Рішення

від 08.02.2023 по справі 466/12737/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/12737/21

Провадження № 2/466/360/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретарів с/з Семків Х.І., Лелик О.М.,Теслі С.Б.,

справа №466/12737/21,

розглянувши в залі суду в м.Львові у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третьої особи: Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення,-

в с т а н о в и в:

31.12.2021 керівник Галицької прокуратури І.Ольшанецький в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третіх осіб: Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» та просить суд ухвалити рішення про усунення перешкоди у здійсненні Львівською обласною державною адміністрацією права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610166300:04:003:0120 площею 0,0899га шляхом повернення на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації із приватної власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначає під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням Галицькою окружною прокуратурою м.Львова виявлено порушення при набутті у власність земель державного лісового фонду.

Так, СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013150090000215 від 11.10.2013 за фактом зловживання своїм службовим становищем посадовими особами Брюховицької селищної ради, які видали рішення № 245 від 11.03.2004 та №263 від 18.03.2004, якими вилучили земельні ділянки лісового фонду 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу, що з 2006 року і до тепер перебувають на балансі Державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» та підлягали вилученню, до 27.05.2021, тільки на підставі рішень Кабінету Міністрів України, загальною площею 19,1 га та віднесли їх до земель селища рекреаційного призначення, які згодом передали у власність приватних осіб для громадської забудови, що призвело до незаконної вирубки лісів рекреаційно оздоровчого призначення та спричинило державі тяжкі наслідки, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до відомостей базового лісовпорядкування, яке постійно проводиться Львівською Державною лісовпорядною експедицією (Державне агентство лісових ресурсів України, Українське державне лісовпорядне виробниче об`єднання) з 1998 року і «на даний час лісові ділянки кварталів 39-100 лісового фонду Брюховицького лісництва ДП «ЛЛСНЦ», який був створений у 2006 році згідно наказу Державного комітету лісового господарства №285 від 25.12.2006, знаходяться у постійному користуванні і обліковуються у ДП «ЛЛСНЦ», а також знаходиться на обліку Львівської міської ради: на площі в 1990 році - 2024 га, в 2010 році і станом на 01.01.2012 - 2024 га.

Лісові ділянки кварталу 39-100 за категоріями лісів віднесені до лісів природоохоронного наукового, історико-культурного призначення (кв.39) площею - 12,3 га, рекреаційно-оздоровчі ліси (в межах Львівської міської ради) - 2011,7 га.

Ліси вищезгаданих категорій виключені із розрахунку головного користування, як ліси з особливим режимом користування. В лісових ділянках, квартал 39-100 ведеться особливий обмежений режим лісогосподарської діяльності, що забезпечує збереження, відтворення корінних природних комплексів. Лісовпорядкуванню не були надані документи про вилучення земельних ділянок лісового фонду квартал 39-100 на підставі розпоряджень чи рішень Кабінету Міністрів України (на далі КМУ) на будь-яку площу незалежно від її розміру.

В той же час, досудовим слідством встановлено, що рішеннями Брюховицької селищної ради № 245 від 11.03.2004 та № 263 від 18.03.2004 вилучено земельні ділянки лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесено їх до земель рекреаційного призначення селища.

Рішенням Брюховицької селищної ради № 280 від 01.04.2004 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати ТзОВ «Новобуддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської» дано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8,86 га, яку пропонувалось надати ТзОВ «Новобуддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно - навчального центру в районі вулиці Ряснянської, яка надається з земель запасу селища.

В подальшому, рішенням Брюховицької селищної ради № 328 від 01.07.2004 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8,8643 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі АДРЕСА_1 та надання її в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) ТзОВ «Новобуддизайн» затверджено проект відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 8,8643 га, з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру та надано в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність).

Між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області по справі №2-3327/04 від 15.11.2004 за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Новобуддизайн», Брюховицької селищної ради про зобов`язання ТзОВ «Новобуддизайн» подати до Брюховицької селищної ради пакет документів на викуп земельної ділянки, про зобов`язання ТзОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради прийняти рішення про продаж ТзОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки, зобов`язання Брюховицької селищної ради та ТзОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, вирішив зобов`язати Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га з якої 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 , яку орендує ТзОВ «Новобуддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ТзОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. Даним рішенням зобов`язано ТзОВ «Новобуддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8,8643 га з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 , яку орендує ТзОВ «Новобуддизайн», яка складала згідно з експертною оцінкою 2 646 740 грн.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 618 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 у справі №2-3327/04» виконано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 у справі №2-3327/04 та вирішено продати ТзОВ «Новобуддизайн» земельну ділянку площею 8,8643 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами житлового призначення в районі АДРЕСА_1 . Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8,8643 га в районі АДРЕСА_1 , яка підлягає продажу у власність ТзОВ «Новобуддизайн». Цим рішенням зобов`язано ТзОВ «Новобуддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 8,8643 га.

Окрім того, рішенням Брюховицької селищної ради № 271 від 25.03.2004 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яку пропонувалось надати ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської» дано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 8,9965 га, яку пропонувалось надати ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність) для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру в районі вулиці Ряснянської - Незалежності України, яка надається з земель запасу селища.

В подальшому, рішенням Брюховицької селищної ради № 318 від 24.06.2004 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 8,9965 га для будівництва дошкільного навчально-спортивного центру з об`єктами громадського - житлового призначення в районі АДРЕСА_1 та надання її ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність)», затверджено проект відведення земельної ділянки площею 8,9965 га для будівництва дошкільного спортивного-навчального центру з об`єктами громадсько-житлового призначення в районі вулиць Незалежності України - Ряснянської в смт.Брюховичі, з яких 5,0360 га під громадсько-житлове будівництво 3,9605га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно- навчального центру. Даним рішенням надано вищевказану земельну ділянку ПП «Буддизайн» в оренду терміном на 10 років.

Між Брюховицькою селищною радою та ПП «Буддизайн» укладено договір оренди землі на вищевказану земельну ділянку.

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області по справі №2-3327/04 від 15.11.2004 за позовом ОСОБА_3 до ПП «Буддизайн», Брюховицької селищної ради про зобов`язання ПП «Буддизайн» подати до Брюховицької селищної ради пакет документів на викуп земельної ділянки, зобов`язання ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, визнання дій Брюховицької селищної ради незаконними, зобов`язання Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ПП «Буддизайн» земельної ділянки, зобов`язання Брюховицьку селищну раду та ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, вирішив зобов`язати Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж приватному підприємству «Буддизайн» земельної ділянки площею 8,9965 га, з яких 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 , яку орендує ПП «Буддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ПП «Буддизайн» договір купівлі- продажу зазначеної земельної ділянки. Даним рішенням зобов`язано ПП «Буддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8,9965 га з яких 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 , яку орендує ПП «Буддизайн», яка складає згідно з експертною оцінкою 2 622 720 грн.

Рішенням Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 619 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі №2-3326/04» виконано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 у справі №2-3326/04 та продано ПП «Буддизайн» земельну ділянку площею 8,9965 га, з яких 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в АДРЕСА_1 . Даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8,9965 га в районі вул. Ряснянської - Незалежності України в смт.Брюховичі, яка підлягає продажу у власність ПП «Буддизайн». Цим рішенням зобов`язано ПП «Буддизайн» укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.

05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою та ПП «Буддизайн» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 8,9965га

Брюховицька селищна рада не мала повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками, зокрема, передавати дані земельні ділянки у власність.

Разом з тим, ТОВ «Новобуддизайн» відчужило земельну ділянку площею 4,5363 га у власність ТОВ «Самгородок» на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.2008.

В подальшому, ТзОВ «Самгородок» отримало державний акт серії ЯЖ №907033 від 27.01.2009 про право власності на земельну ділянку загальною площею 4,5363 га кадастровий номер 4610166300:04:003:0068.

05.06.2020 ТзОВ «Самгородок» здійснило поділ земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:04:003:0068 в результаті чого утворились земельні ділянки з кадастровими номерами 4610166300:04:003:0119 площею 4,3578 га, 4610166300:04:003:0120 площею 0,0899 га та 4610166300:04:003:0121 площею 0,0886 га.

08.07.2020 ТзОВ «Самгородок» відчужило земельну ділянку кадастровий номер 4610166300:04:003:0120 площею 0,0899 га ОСОБА_1 .

На даний час вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 , що підтверджується Інформацією з ДРРП №285893450.

Прокурор вказує на те, що набуття відповідачем у власність земель лісового фонду з порушенням земельного законодавства порушує права та інтереси держави в особі Львівської ОДА в частині права вільного володіння і розпорядження спірною земельною ділянкою, а також права ДП «ЛЛСНЦ» в частині права користування такою.

Таким чином, спірна земельна ділянка має бути повернута відповідачем у власність держави на користь Львівської обласної державної адміністрації та у постійне користування ДП «ЛЛСНЦ».

10.02.2022 державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» подало письмові пояснення третьої особи та просить задовольнити позов і повернути земельну ділянку в користування.

19.04.2022 представник відповідача адвокат Максимів В.І. подав письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначає, що прокурор Шевченківського району м.Львова у 2011/2012 роках звертався до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі позивачів Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Брюховицької селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», Товариства з обмеженою відповідальністю «СервісПет», Управління земельних ресурсів м. Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Управління Держкомзему у місті Львові, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Урумової Ж.М. про скасування рішення Брюховицької селищної ради № 618 від 23.10.2008 року «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 2-3327/04»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 8676, укладеного між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»; визнання недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки від 26.12.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 10431, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та ОСОБА_4 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007», в частині передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» 45363/63611 частин земельної ділянки загальною площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, яка знаходиться за адресою: Львівська область, смт.Брюховичі, район вулиці Ряснянської; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 10391, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок», Товариством з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ», в частині передачі у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» 4337/7032 частин земельної ділянки загальною площею 0,4337 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0069, яка знаходиться за адресою: Львівська область, смт.Брюховичі, район вулиці Ряснянської; визнання нечинним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907033 від 27.01.2009 року; визнання нечинним Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок», серія ЯЖ № 907034 від 27.01.2009 року; витребування земельної ділянки у ТзОВ «Самгородок» площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, та площею 0,4337 га, кадастровий №4610166300:04:003:0069; зобов`язання відповідача ТзОВ «Самгородок» повернути спірні земельні ділянки площею 4,5363 га., кадастровий № 4610166300:04:003:0068, та площею 0,4337 га, кадастровий № 4610166300:04:003:0069, у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України (з урахуванням збільшення позовних вимог).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25 червня 2013 року скасовано рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2013 року у справі №5015/1397/12 в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат; постановлено нове рішення у позові прокурора Шевченківського району м.Львова в задоволенні заявлених позовних вимог, відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 вересня 2013 року касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року в справі № 5015/1397/12 господарського суду Львівської області залишено без змін. Рішення судів набрали законної сили. ТзОВ «Самгородок» є добросовісним набувачем, а тому витребування у ТзОВ «Самгородок» земельної ділянки є неможливе, оскільки щодо цього питання судом прийнято рішення, яке є остаточним. Так, придбаваючи у добросовісного володільця ТзОВ «Самгородок» земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0120 (яка утворилась після поділу земельної ділянки №4610166300:04:003:0068) ОСОБА_1 , безсумнівно, також є добросовісним набувачем, а тому підстав для повернення останньої існувати не може. Просить відмовити у позові.

Заступник керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова В.Дубас подав письмову відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позовних вимог шляхом повернення земельної ділянки.

07.11.2022 представник відповідача адвокат Максимів В.І. подав додаткові письмові пояснення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 05.01.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 15.03.2022 суд в порядку забезпечення позову наклав арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0120 площею 0,0899 га, яка належить ОСОБА_1 . Заборонив ОСОБА_1 здійснювати поділ або об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 4610166300:04:003:0120 площею 0,0899 га, а також вчиняти будь-які підготовчі, будівельні дії та здійснювати порубку дерев, які знаходяться на вказаній земельній ділянці - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

Ухвалою від 11.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор Мельник Н.В. позовну заяву підтримав, просив позов задовольнити.

Представник Львівської обласної державної адміністрації будучи в суді позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у позові відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник Державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» у поясненнях третьої особи просив розглядати справу у відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримують.

Заслухавши думку прокурора, представника Львівської державної адміністрації та представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд встановив такі обставини справи.

Брюховицька селищна рада, розглянувши заяву Державного лісогосподарського об`єднання «Львівліс» 11.03.2004 року та 18.03.2004 року прийняла рішення № 245 та № 263 про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року вищевказані рішення Брюховицької селищної ради були визнані неправомірними та скасовані. Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.

15 листопада 2004 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області прийняв рішення у цивільній справі № 2-3327/04, яким зобов`язав Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га, з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, в смт. Брюховичі в районі вулиці Ряснянської, яку орендує Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру; укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» сплатити вартість земельної ділянки площею 8,8643 га, з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в АДРЕСА_1 , яка складає згідно з експертною оцінкою 2 646 740 грн., на банківський рахунок Брюховицької селищної ради. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26.04.2005 р. по справі № 22-761/05 дане рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області було залишене без змін. Рішення набрало законної сили.

Станом на 01.01.2004 року Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Брюховицького лісництва в смт. Брюховичі державної реєстрації не проходив.

Спірна земельна ділянка знаходиться в межах смт.Брюховичі (вул. Ряснянська), розмежування земель державної і комунальної власності в межах смт.Брюховичі не проводилося.

26 квітня 2018 року ХХV сесія VII скликання Брюховицької селищної ради прийняла рі- шення № 567 «Про затвердження проекту коригування генерального плану смт.Брюховичі», яким затвердила містобудівну документацію «Коригування Генерального плану смт.Брюховичі Львівської області», розробленого ДІПМ «Містопроект» та АПТМ «Марко».

22 сесією 5 скликання Брюховицької селищної ради 23.10.2008 року прийнято рішення № 618 «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року».

На виконання рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 № 618, 05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Урумовою Ж.М., зареєстрований в реєстрі за № 8676.

25.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (продавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ» (покупці) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., зареєстрований в реєстрі за № 10391. За вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» 4337/7032 ідеальних частин земельної ділянки, а Товариству з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ» 2695/7032. З урахуванням проведеного поділу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Самгородок» придбало земельну ділянку площею 0,4337 га за 141 529,32 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю «СервісПЕТ» 0,2695 га за 87 945,94 грн.

27.01.2009 Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» видано Державний акт (серія ЯЖ № 907034) на право власності на земельну ділянку площею 0,4337 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0069, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:09:438:00002 кн. 02-7.

26.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» (продавець), гр. ОСОБА_4 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Самгородок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007» (покупці) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., зареєстрований в реєстрі за № 10431. За умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Самгородок» придбало 4,5363 га, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лазурит-007» 1,1248 га.

27.01.2009 Товариству з обмеженою відповідальністю «Самгородок» видано Державний акт (серія ЯЖ № 907033) на право власності на земельну ділянку площею 4,5363 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0068, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:09:438:00003 кн. 02-7.

15.06.2010 ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі №2-3327/04, провадження у справі закрито.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Самгородок» придбав земельну ділянку в ТзОВ «Новобуддизайн» за відплатними договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 25.12.2008 та 26.12.2008.

ОСОБА_1 , придбав у добросовісного володільця - ТзОВ «Самгородок» земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:04:003:0120 (яка утворилась після поділу земельної ділянки №4610166300:04:003:0068).

Щодо правових норм, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Відповідно до ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.31 Лісового кодексу України передання у власність, надання в постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території належить до повноважень обласних державних адміністрацій.

Водночас володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності.

Так, відповідно до ч.1 ст.8, ч.1 ст.9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно зі ст.10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до ст.12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

У відповідності до ч.5 ст.1 ЛК України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Тому Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку ст.387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності /справа № 914/4108/21, постанова від 18.10.2022/.

При цьому також зазначається, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Водночас, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Так, у постанові ВП ВС від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц частково відступила від своїх попередніх висновків (шляхом їх уточнення) та висловила правову позицію, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є; відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Відповідно до усталеної практики ВП ВС володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц (пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду.

Крім цього, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (таку правову позицію відображено в пункті 6.30 постанови ВП ВС від 02.07.2019 у справі №48/340, а також пункті 4.17 постанови ВП ВС від 12.03.2019 у справі №911/3594/17).

Таким чином, слід розмежовувати і не надавати однакового юридичного значення двом презумпціям, які для третіх осіб створює запис у реєстрі, а саме презумпції наявності права власності (в тому числі права володіння як складової права власності) цієї особи і презумпції фактичного володіння.

Зокрема, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), однак не набуває право володіння на відповідне майно, так як воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на це володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна (пункти 64, 65 постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).

Крім цього, у справі №359/3373/16-ц ВП ВС зазначила, що особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні (пункт 66 постанови від 23.11.2021).

Суд встановив, що право власності відповідача на земельну ділянку площею 0,0899 га, кадастровий №4610166300:04:003:0120 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою №285893450 від 22.11.2021 /том 1 арк.спр.37/.

Пред`являючи даний негаторний позов, прокурор поcилався на те, що спірна земельна ділянка є ділянкою лісогосподарського призначення, цивільний оборот яких є і був обмежений законодавчо, з огляду на положення ЗК України та ЛК України.

В постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц ВП ВС підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в поряду статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності (пункт 56) та відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 04.02.2020 по справах №911/3311/17, № 911/3574/17, № 911/3897/17 та від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17 про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями означає перехід до них права володіння цими землями, та про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення є неможливим (пункт 68).

При цьому в постанові №359/3373/16-ц ВП ВС розмежувала відмінність в підходах до обрання способів при захисті прав та інтересів держави або територіальної громади щодо земельних ділянок водного фонду та земельних ділянок лісового фонду.

Отже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою (пункти 53, 55 постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).

Тобто, судом встановлено, що належним способом захисту прав та інтересів позивача у даній справі має бути віндикаційний позов.

У відповідності до ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та обирає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Проте, у даній справі заявлено негаторний позов.

Обрання способу захисту, який є неналежним, є порушенням принципу правової визначеності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації прав людини на справедливий суд та є самостійною підставою відмови у позові.

За вказаних обставин, суд дійшов переконання, що у задоволенні позову керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третьої особи: Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення необхідно відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог керівника Галицької окружної прокуратури м.Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третьої особи: Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно- насіннєвий центр» про усунення перешкоди у здійсненні Львівською обласною державною адміністрацією права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610166300:04:003:0120 площею 0,0899га шляхом повернення на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації із приватної власності ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Львівська обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 00022562, місцезнаходження: м. Львів, вул. Винниченка,18.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр», код ЄДРПОУ 34260396, юридична адреса: м. Львів-Брюховичі, вул. Львівська,10.

Повний текст судового рішення буде виготовлений 08.02.2023 року.

Суддя П. С. Невойт