Постанова

від 08.02.2023 по справі 910/10584/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. Справа№ 910/10584/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Зубець Л.П.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Сімчук І.А. (в залі суду);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Бондар А.В. (в залі суду);

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 (повний текст складено 07.12.2021)

у справі № 910/10584/21 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Інвест Груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin"

про зобов`язання повернути майно,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Інвест Груп" (далі - відповідач) про зобов`язання повернути приводні агрегати типу PESA PACK (двигуни MAN № 41727610392756, № 41727592612756).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказав на те, що відповідач є особою, яка набула (зберігла) майно без достатньої правової підстави у розумінні статті 1212 Цивільного процесуального кодексу України і, як наслідок, зобов`язана повернути його позивачу, у зв`язку з чим останній звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліос Інвест Груп" повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" приводні агрегати типу PESA PACK (двигуни MAN № 417 2761 0392756 , № 417 2759 2612756 ). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Інвест Груп" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно - Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що судом встановлено, що майно було передано відповідачу на відповідній правовій підставі - укладеному з позивачем договору № ПЗ/Т-191263/НЮ на надання послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA від 11.11.2019, а відповідачем не надано жодних допустимих доказів які б спростовували зазначене позивачем. З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доповнення до апеляційної скарги, узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі №910/10584/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання позивача про залучення до участі у справі Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin" та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №910/10584/21, ухвалити нове, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліос Інвест Груп" та Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin" повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" приводні агрегати типу PESA PACK.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що двигуни, які належать позивачу, знаходяться у володінні відповідача, а були передані третій особі на підставі іншого правочину, який був укладений між ТОВ "Геліос Інвест Груп" та Авторизованим Сервісним Центром "DTS Szubin", а не з власником майна, таким чином, поряд з відповідачем суд мав залучити другу сторону цього правочину - Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin".

Скаржник вважає, що обов`язки відповідачів виникли з однієї підстави і такі обов`язки є однорідними та спільними, таким чином, вирішуючи питання про залучення співвідповідача у справі, суд дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача, а належним чином не встановивши зазначені обставини, що є необхідною умовою для застосування передбаченого статтею 387 ЦК України правового механізму відновленого права власності, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування майна лише у ТОВ "Геліос Інвест Груп".

У доповненні до апеляційної скарги, поданому до суду 10.01.2022, скаржник вказує на те, що судом жодним чином не було обґрунтовано мотивів відмови, щодо залучення Авторизованого Сервісного Центру "DTS Szubin" до участі у справі співвідповідача, як в ухвалі від 27.09.2021, так і в рішенні від 01.11.2021, і недотримання господарським судом ч. 5 ст. 236 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення призвело до невиконання судом завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених ст. 2 ГПК України.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, третя особа у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказує на те, що між ним та позивачем на даний час відсутні прямі договірні відносини, при цьому у листі від 09.06.2021 третя особа пропонувала укласти прямі договірні відносини, за якими передбачити проведення розрахунку за виконані ремонтні роботи, що надало б можливість повернути обладнання після ремонту. При цьому, відповідач не здійснив повну оплату за виконані ремонтні роботи, мотивуючи це тим, що між ним та позивачем виник спір, оскільки позивач не перераховує кошти на оплату ремонту, проте виникнення такого спору між суб`єктами господарювання на території України, не може бути підставою для відмови сплатити виконавцю кошти за виконані роботи.

Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin" заперечує проти застосування права України до правовідносин, що виникли.

Також у відзиві на апеляційну скаргу, Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin" зазначає про те, що позов обгрунтований наявністю договірних відносин між сторонами, натомість, договірні відносини між позивачем та третьою особою відсутні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Чорногуза М.Г., Кравчука Г.А.Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21. Призначено справу до розгляду на 14.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 на 21.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 у зв`язку перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/10584/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022 для розгляду справи № 910/10584/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів. Призначено справу до розгляду на 03.08.2022.

У зв`язку із перебуванням суддів у відпустці, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 не відбувся.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 у зв`язку перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/10584/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022 для розгляду справи № 910/10584/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів. Призначено справу № 910/10584/21 до розгляду на 17.10.2022.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду у зв`язку із рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/10584/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 прийнято справу № 910/10584/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 призначено на 14.12.2022.

На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 відкладено розгляд справи № 910/10584/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 до 08.02.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, зміни колегій суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/10584/21 розглядалась протягом розумного строку.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 910/10584/21, в частині відмови у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання позивача про залучення до участі Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin", як співвідповідача, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати ТОВ "Геліос Інвест Груп" та Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin" повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" приводні агрегати типу PESA PACK.

Представник третьої особи у судовому засіданні 08.02.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.11.2019 між позивачем та відповідачем, за результатами відкритих торгів, укладено договір № ПЗ/Т-191263/НЮ про надання послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA (надалі - договір), відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" від 25Л2.2015 № 922-VIII, оголошення № UA-2019-07-26-000978-b, відповідно до п. 1.1. якого, відповідач, за договором виконавець, приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA, переданого позивачем, за договором замовником, відповідачу, згідно правил ремонту. Обсяги та ціни послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA визначені у додатку № 1 до договору.

Ціна послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA визначається згідно додатку № 1 "Обсяги та ціни послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA" (п. 3.1 договору).

Сума договору складає 16 549 950,00 грн, ПДВ - 3 309 990 грн, разом з ПДВ - 19 859 940,00 грн (п. 3.2 Договору).

Відповідно до умов договору відповідач приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA, переданого позивачем відповідачу, згідно документації по утриманню рейкових автобусів (п. 5.1 договору).

Як встановлено п. 5.2 договору послуги з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA надаються в терміни, що передбачені договором.

Здача в ремонт та приймання з ремонту обладнання рейкового автобусу PESA оформлюється актом приймання і попереднього зовнішнього огляду за підписом уповноважених представників позивача і відповідача (п. 5.5 договору).

Згідно із п. 5.6. договору, обладнання рейкового автобуса PESA, що направляються позивачем для надання послуг з капітального ремонту, повинно бути укомплектоване всіма частинами та деталями, передбаченими конструкторською документацією на них.

Після надання послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA, наданих відповідачем на території позивача, здійснюється здача обладнання з ремонту замовнику після підписання акту приймання - передачі із зазначенням номерів відремонтованого обладнання (п. 5.7 Договору).

В пункті 5.8 Договору вказано, що капітальний ремонт рейкових автобусів PESA проводиться на території відповідача.

Термін проведення капітального ремонту 1 одиниці об`єкта ремонту складає не більше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання двохстороннього акту приймання і попереднього зовнішнього огляду (п. 5.9 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань (в редакції додаткової угоди № 4 від 30.09.2020).

На підставі актів прийому-передачі позивачем передано відповідачу наступне обладнання:

- 28.11.2019 передано приводний тяговий агрегат типу PESA PACK (двигун MAN № 41727610392756) рейкового автобусу типу 630М-002;

- 11.12.2019 передано силову установку PESA PACK (двигун MAN № 21337182983724) рейкового автобусу типу 620М-008;

- 13.12.2019 передано приводний тяговий агрегат типу PESA PACK (двигун MAN № 41727592612756) рейкового автобусу типу 630М-002.

03.04.2020 згідно із актом прийому-передачі за договором відповідачем передано з ремонту приводний тяговий агрегат типу PESA PACK (двигун MAN № 21337182983724) рейкового автобусу типу 620М-008.

Як зазначає позивач, станом на 30.06.2021 відповідачем не проведено ремонт двох приводних тягових агрегатів типу PESA PACK (двигуни MAN № 41727610392756, MAN № 41727592612756) рейкових автобусів типу 630М-002, які були передані в ремонт 28.11.2019 та 13.12.2019, відповідно.

Позивач вказує, що з листа № 3012-01, який надійшов на адресу АТ "Укрзалізниця" останньому стало відомо, що відповідач залучив Авторизований Сервісний Центр "DTS Шубін" в якості субпідрядника для надання послуг з ремонту, який знаходиться на території Республіки Польща.

Державна митна служба Україна листом № 08-27/27-01/8.19/2125 від 08.02.2021 повідомила, що приводні тягові агрегати типу PESA PACK були вивезені відповідачем за межі митної території України у митному режимі ЕК61АА, інформація про ввезення їх на митну території України відсутня.

За доводами позивача, відповідач не повідомив АТ "Укрзалізницю", що майно, яке передане згідно із актами прийому-передачі вивезене з території України і знаходиться за її межами, дозволу на таке переміщення позивач не надавав.

Так, 07.06.2021 на адресу відповідача позивачем надіслано лист про припинення зобов`язання з вимогою повернути приводні агрегати типу PESA PACK (двигуни MAN № 41727610392756, MAN № 41727592612756), проте відповідач відповідь на вказаний лист не надав, двигуни не повернув, у зв`язку із чим, позивач звернувся до відповідача з позовом, в якому просить суд зобов`язати відповідача повернути приводні агрегати типу PESA PACK (двигуни MAN № 41727610392756, MAN № 41727592612756).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про залучення співвідповідачем Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin" та наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України).

У ч.ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В ст. 387 ЦК України закріплено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 136 ГК України передбачено щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Так, приводні тягові агрегати типу PESA PACK (двигуни MAN № 41727610392756 , MAN № 41727592612756) є складовими частинами рейкового автобусу 630М002.

Як вбачається із матеріалів справи, на балансі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" обліковуються рейкові автобуси 630M002, що підтверджується актами приймання-передачі основних засобів та наказом № 405Н від 24.12.2020.

На думку позивача, відповідач є особою, яка набула (зберегла) майно без достатньої правової підстави у розумінні статті 1212 ЦК України і, як наслідок, зобов`язана повернути його позивачу, у зв`язку з чим останній звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із тим, що зазначення позивачем конкретних приписів для обґрунтування позову не є визначальним для вирішення судом питання про те, які приписи слід застосувати, вирішуючи спір (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 85). З`ясувавши під час розгляду справи, що позивач або інший учасник справи для обґрунтування вимог або заперечень вказує інші нормативні приписи, ніж ті, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює юридичну кваліфікацію останніх і застосовує для ухвалення рішення ті нормативні приписи, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (пункт 7.43) та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 85).

Тобто, саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 86).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

За змістом статті 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 43). Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 2011.2018 у справі № 922/3412/17 (пункт 27).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19 та від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18.

Актами прийому-передачі від 28.11.2019 та 13.12.2019 позивачем на виконання вимог договору № ПЗ/Т-191263/НЮ від 11.11.2019 передано саме відповідачу тягові агрегати PESA PACK (двигуни MAN № 41727610392756 , MAN № 41727592612756 ).

На актах прийому-передачі наявні підписи уповноважених осіб та печатки товариств.

Таким чином, майно передано відповідачу на відповідній правовій підставі - укладеному з позивачем договору № ПЗ/Т-191263/НЮ на надання послуг з капітального ремонту обладнання рейкових автобусів PESA від 11.11.2019.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 (провадження № 12-125гс18).

Тобто, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання.

За приписами статті 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Натомість відповідачем не надано жодних допустимих доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути позивачу приводні агрегати типу PESA PACK (двигуни MAN № 417 2761 0392756 , № 417 2759 2612756 ), є обгрунтованими.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Так, клопотання про залучення співвідповідача - це звернення до суду про притягнення на бік відповідача ще однієї особи, яка має з відповідачем загальні права або обов`язки, які є предметом спору; має загальну підставу своїх прав або обов`язків з відповідачем по справі; має однорідні права і обов`язки, які є предметом спору.

Натомість, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що із матеріалів справи вбачається, що договірні відносини між позивачем та Авторизованим Сервісним Центром "DTS Szubin" відсутні, тому будь-які вимоги до останнього є позадоговірними, тобто позов про витребування майна мав би інші підстави позову та інше правове обґрунтування.

Також, слід зазначити, що до таких правовідносин належить застосовувати інше право, а саме: право Республіки Польща, оскільки Авторизований Сервісний Центр "DTS Szubin" є юридичною особою за законодавством Республіки Польща і рухоме майно, яке позивач просить повернути, знаходиться на території Республіка Польща, таким чином позовні вимоги до Авторизованого Сервісного Центру "DTS Szubin" не можуть бути розглянуті в одному провадженні із вимогами до ТОВ "Геліос Інвест Груп", оскільки вони мають інші правову природу та іншу підставу виникнення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, викладеним в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.09.2021, про відмову у залученні співвідповідачем Авторизованого Сервісного Центру "DTS Szubin" та висновком про наявність підстав задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 відсутні.

Враховуючи обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).

Так, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення, а відповідно і ухвала, в оскаржуваній частині, прийняті відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/10584/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/10584/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/10584/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 16.02.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Л.П. Зубець

Б.О. Ткаченко