Постанова

від 09.11.2023 по справі 910/14804/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/14804/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,

за участю представників:

Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»: Кондзерський А.В.,

1) Міністерства юстиції України: не з`явився,

2) Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктора Ярославовича: не з`явився,

Ліквідатора ТОВ «Ректайм» Сокур О. В.: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023

(головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді - Станік С.Р., Тищенко О.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022

(суддя - Бондаренко - Легких Г.П.)

у справі №910/14804/21

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»

до 1) Міністерства юстиції України; 2) Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктора Ярославовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ліквідатор ТОВ «Ректайм» Сокур О. В.

про скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1) та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича (далі - відповідач-2) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «Ректайм» в особі ліквідатора не вжило заходів для погашення кредиторської заборгованості, включеної в реєстр вимог кредиторів, перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та не здійснило необхідних дій для відновлення платоспроможності ТОВ «Ректайм» або визнання його банкрутом, зокрема ліквідатор не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Натомість ТОВ «Ректайм» подало суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм», що призвело до незаконного внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.03.2021.

3. Ліквідатором ТОВ «Ректайм» порушено процедуру ліквідації, а саме ч. 3 ст. 110, ч. 9 ст. 111 ЦК України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до незаконної державної реєстрації припинення юридичної особи та порушення права позивача на отримання задоволення своїх кредиторських вимог до боржника, що ліквідується за рішенням власника, та тягне за собою збитки для позивача у розмірі визнаної та несплаченої ТОВ «Ректайм» заборгованості в розмірі 76 034,64 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/14804/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023, в задоволенні позову відмовлено.

5. Судові рішення мотивовані тим, що:

- оспорювану реєстраційну дію вчинено відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;

- задоволення позовної вимоги та скасування реєстраційного запису №1003051110040014895 від 22.03.2021 про припинення ТОВ «Ректайм» (ідентифікаційний код: 30469713), без надання доказів наявності майна у ТОВ «Ректайм» (рухомого чи нерухомого), і недоведення, що ліквідатором не вжито всіх заходів щодо здійснення розрахунків з кредиторами, не здатне відновити порушене майнове право позивача щодо задоволення вимог кредитора, яке позивач бажає захистити в даному спорі, а отже обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, що є підставою для відмови в позові;

- позивач, обрав досудовий (адміністративний) спосіб захисту свого права та звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 28.04.2021 вих. №30/7/3/6632 на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.03.2021 №1003051110040014895 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації», проведену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем, за результатами розгляду якої Міністерство юстиції України видано наказ від 24.06.2021 №2186/7. Таким чином, позивач реалізував передбачене законодавством України право на оскарження рішення державного реєстратора в адміністративному порядку (позасудовий порядок) до Міністерства юстиції України, що виключає одночасне оскарження рішення державного реєстратора (реєстраційної дії) в судовому порядку.

6. Крім того, судами попередніх інстанцій відхилено доводи позивача про те, що Міністерство юстиції України у даній справі це особа, яка порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. В даному випадку, позивач звертається до суду з вимогою про скасування реєстраційного запису про припинення юридичної особи, а не про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7 та з наданих суду доказів не вбачається, що такий наказ був оскаржений позивачем в судовому порядку за окремим позовом.

7. Також суди попередніх інстанцій наголошують на тому, що вимога про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, запису № 1003051110040014895 від 22.03.2021 про припинення ТОВ «Ректайм», яка була вчинена суб`єктом реєстрації - приватним нотаріусом Сєтаком В.В., повинна бути пред`явлена до суб`єкта державної реєстрації, що вчиняв оскаржувану реєстраційну дію, а не до Міністерства юстиції України, який в силу своїх повноважень, визначених законом в сфері державної реєстрації, таких дій взагалі не вчиняє.

8. Суди дійшли висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги позивача до Міністерства юстиції України не підлягають задоволенню, оскільки останній є неналежним відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

9. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача як до Міністерства юстиції України, так і до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича.

10. Скаржник у касаційній скарзі в якості підстави для касаційного оскарження вищезазначених судових рішень посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

11. Позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18.

12. КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми ст. ст. 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

13. Скаржник зазначає, що всупереч ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства ТОВ «Ректайм» в особі ліквідатора Сокура О.В. не вжив заходів для погашення включеної до реєстру вимог кредиторів заборгованості перед кредитором - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та не здійснив дій для відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом. Зокрема, боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Натомість, ігноруючи визначені чинним законодавством обов`язки ліквідатора, останнім неправомірно подано суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм», що призвело до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 22.03.2021, що в свою чергу, унеможливлює захист кредитором своїх прав та задоволення грошових вимог.

14. Крім того, позивач вказує на те, що Міністерство юстиції України є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за результатами розгляду скарги виключно Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції Україні.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

15. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство юстиції України просить Суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

16. Міністерство юстиції України вказує на те, що останнє не є суб`єктом державної реєстрації щодо реєстрації/припинення товариств з обмеженою відповідальністю, а отже не є особою до якої мають бути заявлені дані позовні вимоги про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, що вчинена приватним нотаріусом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

17. 22 червня 2020 року на сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено інформацію про прийняте засновником рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» (ідентифікаційний код 30469713). Строк заявлених вимог кредиторів був встановлений до 22.08.2020.

18. 21 липня 2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надіслало у встановлений строк (до 22.08.2020) ліквідатору ТОВ «Ректайм» вимогу-претензію за вих. №30/7/3/8172 про включення вимог КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 76 034, 64 грн до проміжного ліквідаційного балансу та сплату зазначеної суми боргу.

19. 03 вересня 2020 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» отримано відповідь без номера та дати за підписом ліквідатора боржника про визнання грошових вимог кредитора у розмірі 76 034,64 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ректайм».

20. Позивач зазначає, що ліквідатор не здійснив розрахунки з кредитором - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за спожиту теплову енергію в розмірі 76 034,64 грн, не вжив заходів для погашення включеної в реєстр вимог кредиторів заборгованості перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та не здійснив необхідних дій для відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

21. ТОВ «Ректайм» в особі ліквідатора подано суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм».

22. 22 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем було проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації» ТОВ «Ректайм (код ЄДРПОУ 30469713) про, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1003051110040014895.

23. Позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 28.04.2021 №30/7/3/6632, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2021 за вхідним №16669-33-21, в якій просив скасувати реєстраційну дію, вчинену 22.03.2021, запис №1003051110040014895 про припинення ТОВ «Ректайм».

24. Наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7 «Про відмову у задоволенні скарги» відмовлено позивачу у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що скарга подана особою, права якої не порушено.

Позиція Верховного Суду

25. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

26. Положеннями ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

27. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

28. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 зазначила, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України). Об`єктом судового захисту відповідно до ст. 15 ЦК України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.

29. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

30. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

31. У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

32. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

33. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

34. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

35. Предметом судового розгляду в цій справі є позовна вимога про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, вчиненої 22.03.2021, запис № 1003051110040014895 про припинення ТОВ «Ректайм».

36. Позов мотивовано тим, що ТОВ «Ректайм» в особі ліквідатора не вжило заходів для погашення кредиторської заборгованості, включеної в реєстр вимог кредиторів, перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та не здійснило необхідних дій для відновлення платоспроможності ТОВ «Ректайм» або визнання його банкрутом, зокрема ліквідатор не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Натомість ТОВ «Ректайм» подало суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм», що призвело до незаконного внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.03.2021.

37. Позивач наголошує на тому, що вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред`явлена до відповідачів з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача.

38. Позивач зазначає, що відповідач-1 обмежився виключно дослідженням питання формального дотримання державним реєстратором визначених законодавством процедури та порядку проведення реєстраційної дії щодо проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм».

39. Крім того, позивач вказує на те, що Міністерство юстиції України є належним відповідачем у справі, з огляду на приписи ч. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

40. Позивач також заявив вимогу до державного реєстратора (приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктора Ярославович, який діяв як суб`єкт реєстраційної діяльності відносно юридичної особи.

41. Тобто, звертаючись із цим позовом до суду, позивач стверджує, що він має грошові вимоги до ТОВ «Ректайм», які були включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ректайм», однак порушення порядку ліквідації Товариства, зокрема ч. 3 ст. 110, ч. 9 ст. 111 ЦК України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, призвело до незаконної державної реєстрації припинення юридичної особи, та позбавило позивача права на отримання задоволення своїх кредиторських вимог до боржника, і відновлення цих прав можливе лише шляхом скасування запису про припинення цієї юридичної особи.

42. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що на те, що Міністерство юстиції України є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за результатами розгляду скарги виключно Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції Україні.

43. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

44. Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

45. З указаних пунктів ст. 162 ГПК України вбачається, що позивач у позові повинен зазначити зміст позовних вимог, обставин, якими він обґрунтовує ці вимоги, а також правові підстави позову.

46. Згідно з ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

47. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

48. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16-ц).

49. У статті 14 ГПК України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

50. Таким чином, визначення предмета, підстав поданого позову, а також відповідачів, до яких звернуті позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд.

51. У силу ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

52. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц).

53. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 вказала на те, що звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.

54. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 зазначила, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

55. Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19 зазначив, що внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку є пред`явлення позову до державного реєстратора.

56. Згідно з п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

57. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.

58. За приписами пп. 2-2 п. 3 зазначеного Положення основними завданнями Мін`юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

59. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії) суб`єктом державної реєстрації є:

- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;

- територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.

- Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

60. З огляду на зазначене, Міністерство юстиції України не є суб`єктом державної реєстрації щодо реєстрації/припинення юридичної особи, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю, а отже не є особою до якої мають бути заявлені дані позовні вимоги про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії про припинення ТОВ «Ректайм».

61. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 10 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (в редакції на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

62. Позивач у позові вказує на незгоду з висновками Міністерства юстиції України, викладеними в наказі останнього від 24.06.2021 № 2186/7 «Про відмову у задоволенні скарги», та зазначає, що такі висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

63. Разом з тим, предметом позову не є рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України, зокрема наказ Міністерства юстиції України від 24.06.2021 № 2186/7 «Про відмову у задоволенні скарги».

64. З огляду на зазначене вище та враховуючи, що Міністерство юстиції України не є суб`єктом державної реєстрації щодо державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм», рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України не є предметом цього позову, та оскільки звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позовні вимоги позивача до Міністерства юстиції України не підлягають задоволенню, оскільки останній є неналежним відповідачем.

65. Порядок припинення юридичної особи передбачено ст.ст. 104 - 112 ЦК України.

66. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

67. Пунктом 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

68. Частиною 2 ст. 48 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.

69. Згідно з ч. 3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені Законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

70. Приписами ст. 105 ЦК України встановлено, що:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію;

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (абзац перший частини третьої);

- до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина четверта);

- строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина п`ята).

- кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (частина шоста).

71. Відповідно до ч.ч. 1, 4, 8 - 12 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

72. Перевірка факту достатності майна юридичної особи, що ліквідується за рішенням учасників, для задоволення вимог її кредиторів здійснюється на підставі відомостей проміжного ліквідаційного балансу цієї особи, який складається ліквідаційною комісією (ліквідатором) після закінчення строку для заявлення вимог кредиторами. Відповідно наявність та розмір кредиторської заборгованості такої особи встановлюється, виходячи із пред`явлених кредиторами, в межах відповідного строку, грошових вимог до неї.

73. Як зазначалося вище, 22.06.2020 на сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено інформацію про прийняте засновником рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» (ідентифікаційний код 30469713). Строк заявлених вимог кредиторів був встановлений до 22.08.2020.

74. 21 липня 2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надіслало у встановлений строк (до 22.08.2020) ліквідатору ТОВ «Ректайм» вимогу-претензію за вих. №30/7/3/8172 про включення вимог КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у розмірі 76 034, 64 грн до проміжного ліквідаційного балансу та сплатити зазначену суму боргу.

75. 03 вересня 2020 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» отримано відповідь про визнання грошових вимог кредитора у розмірі 76 034,64 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ректайм».

76. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/13125/19, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18.

77. Крім того, зазначає, що ТОВ «Ректайм» в особі ліквідатора не вжило заходів для погашення кредиторської заборгованості, включеної в реєстр вимог кредиторів, перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», та не здійснило необхідних дій для відновлення платоспроможності ТОВ «Ректайм» або визнання його банкрутом, зокрема ліквідатор не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Натомість ТОВ «Ректайм» суб`єкту державної реєстрації подано документи для державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм», що призвело до незаконного внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.03.2021.

78. Верховний Суд констатує, що правове регулювання процедури припинення юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням її учасника спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом такого учасника як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і правом кредитора цієї юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про її припинення, на задоволення своїх кредиторських (грошових) вимог.

79. Тлумачення та застосування судами джерел цивільного права у будь-якому разі має ґрунтуватися на таких засадах цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність і розумність (абзац третій підпункту 3.5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.04.2020 № 2-р(ІІ)/2021).

80. Статтею 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

81. За змістом наведених вище норм права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Цей висновок стосується і ліквідаційної комісії (ліквідатора), який за рішенням органу (особи), яка прийняла рішення про ліквідацію юридичної особи, вживає необхідних заходів щодо ліквідації юридичної особи.

82. Тому настання наслідків у вигляді припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації є можливим за умов дотримання учасником цієї особи та її ліквідаційною комісією (ліквідатором) добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої положеннями цивільного законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу. Інша поведінка названих осіб суперечитиме таким засадам цивільного законодавства, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 13 ЦК України).

83. Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі № 905/229/21 зазначив, що припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації (за рішенням її учасників) є можливим виключно у випадку достатності майна цієї особи для задоволення вимог її кредиторів (платоспроможності боржника). Протилежний стан, а саме недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, зумовлює в силу вимог ч. 3 ст. 110 ЦК України обов`язок такої юридичної особи здійснити всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

84. Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі № 906/308/20 вказав на те, що якщо ліквідація юридичної особи за рішенням власника відбулася із порушенням вимог ч. 3 ст. 110 ЦК України, ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, що призвело до порушення прав та інтересів кредитора, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними, то належним способом захисту прав та інтересів цього кредитора буде звернення до господарського суду із позовом про скасування запису в ЄДР про припинення цієї юридичної особи з підстав порушення порядку процедури її ліквідації.

85. Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19 зазначив, що внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку і є пред`явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування зазначеного запису.

Вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред`явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача.

З огляду на недостатність вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МПТ» станом на 16.02.2016 (на момент його припинення) для задоволення вимог за договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21.06.2011, Верховний Суд дійшов висновку, що в межах встановлених обставин спірних правовідносин, відповідно до частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент припинення) ліквідація ТОВ «МПТ» (код ЄДРПОУ 38090719) мала б відбуватися в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

86. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 вказала на те, що якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій. Тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

87. У постанові від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що наявність запису про припинення юридичної особи не виключає, що будь-який з її кредиторів може звернутися з позовною вимогою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Процедура ліквідації юридичної особи може вважатися такою, що не була здійснена належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо.

88. У даному випадку позивач звернувся з позовом для захисту порушених прав - задоволення кредиторських вимог позивача, включених до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ректайм» (ліквідатор не здійснив розрахунки з кредитором - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за спожиту теплову енергію в розмірі 76 034,64 грн, не вжив заходів для погашення включеної в реєстр вимог кредиторів заборгованості перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та не здійснив необхідних дій для відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства). Належним та ефективним способом захисту в цих правовідносинах є відміна державної реєстрації припинення юридичної особи, тобто відновлення правоздатності юридичної особи.

89. З огляду на зазначене та враховуючи, що внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів у даних правовідносинах є позовна вимога пред`явлена до державного реєстратора про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

90. Відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

91. У випадку якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, звернення такого боржника до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі щодо свого банкрутства є обов`язком керівника боржника, а також можливістю уникнення особистої солідарної відповідальності керівника за боргами боржника (схожа за змістом позиція, викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/3191/20 від 23.03.2021).

92. Особливості звернення з заявою про порушення справи про банкрутство з підстав, передбачених частиною 6 статті 34 Кодексу - у разі загрози неплатоспроможності, полягають у тому, що боржник, встановивши обставини того, що у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів він не зможе виконати свої зобов`язання перед іншими кредиторами, у боржника виникає обов`язок звернутись до суду про відкриття справи про банкрутство. При цьому необхідно звернути увагу на те, що ініціювання боржником відкриття справи про банкрутство на підставі частини 6 статті 34 Кодексу, свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу оскільки сам боржник визнає ці обставини, тобто відсутній спір про право (постанова Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20).

93. Як зазначалося вище, ТОВ «Ректайм» визнані кредиторські вимоги позивача у розмірі 76 034,64 грн та включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ректайм».

94. Верховний Суд у постанові від 28.02.2023 у справі № 904/2842/21 виклав правову позицію, відповідно до якої у разі відсутності доказів, які підтверджували б достатність у Товариства майна для погашення вимог кредитора, ліквідація боржника має здійснюватися в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

95. Таким чином, при встановлені в процесі ліквідації за рішенням власника існування кредиторської заборгованості та відсутності або недостатності вартості майна для задоволення кредиторських вимог, ліквідація ТОВ «Ректайм» повинна була відбуватися в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

96. Порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи є підставою для відміни державної реєстрації припинення юридичної особи (схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2022 у справі № 911/3135/20).

97. Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, від 19.06.2019 у справі № 826/5806/17.

98. У постанові від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує.

Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

99. Ураховуючи, що ліквідація ТОВ «Ректайм» була проведена з порушенням чинного законодавства, зокрема щодо задоволення кредиторських вимог позивача, та не звернення Товариства до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, Верховний Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, проте з урахуванням приписів ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та висновків Великої Палати Верховного Суду щодо належного способу захисту, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, відмінивши державну реєстрацію припинення юридичної особи, а не скасувавши реєстраційну дію.

100. Верховний Суд не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо обрання позивачем досудового захисту.

101. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

102. Конституційний Суд України констатував, що «частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод» (п. 1 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп); «Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України» (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 07.05.2002 №8-рп/2002); «в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин» (абз. 4 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 10.01.2008 N 1-рп/2008).

103. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють можливість особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

104. Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

105. Міністерство юстиції України не розглядало скаргу КП Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» від 28.04.2021 на реєстраційну дію щодо ТОВ «Ректайм» в площині наявності порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи.

106. Крім того, як зазначалося вище, підставою позову є саме порушення процедури ліквідації ТОВ «Ректайм», і як вказав Верховний Суд наслідком такого порушення є відміна державної реєстрації припинення юридичної особи.

107. Верховний Суд зазначає, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для відміни в судовому порядку державної реєстрації припинення юридичної особи, наявність якої порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

108. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

109. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

110. Відповідно до ч. 1 ст. 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

111. Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними обставин та в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового скасування судових рішень. Таким чином, касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення у цій справі скасувати частково та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

112. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 910/14804/21 залишити без змін в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 910/14804/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування реєстраційної дії.

4. Прийняти в цій частині нове рішення.

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» задовольнити частково.

Відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм» (10020, м. Житомир, просп. Миру, 22 А, ідентифікаційний код 30469713), здійснену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем, від 22.03.2021 запис № 1003051110040014895.

Стягнути з приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича (10014, м. Житомир, вул. Басейна, 3) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 40538421) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 270,00 грн.

5. Стягнути з приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича (10014, м. Житомир, вул. Басейна, 3) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 40538421) судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 540,00 грн.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

О. Р. Кібенко