Ухвала

від 14.02.2023 по справі 428/11118/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2597/23 Справа № 428/11118/21 Суддя у 1-й інстанції - Бороніна Д.Б. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Кривий Ріг

справа № 428/11118/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Комунальний заклад «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги Комунального закладу Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області, Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 грудня 2021 року, яке ухвалено суддею Бароніним Д.Б. у м. Сєвєродонецьку Луганської області та повне судове рішення складено 21 грудня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального закладу «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтуванняпозову позивачемзазначено,що директор КЗ «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області» Хрипунова А.В., керуючись Наказом МОЗ України № 2153 від 04 жовтня 2021 року, а також ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», видала наказ № 76-к від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », яким позивача, музичного керівника, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від СОVID-19 без збереження заробітної плати.

У зазначеному наказі зазначена підстава відсторонення: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від 27 жовтня 2021 року № 3.

Відповідно до цього повідомлення директор КЗ «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області», керуючись Наказом МОЗ № 2153, просить працівника до 05 листопада 2021 року надати документ, що підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від СОVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання. Також, повідомлено, що у разі ненадання відповідних документів працівника ОСОБА_1 буде відсторонено без збереження заробітної плати. Крім того, директор інформує, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для пенсії та оплати тимчасової непрацездатності.

Позивачем 29 жовтня 2021 року було надано відповідь директору, у якій остання висловила незгоду з позицією керівництва КЗ «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області».

Наказ №76-к від 05 листопад 2021 року позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки її відстороненню мало б передувати подання інспектора державної санітарно-епідеміологічної служби, а не власна воля директора КЗ «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області».

Позивач вважає, що обов`язкове щеплення передбачає вакцинацію експериментальними вакцинами, а саме щеплення від СОVID-19 не визначено законом як обов`язкове. На момент видання оскаржуваного наказу про відсторонення МОЗ тільки затвердило форму довідки про протипоказання до вакцинації, тому позивач вважає, що її було відсторонено без надання можливості перевірити свій стан здоров`я перед вакцинацією.

Таким чином, на думку позивача, наказ № 76-к від 05 листопада 2021 року є незаконним виданий з порушенням ст.ст. 19, 21, 24, 28, 32, 43, 46, 48. 64 Конституції України, ч. 3 ст. 281, ст. 286. ч.ч. 1. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 312 ЦК України, ст.ст. 2-1, 46 КЗпП України, ст.ст. 7, 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а також з порушенням положень статуту КЗ «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області», положень колективного договору укладеного між завідуючим та профспілковим комітетом комунального дошкільного навчального закладу № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області.

Позивач, посилаючись на наведені вище обставини, просила суд визнати незаконним та скасувати наказ директораКЗ «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області» Хрипунової А.В. № 76-к від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та поновити позивача на роботі. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 224,50 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 6 408 грн., які складаються з 908 грн. судового збору та 5 500 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 грудня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасувано наказ директора Комунального закладу «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області» № 76-к від 05 ливтопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

В іншій частині в здоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Комунального закладу «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5 908 грн.

В апеляційних скаргах відповідач Комунального закладу «Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, кожен окремо, ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог позивача та ухвалення в цій частині нового рішення по справі про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог посилаючись на те, що НаказомМОЗ № 2153 працівники дошкільної освіти на період дії карантину були віднесені до переліку тих працівників, що підлягають обов`язковій вакцинаціїпротиСОVID-19. Міністерство юстиції України зробило висновок, що цей наказ відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практиці ЄСПЛ. Не робити вакцинацію можуть лише ті працівники, які мають абсолютні протипоказання до щеплення. Відповідно до постанови КМУ від 20 жовтня 2021 року № 1096 керівники державних органів, підприємств, установ організацій зобов`язані забезпечити контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19 та відсторонення від роботи тих працівників, для яких такі щеплення є обов`язковими і які відмовляються або ухиляються від щеплень.

Апелянти вважають,що дії відповідача щодо відсторонення позивача відповідають вимогам ч.1ст.46 КЗпП України, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань», Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням,постанові Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Крім того апелянти зауважують на тому, що стягнутий судом розмір судових витрат в рішенні суду необґрунтований, оскільки сума гонорару за надання правничої допомоги позивачу складає 5 500 грн., при цьому судом стягнуто 5 908 грн. з посиланням на Закон України «Про судовий збір».

У відзивах на апеляційні скарги відповідача та третьої особи позивач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на думку позивача, апеляційні скарги - залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України зазначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного

Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 130/3548/21 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Укрзалізниця» в особі виробничого підрозділу Жмеринська дистанція колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного Товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 03 серпня 2022 року зазначено, що колегія суддів зобов`язана звернутися до використання повноважень ВП ВС задля забезпечення сталості та єдності судової практики щодо вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в таких питаннях: чи є правомірним без ухвалення органом законодавчої влади відповідного закону, шляхом прийняття підзаконних актів, упровадження обмежень права на працю в Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженому наказом МОЗ України від 4 жовтня 2021 року № 2153, і постанові Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, яке полягає у встановленні обов`язковості профілактичних щеплень проти COVID-19 для певних працівників та запровадженні спеціального порядку відсторонення від роботи працівників, які відмовились або ухилилися від профілактичних щеплень проти COVID-19; чи є порушенням вимоги рівності конституційних прав і дискримінаційним установлення додаткових обмежень у вказаному Переліку, що полягають в обов`язковості профілактичних щеплень проти COVID-19 для працівників центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій і їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальних закладів, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти й наукових установ незалежно від типу та форми власності й установлення обов`язку в постанові №1236 керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій здійснювати відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників і державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком та які відмовляються або ухиляються від цього (враховуючи що, наприклад, на працівників юридичних осіб приватного права чи інших працівників такі обмеження не поширюються); чи є національне законодавство з питань відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 (Закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, зазначений вище Перелік та постанова №1236), таким, що дозволяє особі прогнозувати наслідки своєї поведінки, і яким чином мають застосовуватися норми цих правових актів з урахуванням того, що в них передбачено різне правове регулювання, яке суперечить Конституції України.

Оскільки, справи цієї категорії переважно малозначні в силу закону, то рішення Великої Палати Верховного Суду за наслідкам вирішення цієї правової проблеми має стати орієнтиром при вирішенні подібних справ судами першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року прийнято до розгляду справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця»про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року.

Призначено справу№130/3548/21до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на09 листопада2022 року.

Станом на 14 лютого 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо розгляду Великою Палатою Верховного Суду зазначеної цивільної справи.

Оскільки,правовідносини усправі запозовом ОСОБА_2 до Акціонерноготовариства «Укрзалізниця»та справіза позовом ОСОБА_3 до Акціонерноготовариства «Українськазалізниця» проскасування наказувід 20грудня 2021року №712/ОС«Про відстороненнявід роботи»та стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулу є аналогічними, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у цій справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21.

Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253, ст. ст. 260, 381 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 428/11118/21 за апеляційними скаргами Комунального закладу Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області, Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Ясла-садок № 37 міста Сєвєродонецька Луганської області про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за участю Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 14 лютого 2023 року.

Головуючий:

Судді: