Постанова

від 01.02.2023 по справі 545/1864/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/1864/20 Номер провадження 22-ц/814/2294/23Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2022 року у складі судді Стрюк Л. І.

по цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року Перший заступник прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що за результатами проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42017171010000088, внесеного 18.05.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, встановлено, що на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту у приватну власність громадян передані земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва.

Разом з тим, встановлено, що вищевказані земельні ділянки розташовані в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, а тому не можуть передаватися у приватну власність, використовуватися для садівництва, городництва та будівництва.

Так, 19.10.2017 Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області прийнято наказ №10737-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва».

Згідно інформації № 214112474 від 26.06.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 площею 0,1 га для індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, відсутні.

В ході досудового розслідування витребувано інформацію з питань законності надання земельних ділянок у приватну власність у Полтавського обласного управління водних ресурсів (№ 01-2/583 від 13.05.2017; № 01-2/1084 від 29.09.2017) та Полтавського регіонального управління водних ресурсів № 06-28/323 від 11.04.2017.

В інформації вказується на те, що проекти землеустрою по вказаним земельним ділянкам на розгляд та погодження, як це передбачено розділом 3 статті 186-1 Земельного кодексу України, до Полтавського обласного управління водних ресурсів чи інших органів водного господарства, не подавалися.

Полтавське обласне управління водних ресурсів також зазначає, що усі земельні ділянки, розміщені за межами території мікрорайону селища Лісок міста Полтави, знаходяться в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, а деякі з цих ділянок можливо повністю або частково розташовані в межах прибережної захисної смуги розчищеної ділянки річки Коломак.

У 2003 році відділом комплексного проектування Полтавського обласного виробничого управління водного господарства «Полтававодгосп» розроблено робочий проект «Визначення зон можливого затоплення водами річки Коломак в межах міста Полтава та Полтавського району», яким визначено, що територія в районі селища Лісок міста Полтави, на якій розташовані земельні ділянки можуть бути затоплені або підтоплені повеневими водами річки Коломак 1, 5, 10, 25 і 50 процентної забезпеченості по водності. Тобто, земельні ділянки знаходяться в зоні ризику - територія, на якій господарська діяльність пов`язана з можливою небезпекою затоплення та спричинення ним негативних явищ.

12 вересня 2017 року до Ковалівської сільської ради направлено запит щодо надання інформації у межах якої адміністративно-територіальної одиниці перебувають вказані земельні ділянки, їх цільове призначення, початкові картографічні дані вказаного масиву, чи знаходяться земельні ділянки на території де архівними картами передбачено розміщення лук, чи перебувають вказані земельні ділянки у межах водоохоронних зон, чи знаходяться дані земельні ділянки у заплаві річки ОСОБА_2 .

У відповіді Ковалівської сільської ради № 868 від 21.09.2017 зазначено, що згідно матеріалів «Перерозподіл земель між землеволодільцями та землекористувачами на території Ковалівської сільської ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області (радгосп-технікум імені Макаренка)» від 1992 року (картографічних матеріалів) зазначені земельні ділянки відносяться до заболочених сіножатей та знаходяться місцями болота (землі водного фонду).

Відповідно до документації, підготовленої Регіональним офісом водних ресурсів у Полтавській області (далі - РОВР) «Нанесення на геодезичні матеріали зон затоплення заплави р. Коломак по матеріалам «Визначення зон можливого затоплення в межах міста Полтава та Полтавського району Полтавської області», земельна ділянка з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 знаходиться між розрахунковими створами АДРЕСА_1 в правобережній заплаві річки ОСОБА_2 . Методом інтерполяції між цими створами нанесені зони затоплення різних забезпеченостей.

За результатами виконаних робіт встановлено, що затоплення вказаної земельної ділянки спостерігається при рівні 1, 5, 10, 25 та 50% забезпеченості (аркуш 01037488-219-158 ТГ1 документації).

Рівні води певної забезпеченості визначені РОВР у відповідності до пункту 4.27 «СНиП 2.01.14-83» від 01.07.1984 в залежності від гідравлічних та морфологічних властивостей русла річки.

Наведені факти свідчать, що вказана земельна ділянка топиться в середньому раз в 2-4 роки (50% та 25% забезпеченості відповідно).

14 грудня 2018 року призначено судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, за результатами проведення яких 04.09.2019 складено висновок № 29639/18-41/241038-24272/19-41, яким підтверджено розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 в заплаві річки Коломак та в межах земель водного фонду, а саме в межах нормативних розмірів прибережної захисної смуги річки Коломак, визначених статтею 60 Земельного кодексу України та статтею 88 Водного кодексу України.

Також, експертизами встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 не відповідає за змістом вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на дату державної реєстрації земельної ділянки.

Таким чином, надання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для індивідуального садівництва суперечить нормам статті 60 ЗК України та статей 80, 88 ВК України.

Посилаючись навикладене, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 19.10.2017 № 10737-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва»; припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, а також стягнути з відповідачів на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2022 року позов задоволено частково.

Припинено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.

У частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 19.10.2017 № 10737-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», якою надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га для індивідуального садівництва, відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь Прокуратури Полтавської області сплачений судовий збір за подання позову в розмірі 4 204,00 грн, по 2 102 грн з кожного.

Рішення суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка знаходиться у водоохоронній зоні у заплаві річки Коломак та надання вказаної земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва та особистого селянського господарства суперечить приписам статті 80 Водного кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом не надано належної оцінки факту відсутності реєстрації у Державному земельному кадастрі технічної документації по встановленню водних зон та прибережних смуг малих річок та водойм Полтавської області, а послання на «Техническую документацию по установлению водоохранных зон и прибрежных полос малых рек и водоемов Полтавского района Полтавской области», яка затверджена рішенням Полтавської районної ради народних депутатів № 338 від 31.07.1981, в той час як земельна ділянка з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 була сформована тільки у 2017 році, вважає безпідставним.

Зазначає також, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність будь-якої інформації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 в інформаційній довідці Полтавського обласного управління водних ресурсів № 01-2/1084 від 29.09.2017, а також в запитах Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області до Ковалівської сільської ради, міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, до Полтавського обласного управління водних ресурсів, а тому відповідно і у відповідях на вказані запити така інформація відсутня.

Наголошує на тому, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту та заявлено не негаторний, а віндикаційний позов, а тому вимога про витребування земельної ділянки з володіння та передання її у власність Держави задоволенню не підлягає.

Представник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області надав відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374, пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, якщо встановить порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що 19.10.2017 Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області видано наказ № 10737-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передано у власність громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га сіножатей (кадастровий номер 5324081900:00:001:0093) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Вказана земельна ділянка знаходиться у заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, що підтверджується Технічною документацією по встановленню водоохоронних зон та прибережних смуг малих річок та водойм Полтавського району Полтавської області, виготовленою Полтавською філією Республіканського проектного інституту по землеустрою «Укрземпроект», яку затверджено рішенням виконавчого комітету Полтавської районної ради № 338 від 31.07.1981, та висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 04.09.2019 № 29639/18-41/24238-24272/19-41 у кримінальному провадженні № 42017171010000088.

Задовольняючи частково позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, перехід яких у власність громадян є неможливим в силу закону. Зайняття такої земельної ділянки розглядається як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, а належним способом захисту порушеного права держави є вимога про повернення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Згідно частин першої-другоїстатті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться вмежах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Прибережні захисні смуги встановлюються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).

Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. № 486, встановлено що до складу водоохоронних зон обов`язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри (пункт 3).

Відповідно до статей 61-62 ЗК України, статей 89-90 ВК України, абзацу другого пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, і додатку 13 до цих Правил для запобігання забрудненню і виснаженню водних об`єктів на прибережних ділянках річок або водоймищ встановлюються водоохоронні зони, до складу яких входять, зокрема, заплава річки, надзаплавні тераси, бровки і круті схили корінних берегів, на яких встановлено режим суворого обмеження господарської діяльності.

Згідно частини п`ятої статті 88 ВК України землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Частина друга статті 59 ЗК України обмежує можливість передання земель водного фонду у приватну власність за виключенням безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм загальною площею до 3 гектарів.

Відповідно до частини четвертої статті 59 ЗК України земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного фонду можуть передаватися органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування громадянам та юридичним особам лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції, що вимагає встановлення особливого порядку їх використання та надання у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справ у подібних правовідносинах неодноразово звертала увагу на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу, тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не призводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95 с18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункти 70, 71); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункти 80, 81); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункти 96, 97); від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункти 45, 46); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45, 46); 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункти 51, 52)).

З огляду на наведене колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача, оскільки відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо встановлення водних зон та прибережних захисних смуг малих річок та водойм Полтавської області не спростовує факт перебування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 в межах нормативних розмірів прибережної захисної смуги річки Коломак, визначених статтею 60 ЗК та статтею 88 ВК України, та у заплаві і водоохоронній зоні річки Коломак, що належать до земель водного фонду, передача яких у приватну власність неможлива. З метою захисту інтересів держави прокурором заявлено саме негаторний позов про зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку у власність держави, тому доводи апеляційної скарги позивача в цій частині є безпідставними.

Разом з тим, встановлена законом неможливість передачі у приватну власність земель водного фонду унеможливлює виникнення такого права у відповідача, тому позовні вимоги прокурора про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, не ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи та наведених правових нормах. Оскільки спірна земельна ділянка не вибула з володіння держави та право власності не неї не набуте відповідачем ОСОБА_1 , що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо відсутності реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, задоволення судом першої інстанції таких вимог прокурора є помилковим, а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо припинення права приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

В іншій частині рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводами апеляційної скарги не спростовується, тому залишається апеляційним судом без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2022 року в частині припинення права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0093 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про припинення права приватної власності - відмовити.

В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Ю. В. Дряниця

Л. І. Пилипчук