Постанова

від 07.02.2023 по справі 759/22990/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/22990/21 Головуючий у І інстанції - Твердохліб Ю.О

апеляційне провадження №22-ц/824/2634/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дію,та за зустрічним позовомОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дію,-

встановив:

В жовтні 2021 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дію, а саме зобов`язати відповідачів надати доступ до інженерних мереж працівникам житлово - експлуатаціної дільниці № 3 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову зазначають, що в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 склалась аварійна ситуація на інженерних мережах водовідведення, що призводить до залиття квартири поверхом нижче. Власники вказаної квартири не дають доступу до інженерних мереж, які знаходяться в квартирі, що призводе до систематичних затоплень квартири поверхом нижче.

ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дію.

В обгрутування зустрічного позову вказує, що позивач за первісним позов замість того, щоб робити капітальний ремонт інженерних споруд будинку хоче провести плановий ремонт інженерних мереж шляхом приведення інженерних мереж, які знаходяться в її квартирі до ладу.

Зазначає, що відповідач за її зустрічним позовом несвоєчасно проводить капітальний ремонт маскує під необхідність проведення неефективного поточного ремонту. Після якого планується проведення капітального ремонту. На її думку є недоцільним і завдасть подвійні незручності та збитки матеріального характеру.

В позові просила зобов`язати відповідача виконати капітальний ремонт інженерних мереж, що полягає у заміні труб по стояку квартир АДРЕСА_2 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року зустрічну позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати , а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на помилковість висновків суду першої інтсанції про не пов`язаність первісного та зустрічного позову та неправильне застосування положення ст.193 ЦПК України. Вказує на поважність пропуску строку на подачу зустрічного позову.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з приписів ч.1,2 ст. 193 ЦПК України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У п.21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дію та надати доступ до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 для проведення ремонтних робіт.

Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дію є зобов`язання відповідача виконати капітальний ремонт інженерних мереж, що полягає у заміні труб по стояку квартир АДРЕСА_2

Отже, вимоги за первісним та зустрічним позовами є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, тобто не є однорідними.

При цьому, задоволення зустрічного позову про зобовязання проведення капіального ремонту не виключатиме повністю або часткове задоволення первісного позову про надання доступу до інженерних мереж в квартирі відповідача по первісному позову, а також не доводить відсутність у позивача матеріально-правових підстав на задоволення первісного позову.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення зустрічного позову заявнику, оскільки об`єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, адже позови містять різний предмет, зміст вимог та обставини, які підлягають доказуванню.

Доводи апеляційної скарги про те, що обидва позови взаємопов`язані, виникли з одних і тих же правовідносин, мають спільні докази в зв`язку з чим є підстави для спільного розгляду обох позовів, не заслуговують на увагу та спростовуються вищенаведеним.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що станом на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року про повернення зустрічної позовної заяви, судом першої інстанції у даній справі ухвалено рішення від 27 вересня 2022 року, за яким первісний позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 провести демонтаж плитки та надати доступ до інженерних мереж у квартирі АДРЕСА_3 .Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

А відтак, ОСОБА_1 має право на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року та звернення до суду з окремим самостійним позов про зобов`язання проведення ремонтних робіт.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Суддя-доповідач В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник