Постанова

від 14.02.2023 по справі 902/735/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року Справа № 902/735/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Дужич С.П. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача адвокат Музика А.К.

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Павлівка" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.12.2022 у справі №902/735/22 (повний текст складений 12.12.2022, суддя І.В. Маслій)

за позовом: Дочірнього підприємства "РТД" ВАТ МТСЗ "Калинівкаміжрайагротехсервіс"

до: Приватного підприємства "Павлівка"

про стягнення 1 003 551,95 грн заборгованості за договорами поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.12.2022 у справі №902/735/22 позов задоволений повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Павлівка" на користь Дочірнього підприємства "РТД" ВАТ МТСЗ "Калинівкаміжрайагротехсервіс" 378 823,95 грн заборгованості за договором №46/ПММ від 02.07.2021, 197 400,00 грн - заборгованості за договором №63/МД від 25.04.2022; 427328,00 грн - заборгованості за договором №62/ПММ від 01.05.2022 та 15053,29 грн - витрат зі сплати судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідачем обов`язок зі сплати за поставлений позивачем товар належним чином та вчасно не виконано, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 1 003551,95 грн.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Приватне підприємство "Павлівка" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю оскаржуване рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 22 579,94 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд неправильно застосував ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду. Крім того, судом першої інстанції допущено процесуальні порушення, зокрема, у формі помилкового застосування норм статті 173, 175 ГПК України. Відповідач погоджується з тим, що правовідносини сторін за договорами №46/ПММ від 02.07.2021, №63/МД від 25.04.2022 та №62/ПММ від 01.05.2022 пов`язані між собою. Але, на думку скаржника, позовні вимоги за вищевказаними договорами не є тотожними, а прийняття належно обґрунтованого рішення є об`єктивно можливим лише за умови розгляду вимог позивача в різних провадженнях з метою повноцінного судового захисту порушених прав відповідача, через що є підстави для повернення позовних матеріалів позивачу без розгляду. Скаржник звертає увагу, що Господарський суд Вінницької області фактично розглянув справу за трьома різними договорами (№46/ПММ від 02.07.2021, №63/МД від 25.04.2022 та №62/ПММ від 01.05.2022) з об`єднаними позовними вимогами щодо стягнення 1 003 551, грн заборгованості за договорами поставки. Однак, під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо. Отже, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами, наявність підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо. Тому наявні правові підстави для повернення позовної заяви в зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог.

Після витребовування із суду першої інстанції, матеріали справи №902/735/22 надійшли 23.01.2023 до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Павлівка" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.12.2022 у справі №902/735/22. Розгляд апеляційної скарги призначений на 14.02.2023 р. об 12:00 год.

07.02.2023 на адресу суду від Дочірнього підприємства "РТД" ВАТ МТСЗ "Калинівкаміжрайагротехсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у повному обсязі в задоволенні апеляційних вимог та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

В судове засідання представник відповідача не з`явився. Однак, 13.02.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить відкласти розгляд справи на інший термін терміном на місяць (достатній строк для повернення директора до виконання своїх професійних обов`язків). Заявник зазначає, що має намір прийняти участь в справі, однак в силу свого скрутного матеріального становища може забезпечити захист своїх прав в суді виключно шляхом самопредставництва в особі директора підприємства. В той же час, на даний момент директор підприємства перебуває на стаціонарному лікуванні в зв`язку з проведеною операцією, в зв`язку з чим на даний час він є тимчасово непрацездатним (виписка з Е-health додається).

Суд вважає, що слід відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.01.2023 явка представників сторін в судове засідання 14.02.2023 не визнавалася обов`язковою.

Не з`явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

У клопотанні про відкладення розгляду справи апелянт не довів обов`язковість своєї присутності в судовому засіданні, клопотань по суті спору не заявляв, як то необхідність надати додаткових доказів, тощо. Оскаржує судове рішення з підстав порушення норм процесуального права, а саме об`єднання позовних вимог. За таких обставин, наявні матеріали справи надають можливість розглядати апеляційну скаргу без явки відповідача у справі.

Отже, у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.04.2022 між Дочірнім підприємством "РТД" ВАТ МТСЗ "Калинівкаміжрайагротехсервіс" (позивач, в договорі Постачальник) та Приватним підприємством "Павлівка" (відповідач, в договорі Покупець) укладено Договір поставки №63/МД, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується продати та поставити у строки передбачені цим договором Покупцеві мінеральні добрива (далі Товар), а Покупець зобов`язується приймати зазначений Товар і оплачувати його вартість згідно встановленого цим Договором порядку. Поставка Товару здійснюється за рахунок Постачальника за умови наявності Товару на складі Постачальника.

Асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристики Товару визначаються Сторонами й вказуються у відповідній Специфікації та видаткових накладних, згідно положень ст. 266 Господарського кодексу України, які складають невід`ємну частину цього Договору (п. 1.2. Договору №63/МД).

Ціна Товару та/або його окремої партії визначається та вказується в Специфікаціях до цього Договору та/або видаткових накладних на дату їх складання, що є його невід`ємними частинами. Сторони встановлюють та вказують Ціну Товару (та/або кожної партії Товару) у національній валюті України гривні, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, доларах США та/або ЄВРО про, що зазначають в Специфікаціях (п. 3.1. Договору №63/МД).

Покупець зобов`язується здійснити оплату за Товар у строки (терміни) встановлені в Специфікаціях до цього Договору (п. 4.1. Договору №63/МД).

Відповідно до п. 4.5 Договору №63/МД у випадку порушення Покупцем строків проведення оплати, встановлених Договором та/або Специфікаціями, Постачальник з першого дня порушення таких строків набуває право вимагати від Покупця дострокової та негайної повної оплати за весь Товар о триманий Покупцем за даним Договором до настання строку оплати за Товар, а покупець має негайно, на першу вимогу Постачальника, здійснити повну оплату за Товар.

Цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2022 р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором (п. 10.1. Договору №63/МД).

Також, між сторонами 02 липня 2021 та 01 травня 2022 року укладено Договори поставки нафтопродуктів № 46/ПММ та №62/ПММ. Умови даних договорів є ідентичними.

Так відповідно до умов даних договорів, зокрема п. 1.1. яких встановлено, що Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти й оплатити нафтопродукти (надалі - Товар) в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору та Додатків до нього, що є невід`ємними частинами Договору (надалі - Додатки).

Одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки кожної Партії Товару, що поставляється за Договором, визначається в Додатках. Загальна кількість Товару що може бути поставлена за даним Договором протягом терміну його дії, визначається у Додатку до даного Договору. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару в рамках даного Договору виникає тільки після підписання Сторонами відповідного Додатку до даного Договору, у якому Сторони фіксують конкретний об`єм Партії Товару. Поставка Партії Товару в межах граничних показників (мінімальний і максимальний об`єм поставки, зазначений у відповідному Додатку до даного Договору) є поставкою Товару належної кількості (п. 3.2. -3.4. Договорів №46/ПММ та №62/ПММ).

Ціна Товару, що поставляється, узгоджується Сторонами для кожної Партії Товару окремо в Додатку до даного Договору. Загальна вартість Товару, що може бути поставлений за даним Договором протягом терміну його дії визначається у Додатку до даного Договору. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару визначеної вартості виникає тільки після підписання Сторонами відповідного Додатку до даного Договору в межах суми, що визначена в даному пункті, у якому Сторони фіксують вартість Партії Товару, що поставляється (п. 4.1. та 4.2. Договорів № 46/ПММ та №62/ПММ).

Сторони узгодили, що у випадку, якщо Товар (партія Товару) буде оплачуватися Покупцем не в день складання Додатку, тобто з розстроченням або відстроченням платежу та в тому випадку, якщо курси іноземних валют (долара США та/або євро) до гривні, що склалися на міжбанківському валютному ринку України на день фактичної оплати Товару є вищим за курси іноземних валют, що були на дату укладення Додатку, ціна Товару що вказана в Додатках та загальна сума Договору, яка підлягає до оплати Покупцем в гривнях, підлягає коригуванню в сторону збільшення. При здійсненні розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її неоплаченої частини) в доларах США та/або євро на курс продажу відповідної іноземної валюти, який буде встановлений на міжбанківському валютному ринку України в день, що передує дню фактичної оплати Покупцем ціни Товару але не нижчий ніж на дату укладення Додатків. Сторони погодили, що процедура коригування ціни Товару у порядку передбаченому даним пунктом є погодженою на весь термін дії цього Договору та не вважається односторонньою зміною умов та ціни Договору та не потребує окремого погодження Сторін, оскільки Сторони погодили такий порядок та умови в Договорі. При здійсненні розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її неоплаченої частини) в доларах США та/або євро на курс продажу відповідної іноземної валюти, який буде встановлений на міжбанківському валютному ринку України в день, що передує дню фактичної оплати Покупцем ціни Товару але не нижчий ніж на дату укладення Додатків. Сторони погодили, що процедура коригування ціни Товару у порядку передбаченому даним пунктом є погодженою на весь термін дії цього Договору та не вважається односторонньою зміною умов та ціни Договору та не потребує окремого погодження Сторін, оскільки Сторони погодили такий порядок та умови в Договорі. Сторони встановили, що загальна ціна Товару, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни на Товар на дату здійснення кожного фактичного платежу - є фактичною загальною ціною Товару по цьому Договору, яку Покупець зобов`язаний оплатити в строки (терміни) встановлені в Додатках. Перерахунок (коригування) ціни Товару може робитися необмежену кількість разів у порядку визначеному в даному пункті. Зазначене в даному пункті коригування ціни, також застосовується у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупцем. За настання таких умов, Покупець оплачує повну вартість придбаного Товару з урахуванням ціни скоригованої в порядку п. 3.2 цього Договору. При цьому, загальною ціною за Товар є ціна скоригована в зв`язку зі зміною курсу валют на дату здійснення фактичного платежу або на дату звернення до суду (п. 4.3 Договорів № 46/ПММ та №62/ПММ).

Покупець зобов`язується здійснити оплату за Товар у строки (терміни) встановлені в Додатках до цього Договору (п. 7.1. Договорів № 46/ПММ та №62/ПММ).

У випадку порушення Покупцем строків проведення оплати, встановлених Договором та/або Додатками, Постачальник з першого дня порушення таких строків набуває право вимагати від Покупця дострокової та негайної повної оплати за весь Товар отриманий Покупцем за цим Договором до настання строку оплати за Товар, а Покупець має негайно, на першу вимогу Постачальника, здійснити повну оплату за Товар (п. 7.11. Договорів № 46/ПММ та №62/ПММ).

Пунктом 11.1. Договору № 46/ПММ, визначено, що цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим договором.

Пунктом 11.1. Договору № 62/ПММ, визначено, що цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим договором.

Крім того, 30.12.2021 сторонами внесені зміни до Договору № 46/ПММ від 02.07.2021 зокрема п. 11.1. доповнено п. 11.1.1. "Договір автоматично (без укладення додаткової угоди) продовжує свою дію на кожний наступний рік, якщо за місяць до зазначеної дати в п. 11.1. цього Договору ні одна зі Сторін не заявить свій намір про його припинення". Усі інші умови Договору залишаються без змін.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 46/ПММ в період з 02.07.2021 до 25.04.2022 Постачальником було поставлено Покупцю нафтопродуктів на загальну суму 1 890 401,65 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- РНСк2 - 0000107 від 02.07.2021 на суму 57635,05 грн; РНСк2 - 0000145 від 09.08.2021 на суму 61656,10 грн; РНСк2 - 0000176 від 03.09.2021 на суму 59706,50 грн; РНСк2 - 0000182 від 10.09.2021 на суму 60072,05 грн; РНСк2 - 0000191 від 14.09.2021 на суму 60681,30 грн.; РНСк2 - 0000193 від 15.09.2021 на суму 61168,7 грн; РНСк2 - 0000200 від 23.09.2021 на суму 63240,15 грн; РНСк2 - 0000210 від 30.09.2021 на суму 8000,00 грн; РНСк2 - 0000215 від 01.10.2021 на суму 64584,80 грн.; РНСк2 - 0000222 від 06.10.2021 на суму 67017,50 грн.; РНСк2 - 0000251 від 28.10.2021 на суму 69198,00 грн; РНСк2 - 0000256 від 29.10.2021 на суму 69440,80 грн; РНСк2 - 0000260 від 03.11.2021 на суму 68955,20 грн.; РНСк2 - 0000261 від 03.11.2021 на суму 8000,00 грн.; РНСк2 - 0000265 від 05.11.2021 на суму 68955,20 грн; РНСк2 - 0000270 від 16.11.2021 на суму 67741,20 грн; РНСк2 - 0000272 від 17.11.2021 на суму 69440,80 грн; РНСк2 - 0000279 від 25.11.2021 на суму 69926,40 грн; РНСк2 - 0000282 від 26.11.2021 на суму 69926,40 грн; РНСк2 - 0000288 від 01.12.2021 на суму 69926,40 грн.; РНСк2 - 0000289 від 01.12.2021 на суму 8000,00 грн; РНСк2 - 0000294 від 06.12.2021 на суму 67498,40 грн.; РНСк2 - 0000299 від 15.12.2021 на суму 67984,00 грн; РНСк2 - 0000054 від 21.03.2022 на суму 12000,00 грн; РНСк2 - 0000055 від 22.03.2022 на суму 105034,70 грн; РНСк2 - 0000058 від 28.03.2022 на суму 108046,00 грн.; РНСк2 - 0000064 від 31.03.2022 на суму 108046,00 грн.; РНСк2 - 0000072 від 07.04.2022 на суму 109260,00 грн; РНСк2 - 0000082 від 25.04.2022 на суму 109260,00 грн.

Станом на дату написання позовної заяви, відповідач не здійснив повної оплати за поставлений товар за даним договором. Сума заборгованості за Договором №46/ПММ становить 378 823,95 грн.

На виконання умов Договору №63/МД позивачем в період з 25.04.2022 по 28.04.2022 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 197 400,00 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №РНСк1 - 0000428 від 25.04.2022 на суму 141 000,00 грн та № РНСк1 - 0000431 від 28.04.2022 на суму 56 400,00 грн.

Однак, відповідач так і не здійснив оплату товару. Сума заборгованості за Договором №63/МД становить 197 400,00 грн.

На виконання умов Договору №62/ПММ позивачем в період з 01.02.2022 до 16.05.2022 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 427 328,00 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №РНСк2 - 0000096 від 02.05.2022 на суму 121400,00 грн.; № РНСк2 - 0000104 від 12.05.2022 на суму 152964,00 грн та № РНСк2 - 0000107 від 16.05.2022 на суму 152964,00 грн.

Однак, відповідач так і не здійснив оплату товару. Сума заборгованості за Договором №62/ПММ становить 427 328,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що вказані копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи. Водночас, в матеріалах справи, наявні видаткові накладні, які не стосуються жодного із договорів, а також повторення копій видаткових накладних. Вказане враховано судом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надсилав на адресу відповідача Претензії №18/07-01 та №18/07-2 від 14.07.2022 з вимогою сплатити суму заборгованості за даними договорами. Станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідач за поставлений згідно договорів товар в повному обсязі не розрахувався, з огляду на це позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 1 003 551,95 грн.

В суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції відповідач доводи позивача не спростував, доказів на спростування доводів позивача не надав.

Отже, відповідачем обов`язок зі сплати за поставлений позивачем товар належним чином та вчасно не виконано. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 1 003551,95 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо тверджень скаржника про порушення судом першої інстанції процесуального права колегія суддів зазначає наступне.

Скаржник вважає, що під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо (№46/ПММ від 02.07.2021, №63/МД від 25.04.2022 та №62/ПММ від 01.05.2022), а тому наявні правові підстави для повернення позовної заяви в зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих абоз аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Суд звертається до постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За замістом ч. 1 ст. 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

У той же час аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи ч. 6 ст. 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі №902/434/19.

Враховуючи зміст позову у даній справі, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб (позивача та відповідача), позовні вимоги виникли з аналогічних підстав. Також заявлені вимоги об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача.

Таким чином, судом першої інстанцїі дотримано вимоги ст. 173, 175 ГПК України.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи встановлені обставини справи та надання їм оцінки місцевим господарським судом оцінки, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не порушені приписи ст. 236 ГПК України. За вказаного, підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Павлівка" на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.12.2022 у справі №902/735/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 07.12.2022 у справі №902/735/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Матеріали справи №902/735/22 повернути до господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "16" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Юрчук М.І.