Постанова

від 16.02.2023 по справі 336/2607/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.02.2023 Справа № 336/2607/22

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний №336/2607/22 Головуючий у 1-й інстанції: Звєздова Н.С.

Провадження №22-ц/807/467/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Тивоненка Данила Руслановича на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31 жовтня 2020 року з вини водія ОСОБА_2 , який керував автобусом «MERCEDES SPRINTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження: «закритий перелом дистального відділу 5-ї плюснової кістки лівої кисті, закритий лінійний перелом дистального відділу основної фаланги 1-го пальця правої кисті без зміщення кісткових уламків, закритий імпресійний перелом латеральної кісточки правої великогомілкової кістки зі зміщенням кісткових уламків (за даними рентгенологічного дослідження), як порізно, так і в сукупності кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості з ознакою тривалого розладу здоров`я. Рана в скроневій ділянці зліва (за даними медичної документації) кваліфікується, як легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Рани в ділянці 1-го пальця правої (лівої) кисті, садна обличчя, кінцівок та тулубу (безкількості та локалізації наданій медичній документації) самі по собі кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження».

Вказана подія 01 листопада 2020 року була внесенадо Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080050002905 та матеріали кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України направлені до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Позивач ОСОБА_1 була визнана потерпілою у кримінальному провадженні №12020080050002905 та цивільним позивачем у кримінальній справі №333/7359/20. Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, було закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Автомобіль «MERCEDES SPRINTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , на праві власності належить ОСОБА_3 , який на підставі нотаріально посвідченої довіреності №662 від 15 червня 2020 року уповноваживТовариство з обмеженою відповідальністю «Альфа транс» (далі по тексту ТОВ «Альфа транс»)на користування та розпорядження цим транспортним засобом.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальністьТОВ «Альфа транс» перед третіми особами внаслідок спричинення шкоди в результаті експлуатації транспортного засобу «MERCEDES SPRINTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі по тексту ТДВ «СК «Кредо»).

На момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах зТОВ «Альфа транс», займав посаду водія автотранспортних засобів.

Після настання дорожньо-транспортної пригоди, потерпіла ОСОБА_1 була доставлена до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (далі по тексту КНП «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» ЗМР) у відділення екстреної допомоги з діагнозом: «закритий перелом дистального відділу 5-ї люснової кістки лівої кисті. Закритий лінійний перелом дистального відділу основної фаланги 1-го пальця лівої кисті. Закритий імпресійний перелом латерального виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Забійна рана скроневої ділянки зліва. Забійна рана 1 пальця лівої кисті. Забій, садна кінцівок, тулуба».

Крім того, під час самостійного лікування в домашніх умовах стан здоров`я позивачки погіршився (переламана нога та пальці ще не зрослись), станом на дату складання цього позову остання не може самостійно пересуватись, щоб дістатись до лікарні або суду їй потрібний спеціально обладнаний автотранспорт.

Такий поганий стан здоров`я потерпілої, щоденні емоційні хвилювання, витрачання часу на поїздки за допомогою спеціального автотранспорту до лікарень, призвели до того, що сім`я потерпілої помістила останню до КНП «Міська лікарня №6» ЗМР на стаціонарне лікування, де ОСОБА_1 перебувала уперіод з 13 грудня 2020 року по 23 грудня 2020 року, діагноз: «ішемічний атеротромботичний інсульт (13 грудня 2020 року) в лівій півкулі, системі лівої середньої мозкової артерїї, виражена сенсорномоторна афазія, правобічний верхній моно парез. ЦА 3ст.».

Крім матеріальної шкоди, позивачці було завдано і моральну шкоду: спричинено фізичний біль, завдано численні тілесні ушкодження, було порушено нормальний спосіб життя та спричинене тяжке душевне страждання, у зв`язку з неможливістю вільно пересуватись, необхідності постійної підтримки зі сторони інших людей у пересуванні, перенесення інсульту. До ДТП потерпіла кожного дня доглядала свого чоловіка ОСОБА_5 , який є особою з інвалідністю 1 групи, а також свою доньку - ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю 2 групи, а наразі самій потерпілій потрібен догляд, який їй надає інша донька ОСОБА_7 та інші родичі. Крім того, потерпіла, її чоловік та донька були змушені тимчасово переїхати з смт Веселе до м. Запоріжжя, де винаймають квартиру.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТДВ «СК «Кредо» на її користь матеріальну шкоду у розмірі 19718,33 грн, моральну шкоду у розмірі 985,92 грн, стягнути з ТОВ «Альфа транс» моральну шкоду у розмірі 299014,08 грн та судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 13 023,53 грн, моральну шкоду у сумі 651,18 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа транс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 6 511,77 грн.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа транс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 6 500 грн з кожного по 3 250 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа транс» в дохід держави судовий збір у сумі 3 197,18 грн з кожного по 1 598,59 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині часткового задоволення позову про стягнення з ТОВ «Альфа Транс» моральної шкоди, про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу, представник ОСОБА_1 , адвокат Тивоненко Д.Р. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року в частині часткового задоволення позову про стягнення з ТОВ «Альфа Транс» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Скасувати рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи судом першої інстанції та стягнути витрати на правничу допомогу в повному обсязі. Також просить стягнути з відповідачів судові витрати позивача, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційнї інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував фактичні обставни справи, не надав належної оцінки всім доказам у справі. Вважає, що стягнута з ТОВ «Альфа Транс» моральна шкода у розмірі 6511,77 грн є надто заниженою, оскільки у матеріалах справи наявні документальні підтвердження завданих позивачу в результаті ДТП численних переломів кісток, у тому числі із зміщенням, забоїв і розривів, а також необхідність хірургічного втручання для усунення наслідків ДТП, суд не надав належної оцінки ступіню тяжкості завданих позивачу тілесних ушкоджень, перенесення нею інсульту, який спричинений хвилюванням та переляками у зв`язку з ДТП. Позивач через отримані в ДТП травми не могла доглядати за свою сім`єю, чоловіком, який є інвалідом 1 групи та донькою, яка є інвалідом 2 групи, оскільки сама вимушена звертатись по допомогу. ОСОБА_1 не отримувала пропозицію від ТОВ «Альфа Транс» про допомогу, тому моральну шкоду у розмірі 300000 грн вважає справедливою. Суд стягнув з відповідачів на користь позивача понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн, з кожного по 3250 грн, не врахувавши, що у наданих позивачем документах, зокрема, додатках до договору про надання правничої допомоги детально описана надана позивачу правова допомога в суді першої інстанції, що усі без виключення послуги з надання правничої допомоги безпосередньо стосуються цієї справи, усі дії вчинені та процесуальні документи складені адвокатом Тивоненком Д.Р. по мірі необхідності, факт цього не спростований ні відповідачами, ні судом, тому вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24500 грн є обгрунтованою.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ТДВ «СК «Кредо», зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. У зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, просить зменшити витрати на правничу допомогу до 2000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19ЦПКУкраїни малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274ЦПКУкраїни в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1 та ч. 2ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2022 року це 248 100 грн (відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет на 2022 рік»з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2481,00 грн (2481,00 грн Х 100 = 248 100 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 19718,33 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд врахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимогч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанціїв межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що представник ОСОБА_1 адвокат Тивоненко Д.Р. оскаржує рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Альянс Транс» про стягнення моральної шкоди та в частині стягнення витрат на правничу допомогу, які позивач понесла в суді першої інстанції. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Тивоненко Д.Р. лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, а саме щодо часткового задоволення позову про стягнення з ТОВ «Альфа Транс» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди та витрат на правничу допомогу, які були понесені позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуємої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення в оскаржуваній частині зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з вини водія ОСОБА_2 , який перебував в трудових відносинах з ТОВ « Альфа Транс» та керував автомоділем «MERCEDES SPRINTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталося ДТП, в результаті якої ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, а на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальністьТОВ «Альфа транс» перед третіми особами внаслідок спричинення шкоди в результаті експлуатації транспортного засобу «MERCEDES SPRINTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», тому з страхової компанії підлягає до стягнення матеріальна шкода, заподіяна здоров`ю у розмірі 13023,53 грн, яка доведена відповідними доказами та 651,18 грн моральної шкоди, що становить 5% страхової виплати, за шкоду заподіяну здоров`ю. Стягуючи з відповідача ТОВ «Альфа Транс» моральну шкоду, суд врахував, що ОСОБА_1 , незаконними діями ОСОБА_2 було спричинено фізичний біль, завдано тілесні ушкодження, порушено її нормальний спосіб життя та спричинено душевні переживання, у зв`язку з неможливістю вільно пересуватись, необхідності підтримки зі сторони інших людей, виходячи з засад розумності та справедливості визначив розмір моральної шкоди у розмірі 6511,77 грн, що складає 50 відсотків від стягненої матеріальної шкоди та відповідає вимогам ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхуваня цивільно-правової відповідальності власників наземнитх транспортних засобів» та є більшою за розмір мінімальної заробітної плати станом на 31 жовтня 2020 року. При визначенні суми компенсації витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, суд керувався критерієм реальності адвокатських витрат їхньої дійсності та необхідності, врахував заяву страхової компанії про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та прийшов до висновку, що визначена представником позивача, адвокатом Тивоненко Д.Р. сума 24500 грн є завищеною, тому зменшив її до розміру 6500 гривень, стягнувши з кожного з відповідачів по 3250 гривень.

Колегія суддів не можеповністю погодись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що в проваджені Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала кримінальна справа №333/7359/20 (провадження №1-кп/333/145/22) за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК Україниза порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Позивач ОСОБА_1 була визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020080050002905 від 01 листопада 2022 року.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року у справі №333/7359/20 кримінальне провадження №12020080050002905 від 01 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, було закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого (а.с.18-20).

Відповідно до довіреності, посвідченої 15 червня 2022 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Георгієм Миколайовичем (зареєстровано в реєстрі за №662), ОСОБА_3 як власник автомобіля марки Mercedes-Benz, модель 312 D, 1999 року випуску, тип ТЗ автобус пасажирський, реєстраційний номер НОМЕР_2 уповноважив ТОВ «Альфа транс»бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх компетентних органах, підприємствах та установах з питань передачі в найм (оренду) вказаного транспортного засобу за ціну на умовах на його розсуд (а.с.28-29).

ОСОБА_2 відповідно до Наказу директораТОВ «Альфа транс» №159-пр від 02 жовтня 2018 року був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів (а.с.31).

Згідно з Наказу директораТОВ «Альфа транс» від 01 жовтня 2020 року за водієм ОСОБА_2 було закріплено транспортний засіб Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.32).

Цивільно-правова відповідальністьТОВ «Альфа Транс» перед третіми особами внаслідок спричинення шкоди в результаті експлуатації транспортного засобу Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП була застрахована в ТДВ«СК «Кредо», поліс №АР/4583381 від 22 червня 2020 року (а.с.30).

Відповідно до Висновку чергового травматолога КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 31 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 зі слів працівників ШМД була збита легковим автомобілем в результаті ДТП та доставлена до відділення з діагнозом: «закритий перелом дистального відділу 5-ї плюснової кістки лівої кисті. Закритий лінійний перелом дистального відділу основної фаланги 1-го пальця лівої кисті. Закритий імпресійний перелом латерального виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Забійна рана скроневої ділянки зліва. Забійна рана 1 пальця лівої кисті. Забій, садна кінцівок, тулуба». Пацієнтку запропонована госпіталізація, від якої остання відмовилася. Рекомендовано: спостереження лікаря поліклініки з рентген-контролем через 7-10 днів (явка в поліклініку 01 листопада 2020 року), КТ правого колінного суглобу, вирішення питання про оперативне лікування; 2) іммобілізація лправої н/к 6-8 тижнів, іммобілізація лівої в/к 3-4 тижні, іммобілізація правої в/к 3-4 тижні; 3) ЛФК, розробка рухів в суглобах правої н/к, правої та лівої в/к після зняття пов`язок; 4) обробка спадин по мірі необхідності зняти шви з рани скроневої ділянки на 5-7 добу; 5) знеболювання: Десалгін Саше 1-2 р/д до днів, при виражених болях Депіофіен 50 мг внутрішньом`язово 2 мл; 6) Для профілактики НПЗП гатсропатій-Панацид 40 мг 1 таб р/д вранці натщесерце на час прийому нестероїдних протизапальних засобів; 7) проти набрякова терапія Цикло3-Форт по 1 капс. 3р/д 10 днів; 8) Остеогенна терапія: Остеопро по 1 таб 2р/д 2 місяці; 9) Цефран СТ 500 мг 2 р/д 5 днів (а.с.33).

Згідно з Виписки КНП «Міська лікарня №6» ЗМР з медичної картки стаціонарного хворого N5633 від 23 грудня 2020 року, ОСОБА_1 з 13 грудня 2020 року по 23 грудня 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні у медичному закладі з діагнозом: «ішемічний атеротромботичний інсульт (13.12.20) в лівій півкулі, системі лівої середньої мозкової артерїї, виражена сенсорно моторна афазія, правобічний верхній моно парез. ЦА 3 ст.» (а.с.35-36).

В період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня №6» ЗМР їй 15 грудня 2020 року у медичному діагностичному центрі «ДИА сервіс» було зроблено комп`ютерну томограму головного мозку, за що позивачкою було сплачено 600 грн (а.с.37,51).

Згідно з протоколом дослідження був встановлений діагноз: «КТ - признаки ОНМК. Малый ишемический инсульт в нижнетеменной области слева (бассейн подкорковых ветвей средней мозговой артерии). Полип левой верхнечелюстной пазухи. Атрезия лобных пазух».

Суд першої нстанції дійшов висновку, що 31 жовтня 2020 року з вини водія ОСОБА_2 , який перебуваючи у трудових відносинах зТОВ «Альфа Транс», керував транспортним засобом Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася ДТП, в результаті якої позивачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Вказана обставина також визнана та не заперечувалась учасниками справи.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюютьсяЗаконом України від 01.07.2004 №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1 ст. 2 Закону передбачено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюютьсяКонституцією України,Цивільним кодексом України,Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цьогоЗаконупередбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цьогоЗакону.

Відповідно дост. 979 ЦК Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 5ст. 1187 ЦК Україниособа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Так, за пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четвертастатті 1187 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 8 вказаної постанови, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК Українишкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті130,132-134 КЗпП).

Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 23.1 статті 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода: пов`язана з лікуванням потерпілого; пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я пов`язана із смертю потерпілого.

Статтею 24 Закону встановлено порядок здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілих - у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно цього ж пунктустатті 24 Закону, зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 26-2 Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «г» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Оскільки суд вважає, що позивачем доведено належними та відповідними доказами понесені позивачем витрати на лікування на суму 13923, 53 грн, то розмір стягуваної з ТДВ«СК «Кредо» моральної шкоди на користь ОСОБА_1 складає 651,18 грн (13023,53х5%).

Рішення суду в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 , не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається, отже колегія суддів не може надавати в цій частині рішння суду першої інстанції свої висновки.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ТОВ «Альфа Транс», колегія суддів зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ними своїх трудових обов`язків.

Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Тобто, у розумінні ч. 1ст. 1172 ЦК України, якщо службовий транспортний засіб потрапить у ДТП з вини водія, внаслідок чого буде ушкоджене майно чи здоров`я інших осіб, то відповідальність за шкоду завдану водієм під час виконання ним трудових обов`язків нестиме роботодавець.

Частиною 2ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором добровільного чи обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року у справі №333/7359/20 кримінальне проваження №12020080050002905 від 01 листопада 2020 року у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент ДТП (31.10.2020 року) працював водієм у ТОВ «Альфа транс», у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито у зв`язку зі смерті обвинуваченого (а.с.18-20).

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Альфа транс», працював водієм, та під час виконання його професійних обов`язків сталася ДТП, винуватцем в якій є саме він, відшкодування моральної шкоди за спричинену ОСОБА_1 діями його працівника ОСОБА_4 має нести ТОВ «Альфа Транс».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2021 року у справі № 753/10817/16-ц (провадження № 61-9656св19), зазначено, що "розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 757/37203/16-ц (провадження № 61-4521св20) зазначено, що "відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння (бездіяльності) її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору…

…Для наявності підстав для зобов`язання відшкодувати моральну шкоду необхідно наявність незаконних дій чи бездіяльності держави в особі компетентних органів, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинного зв`язку між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідачів є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статті 1167 ЦК України".

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 визначила розмір компенсації моральної шкоди у сумі 300000,00 грн, яку у розмірі 985, 92 грн просила стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо», а 299014,08 грн просила стягнути ТОВ «Альфа Транс».

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 з ТОВ «Альфа Транс», суд першої інстанції, встановивши, причинно-наслідковий зв`язок між ДТП, яка сталася 31 жовтня 2020 року, винним в якій визнано працівника ТОВ «Альфа Транс» під час виконання ним професійних обов`язків ОСОБА_8 , у відношенні якого ухвалою Комунарського районного суд м. Запоріжжя від 14 лютого 2022 року кримінальне провадження, передбачне ч. 1 ст. 286 КК України закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого, та тілесними травмами середньої тяжкості за ознакою тривалого розгляду здоро`я, які в результаті ДТП зазнала ОСОБА_1 , у зв`язку з чим Товариство повинно нести відповідальність за спричинену ОСОБА_9 моральну шкоду в результаті ДТП, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення цих позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначеного судом розміру завданої ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 6511,77 грн, яка підлягає сплаті з ТОВ «Альфа Транс», що на думку суду першої інстанції складає 50 відсотків від стягуваної матеральної шкоди та відповідає вимогам ст. 25 Закону та є більшою за розмір мінімальної заробітної плати станом на 31 жовтня 2020 року з огляду на наступне.

Статтею 25 Закону врегульована порядок виплати страховими компаніями за полісами ОСЦПВВНТЗ страхового відшкодування для компенсації шкоди, пов`язаною з тимчасовою втратою працездатності потерпілим у ДТП особам.

Проте, ТОВ «Альфа Транс» не є страховою компанією, ОСОБА_1 не зверталася до суду із вимогами щодо стягнення з Товариства «Альфа Транс» страхового відшкодування і положення вказаної статті стосується матеріальних втрат через тимчасову непрацездатність, а не моральної шкоди.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування, то застосування судом прив`язки до розміру мінімальної заробітної плати суперечить вимогам вказаної норми.

При визначені розміру завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, внаслідок ДТП, яка підлягає стягненню з ТОВ «Альфа Транс», колегія суддів враховує наступне.

31 жовтня 2020 року з вини водія ОСОБА_2 , який перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Альфа Транс» керував автобусом «MERCEDES SPRINTER», реєстраційний номер НОМЕР_4 , сталася ДТП, в результаті якої ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до Висновку чергового травматолога КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 31 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 зі слів працівників ШМД була збита легковим автомобілем в результаті ДТП та доставлена до відділення з діагнозом: «закритий перелом дистального відділу 5-ї плюснової кістки лівої кисті. Закритий лінійний перелом дистального відділу основної фаланги 1-го пальця лівої кисті. Закритий імпресійний перелом латерального виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків. Забійна рана скроневої ділянки зліва. Забійна рана 1 пальця лівої кисті. Забій, садна кінцівок, тулуба». Пацієнтку запропонована госпіталізація, від якої остання відмовилася. Рекомендовано: спостереження лікаря поліклініки з рентген-контролем через 7-10 днів (явка в поліклініку 01 листопада 2020 року), КТ правого колінного суглобу, вирішення питання про оперативне лікування; 2) іммобілізація лправої н/к 6-8 тижнів, іммобілізація лівої в/к 3-4 тижні, іммобілізація правої в/к 3-4 тижні; 3) ЛФК, розробка рухів в суглобах правої н/к, правої та лівої в/к після зняття пов`язок; 4) обробка спадин по мірі необхідності зняти шви з рани скроневої ділянки на 5-7 добу; 5) знеболювання: Десалгін Саше 1-2 р/д до днів, при виражених болях Депіофіен 50 мг внутрішньом`язово 2 мл; 6) Для профілактики НПЗП гатсропатій-Панацид 40 мг 1 таб р/д вранці натщесерце на час прийому нестероїдних протизапальних засобів; 7) проти набрякова терапія Цикло3-Форт по 1 капс. 3р/д 10 днів; 8) Остеогенна терапія: Остеопро по 1 таб 2р/д 2 місяці; 9) Цефран СТ 500 мг 2 р/д 5 днів (а.с.33).

Відповідно до Висновку експерта Комунальної установи « Запорізьке обласне бюро судово-медичсної експертизи» Запорізької обласної ради №1277 від 26 листопада 2020 року, складеного на підставі постанови старшого слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 16 листопада 2020 року, лікарем-судово-медичним експертом другої кваліфікаційної категорії за фахом «Судово-медична експертиза» ОСОБА_10 , проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_1 , підсумки якої:

1. Закритий перелом дистального відділу 5-ї плюснової кістки лівої кисті; закритий лінійний перелом дистального відділу основної фаланги 1-го пальця правої кисті без зміщення кісткових уламків; закритий імпресій ний перелом латеральної кісточки правої великогомілкової кістки зі зміщення кісткових уламків (за даними рентгенологічного дослідження) у ОСОБА_1 як порізно так і в сукупності кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (згідно п.2.2.1.в «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 року»).

2. Рана в скроневій ділянці зліва (за даними медичної документації) у ОСОБА_1 кваліфікується як легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.1.а «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 року»).

3. Рани в ділянці 1-го пальця правої (лівої) кисті; садна обличчя, кінцівок та тулубу (без кількості та локалізації в наданій медичній документації) у ОСОБА_1 самі по собі кваліфікуються як легті тілесні ушкодження (згідно п.2.3.2.б «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 року».

4. Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_1 утворилися від дії тупих предметів. Не виключається можливість виявлених тілесних ушкоджень в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

5. Давність утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 не суперечить строку, вказаному у фабулі постанови слідчого, в наданій медичній документації та аналізу рентгенологічних знімків обох кистей рук та лівого колінного суглобу лікарем-рентгенологом консультантом КУ «ЗОБСМЕ» ЗОР (а.с.163-167).

Отже, як вбачається з Висновку чергового травматолога КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 31 жовтня 2020 року та Висновку експерта №1277 від 26 листопада 2020 року, ОСОБА_1 в результаті ДТП, яка сталася 31 жовтня 2020 року отримала легкі та середньої тяжкості численні тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я, переломів кісток, у тому числі із зміщенням,забоїв ірозривів,а такожнеобхідність хірургічноговтручання дляусунення наслідківДТПв результаті яких ОСОБА_1 дійсно спричиненні моральні страждання, було порушено нормальний спосіб життя та спричинене тяжке душевне страждання, у зв`язку з неможливістю вільно пересуватись, необхідності постійної підтримки зі сторони інших людей у пересуванні. До ДТП ОСОБА_1 кожного дня доглядала свого чоловіка ОСОБА_5 , який є особою з інвалідністю 1 групи, а також свою доньку - ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю 2 групи, а наразі самій потрібен догляд.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Для визначення розміру відшкодування моральної шкоди, колегія суддів врахувала: позивачці незаконними діями ОСОБА_2 було спричинено фізичний біль, завдано численні тілесні ушкодження ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, перелом кісток, у тому числі із зміщенням,забоїв ірозривів,порушено її нормальний спосіб життя та спричинено душевні переживання, у зв`язку з неможливістю вільно пересуватись, необхідності підтримки зі сторони інших людей, страх пережитих подій, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, важкість виконання повсякденних обов`язків, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, необхідність хірургічного втручання для усунення наслідків ДТП, переживання через поведінку ТОВ «Альфа Транс», який байдуже поставився до наслідків скоєного й ухилився від надання будь-якої допомоги, зокрема матеріальної.

Таким чином, колегія суддів вважає, що розумним і справедливим грошовим відшкодуванням з відповідачаТОВ «Альфа Транс» позивачу моральної шкоди буде 30000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, визначаючи такий розмір моральної шкоди, заподіяної позивачеві, колегія суддів виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує тяжкість завданої позивачеві моральної шкоди, глибини, тривалості та характеру моральних і фізичних страждань позивача, а також стану її здоров`я.

Проте, суд першої інстанції не в повній мірі врахував вищезазначені обставини, не надав належної оцінки доказам у справі в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, тому є підстави для скасування судового рішення в частині стягнення з ТОВ «Альфа Транс» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 6511,77 грн, як недостатньої з урахуванням спричинених останній моральних страждань, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ТОВ «Альфа транс» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2022 року у справі № 201/3828/21 (провадження № 61-8927св22), з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22), зазначено, що "для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс)".

Адвокат Тивоненко Д.Р. у позовній заяві просив стягнути з відповідачів на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу у сумі 24500 гривень, на підтвердження чого надав: Договір N 17/22 від 17.02.2022 про надання професійної правничої допомоги, Перелік та вартість послуг адвоката від 07.06.2022 за Договором від 17.02.2022 на суму 54000 грн, Акт N 1 надання послуг до Договору N 17/22 від 17.02.2022 на суму 24500 грн., Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 07.06.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.55-60).

Відповідно до Акту №1 надання послуг до Договору N 17/22 від 17.02.2022, адвокатом було надано послуги на суму 24 500 грн, з яких: 1) консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, у тому числі: проведення двох зустрічей з клієнтом та її сім`єю, попереднє вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду (ч. 5ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів": "Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для в ах об`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права"), формування висновку щодо можливості і захисту прав клієнта у судовому порядку (витрачено часу - 5 годин) на суму 5 000 грн; 2) складання позову (подається в Шевченківський районний суд м. Запоріжжя), позивач - клієнт, відповідачі -ТОВ «Альфа транс», ТДВ «СК «Кредо») про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (витрачено часу - 8 годин) на суму 8 000 грн; 3) складання заяви про ознайомлення та ознайомлення з матеріалами КП N 12020080050002905 (витрачено часу - 6 годин) на суму 6 000 грн; 4) підготовка до подачі позову до канцелярії Шевченківського районного суду м. Запоріжжя через підсистему "Електронний суд", у тому чисті; роздрукування позову, добірка та копіювання письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів (витрачено часу 3 години) на суму 3 000 грн; 5) представництво інтересі" клієнта у суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання) (витрачено часу -) на суму 2 500 грн.

У відзивіна позовнузаяву ТОВ «Альфа Транс»та увідзиві напозовну заяву ТДВСК «Кредо»просять зменшити розмір витрат на правничу допомогу, у яких зазначили, що судові витрати у розмірі 24500, 00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягу послуг, затрачених ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Справа є максимально простою і не вимагає спеціальних знань. Відшкодування позивачу витрат можливо у розмірі 2 000,00 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих ОСОБА_1 юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом Тивоненко Д.Р. на виконання відповідних робіт (надання послуг), зловживання процесуальними правами стороною відповідачів, що потягло збільшення тривалості розгляду справи і, як наслідок, здорожчання правничих послуг, клопотання представника відповідачів щодо зменшення судових витрат з обґрунтуванням непомірності заявлених вимог, колегія суддів вважає,що суд першої інстанціїї зробив вірний висновок про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, проте визначаючи їх розмір 6500 грн, суд першої інстанції не врахував, що судові засіданні двічі не були проведенні за відсутності відповідачів, що потягло збільшення тривалості розгляду справи, тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн з кожного по 4000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги від 17 лютого 2022 року, укладеного між Адвокатським бюро "Данила Тивоненка «Приоритет» та ОСОБА_1 , докази детального опису виконаних адвокатом робіт та її вартість, наявність у відзиві на апеляційну скаргу клопотання ТОВ «Страхова компанія «Кредо» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивачки витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду у розмірі 19000,00 грн підлягають задоволенню частково у розмірі 6000,00 грн, стягнувши зазначену суму з відповідача ТОВ «Альфа Транс», оскільки рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині часткового задоволення позову про стягнення з ТОВ «Альфа Транс» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року скасуванню в частині часткового задоволення позову про стягнення з ТОВ «Альфа Транс» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, витрат на правничу допомогу з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ТОВ «Альфа Транс» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Щодо сплати судового збору.

Згідно з ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відпповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Враховуючи, що фактично ОСОБА_1 оскаржувались позовні вимоги в частині відмови в стягненні моральної шкоди з ТОВ «Альфа транс», судовий збір за перезгляд в апеляційній інстанції підлягав сплаті у розмірі 4500 грн, виходячи з розрахунку (300000х1%х150%), за сплату від яких ОСОБА_1 була звільнена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в дохід держави необхідно стягнути судовий збір з ТОВ «Альфа транс» у розмірі 450 грн, виходячи з розрахунку (30000х4500/300000).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 382- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Тивоненка Данила Руслановича задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року у ційсправі вчастині частковогозадоволення позовупро стягненняз Товаристваз обмеженоювідповідальністю «АльфаТранс» моральноїшкоди,витрат на професійну правничу допомогу скасувати і ухалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000, 00 грн.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді першої інстанції у розмірі 8000 ,00 грн, з кожного по 4000, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 ,00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскардується та апеляційним судом не переглядається.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Транс» в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 450, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цьогоКодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 16 лютого 2023 року.

Головуючий, суддя Суддя Суддя

Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.