Ухвала

від 09.02.2023 по справі 638/4986/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/4986/22 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/105/23 Доповідач ОСОБА_2

Категорія арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харків апеляційнускаргу прокурораШевченківської окружноїпрокуратури м.Харкова ОСОБА_6 на ухвалуслідчого суддіДзержинського районногосуду м.Харковавід 13грудня 2022року, якоювідмовлено узадоволенні клопотанняпрокурора Шевченківськоїокружної прокуратурим.Харкова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 2022222060000160 від 03.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України про арешт майна, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Слідчим відділом Харківського районного управління поліції №3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022222060000160 від 03.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України. Досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиться за фактом можливого здійснення фінансової діяльності на території м. Харкова, в тому числі, на території Шевченківського району м. Харкова низки суб`єктів господарської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації і Республіки Білорусь та службові особи яких, вступивши у попередню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором. Постановою керівника Харківської обласної прокуратури про доручення здійснення досудового розслідування від 07.09.2022 року, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження №42022222060000160 від 03.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України доручено слідчим ХРУП №3 ГУНП в Харківській області.

За версією органу досудового розслідування група підприємств: ПП «ТРАНС- СЕРВІС», (код ЄДРПОУ: 33010796), юридична адреса: Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 21, керівник - ОСОБА_8 ; ТОВ «ПРЕСТИЖ АВТО СІТІ», (код ЄДРПОУ 38040914), юридична адреса: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова), 210, керівник - ОСОБА_9 ; ПП «СХІД ТРАНС-ЛІДЕР», (код ЄДРПОУ: 41984188), юридична адреса: Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 21, керівник - ОСОБА_10 ; ПП «ТМ - ВІРА», (код ЄДРПОУ: 35260507), юридична адреса: Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 21, керівник - ОСОБА_9 , які займаються наземними пасажирськими перевезеннями, наданням в оренду автомобілів і моторних транспортних засобів, а також міським та приміським пасажирським перевезенням наземним транспортом на території Харківської області, здійснюють свою господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором. Засновниками (співзасновниками) вказаних підприємств є громадяни України: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Також, встановлено, що посаду начальника юридичного відділу ПП «Транс- Сервіс» обіймає донька вказаних осіб - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За отриманими даними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виїхали до території РФ через тимчасово окуповані території на початку військової агресії, а ОСОБА_12 - за декілька годин до початку вторгнення. Крім того, встановлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у 2014 році отримали громадянство РФ та ІПН, які були видані окупаційними органами АР Крим. З цього часу вказані особи придбали ряд підприємств на території РФ та ТОТ Крим та на даний час являються керівниками і засновниками останніх. Так, у 2018-2019 роках були придбані підприємства ТОВ «Престиж Авто Крим» та ТОВ «Югагроінвест», які здійснювали фінансову підтримку підготовки збройної агресії РФ проти України. Станом на цей час транспортні засоби вищевказаних підприємств активно використовуються окупаційними військами для вивезення награбованої продукції з окупованих територій Запорізької та Херсонської областей до анексованого Криму. Станом на цей час ПП «ТРАНС-СЕРВІС», ТОВ «ПРЕСТИЖ АВТО СІТІ», ПП «СХІД ТРАНС-ЛІДЕР», ПП «ТМ - ВІРА» продовжують ведення своєї господарської діяльності на території України. Усі рішення щодо повсякденної діяльності підприємств, укладання та підписання договорів, ведення бухгалтерського обліку приймаються виключно керівництвом та засновниками з РФ через довірених на Україні осіб. Прибуток від підприємницької діяльності пересилається на територію РФ за допомогою міжнародних електронних гаманців. У подальшому, частина прибутку використовується у якості капіталовкладень в російські підприємства ТОВ «Престиж Авто Крим» та ТОВ «Югагроінвест» для здійснення подальшої протиправної діяльності.

Відповідно до документів фінансової звітності, отриманих з ГУ ДПС в Харківській області встановлено, що співзасновником ТОВ «ПРЕСТИЖ АВТО СІТІ» (код СДРПОУ 38040914) є ОСОБА_11 , об`єктами оподаткування платника податків вказаного Товариства є автомийка, автосалон, автостоянка, станція технічного обслуговування, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 18-В. Крім того, відповідно до матеріалів виконаного працівниками СБ України в Харківській області доручення встановлено, що у період з 2019 року по лютий 2022 року ОСОБА_11 неодноразово перетинав кордон з державою-агресором - РФ, а також з тимчасово окупованою територією Криму через ПП «Гоптівка», ПП «Журавлівка» ПП «Чонгар», КПВВ «Каланчак», офіційно останній раз 11.02.2022 о 15:32 через ПП «Гоптівка». Крім того, неодноразово вказані пункти пропуску перетинали ОСОБА_10 , ОСОБА_12 (останній раз 24.02.2022 о 02:03 через ПП «Гоптівка»), ОСОБА_13 - чоловік ОСОБА_12 (останній раз 24.02.2022 о 02:03 через ПП «Гоптівка»), ОСОБА_14 (останній раз 23.02.2022 о 22:53 через ПП «Гоптівка»).

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, факт перетинання родиною ОСОБА_15 державного кордону та виїзду на територію країни-агресора до початку її вторгнення в Україну свідчить про їх інформованість та тісні зв`язки з представниками країни-агресора, а також, зважаючи на наявність об`єктів підприємництва на її території, в тому числі, на тимчасово окупованій території Криму, достатні підстави стверджувати про факт провадження господарської діяльності у взаємодії з останньою.

Також, в ході виконання доручення прокурора УСБУ в Харківській області встановлено, що до вказаної протиправної діяльності може бути причетний ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, має громадянство РФ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є засновником та співзасновником: ПП «ТРАНС-СЕРВІС», код ЄДРПОУ: 33010796, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 21, статутний капітал - 12149850 грн, внесок ОСОБА_11 до статутного капіталу становить 100%; ТОВ «ПРЕСТИЖ АВТО СІТІ», код ЄДРПОУ: 38040914, юридична адреса: м. Харків, вул. Велика Панасівська (Котлова), 210, статутний капітал - 720000 грн., внесок ОСОБА_11 до статутного капіталу складає 50%, що становить 360000 грн. Таким чином, існує значний ризик прийняття рішень керівництвом ПП «ТРАНС-СЕРВІС», код ЄДРПОУ: 33010796 та ТОВ «ПРЕСТИЖ АВТО СІТІ», код ЄДРПОУ: 38040914, зокрема, в особі ОСОБА_11 щодо подальшого забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.10.2022 встановлено, що на праві приватної власності ОСОБА_11 належить комплекс загальною площею 8642.8 кв.м, що включає в себе А-1 - цех по переробці соняшника (бетон), загальною площею 4611 кв.м; Б-2 - гараж з адміністративно-побутовим комплексом (цегла), загальною площею 1614,2 кв.м, В-1 - склад карбіду (метал), загальною площею 74,1 кв.м ; Г-2 - тарна майстерня з навісом (цегла), загальною площею 241,4 кв.м., Д-1- склад фарб (цегла), загальною площею 49,3 кв.м; Є-1 - калориферна кімната (цегла), загальною площею 32,5 кв.м; Ж-1 - трансформаторна підстанція (цегла), загальною площею 39,3 кв.м; 3-1 - тепловий пункт (цегла), загальною площею 17,4кв.м. ; И-1 - насосна станція (цегла), загальною площею 111,6 кв.м; К-1 - збірно-розбірні приміщення (метал), загальною площею 436,8 кв.м.; JI-1 - збірно-розбірні приміщення (метал), загальною площею 436,8 кв.м; М-1 - збірно-розбірні приміщення (метал), загальною площею 436,8 кв.м. , Н-1 - металеве приміщення (бетон), загальною площею 520,0 кв.м; П-1 контрольно-пропускний пункт (цегла), загальною площею 21,6 кв.м; Р- пожежний резервуар (метал); № 1 -5 - огорожа (метал,бетон); № 5 - естакада (бетон); І - залізнична колія (метал); II - замощення (асфальтобетон), розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 21.

Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.10.2022 ОСОБА_11 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.10.2022 ОСОБА_11 на праві приватної власності належить житловий будинок цегляний та надвірні (допоміжні) будівлі та споруди, а саме: гараж літ. Б, басейн літера В, альтанка літ. Г, огорожа №1, №2, загальна площа - 65,9 кв.м., житлова площа - 12,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що оціночна вартість вказаного комплексу за адресою: АДРЕСА_3 - 57909654,65 грн; житлового будинку за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Тернова, вулиця Радянська (вулиця Центральна), будинок 287 - 2917 710 грн.; житлового будинку та надвірними (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Тернова, вулиця Радянська (вулиця Центральна), будинок 289 - 722 651,21 грн.

08.12.2022 року прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, а саме: 1) комплекс, загальною площею 8642.8 кв.м, що включає в себе А-1 - цех по переробці соняшника (бетон), загальною площею 4611 кв.м; Б-2 - гараж з адміністративно-побутовим комплексом (цегла), загальною площею 1614,2 кв.м, В-1 - склад карбіду (метал), загальною площею 74,1 кв.м; Г-2 - тарна майстерня з навісом (цегла), загальною площею 241,4 кв.м., Д-1- склад фарб (цегла), загальною площею 49,3 кв.м; Є-1 - калориферна кімната (цегла), загальною площею 32,5 кв.м; Ж-1 - трансформаторна підстанція (цегла), загальною площею 39,3 кв.м; 3-1 - тепловий пункт (цегла), загальною площею 17,4кв.м. ; И-1 - насосна станція (цегла), загальною площею 111,6 кв.м; К-1 - збірно-розбірні приміщення (метал), загальною площею 436,8 кв.м.; Л-1 - збірно-розбірні приміщення (метал), загальною площею 436,8 кв.м; М-1 - збірно-розбірні приміщення (метал), загальною площею 436,8 кв.м., Н-1 - металеве приміщення (бетон), загальною площею 520 кв.м; П-1 контрольно-пропускний пункт (цегла), загальною площею 21,6 кв.м; Р- пожежний резервуар (метал); №1-5 - огорожа (метал, бетон); № 5 - естакада (бетон); І - залізнична колія (метал); II - замощення (асфальтобетон), розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 ; 2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 ; 3) житловий будинок цегляний та надвірні (допоміжні) будівлі та споруди, а саме: гараж літ. Б, басейн літера В, альтанка літ. Г, огорожа №1, №2, загальна площа - 65,9 кв.м., житлова площа - 12,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_11 ; 4) корпоративні права ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 100% в статутному капіталі ПП «ТРАНС- СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 33010796), що становить 12149850 грн; 5) корпоративні права ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ «ПРЕСТИЖ АВТО СІТІ» (код ЄДРПОУ: 38040914), що становить 360000 грн. шляхом заборони розпоряджатися ним та відчужувати його. Для здійснення управління в порядку, передбаченому Законом України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних злочинів та інших злочинів» передати вказане вище майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості відчуження майна і попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, орган досудового розслідування прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_11 у розмірі 100%, в статутному капіталі ПП «ТРАНС-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 33010796) та у розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ «ПРЕСТИЖ АВТО СІТІ» (код ЄДРПОУ: 38040914), шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, у тому числі державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Крім того, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості відчуження майна і попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, прокурор вважав необхідним накласти арешт на вказане нерухоме майно, яке на праві приватної власності належать ОСОБА_11 , шляхом заборони розпоряджатися та відчужувати вказане майно.

Не вжиття заходів щодо передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних злочинів та інших злочинів арештованого майна ускладнить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості), унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Ухвалою слідчогосудді Дзержинського районного суду м.Харкова від 13.12.2022року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про арешт майна в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та немотивованою, оскільки поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ч.4 ст.111-1 КК України передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Також, на переконання прокурора, майно на яке він просив накласти арешт, відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, а саме воно є об`єктами, набутими кримінально-протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому є необхідність у накладенні на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст.170 КПК України. Таким чином, враховуючи індивідуальні ознаки та властивості майна, на яке прокурор просив накласти арешт, його вартість та на підставі ч.7 ст.100 КПК України , Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних злочинів та інших злочинів» підлягає передачі Національному агентству України.

Позиції учасників судового провадження

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на доводи апеляційної скарги, пояснення представника власника майна, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість та законність ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви суду

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати,знищення,використання, перетворення, пересування,передачі майна.

Відповідно до статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З матеріалів судового провадження встановлено, що відповідно до витягу з ЄРДР 02.09.2022 року внесені відомості, що упродовж 2022 року на території м. Харкова, в тому числі на території Шевченківського району м. Харкова низка суб`єктів господарської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації і Республіки Білорусь та службові особи яких, вступивши в попередню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, зокрема, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.1 ч.3ст.132 КПК).

Відповідно до ч.5ст.170 КПКу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому, за вимогами п.3 ч.2ст.173 КПКпри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

На переконання колегії суддів на цьому етапі кримінального провадження достатньою мірою підтверджується наявність необхідності розслідування кримінального провадження, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України.

Разом з цим, частиною 2 ст.59КК України передбачено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Тобто, для перевірки апеляційним судом доцільності застосування такої правової підстави для арешту майна, як його можлива конфіскація, обов`язковими умовами є наявність обґрунтованої підозри, а також можливість застосування конфіскації майна як додаткового покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні та вручена у належний спосіб підозра є підставою для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення. Сформульована підозра встановлює межі, в яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний та його захисник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42КПК України (п.2.2. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №536/2475/14-к, провадження №13-34кс19).

При цьому, статус підозрюваного особа набуває з моменту вручення їй повідомлення про підозру у належний спосіб.

На час розгляду судом першої інстанції клопотання про арешт майна в межах кримінального провадження № 42022222060000160 за ч.4 ст.111-1 КК України підозра взагалі нікому не оголошена, вказані у клопотанні особи та підприємства не мають жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні, відомості про них(та будь-яких інших) також не містяться у ЄРДР.

Відповідно до ч.8 ст. 214 КПК України відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447Кримінального кодексу України, або будь-якого із кримінальних правопорушень, передбаченихстаттями 151-2-156-1,301-1-303Кримінального кодексу України (у разі їх вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбаченихстаттями 258-258-5Кримінального кодексу України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру відповідну уповноважену особу юридичної особи.

Таким чином, фактично юридична особа вважається особою, до якої можуть бути в подальшому застосовані заходи кримінально-правового характеру та щодо якої здійснюється провадження з моменту вручення повідомлення про підозру особі, яка вчинила злочин в інтересах та від імені юридичної особи, та внесення відповідних відомостей про юридичну особу до ЄРДР.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що органом досудового розслідування на даному етапі не було надано доказів внесення відповідних відомостей щодо ОСОБА_11 , ПП «ТРАНС-СЕРВІС)або ТОВ «ПРЕСТИЖ АВТО СІТІ» до ЄРДР, а також відсутнє повідомлення про підозру самого ОСОБА_11 або іншої уповноваженої особи зазначених юридичних осіб. Тому втручання у власність шляхом накладення арешту на нерухоме майно та корпоративні права, які належать ОСОБА_11 у кримінальному провадженні не є виправданим, оскільки, на час подання клопотання про арешт майна, стороною обвинувачення не було доведено обґрунтованість такого арешту та наявності для цього правової підстави.

Переглядаючи ухвалу слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт вилученого майна з підстав збереження речових доказів, то колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання слідчого, оскільки слідчим у порушення вимог ч. 3 ст. 170 КПК України не доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно, на яке він просить накласти арешт в межах цього кримінального провадження, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив викладене в ньому обґрунтування та дійшов обґрунтованого висновку, що органом досудового розслідування не доведено, що перелічене у клопотанні майно, відповідає вимогам та критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, має доказове значення у даному кримінальному провадженні та набуте протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому арешт вилученого у ході обшуку майна не є розумним та співрозмірним обмеженню права власності та завданням кримінального провадження.

Так, ч.4 ст.111-1 КК України передбачена відповідальність за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Колегія суддів погоджується, з висновком слідчого судді про те, що на даному етапі слідчим при зверненні з клопотанням про арешт майна не було надано достатніх відомостей, які на думку органу досудового розслідування є підставою для арешту майна, а саме про можливе забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором та про те які саме підприємства співпрацюють з державою агресором.

Так, ані слідчим ані прокурором не надано відомостей про те, що комплекс, загальною площею 8642.8 кв.м., два житлових будинка та корпоративні права були набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, майно на яке апелянт просить накласти арешт, не визнавалось органом досудового розслідування в якості речових доказів, оскільки до клопотання про арешт майна не було долучено постанову про визнання майна доказом у кримінальному провадженні. Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документу, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу, та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та дійти висновку про відповідність цього майна положенням ст.98КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст.98КПК України та має здійснювати контроль правильності вже прийнятого слідчим рішення з цього приводу.

Також, під час апеляційного розгляду прокурор повідомив, що на теперішній час підозра у цьому кримінальному провадженні взагалі нікому не пред`явлена та майно, на яке слідчий просив накласти арешт, органом досудового розслідування не визнавалось речовим доказом у справі.

Тобто, як убачається з матеріалів провадження, та пояснень, наданих прокурором в судовому засіданні апеляційного суду, колегія суддів вбачає, що орган досудового розслідування фактично сам не визначився з питанням відповідності зазначеного майна критеріям речового доказу, не закріпивши такий висновок відповідним процесуальним рішенням, яким цьому майну надавався би відповідний правовий та процесуальний статус, який в подальшому впливає на можливість застосування до нього такого заходу забезпечення кримінального провадження як його арешт.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п.2 ч.3ст.132 КПК Українине доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Без зазначення та конкретизації майна, яке використовувалось у злочинній діяльності, та зазначення, що саме це майно було набуто кримінально-протиправним шляхом з зазначенням проміжку часу, коли воно було набуто, на переконання колегії суддів неможливо дотриматись необхідного балансу та можливого обґрунтованого пропорційного співвідношення між обмеженням права власності та завданнями кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора, оскільки вони не спростовують висновків ухвали слідчого судді і не підтвердженні належними доказами.

За наслідками отримання прокурором в подальшому відомостей про протиправну діяльність та вручення повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні, прокурор не позбавлений можливості повторно звернутись з клопотанням про арешт майна.

Із вищенаведених підстав колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді на момент її постановлення відповідала фактичним обставинам кримінального провадження та доказам, наданим стороною обвинувачення на обґрунтування клопотання про арешт майна, а тому є цілком законною та обґрунтованою.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, як на тому наполягає апелянт, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 404,405,407,418,419,422КПК України,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районногосуду м.Харковавід 13грудня 2022 рокупро арештмайна залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4