ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" лютого 2023 р. Справа№ 920/1131/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання - Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 07.02.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс"
на рішення Господарського суду Сумської області
від 22.08.2022 (повний текст складено та підписано 01.09.2022)
у справі №920/1131/21 (суддя Вдовенко Д.В. )
за позовом Приватної фірми "Будтехсервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна "
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус Вайтгруп"
про витребування майна
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" майстерні з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м, яка розташована за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1.
Позивач в обґрунтування позову посилається на приписи ст. 388 ЦК України та зазначає, що спірне майно вибуло із власності ПФ "Будтехсервіс" не з його волі іншим шляхом, відповідно до цільового аукціону з продажу майна платника податків, що перебувало у податковій заставі (результати оформлені протоколом від 21.02.2020 № 43/20), та укладеного між покупцем ТОВ "Прайм Маркетинг Груп" (нова назва ТОВ "Фокус Вайтгруп") і продавцем Головним управлінням ДПС у Сумській області, договору купівлі-продажу від 26.02.2020 № 43/20-Д, які були визнані недійсними судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.08.2022 у справі № 920/1131/21 закрито провадження у справі № 920/1131/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна " про витребування майна.
Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс" задоволено повністю.
Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс" на користь Приватної фірми "Будтехсервіс" майстерню з адміністративною будівлею площею 672,2 кв.м, розташовану за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції зазначив, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, результати аукціону з продажу майна платника податків Приватної фірми "Будтехсервіс" та договір купівлі-продажу, укладений на його підставі, визнані недійсними в судовому порядку, тому вимоги позивача щодо витребування майна є обґрунтованими.
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована наступним. На думку відповідача суд невірно застосував вимоги ст. 388 ЦК України, чим порушив права апелянта, як добросовісного набувача, оскільки спірне майно вибуло з володіння позивача на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі № 1840/2548/18, а не відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, як зазначено судом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 апеляційну скаргу у справі № 920/1131/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі №920/1131/21 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2022.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
На адресу суду від Приватної фірми "Будтехсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. При цьому позивач зазначив, що спірне майно було реалізоване не у порядку встановленому для виконання судових рішень, а в порядку продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що очевидно є відмінним від порядку встановленому для виконання судових рішень, а тому апеляційна скарга відповідача 2 не підлягає задоволенню.
У судове засідання 07.02.2023 з`явивилися представники позивача та відповідача 2. Представник відповідача 2 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити оскаржуване рішення без змін. Представники відповідача 1 та третьої особи не з`явилися. Відповідач 1 про розгляд справи повідомлений шляхом отримання процесуальних документів через підсистему Електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 02.02.2023. Третя особа повідомлялась на наявні у матеріалах справи електронні адреси. Крім того усі процесуальні документи по справі своєчасно внесені та опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень для можливості ознайомлення учасників справи з їх текстом.
Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представників відповідача 1 та третьої особи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення позивача та відповідача 2, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Приватній фірмі "Будтехсервіс" на праві приватної власності, згідно зі свідоцтвом САЕ № 083517 від 27.12.2011, належало нерухоме майно - майстерні з адміністративною будівлею за адресою м. Конотоп, вул. Вирівська № 64/1. Право власності позивача зареєстроване, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 32730036 від 29.12.2011.
Відповідно до матеріалів справи, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі №1840/2548/18, яке набрало законної сили 16.10.2018, Головному управлінню ДФС у Сумській області надано дозвіл на погашення податкового боргу в загальному розмірі 385 879,32 грн. за рахунок майна Приватної фірми "Будтехсервіс", що перебуває у податковій заставі.
21.02.2020 у м. Києві Товарною Біржею «Міжрегіональна товарно-промислова біржа» було проведено цільовий аукціон з продажу майна платника податків, що знаходиться у власності Приватної фірми "Будтехсервіс" та перебуває в податковій заставі Головного управління ДПС у Сумській області, результати якого оформлені протоколом № 43/20 від 21.02.2020.
Об`єктом продажу за даним аукціоном був лот № 64/20: майстерня з адміністративною будівлею за місцезнаходженням: Сумська обл., м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1, яка перебувають у власності Приватної фірми "Будтехсервіс".
Відповідно до протоколу № 43/20 від 21.02.2020, переможцем аукціону став учасник ТОВ "Прайм Маркетинг Груп" (нове найменування ТОВ "Фокус Вайтгруп", третя особа), який запропонував найвищу ціну за нерухоме майно (270 427,50 грн.).
26.02.2020 між ТОВ "Прайм Маркетинг Груп" (покупець за договором) та Головним управлінням ДПС у Сумській області (продавець за договором) укладено договір купівлі-продажу № 43/20-Д майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого продавець продав, а покупець купив на аукціоні, проведеному Товарною біржею "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" майно, а саме: майстерня з адміністративною будівлею загальною площею 672,2 кв.м., яка розташована в Сумській області, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1. Майно, яке відчужується за договором, є власністю Приватної фірми "Будтехсервіс".
Платник податків Приватна фірма "Будтехсервіс" відмовився від підписання договору купівлі-продажу № 43/20-Д, про що свідчить відповідна відмітка на договорі.
У березні 2020 року Приватна фірма "Будтехсервіс" звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Маркетинг Груп" про визнання недійсними: 1) результатів цільового аукціону, оформленого протоколом від 21.02.2020 № 43/20, з продажу належного ПФ "Будтехсервіс" нерухомого майна, яке перебуває в податковій заставі та складається з майстерні з адміністративною будівлею загальною площею 672,2 кв.м. в Сумській обл., м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1; 2) договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі від 26.02.2020 № 43/20, укладеного між ГУ ДПС у Сумській області і ТОВ "Прайм Маркетинг Груп", за яким було реалізоване належне ПФ "Будтехсервіс" нерухоме майно.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.09.2020 у справі № 920/268/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та постановою Верховного Суду від 07.12.2021, позов задоволено. Визнано недійсними результати цільового аукціону, оформленого протоколом від 21.02.2020 № 43/20 з продажу належного ПФ "Будтехсервіс" нерухомого майна, яке перебуває в податковій заставі, та складається з майстерні з адміністративною будівлею загальною площею 672,2 кв.м., яке розташоване в Сумській обл., м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі від 26.02.2020 № 43/20-Д, укладений між ГУ ДПС у Сумській області і ТОВ "Прайм Маркетинг Груп", згідно з яким було реалізоване належне ПФ "Будтехсервіс" нерухоме майно майстерні з адміністративною будівлею загальною площею 672,2 кв.м., розташоване в Сумській обл., м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1.
Разом з цим, 14.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Маркетинг Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого спірне нерухоме майно (майстерня з адміністративною будівлею загальною площею 672,2 кв.м.,яка розташована в Сумській області, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1) передане у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна". Продаж майна вчинено за 600 000 грн. Право власності товариства зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2020.
12.10.2021 позивач звернувся з позовом у справі № 920/1131/21 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна", як останнього набувача, про витребування майна.
В процесі розгляду даної справи 01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс" укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого спірне нерухоме майно (майстерні з адміністративною будівлею загальною площею 672,2 кв.м., розташовані в Сумській області, м. Конотоп, вул. Вирівська, 64/1) передане у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс". Продаж майна вчинено за 29 700 000 грн. Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс" зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2021.
Ухвалою від 23.12.2021 господарський суд за заявою позивача залучив до участі у справі № 920/1131/21 співвідповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс", у якого позивач просить суд витребувати спірне майно, як останнього набувача спірного майна,
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно у позивача; факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном.
При цьому, незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.
Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку; від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Власник з дотримання вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18).
Також суд має встановити, чи вибуло майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Відповідно до матеріалів справи, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 23.12.2021 підтверджується, що право власності на спірне майно зареєстроване 01.12.2021 за другим відповідачем на підставі договору купівлі-продажу.
Суд встановив, що на момент набуття другим відповідачем права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2021 перший відповідач у договорі гарантував, що майстерні з адміністративною будівлею до укладення договору нікому не продані, іншим способом не відчужені, не є об`єктом вимоги, судового розгляду, у спорі, під забороною, арештом, іпотекою, заставою, податковою заставою, будь-яким іншим обтяженням.
Станом на 01.12.2021 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні записи про обтяження чи заборону відчуження спірного нерухомого майна, право власності на нерухоме майно було зареєстроване за першим відповідачем.
Договір купівлі-продажу від 01.12.2021 був укладений у формі, встановленій законом, містив істотні умови та був виконаний, що підтверджується актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу та платіжними дорученнями про оплату придбаного нерухомого майна.
Хоча на дату укладення договору купівлі-продажу від 01.12.2021 першому відповідачу було добре відомо про наявність спору щодо нерухомого майна, майстерень з адміністративною будівлею, а також про прийняття Господарським судом Сумської області рішення у справі № 920/268/20 про визнання недійсними результатів аукціону та договору, в матеріалах справи відсутні докази того, що другий відповідач знав і не міг не знати про ці обставини на дату укладення договору, а отже відповідач 2 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.
Разом з цим, судом встановлено, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, адже було продане з аукціону. Про відсутність волі позивача на продаж спірного майна свідчить відмова позивача від підписання договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі № 43/20-Д від 26.02.2020, оскарження позивачем результатів цільового аукціону з продажу нерухомого майна та договору купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, укладеного між ГУ ДПС у Сумській області і ТОВ "Прайм Маркетинг Груп".
Результати цільового аукціону, оформленого протоколом від 21.02.2020 № 43/20 з продажу належного ПФ "Будтехсервіс" нерухомого майна, а також договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі від 26.02.2020 № 43/20-Д, укладений між ГУ ДПС у Сумській області і ТОВ "Прайм Маркетинг Груп", визнані недійсними рішенням Господарського суду Сумської області від 29.09.2020 у справі № 920/268/20, яке набрало законної сили, у зв`язку з встановленням судом факту невідповідності проведеного цільового аукціону та оспорюваного правочину з продажу спірного нерухомого майна п.п. 95.10, 95.12 ст. 95 Податкового кодексу України; п.п. 13, 20, 21 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244; пунктам 8 і 9 розділу V Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну від 22.05.2017 № 518, зареєстрованого в Мінюсті 15.06.2017 за № 748/30616.
Встановлення недійсності правочину, укладеного за результатами недійсного аукціону, свідчить про наявність порушених прав позивача та є підставою для витребування майна власником у набувача такого майна відповідно до частини першої статті 388 ЦК України (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № Б-39/187-08).
У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України. У такому випадку діюче законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім договором у ланцюгу договорів права відчужувати це майно.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, беручи до уваги те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 29.09.2020 у справі № 920/268/20 визнано недійсними результати цільового аукціону, оформленого протоколом від 21.02.2020 № 43/20, а також договір купівлі-продажу майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі від 26.02.2020 № 43/20-Д, укладений між ГУ ДПС у Сумській області і ТОВ "Прайм Маркетинг Груп", згідно з якими спірне майно було відчужене, висновки суду першої інстанції про задоволення позову колегія вважає обґрунтованими та правомірними.
Щодо позовних вимог Приватної фірми "Будтехсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" про витребування майна, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
На дату відкриття провадження у справі № 920/1131/21 позивач правомірно звернувся з позовом про витребування майна до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна", який був останнім набувачем спірного майна.
Проте під час розгляду справи в суді першої інстанції перший відповідач відчужив спірне нерухоме майно, у зв`язку з чим позивач звернувся з відповідною вимогою до другого відповідача. Зазначені обставини свідчать про відсутність спірного матеріального правовідношення між позивачем та першим відповідачем, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо закриття провадження у справі № 920/1131/21 в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Альянс Україна" про витребування майна на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідач 2 в апеляційній скарзі посилається на неможливість витребування спірного нерухомого майна, оскільки це майно було продане на виконання судового рішення у справі №1840/2548/18 та незастосування судом першої інстанції висновків , які сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 922/3537/17, № 610/1030/18, № 922/2416/17.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженням відповідача 2, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 95 Податкового кодексу України, суд лише надає дозвіл, що є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення суми податкового боргу, що не є тотожним реалізації майна на підставі рішення суду. Щодо судової практики на яку звертає увагу апелянт, суд зазначає, що указані постанови мають різний предмет спору (скасування торгів, визнання недійсними договорів оренди та звернення стягнення на предмет іпотеки) та не містять висновків щодо спорів з витребування майна, а тому суд не вбачає підстав для їх застосування при вирішенні спору про витребування майна.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду та відповідно скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 22.08.2022 у справі №920/1131/21 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвей Плюс".
Матеріали справи №920/1131/21 повернути Господарському суду Сумської області.
Повний текст складено та підписано 14.02.2023.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Т.П. Козир
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2023 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 109013087 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні