) товарів для перевірки задекларованої митної вартості товарів відповідачем не здійснювалось.

Після отримання висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 року № 142005702-0270, з урахуванням положень ст. 261 МК України позивачем було подано до Київської митниці ДФС додаткову МД типу IM 40 ДТ (електронне декларування) від 17.10.2016 року №.125110011/2016/010547, що містить точні відомості про товар, в тому числі і відомості стосовно коду товару згідно УКТ ЗЕД та декларацію митної вартості від 17.10.2016 року №.125110011/2016/010547.

Митна вартість задекларованого у вказаній додатковій МД товару (дріт кручений з чорних металів гарячо-оцинкований для огорожі: дріт з оцинкованої сталі колючий однорядний, холодно волочильний, рифлений. Діаметр основної проволоки 2,8 мм., діаметр проволоки шипів 2 мм., з відстанню між шипами 75+/- 5мм., в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг. Країна виробництва: CN. Виробник: DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited Торговельна марка: DingZhou) була заявлена, як і в тимчасовій МД. за першим основним методом.

Разом з додатковою МД митниці для підтвердження заявленої митної вартості надано в електронному вигляді такі документи (графа 44 МД): контракт від 11.05.2016 року № 79/к з додатковими угодами до нього від 24.05.2016 року № 1, від 04.07.2016 року №2, від 10.06.2016 року № 3, від 05.07.2016 року № 4; висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 року № 142005702-0270, що отриманий на запит від 08.09.2016 року № 7744/2/10-70-19-43; інвойс від 05.07.2016 року № 79/к/2; міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 31.08.2016 року №№ 3747, 3747/1 та 3747/2; коносамент (Bill of Lading) від 10.07.2016 року № XNGLEG1607009; банківські платіжні документи, що стосуються товару б/н від 16.05.2016 року, від 14.06.2016 року, від 08.07.2016 року та від 21.07.2016 року; пакувальний лист від 05.07.2016 року б/н; рахунок - проформа від 11.05.2016 року № LX0130, виписку по рахунку № 26001023024513; договір про закупівлю товару за державні кошти від 07.04.2016 року № 343/3/2016/38; висновок ДП «Держзовнішінформ» від 19.08.2016 року № 112/1565; цінову інформацію від 25.08.2016 року, а саме журнал CHINA STEEL ВRІFFING від 03.06.2016 року; копію митної декларації країни відправлення від 07.07.2016 року № 020220160000484663.

Не погодившись із заявленою митною вартістю товарів, Київською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2016 року № 125000012/2016/000173/2, згідно з яким митну вартість товару відповідач визначив із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості товарів у розмірі 0,8450 USD (доларів США) за одиницю (кг.).

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10.2016 року №125000012/2016/000173/2 митна вартість товару, вагою нетто 77700 кг. визначена відповідачем у розмірі 65656,50 доларів США, що у перерахунку на гривню за курсом валют 26,615934 грн. до 1 (одного) долару США складає 1747509,07 грн.

Митна вартість товару, вагою нетто 77700 кг., заявлена декларантом за першим методом, визначена у розмірі 31200,00 доларів США, що у перерахунку на гривню за курсом валют 26,615934 грн. до 1 (одного) долару США складає 830417,14 грн..

У зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, відповідачем складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.10.2016 року № 125110011/2016/00139 зі змісту якої вбачається, що митне оформлення товару можливе за умови подання нової МД з дотриманням вимог прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 28.10 2016 року №125000012/2016/000173/2.

Під час контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого в додатковій митній декларації відповідачем було витребувано додаткові документи, а саме: - страховий поліс; банківські платіжні документи; - документи, що містять відомості про вартість перевезення (договір, рахунок, акт виконаних робіт (за наявності); - виписку з бухгалтерської документації; - інформацію біржових організацій про вартість сировини (оцинкованої сталі) в період з травня 2016 року по липень 2016 року (з перекладом); - висновок експерта з додатками.

При витребувані вказаних документів, відповідач зазначив, що не надано всі документи (страховий поліс), а надані документи містять розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість товару в проформі-інвойс на умовах поставки FOB та в інвойсі на умовах поставки CIF однакова, заключення експерта надано не в повному обсязі; пунктом 2.2. контракту передбачено, що на ціну товару впливає вартість сировини.

Додатково 25.10.2016 до митниці було надано лист виробника товару - компанії DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited від 31.08.2016 року № 297 стосовно дроту крученого з чорних металів та цінової політики на катанку, що є сировиною для виробництва оцінюваного товару, що підтверджується ідентифікатором повідомлення 1487638872-docs-008895 від 25.10.2016.

Під час проведення усної консультації, представником митного брокера ТОВ "МБЦ", з яким ТОВ «НВК» «УКРСІЧСЕРВІС» укладено відповідний договір на декларування товару, було повідомлено, що інші витребувані додаткові документи не можуть бути надані через їх відсутність у позивача, а також роз'яснено наступне. Додатковою угодою № 3 від 10.06.2016 року було внесено зміни до контракту від 11.05.2016 року № 79/к згідно яких, продавець постачає товар морським транспортом на умовах СІF (Інкотермс 2010) до Одеського морського торговельного порту, Україна. Такі зміни до контракту пояснюють розбіжність в умовах поставки, що зазначені в проформі-інвойсі від 11.05.2016 року № LY-0130 та в інвойсі від 05.07.2016 року № 79/к/2.

У висновку ДП «Держзовнішінформ» від 19.08.2016 року № 112/1565 про якісні та вартісні характеристики товарів зазначено, що аналіз кон'юктури ринку металевих виробів, що склалися на дату укладання проформи-інвойсу № LY-0130 від 11.05.2016 та додаткової угоди Контракту № 4 від 05.07.2016, якісних показників та споживчих властивостей товару (країна походження - Китай, виробник - компанія DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited (Китай) загального об'єму партії (494,00 тонн), а також умов поставки CIF-Одеса Україна), свідчить, що рівень ціни на продукцію відповідає рівню ціни компанії-виробника. Крім того, даний висновок дійсний до 30.09.2016, тобто був дійсний на час ввезення товару в Україну та випуску оцінюваного товару у вільний обіг за тимчасовою митною декларацією. Той факт, що термін дії висновку закінчився на момент подання додаткової митної декларації не впливає на рівень митної вартості оцінюваного товару та на зміст самого висновку, оскільки згідного даного висновку експертом проводилося дослідження - аналіз кон'юктури ринку металевих виробів, що склалися саме на дату укладення проформи-інфойсу №LY-0130 від 11.05.2016 та додаткової угоди до контракту №4 від 05.07.2016.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

          Згідно з статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

          Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем було подано всі документи, перелік який наведений у положеннях ст. 53 Митного кодексу України.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Відповідач під час розгляду справи не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Щодо зазначеного в рішенні неподання додаткових документів, слід зазначити, що товариство не подало виключно ті документи, які були відсутні на час митного оформлення.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Отже, додаткові документи надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.

Проте, представники митного органу не довели декларанту про те, що подані документи для підтвердження митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також у вимогах про витребування додаткових документів митним органом не зазначено того, які саме обставини повинні бути підтверджені такими додатковими документами.

Зі змісту наданих позивачем документів вбачається, що всі відомості, необхідні для перевірки числового значення складових митної вартості, наявні.

У зв'язку з цим судом встановлено, що витребовування додаткових документів було безпідставним, при цьому, МК України зобов'язує надавати додаткові документи лише у разі їх наявності у декларанта.

Тобто, право митниці на витребування додаткових документів закон пов'язує з вичерпним переліком підстав, які стосуються недоліків у наданих для митного оформлення товарів основних документах для підтвердження митної вартості товарів, перелік яких наведено у ч.           2 ст. 53 МК України.

На вичерпний перелік визначених в ч. 3 ст. 53 МК України підстав для витребування митним органом додаткових документів звертає увагу Міністерство доходів і зборів України у своєму листі від 31.03.2014 №7420/7/99-99-24-02-04-17.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Суд зазначає, що орган доходів і зборів при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, а на ціну одного й того ж товару у різний період може впливати велика кількість чинників (курс валют, сезонність, певні характеристики товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Суд зазначає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Згідно ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог графи 33 “Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів”, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Мін'юсті 01.06.2012 за № 883/21195 у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

В графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено, що процедура консультацій проведена та вказані причини через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів, окрім резервного.

Визначення цього в рішенні не є достатнім доказом проведення консультації у разі заперечення цього факту позивачем, так як консультація проводиться до прийняття рішення.

Так, митне оформлення товарів здійснювалось шляхом електронного декларування. При цьому, ніякої іншої інформації, крім вимог про надання додаткових документів та прийнятого рішення про коригування митної вартості до позивача не надходило, що свідчить про відсутність зі сторони митного органу будь якої спрямованості на діалог з декларантом з метою визначення основи митної вартості.

Частиною 3 ст.57 МК України встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.

Суд зазначає, що заявлена митна вартість товару визначена позивачем правильно, з дотриманням вимог митного законодавства України та статті VII ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі). Митниці для підтвердження заявленої митної вартості було надано достатньо документів, які у сукупності дають законні підстави для визначення митної вартості товару саме за основним методом (вартість операції).

Отже, судом не встановлено у справі існування будь-яких обмежень для визначення митної вартості задекларованого товару за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

При цьому суд бере до уваги й те, що орган доходів і зборів, який здійснював митне оформлення товару, не стверджував, що позивач та його контрагент по зовнішньоекономічному контракту є пов'язаними особами. Подальша реалізація позивачем товару в Україні після його розмитнення, а також вчинення стосовно цього товару інших правочинів безпосередньо не впливає на визначення митної вартості такого товару при його імпорті в Україну, відтак не є предметом доказування у цій справі. Суд також бере до уваги й те, що саме ці обставини - продаж позивачем на внутрішньому ринку імпортованої продукції за цінами, що на думку відповідача не відповідають митній вартості, не були підставою для винесення спірних рішень, відтак відповідач не може посилатися на ці обставини для обґрунтування своєї правової позиції.

Тому суд визнає, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом. Відтак, спірні рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів та про оформлення картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів є протиправними і з цих підстав підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості

          З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення та картка відмови відповідача є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.10.2016 №125110011/2016/00139.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.10.2016 №125000012/2016/000173/2.

Стягнути судовий збір у розмірі 4351 (чотири тисячі триста п'ятдесят один) грн. 28 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукова-виробнича компанія "Укрсічсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Київської митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 березня 2017 р.