Ухвала

від 07.02.2023 по справі 200/18776/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення без руху

07 лютого 2023 року Справа №200/18776/21

Суддя Донецького окружного суду Шинкарьова І.В., за участю секретаря судового засідання Мухіної Є.О., представника позивача Ільющенко Ю.А., представника відповідача Волошиної О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) клопотання представника ГУ ДПС у Донецькій області про залишення без розгляду позовної заяви Фермерського господарства «Партнер» до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2021 №0004907/0901 про залишення позову без розгляду,-

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство «Партнер» (далі позивач) звернулось з позовною заявою до ГУ ДПС у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 22.04.2021 № 0004907/0901.

Відповідачем надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що 06.05.2021 позивачем була направлена скарга на податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.04.2021 №0004907/0901. За результатами розгляду якої, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №20909/6/99-00-06-03-02-06 від 13.09.2021 скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0004907/0901 від 22.04.2021 без змін. Рішення ДПС України про результати розгляду скарги №20909/6/99-00-06-03-02-06 від 13.09.2021 отримано позивачем 16.09.2021, про що свідчить скріншот АІС «Податковий блок». Позов у даній справі подано 21.12.2021, тобто, з порушенням місячного строку, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Представником позивача надано заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в якому він заперечує проти залишення позовної заяви без розгляду та вказує на те, що до спірних правовідносин застосовується ст.122 КАС України, а не приписи п.56.19 ст. 56 ПК України. Посилається на пп. 4.1.4 п.4 ст.4 ПК України та стверджує про наявність колізії між положеннями ч.4 ст.122 КАС України та п.56.19 ст. 56 ПК України. Зазначає також про зупинення перебігу строків через впровадження карантину.

У підготовчому засіданні 07.02.2023 представник відповідача підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив суд його задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, наведених у запереченні.

При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд виходив з наступного.

Відповідачем проведено фактичну перевірку позивача (Код ЄДРПОУ 30790431) за адресою: Донецька область, Покровський район, с.Гришине, вул.Гагаріна, буд.5. Перевірка проведена за період діяльності з 01.07.2019 по 01.04.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-вр від 19.12.1995 (далі - Закон №481), пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України та інших законодавчих актів.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС від 01.04.2021 №3111/05/99/37/09/30790431.

На підставі Акта фактичної перевірки від 01.04.2021 №3111/05/99/37/09/30790431 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 22.04.2021 №0004907/0901 про застосування штрафних санкцій у розмірі 500000,00грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням рішенням від 22.04.2021 №0004907/0901 та звернулось зі скаргою від 06.05.2021 (вх. ДПС №13441/6 від 12.05.2021) до Державної податкової служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 13.09.2021 №20909/6/99-00-06-03-02-06 скаргу платника податків залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0004907/0901 від 22.04.2021 без змін.

Відповідачем надано до матеріалів справи скріншот з АІС «Податковий блок», на підставі якого судом встановлено, що за даними, які містяться в інформаційній системі ГУ ДПС у Донецькій області вбачається, що 16.09.2021 позивач отримав рішення ДПС України про результати розгляду скарги №20909/6/99-00-06-03-02-06 від 13.09.2021.

Також у запереченнях позивача на клопотання відповідача про залишення без розгляду позову, представник позивача визнав обставину отримання 16.09.2021 рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 13.09.2021 №20909/6/99-00-06-03-02-06 та надав поштові документи в підтвердження.

Поряд з цим, суд враховує, що ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Отже, п.56.19 ст.56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Таким чином, норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи висновок Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, суд доходить висновку про те, що позовну заяву Фермерським господарством «Партнер» подано до суду 21.12.2021 з порушенням місячного строку, встановленого п.56.19 ст. 56 ПК України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищенаведені правові положення свідчать, що законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому, приписи ст.123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

У зв`язку з цим, суд надає оцінку доводам, викладеним у позовній заяві щодо дотримання строку звернення до суду із даним позовом, обґрунтованим посиланням на приписи ст.122 КАС України та на правову позицію Верховного Суду у постанові від 25.02.2021 у справі №580/3469/19.

Суд звертаю увагу учасників справи, що у даній постанові від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 Верховний Суд відступив від своїх висновків про необхідність застосування 10-ти денного строку для оскарження донарахувань з єдиного внеску та дійшов правового висновку, що можливість звернення до суду з позовом про оскарження донарахувань з єдиного внеску має бути здійснено у межах строку, встановленого ст.122 КАС України (3 місяці у випадку досудового оскарження, 6 місяців без досудового оскарження).

Водночас, предметом даного спору не є оскарження донарахувань з єдиного внеску, а тому, вищевказаний правовий висновок Верховного Суду не може бути застосований судом під час вирішення цієї справи.

До того ж, суд враховує, що у запереченні на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, позивач також посилається на приписи ст.122 КАС України, пп. 4.1.4 п.4 ст.4 ПК України та стверджує про наявність колізії між положеннями ч.4 ст.122 КАС України та п.56.19 ст. 56 ПК України. Позивач зазначає, що застосування процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів не повинно погіршувати становища платника податків і суттєво звужувати його права, скорочуючи строк на звернення до суду із трьох місяців до одного.

Отже, на думку представника позивача, виникла колізія між положеннями ч.4 ст.122 КАС України та п. 56.19 ст.56 ПК України, повинна вирішуватись на користь КАС України, оскільки передбачений ч.4 ст. 122 цього Кодексу строк є більш сприятливим для платника податків та відповідає сталому правозастосуванню й офіційній політиці державних органів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 висловив позицію про те, що застосування скорочених строків звернення до суду при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах у порівнянні з такими строками в інших публічних правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та в діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується зі встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку та оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів у межах процедури адміністративного оскарження, тоді як скорочені строки забезпечують досягнення цієї мети та завдань функціонування податкової системи держави.

Отже, посилання позивача на існування колізії між положеннями ч.4 ст. 122 КАС України (процесуальна норма) та п.56.19 ст.56 ПК України (матеріальна норма), які визначають різну тривалість скорочених строків для оскарження в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору, судом не приймаються.

Окрім того, суд вважає за доцільне окремо зауважити, що постанова Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.12.2020. Тому, позивач мав змогу ознайомитися із її змістом та передбачити наслідки несвоєчасного звернення до суду з даним позовом.

У запереченні на клопотання відповідача про залишення без розгляду позову, представник позивача вказав і на зупинення строків оскарження, пославшись на карантин.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Однак, судом встановлено, що позивач не навів жодної обставини пропуску строку звернення до суду, обумовлену обмеженнями, впровадженим карантином.

Більш того, норми п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПК України дають підстави вважати, їх дія поширюється на перебіг строків в частині процедури адміністративного оскарження, встановлених ст.56 ПК України, а не судового оскарження.

За таких обставин суд доходить висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не надав заяви про поновлення строку з наведенням поважних та об`єктивних причин його пропуску.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини. Відтак, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідно до вимог ст. ст. 161, 167 КАС України разом із відповідними доказами на її обґрунтування.

Суд зазначає, що залишенню позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду має передувати висновок суду про неповажність причин пропуску для звернення до суду із позовною заявою або відсутність заяви позивача про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в данному випадку наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 241, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Фермерського господарства «Партнер» (адреса: 85330 Донецька область, Покровський район, село Гришене, вулиця Гагаріна, 5, ЄДРПОУ 30790431) до ГУ ДПС у Донецькій області (адреса Донецька область, Маріуполь вул. Італйська 59, ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення №0004907/0901 від 22.04.2021 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду та надіслання на адресу відповідача обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Повний текст ухвали складено 10.02.2023.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Шинкарьова