Ухвала

від 15.02.2023 по справі 761/39512/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39512/18

Провадження № 4-с/761/88/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 до державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Лисенко Оксани Вікторівни на бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року скаржник звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із вказаною скаргою, поданою в порядку ст.ст. 447 - 448 ЦПК України, в якій просить суд: визнати бездіяльність державного виконавця в рамках виконавчого провадження №41489415 та зобов`язати державного виконавця стягнути заборгованість по аліментах з боржника ОСОБА_2 за період з 11.03.2020 по 01.02.2022 в розмірі 4 608, 90 грн., з урахуванням індексації даної заборгованості з дотриманням порядку встановленого законодавством.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 року скаргу передано до провадження судді Романишеній І.П.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст.448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Десятиденний строк для оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця встановлений також статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 року в рамках справи №1005/7135/2012 вказав, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року в справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) вказано, що «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільне судочинство, відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

ОСОБА_1 , обгрунтовуючи поважність пропуску строку на подання скарги вказує, що відмову державного виконавця від 25.01.2023 було отримано 10.02.2023 року, тому просить поновити строк на подання скарги, разом з тим, жодного доказового підтвердження ствердженому матеріали скарги не містять. Крім того, скаржник в судовому порядку не оскаржує саму відмову органу державної виконавчої служби, а оскаржує бездіяльність державного виконавця, яка полягла у стягненні заборгованості по аліментах з боржника за період з 11.03.2020 року по 01.02.2022 року включно з комісією за банківські послуги (у зв`язку з чим, сума недоплати склала 4 608, 90 грн.), тобто ОСОБА_1 ще у 2020 році могла бути обізнаною про те, що аліменти стягуються в недостатньому обсязі, тому суд не вбачає обгрунтованих підстав для поновлення строку для подання скарги.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Виходячи з того, що матеріали скарги не містять доказового підтвердження поважності причин неможливості вчинити певні процесуальні дії у визначений законом строк, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення скаржнику строку для подачі скарги на дії державного виконавця.

Керуючись статтями 126, 127, 260, 449, 353-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 до державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) Лисенко Оксани Вікторівни на бездіяльність державного виконавця - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА