Постанова

від 24.01.2023 по справі 910/14804/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. Справа№ 910/14804/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Станіка С.Р.

Тищенко О.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 24.01.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21 (суддя Г. П. Бондаренко - Легких, повний текст рішення складено 23.09.2022)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"

до 1) Міністерства юстиції України

2) Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктора Ярославовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ліквідатор ТОВ "Ректайм" Сокур О. В

про скасування реєстраційної дії

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування реєстраційної дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії щодо незаконної державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм» порушили права позивача на отримання задоволення своїх кредиторських вимог до боржника у розмірі 76 034, 64 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про скасування реєстраційної дії - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд дійшов наступних висновків:

- заявлені у даній справі позовні вимоги позивача до Міністерства юстиції України не підлягають задоволенню, оскільки останній є неналежним відповідачем;

- обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, що є підставою для відмови в позові;

- позивач реалізував передбачене законодавством України право на оскарження рішення державного реєстратора в адміністративному порядку (позасудовий порядок) до Міністерства юстиції України, що виключає одночасне оскарження рішення державного реєстратора (реєстраційної дії) в судовому порядку.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі. Стягнути з відповідачів на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Позивач вважає оскаржуване рішення суду необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом не враховано, що ліквідатор ТОВ «Ректайм» не здійснив розрахунки з кредитором - позивачем у даній справі за спожиту теплову енергію, що свідчить про порушенням ліквідатором процедури ліквідації суб`єкта господарювання за рішенням власника та передчасне подання до органів державної реєстрації документів для проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм», що порушує права позивача;

- позивачем обрано правильний спосіб захисту своїх прав, оскільки скасування оскаржуваної реєстрації дії дасть можливість виявити наявність або відсутність матеріальних активів у боржника та захистить порушене право позивача.

18.10.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Станік С.Р.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/14804/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 20.10.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/14804/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

14.11.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14804/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.21.2022 у справі №910/14804/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21 та призначено до розгляду на 24.01.2023.

Відповідачі та третя особа своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

В судове засідання 24.01.2023 з`явились представники позивача та відповідача-1. Інші учасники апеляційного провадження по справі не з`явились.

Представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача-1 заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану справу за відсутності представників інших учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.06.2020 на сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено інформацію про прийняте засновником рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» (ідентифікаційний код 30469713). Строк заявлених вимог кредиторів був встановлений до 22.08.2020.

21.07.2020 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надіслало у встановлений строк (до 22.08.2020) ліквідатору ТОВ «Ректайм» вимогу-претензію за вих. №30/7/3/8172 про включення вимог КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 76 034, 64 грн до проміжного ліквідаційного балансу та у якомога короткий термін сплатити зазначену суму боргу.

03.09.2020 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» отримано відповідь без номера та дати за підписом ліквідатора боржника про визнання грошових вимог кредитора у розмірі 76 034,64 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ректайм».

Позивач зазначає, що ліквідатор не здійснив розрахунки з кредитором - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за спожиту теплову енергію в розмірі 76 034,64 грн, не вжив заходів для погашення включеної в реєстр вимог кредиторів заборгованості перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та не здійснив необхідних дій для відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

ТОВ «Ректайм» в особі ліквідатора подано суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм».

22.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №2569, адреса: 10014, м. Житомир, вул.. Басейна, 3) було проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації» ТОВ «Ректайм (код ЄДРПОУ 30469713) про, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1003051110040014895.

Позивач звернувся до Міністерства юстиції України (надалі також - відповідач-1) зі скаргою від 28.04.2021 №30/7/3/6632, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2021 за вхідним №16669-33-21, у якій просив скасувати реєстраційну дію, вчинену 22.03.2021, запис №1003051110040014895 про припинення ТОВ «Ректайм».

Наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7 «Про відмову у задоволенні скарги» відповідачем-1 відмовлено позивачу у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що скарга подана особою, права якої не порушено.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідачів вчинені з порушенням вимог Закону Україну «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Цивільного кодексу України та інших актів законодавства, що призвело до незаконної державної реєстрації припинення юридичної особи боржника та порушенню права позивача на задоволення своїх кредиторських вимог до боржника (ТОВ «Ректайм») за спожиту теплову енергію в розмірі 76034, 64 грн, що були включені ліквідатором боржника до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи учасників справи, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок ліквідації юридичної особи встановлений статтями 110, 111 Цивільного кодексу України.

Як було зазначено вище, 22.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №2569, адреса: 10014, м. Житомир, вул. Басейна, 3) було проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації» ТОВ «Ректайм (код ЄДРПОУ 30469713) про, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1003051110040014895.

Наведене підтверджено зокрема самим приватним нотаріусом в листі від 23.12.2021 за вих. №2853/01-16, що надійшов до суду 06.01.2022 під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому судом враховується, що предметом спору у справі є вимога про скасування вказаного вище запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи ТОВ «Ректайм».

Разом з цим, обґрунтовуючи підстави позову, позивач зазначає, що реєстраційна дія про припинення юридичної особи боржника проведена з порушенням порядку ліквідації юридичної особи, чим порушено майнові права позивача на стягнення кредиторської заборгованості.

Отже, оскаржуючи в судовому порядку реєстраційну дію позивач намагається відновити порушене майнове право на стягнення кредиторської заборгованості та пред`являє позовну вимогу про скасування реєстраційного запису щодо припинення юридичної особи до двох відповідачів: Міністерства юстиції України (відповідач-1) та Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича (відповідач-2).

Щодо позовних вимог, заявлених до Міністерства юстиції України суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців та громадських формувань регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а процедуру проведення реєстраційних дій відповідно до зазначеного Закону визначає Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 359/5 від 09.02.2016.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом з дотриманням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Міністерства юстиції України зі скаргою від 28.04.2021 вих. №30/7/3/6632 на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.03.2021 №1003051110040014895 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації», проведену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем.

На підставі Висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України від 02.06.2021, Міністерством юстиції України було прийнято Наказ №2186/7 від 24.06.2021 «Про відмову у задоволенні скарги», у зв`язку з тим, що скарга подана особою, права якої не порушено.

Колегія Міністерства юстиції України в своєму висновку від 02.06.2021, розглянувши скаргу позивача встановила, що скаржник на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії не був засновником Товариства (п. 3), та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні повідомлення про не вжиття заходів для погашення заборгованості перед скаржником та заборон щодо припинення Товариства не було (п. 6).

При цьому, приписами частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Міністерство юстиції України у даній справі це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, суд наголошує, що позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому заявлено вимогу про скасування реєстраційного запису про припинення юридичної особи, а не про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7

Разом з тим, з наявних матеріалах справи доказів не вбачається, що такий наказ був оскаржений позивачем в судовому порядку з окремим позовом.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 359/5 від 09.02.2016, в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії, державна реєстрація проводиться на підставі документів, поданих заявником, шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії, Міністерство юстиції України може бути суб`єктом державної реєстрації лише у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань.

Відтак, судова колегія визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Міністерство юстиції України не є суб`єктом державної реєстрації щодо реєстрації/припинення товариств з обмеженою відповідальністю, а отже не є особою до якої мають бути заявлені дані позовні вимоги про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, що вчинена приватним нотаріусом, а отже - не є належним відповідачем у даній справі, виходячи з наступного.

Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто визначення відповідачів, предмета та підстави позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Близький за змістом висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, а також вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.04.2021 у справі №921/780/19.

Таким чином, суд наголошує, що з огляду на предмет позову, вимога про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, запису № 1003051110040014895 від 22.03.2021 про припинення ТОВ «Ректайм», яка була вчинена суб`єктом реєстрації - приватним нотаріусом Сєтак В.В., повинна бути пред`явлена до суб`єкта державної реєстрації, що вчиняв оскаржувану реєстраційну дію, а не до Міністерства юстиції України, який в силу своїх повноважень, визначених законом в сфері державної реєстрації, таких дій взагалі не вчиняє.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що заявлені у даній справі позовні вимоги позивача до Міністерства юстиції України не підлягають задоволенню, оскільки останній є неналежним відповідачем.

При цьому суд також враховує, що предметом даного спору оскарження Наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7, яким було відмовлено у задоволенні скарги КП «Київенерго» на реєстраційну дію щодо ТОВ «Ректайм», позивач не визначив, а отже Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у даній справі та не є особою, що порушила права чи законні інтереси позивача вчиненням оскаржуваної дії.

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів на спростування вказаних висновків суду.

Щодо позовних вимог, заявлених до Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктора Ярославовича, суд зазначає наступне.

Як було зазначено судом вище та вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 22.03.2021 було вчинено оскаржувану реєстрацію дію «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації» ТОВ «Ректайм (код ЄДРПОУ 30469713) про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1003051110040014895.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19 зазначено, що вимога про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, пред`явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи, і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії, визначено повноваження державного реєстратора, а саме що державний реєстратор:

1) приймає документи;

1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним

3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей;

3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів;

4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

5) веде Єдиний державний реєстр;

6) веде реєстраційні справи;

6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Статтею ст. 105 ЦК України встановлено обов`язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи, а саме: негайне повідомлення про припинення орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; призначення комісії з припинення юридичної особи та встановлення порядку, строків припинення юридичної особи, розміщення в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї.

Відповідно до частини 13 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії, для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

З листа від 23.12.2021 №2853/01-16, що надійшов від відповідача-2 до суду 06.01.2022 вбачається, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем відповідно до частини 13 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для здійснення реєстраційної дії «Державна реєстрація припинення юридичної особи» було прийнято наступний пакет документів:

- Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації від 22.03.2021, форма №2;

- Довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню від 22.03.2021 за №01-17/23.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачами, 22.06.2020 на сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено інформацію про прийняте засновником рішення про ліквідацію ТОВ «Ректайм» (ідентифікаційний код 30469713). Строк заявлених вимог кредиторів був встановлений до 22.08.2020, а заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи подана державному реєстратору 22.03.2021, що відповідає вимогам статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії.

Пунктом 10 розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 359/5 від 09.02.2016, в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії, передбачено, що державний реєстратор у строки, визначені законом, здійснює перевірку зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації.

Підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, передбачені ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а підстави для відмови у державній реєстрації передбачені ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Як встановлено судом вище, частиною другою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії, визначено, що державний реєстратор проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

При цьому, згідно пункту 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії, принцип мовчазної згоди у сфері державної реєстрації (далі - принцип мовчазної згоди) - принцип, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у нього, як у кредитора ТОВ «Ректайм» наявне право вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 76 034, 64 грн, яке було включено до реєстру вимог кредиторів Ліквідатором ТОВ «Ректайм» Сокур О.В. (третя особа у справі).

З вимоги-претензії позивача від 21.07.2020 №30/7/3/8172, що направлялась ліквідатору ТОВ «Ректайм» вбачається, що заборгованість виникла за спожиту до 01.05.2018 теплову енергію згідно Договору (особового рахунку) №9377014-03 право вимоги за яким набув позивач внаслідок укладення з АТ «К.ЕНЕРГО» Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №601-18.

Водночас, як встановлено Висновком Центральної колегії Міністерства юстиції України від 02.06.2021 на підставі якого прийнято Наказ Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7 «Про відмову у задоволенні скарги» - станом на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії в ЄДР жодних повідомлень про не вжиття заходів для погашення заборгованості божником, зокрема, і перед скаржником, та заборон щодо припинення товариства не було.

Отже, судова колегія визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувана реєстраційна дія щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації проведена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації, з урахуванням принципу мовчазної згоди (відсутність в ЄДР жодних повідомлень з підстав не вжиття заходів для погашення наявної у боржника заборгованості перед кредиторами), а отже позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що оскаржувана реєстраційна дія станом на момент подання скарги порушує права скаржника, що в тому числі встановлено Наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7 «Про відмову у задоволенні скарги».

У даному контексті судом відхиляються твердження скаржника стосовно того, що оскаржувана реєстраційна дія порушує майнові права позивача на стягнення кредиторської заборгованості, оскільки, на думку позивача ліквідатором не вжито необхідних дій для відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом в порядку передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства як необґрунтовані.

Щодо доводів скаржника про обрання належного способу захисту своїх прав суд зазначає наступне.

Особливості звернення з заявою про порушення справи про банкрутство з підстав, передбачених частиною 6 статті 34 Кодексу - у разі загрози неплатоспроможності, полягають у тому, що боржник, встановивши обставини того, що у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів він не зможе виконати свої зобов`язання перед іншими кредиторами, у боржника виникає обов`язок звернутись до суду про відкриття справи про банкрутство. При цьому необхідно звернути увагу на те, що ініціювання боржником відкриття справи про банкрутство на підставі частини 6 статті 34 Кодексу, свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу оскільки сам боржник визнає ці обставини, тобто відсутній спір про право (постанова Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20).

Натомість, частинами 1, 2 ст. 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

Виходячи з викладеного, з огляду на мету поданого позивачем позову, суд приходить до висновку, що задоволення позовної вимоги та скасування реєстраційного запису №1003051110040014895 від 22.03.2021 про припинення ТОВ «Ректайм», без надання доказів наявності майна у ТОВ «Ректайм» (рухомого чи нерухомого), і не доведення, що ліквідатором не вжито всіх заходів щодо здійснення розрахунків з кредиторами, не здатне відновити порушене майнове право позивача щодо задоволення вимог кредитора, яке позивач бажає захистити у даному спорі, а отже обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, що є підставою для відмови в позові.

Крім того, додатковою підставою для відмови в задоволенні позову щодо визнання незаконною та скасування реєстраційної дії є те, що позивач скористався правом на оскарження такої реєстраційної дії в адміністративному порядку, тобто до Міністерства юстиції України, з огляду на наступне.

Статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції чинній на момент вчинення реєстраційної дії, визначений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів АБО до суду (абзац 1 частини 1).

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду. (абзац 2 частини 1).

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду (абзац 3 частини 1).

Наведеними нормами матеріального закону врегульовані способи досудового та судового захисту заявника, у разі його незгоди із рішенням державного реєстратора прийнятого при здійсненні державним реєстратором своїх дискреційних повноважень.

При цьому, з огляду на викладенні формулювання вказаної норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», особа, що оскаржує рішення державного реєстратора діє альтернативно та обирає одну з двох можливостей оскарження, що виключають одна одну. Тобто не можливо оскаржити одну і ту саме реєстраційну дії, і до суду, і до Міністерства юстиції України.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у даному випадку, позивач обрав досудовий (адміністративний) спосіб захисту свого права, звернувшись до Міністерства юстиції України зі скаргою від 28.04.2021 вих. №30/7/3/6632 на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.03.2021 №1003051110040014895 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації», проведену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем, за результатами розгляду якої Міністерство юстиції України видано Наказ від 24.06.2021 №2186/7.

Відтак, позивач реалізував передбачене законодавством України право на оскарження рішення державного реєстратора в адміністративному порядку (позасудовий порядок) до Міністерства юстиції України, що виключає одночасне оскарження рішення державного реєстратора (реєстраційної дії) в судовому порядку.

З огляду на наведені вище норми законодавства, у разі незгоди із рішенням Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги на рішення державного реєстратора, позивач керуючись абзацом 3 частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» повинен був звернутись до суду з метою оскарження такого рішення, прийнятого Міністерством юстиції України, а не повторно оскаржувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором.

Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/14804/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2023

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.Р. Станік

О.В. Тищенко