Рішення

від 15.02.2023 по справі 904/2320/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2023Справа № 904/2320/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКС ДЕВЕЛОПМЕНТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ"

про стягнення 352 053,22 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікс Девелопмент" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 241 935,39 грн, комунальних витрат в розмірі 104 874,13 грн, 5% від загальної суми нарахованих комунальних та експлуатаційних витрат в розмірі 5 243,70 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 матеріали позовної заяви направлені за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

Сторонами були подані заяви по суті справи, які передбачені ст. 161 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач також, у відповіді на відзив просив поновити строк для подання відповіді на відзив та додаткових доказів у справі у зв`язку з неможливістю їх своєчасного подання через обставини, які не залежали від позивача.

Керуючись ч. 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 між Фізичною особою-підприємцем Рудіч Валерією Олександрівною (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РУШ" (як орендарем) було укладено договір оренди № 01-10/Е338А/2020 (далі також - договір оренди) за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення, групи приміщень № 12а, загальною площею 194,9 кв.м. (далі також - приміщення), які розташовані за адресою: м. Київ, Мінське шосе, 4, літера А. Приміщення належить орендодавцю на підставі договору про поділ нерухомого майна, серія та номер 4154 від 28.08.2017р. 1.2. Приміщення розміщене на 1 поверсі, площею 194,9 кв.м.

Цільове використання приміщення (мета оренди) - розміщення магазину роздрібного продажу непродовольчих товарів та надання супутніх послуг (п. 1.3. договору оренди).

У розділі 4 договору оренди сторони погодили, що протягом строку оренди орендар сплачує щомісячну орендну плату в розмірі 100 000,00 грн без ПДВ, за місяць. Після підписання сторонами договору орендар сплачує орендну плату за перший місяць оренди приміщення в розмірі 100 000,00 грн без ПДВ, при цьому, першим місяцем оренди вважається перший місяць з моменту підписання Акту приймання передачі приміщення. Орендна плата нараховується за місяць оренди і сплачується у повному обсязі за кожен наступний календарний місяць наперед до 05 числа кожного поточного місяця.

Вартість комунальних витрат за спожиту електроенергію, теплопостачання, водопостачання, не входять в розмір (склад) орендної плати та оплачується в повному обсязі орендарем окремо на поточний рахунок орендодавця. При цьому, на поточний рахунок орендодавця додатково сплачується 5% від загальної суми нарахованих комунальних платежів та експлуатаційних витрат за кожний календарний місяць (п. 4.5. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору оренди, договір вважається укладеним з моменту його підписання повноваженими представниками сторін. Строк договору починає обчислюватися з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення і закінчується 31.08.2023.

01.10.2020 сторонами договору оренди був підписаний акт приймання-передачі приміщення.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 17.12.2021 між гр.. ОСОБА_1 , гр.. ОСОБА_2 (як продавцями) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІКС ДЕВЕЛОПМЕНТ" (як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за умовами якого продавці передають у власність покупця, а покупець приймає в особисту приватну власність (купує) та зобов`язується оплатити згідно умов цього договору нерухоме майно нежитлові приміщення з № 1 по № 7 групи приміщень № 12а в літ "А", загальною площею 194,9 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Мінський, будинок 4.

Позивач стверджує, що з 17.12.2021 до ТОВ "МІКС ДЕВЕЛОПМЕНТ" як до нового власника приміщень перейшли всі права і обов`язки орендодавця за договором оренди, а ТОВ "РУШ" після 17.12.2021 продовжило користуватися раніше отриманим в орендне користування приміщенням на тій підставі, що строк оренди за договором оренди не закінчився.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивача, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за діючим договором оренди та не оплатив орендну плату, комунальні платежі та 5% на користь позивача у період з 14.01.2022 по 26.03.2022.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на те, що:

- відповідач вчиняв дії для продовження дії договору оренди на тих же умовах з урахуванням зміни власника приміщення, однак, позивач відмовлявся від пропозицій відповідача та пропонував новий правочин з більшою орендною платою;

- в назначений час представники ТОВ "МІКС ДЕВЕЛОПМЕНТ" відмовилися підписувати акт приймання-передачі приміщення з оренди, а відповідач в присутності свідків 13.01.2022 посвідчив факт звільнення спірного приміщення;

- оскільки ключі від приміщення представники позивача не забирали, то відповідачем було прийнято рішення про відправлення ключів 10.02.2022 новою поштою.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктом 1 статті 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Відповідно до п. 8.4. договору, зміна власника приміщення не є підставою для зміни умов або припинення цього договору.

Як встановлено судом, 04.01.2022 TOB «РУШ» направило позивачу лист вих. №1 від 04.01.2022 про продовження договору на тих самих умовах та запропонувало розмір орендної плати, на який може погодитись. Також, просило повідомити банківські реквізити позивача.

05.01.2022 TOB «РУШ» отримало скановану копію листа від представника TOB «Мікс Девелопмент» з пропозицією переукласти договір на умовах, що передбачають підвищення орендної плати по березень 2022 року та подальше підвищення з квітня 2022 року. В указаному листі також зазначено: «В іншому випадку, з огляду на неможливість дійти згоди щодо істотних умов співпраці, повідомляємо Вас про вимогу звільнити приміщення для проведення ремонту та необхідності приміщення для власного використання до 10.01.2022 року».

Як стверджує відповідач та не спростовано позивачем, 05.01.2022 TOB «РУШ» почало процес підготовки нежитлового приміщення до повернення, робота магазина припинилась, скасована реєстрація РРО, що знаходились за адресою: м. Київ, Оболонський р-н, Мінське шосе, 4а, у зв`язку з закриттям торгівельної точки.

10 .01.2022 відповідач отримав оригінал листа позивача вих. № 01-12/22 від 04.01.2022 з викладенням комерційних умов, на які він не міг погодитись, та з повідомленням, у разі незгоди, про вимогу звільнити приміщення для проведення ремонту та необхідності приміщення для власного використання до 10.01.2022.

Пунктом 5.2.12 договору передбачений обов`язок орендаря достроково звільнити приміщення на вимогу орендодавця у разі проведення останнім ремонту, реконструкції, необхідності приміщення для власного використання на протязі терміну вказаному орендодавцем в письмовому повідомленні.

Відповідач наголошує, що оскільки для припинення діяльності магазину, вивезення товару, обладнання, тощо, був потрібен час, Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» мало змогу повернути нежитлове приміщення із орендного користування лише 13.01.2022 року.

На адресу позивача був направлений лист вих. № 33 від 10.01.2022 про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» не може прийняти пропозицію позивача щодо переукладання договору на нових умовах та на вимогу позивача звільняє орендоване приміщення. Що ТОВ «РУШ» буде готове передати (повернути) Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікс Девелопмент» приміщення за актом приймання-передачі та повернути ключі від приміщення - 13.01.2022 о 09 годин 00 хвилин. У листі зазначена контактна особа з боку TOB «РУШ» і прохання повідомити банківські реквізити TOB «Мікс Девелопмент». Викладено прохання TOB «РУШ» 13.01.2022 року о 09 годині 00 хвилин прибути в приміщення для прийняття його з орендного користування та підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщення з орендного користування. Доданий проект Акту приймання-передачі. Документи направлені позивачу на вайбер, електронну пошту, укрпоштою та новою поштою.

У відповідь TOB «РУШ» отримало лист позивача вих. № 12/01-22 від 12.01.2022 з перенесенням часу зустрічі з 09:00 ранку на 14:00 годину дня. Також, TOB «Мікс Девелопмент» запропонувало підписати додаткову угоду до договору.

Відповідач наголошує, що 13.01.2022 представники TOB «Мікс Девелопмент» прибули о 14-00 та пропонували для підписання проекти додаткової угоди й Акту приймання-передачі у своїй редакції. Представники TOB «РУШ», у свою чергу, не підписали документи в редакції позивача.

У зв`язку з відмовою представників TOB «Мікс Девелопмент» від підписання Акту повернення, для фіксації звільнення та повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "РУШ" приміщень із орендного користування, представники TOB «РУШ» викликали Головного менеджера з продажу Київського регіону Водченко А.В., представників охоронної фірми, та з присутності свідків - водія-охоронця та ст. охоронника, комісія у складі співробітників TOB «РУШ склала Акт приймання-передачі (повернення) нежилих приміщень з №1 (один) по №7 (сім) групи приміщень №12а в літ. «А», загальною площею 194,9 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Мінський (Мінське шосе), будинок 4, до Договору оренди №01-10/Е338А/2020 від 01.10.2020 року.

13.01.2022 Комісія у складі співробітників TOB «РУШ», в присутності свідків, встановила факт звільнення та повернення приміщень на вимогу нового власника TOB «Мікс Девелопмент». Встановлений факт, приходу представників TOB «Мікс Девелопмент» о 14-й годині, огляд приміщення представниками TOB «Мікс Девелопмент» для прийняття його з орендного користування, встановлена відмова представника TOB «Мікс Девелопмент» від підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщення, Комісія встановила факт повернення приміщення із строкового платного користування.

Ввечері того ж дня, 13.01.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікс Девелопмент» на вайбер, по електронній пошті, укрпоштою та новою поштою був направлений лист вих. № 94 від 13.01.2022 з повідомленням про звільнення приміщення від майна TOB «РУШ», повернення його з орендного користування та зазначенням контактної особи, номера засобу зв`язку та адресою, де представник TOB «Мікс Девелопмент» може отримати ключі від приміщення, додана копія Акту приймання-передачі (повернення), складеного комісійно.

Оскільки за ключами ніхто не приходив, 19.01.2022 та 24.01.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю «Мікс Девелопмент» були направлені листи вих. № 19/01 від 19.01.2022 та вих. № 24/01 від 24.01.2022 з повторним повідомленням про звільнення приміщення.

10.02.2022 представник TOB «РУШ» Бондаренко Тетяна направила ключі від приміщення директору TOB «Мікс Девелопмент» Резніченко Андрію Володимировичу новою поштою (накладна № 59000793202170), посилка була отримана директором TOB «Мікс Девелопмент» 14.02.2022.

Діючи відповідно до діючого законодавства та умов договору, відповідач звільнив приміщення та 13.01.2022 повернув його з орендного користування. Відповідач здійснив повний розрахунок за користування приміщенням по 13.01.2022 включно.

З огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку, що відповідач вчинив всі залежні від нього дії з метою належного повернення спірного приміщення з орендного користування. Позивач, у свою чергу, не надав жодних належних та допустимих доказів того, що ТОВ "РУШ" продовжувало займати приміщення після 13.01.2022.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги щодо сплати платежів по договору за період з 14.01.2022 по 26.03.2022 безпідставні та є такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст.ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікс Девелопмент" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко