Рішення

від 07.02.2023 по справі 910/9188/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 910/9188/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Налапко Ю.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Рівер»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФАЙЛ ЛТД»

про стягнення 207702,42 грн, розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Довгун І.В.(ордер № АІ 1305477)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Рівер» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леге Артіс» (далі відповідач) про розірвання договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути орендоване приміщення та стягнення 207702,42 грн., з яких: 137 315,00 грн. орендної плати, 14 380, 83 грн. заборгованості за платежами з відшкодування вартості комунальних послуг, 17 392, 65 грн. пені, 13 731,21 грн. штрафу, 16 260,82 грн. 36 % річних, 8621,91 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 16 від 04.01.2021 в частині сплати коштів.

Ухвалою від 11.10.2022 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву ТОВ «Голден Рівер» без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог ст.ст. 162, 164, 172, 174 України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

13.10.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21.10.2022 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до підготовчого засідання на 15.11.2022 о 15 год. 00 хв.

15.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову.(вх.120/22)

15.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі. (вх. №16343)

15.11.2022 у зв`язку оголошенням сигналу повітряна тривога розгляд судових справ було знято з розгляду.

Ухвалою суду від 17.11.2022 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалами суду від 17.11.2022 призначено справу до підготовчого засідання на 06.12.2022 та змінено найменування відповідача у справі з ТОВ«ЛЕГЕ АРТІС» на ТОВ «ПРОФАЙЛ ЛТД».

Ухвалою суду від 06.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.01.2023. За результатом судового засідання вирішено призначити справу №910/9188/22 до розгляду по суті на 07.02.2023.

Представник відповідача в судове засідання 07.02.2023 року не прибув.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду від 06.12.2022 була направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси. Зокрема, вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, ухвала суду повернута поштою з відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса, фірма не зареєстрована».

Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»: в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про (…) місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У зв`язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок), відповідача про призначення справи до розгляду по суті повідомлено з використанням альтернативних способів, зокрема: шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Відтак, судом було вжито всіх належних способів в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити позов.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Рівер» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕГЕ АРТІС» (змінено назву на «ПРОФАЙЛ ЛТД» Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №16 від 04 січня 2021, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення на 5 (п`ятому) поверсі нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Україна, Київська область, Бучанський (раніше - Києво-Святошииський) район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна (раніше - Леніна), 2-В, а саме: нежитлове офісне приміщення № 57 площею 65,3 (шістдесят п`ять цілих три десятих) кв. м.

Відповідно до розділу 2.2. Договору Орендодавець має право:

-Вимагати від Орендаря належного виконання умов даного Договору;

-Вимагати сплати штрафних санкцій за порушення умов Договору Орендарем;

-Достроково розірвати Договір у випадках та у порядку, що передбачені даним договором та чинним законодавством України.

У свою чергу, відповідно до розділу 2.4. Орендар, зобов`язаний:

-У строк (термін), передбачений даним Договором, прийняти від Орендодавця у користування приміщення;

-Своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені умовами даного договору;

-Передати (повернути) Орендодавцю приміщення на умовах і у терміни, передбачені даним договором.

Згідно до пункту 4.4. Договору оренди (зі змінами і доповненнями в редакції, чинній на дату звернення з позовом) розмір орендної плати визначається на підставі базової орендної плати за кв.м. за 1 місяць оренди, яка становить 370 (триста сімдесят) грн. 00 коп.

Пунктом 4.6.4 Договору (зі змінами і доповненнями в редакції, чинній на дату звернення з позовом) визначено порядок нарахування та оплати відшкодування вартості постачання та розподілу електроенергії, вартості постачання та розподілу послуг з постачання та розподілу природного газу, вартості централізованого водопостачання та водовідведення.

В тому числі, зазначеним пунктом передбачено, що відшкодування вартості постачання та розподілу електроенергії, вартості постачання та розподілу послуг з постачання та розподілу природного газу, вартості централізованого водопостачання та водовідведення за попередній місяць здійснюється Орендарем не пізніше 20-го числа поточного місяця за попередній згідно наданого рахунку.

Згідно пункту 4.15. Договору оренди Орендар зобов`язаний щомісячно сплачувати орендну плату авансом не пізніше 20-го числа поточного місяця за наступний. Сторони пунктом 4.9. Договору оренди погодили, що зобов`язання щодо здійснення платежів, передбачених цим Договором оренди (зокрема і орендної плати), будуть вважатися виконаними належним чином у момент, коли суми грошових коштів, які відповідають повному розміру платежів, будуть зараховані на поточний рахунок Орендодавця.

Відповідно до пункту 4.8. всі платежі, передбачені Договором оренди на користь Орендодавця, Орендар сплачує в національній валюті України у формі безготівкових банківських розрахунків, шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця згідно наданого рахунка-фактури, або, у разі ненадання рахунку-фактури, на поточний рахунок Орендодавця, зазначений в розділі 13 Договору оренди.

Пунктом 3.1. Договору оренди встановлено, що строк його дії становить 35 (тридцять п`ять) календарних місяців, який обчислюється з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі приміщення №1.

01 березня 2021 року сторонами підписаний та скріплений печатками Акт прийому-передачі приміщення № 1, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв об`єкт оренди у строкове платне користування частину нежитлового приміщення № 57 площею 65,3 кв. м., яке розміщується на п`ятому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Київська область, Бучанський (раніше - Києво-Святошинський) район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна (раніше - Леніна), 2-В

Як зазначив позивач, починаючи з березня 2022 по серпень 2022 відповідач не сплачував орендну плату, у зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 137 315 грн. 00 коп., а саме:

за березень 2022 року 26 577 грн. 10 коп., у тому числі ПДВ 20% у розмірі 4429 грн 52 коп.

за квітень 2022 року: 22 147 грн. 58 коп. без ПДВ;

за травень 2022 року: 22 147 грн. 58 коп. без ПДВ;

за червень 2022 року: 22 147 грн. 58 коп. без ПДВ;

за липень 2022 року: 22 147 грн. 58 коп. без ПДВ;

за серпень 2022 року: 22 147 грн. 58 коп. без ПДВ.

Крім того, за твердженням позивача, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 14 380,83 грн. за платежами з відшкодування вартості постачання та розподілу електроенергії, вартості постачання та розподілу природного газу, вартості централізованого водопостачання та водовідведення.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлялись претензії № 18 від 28.04.2022 та № 25 від 10.06.2022 з вимогами погасити наявну заборгованість.

У зв`язку з простроченням сплати оренди та комунальних платежів позивач звернувся до відповідача з пропозицією № 43 від 09.08.2022 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 16 від 04.01.2021.

Втім, відповідачем вказані вимоги залишені без відповіді.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся з позовом до суду, у якому просив стягнути з відповідача 137 315 грн. 00 коп. орендної плати та 14 380 83 коп. заборгованості за платежами з відшкодування вартості електроенергії, природного газу, водопостачання та водовідведення.

У зв`язку з систематичною несплатою орендної плати та комунальних платежів позивач також заявив вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 16 від 04.01.2021 та зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати та нездійсненням компенсації за житлово-комунальні послуги, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 16 260 грн. 82 коп. 36 % річних, 8621 грн. 91 коп. інфляційних втрат які поніс позивач, у зв`язку з несплатою відповідачем платежів за Договором, а також пеню у розмірі 17 392 грн. 65 коп. та 13 731 грн. 21 коп. штрафу.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що між позивачем та відповідачем виникли зобов`язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди в силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у ч.1 ст. 283 ГК України.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В силу положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди нежитлового приміщення № 16 від 04.01.2021 на час прийняття рішення не погашена, доводи позивача не спростовані, вимога про стягнення з відповідача 137 315 грн. 00 коп. орендної плати та 14 380 грн. 83 коп. заборгованості за платежами з відшкодування вартості електроенергії, природного газу, водопостачання та водовідведення підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з 17 392 грн. 65 коп. пені, 13 731 грн. 21 коп. штрафу, 16 260 грн. 82 коп. 36 % річних, 8621 грн. 91 коп. інфляційних втрат.

Пунктом 7.2. Договору оренди закріплено, що у випадку несвоєчасного виконання зобов`язання щодо здійснення Платежів, передбачених пунктом 4.1. даного Договору, в тому числі і орендної плати, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочення виконання зобов`язань, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від невчасно сплачених Платежів.

Пунктом 7.3. Договору оренди передбачено, що у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання щодо здійснення платежів, Орендар зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36% річних.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 36% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 16 260 грн. 82 коп. 36 % річних, 8621 грн. 91 коп. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно стягнення 17 392 грн. 65 коп. пені та 13 731 грн. 21 коп. штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Проте, відповідно до пункту 7.27. Договору оренди Сторони домовились про те, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором оренди збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17 та № 917/194/18 від 02.04.2019).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу та врахувавши встановлені обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 17 392 грн. 65 коп. пені та 13 731 грн. 21 коп. штрафу.

Щодо вимог позивача про розірвання договору, звільнення та повернення об`єкту оренди, суд керується наступним.

За загальним правилом, встановленим ст. 188 ГК України, розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, підстави для розірвання договору оренди нерухомого майна мають бути визначені або безпосередньо договором оренди або приписами законодавства.

Пунктом 6.7. Договору оренди визначено, що він може бути достроково розірваний за згодою сторін або у випадках, прямо передбачених Договором оренди або чинним законодавством України.

Пунктом 6.8. та підпунктом 6.8.4. Договору оренди закріплено, що Орендодавець має право вимагати його розірвання у випадку наявності істотного порушення зобов`язань Орендарем за цим договором оренди і визначено, що істотним порушенням є, зокрема:

Орендар одноразово допустив прострочення здійснення будь-якого платежу, належного з нього на користь Орендодавця на підставі цього Договору оренди, більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів;

Орендар більше 5 (п`яти) разів протягом одного року допустив прострочення сплати будь-яких платежів, належних з нього на користь Орендодавця на підставі цього Договору оренди, більше ніж на 10 (десять) календарних днів.

Також пунктом 6.10. Договору оренди Сторони погодили, що обставини, зазначені в підпункті 6.8.4. Договору оренди, вважаються істотними порушеннями в розумінні частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Отже, зі змісту ст. 782 ЦК України випливає, що підставою для дострокового розірвання договору є факт несплати орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу, оскільки визначальним є не наявність заборгованості чи її відсутність, а сам факт несплати орендної плати, протягом строку, визначеного законом.

У пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, що відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач починаючи з березня 2022 року по серпень 2022 року включно орендну плату взагалі не сплачував та починаючи з лютого 2022 року не здійснював платежі з відшкодування вартості комунальних послуг.

Таким чином, оскільки відповідач порушив істотну умову договору, вимога про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 16 від 04.01.2021 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Так, враховуючи розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 16 від 04.01.2021 та відсутність правових підстав для використання відповідачем приміщення, яке є об`єктом оренди за вказаним договором, суд вважає обґрунтованою вимогу про зобов`язання звільнити та повернути орендоване приміщення шляхом виселення з нежитлового приміщення № 57 площею 65,3 кв. м., яке розміщується на п`ятому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Київська область, Бучанський (раніше - Києво- Святошииський) район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна (раніше - Леніна), 2-В, а тому позов в даній частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. ст. 129, 232, 233, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Рівер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФАЙЛ ЛТД» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФАЙЛ ЛТД» (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, будинок 54, код ЄДРПОУ 33147676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Рівер» (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 2-В, код ЄДРПОУ 38274711) 137 315 (сто тридцять сім тисяч триста п`ятнадцять) грн. 00 коп. орендної плати, 14 380 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят) 83 коп. заборгованості за платежами з відшкодування вартості електроенергії, природного газу, водопостачання та водовідведення, 17 392 (сімнадцять тисяч триста дев`яносто дві) грн. 65 коп. пені, 13 731 (тринадцять тисяч сімсот тридцять одну) грн. 21 коп. штрафу, 16 260 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 82 коп. 36 % річних, 8621 (вісім тисяч шістсот двадцять одну) грн. 91 інфляційних втрат та 8077 (вісім тисяч сімдесят сім) грн. 54 коп. судового збору.

3.Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення № 16 від 04.01.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Рівер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФАЙЛ ЛТД».

4.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФАЙЛ ЛТД» (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, будинок 54, код ЄДРПОУ 33147676) звільнити та повернути орендоване приміщення шляхом виселення з нежитлового приміщення № 57 площею 65,3 кв. м., яке розміщується на п`ятому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Київська область, Бучанський (раніше - Києво-Святошииський) район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна (раніше - Леніна), 2-В.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст складено 16.02.2023

Суддя В.М. Антонова