Ухвала

від 16.02.2023 по справі 420/21732/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/21732/21П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Осіпова Ю.В., суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши питання про призначення до розгляду справи за апеляційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Південного офісу Держаудитслужби, третьої особи - Razosanas romercfirma «BLESTE» SIA про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

У відповідності до ст.306 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції дана справа була розглянута за правилами загального позовного провадження (в порядку письмового провадження).

Відповідно до ч.1 ст.310 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом 1-ї інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.

Згідно з ч.5 цієї статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У той же час, як передбачено ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд суду апеляційної інстанції, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст постановленого у справі судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку із чим підстави для апеляційного розгляду справи за участю сторін по справі відсутні.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду. При цьому, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.

Колегія суддів бере до уваги, що що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.

Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись ст.ст.262,306,307,311 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Південного офісу Держаудитслужби про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін - відмовити.

Підготовку до розгляду адміністративної справи закінчити.

Призначити справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду в залі судового засідання №4.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді Осіпов Ю.В. Косцова І.П. Скрипченко В.О.