Постанова

від 18.08.2023 по справі 420/21732/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/21732/21

Головуючий І інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 17.01.2023р.) у справі за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Південного офісу Держаудитслужби, третьої особи - Razosanas romercfirma «BLESTE» SIA про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

10.11.2021р. ДП «Морський торговельний порт «Южний» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, третьої особи - Razosanas romercfirma «BLESTE» SIA, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок №UA-2021-08-06-010522-а про результати моніторингу закупівлі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.10.2021р. Південним офісом Держаудитслужби було прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі №UA-2021-08-06-010522-а на підставі якого, 23.10.2021р. складено висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-08-06-010522-а. Позивач вважає оскаржуваний висновок необґрунтованим, незаконним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, що в свою чергу, фактично позбавляє здійснити позивачу свої функції, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (ухваленим в порядку письмового провадження) адміністративний позов ДП «Морський торговельний порт «Южний» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу закупівлі від 23.10.2021р. №UA-2021-08-06-010522-а. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Південного офісу Держаудитслужби судові витрати у розмірі 2270 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 02.02.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2023р. та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

16.02.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

06.03.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Позивач - ДП «Морський торговельний порт «Южний» оголосило закупівлю товарів « 42420000-6 Ковші, лопати, грейдери та затискачі для підіймальних кранів чи екскаваторів» за процедурою відкритих торгів.

У п.2 розділу III Тендерної документації ДП «МТП «Южний» (замовник) визначив, що учасники, під час подання тендерних пропозицій, одночасно надають забезпечення тендерних пропозицій (гарантію виконання зобов`язань у зв`язку з поданням тендерних пропозицій). Тендерні пропозиції обов`язково супроводжуються документами, що підтверджують надання забезпечення тендерних пропозицій. Також передбачив, що учасники-нерезиденти мають право надавати банківську гарантію, видану банком-нерезидентом. Банківська гарантія банка-нерезидента повинна бути авізована виключно через банк, що обслуговує Замовника (AT «УКРЕКСІМБАНК» (JOINT STOCK COMPANY «THE STATE EXPORTBANK OF UKRAINE»: SWIFT: EXBS UA UX). Лист-авізо авізуючого банку подається учасником-нерезидентом в електронній формі з обов`язковим накладанням електронного підпису авізуючого банку (банківська гарантія та лист-авізо подаються одним файлом).

Згідно з розділом IV Тендерної документації кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 13.09.2021р. до 12:00 год.

У межах встановленого строку подання тендерних пропозицій, учасник тендеру - Razosanas Komercfirma «BLESTE» SIA разом з наданням тендерної пропозиції надав банківську гарантію від 10.09.2021р., видану банком-гарантом SWEDBANK AS через SWIFT-повідомлення з авізуванням (підтвердженням) автентичності банком бенефіціара (банком замовника) AT «Укрексімбанк».

12.10.2021р. ДП «Морський торговельний порт «Южний» було укладено договір №Т/СН-2/21 поставки із переможцем закупівлі, а саме: Razosanas Komercfirma «BLESTE» SIA, відповідно до п.1.1 якого, його предметом є зобов`язання постачальника поставити товар покупцю, а покупця - прийняти та оплатити товар, в кількості та за цінами, які вказані в Додатку №1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

23.10.2021р. Південним офісом Держаудитслужби прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі №UA-2021-08-06-010522-а на підставі якого, 23.10.2021р. ним було складено висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-08-06-010522-а.

Згідно п.2 даного висновку, за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій, встановлено порушення вимог абз.5 п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі», а у відповідності до п.3 зобов`язано розірвати договір з дотриманням положень ГУ України та ЦК України і протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення закону у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

У процесі проведення моніторингу процедури закупівлі, Південний офіс Держаудитслужби направив на адресу ДП «МТП «Южний» запит від 08.10.2021р., в якому зазначив про відсутність у складі тендерної пропозиції Razosanas Komercfirma «BLESTE» SIA документів, що підтверджують надання забезпечення тендерної пропозиції.

13.10.2021р. позивач у відповідь на запит надав інформацію, якою роз`яснив, що банківська гарантія була надана банком-гарантом SWEDBANK AS через SWIFT-повідомлення з авізуванням (підтвердженням) автентичності банком бенефіціара (банком Замовника) AT «Укрексімбанк».

Позивач, вважаючи зазначені дії та рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, наявності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові і економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-VIII (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин). Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у даній сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом ст.1 цього Закону, тендерною документацією є документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу і авторизованих електронних майданчиках.

Моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII).

За приписами ч.1 ст.8 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи. Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Згадані положення кореспондуються зі ст.ст.2,5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993р. №2939-ХІІ та п.п.3,7 «Положення про Державну аудиторську службу України» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016р. №43).

Частиною 6 ст.8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом 3 робочих днів з дня його складання.

Згідно з ч.7 вказаної статті, у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, що був присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (чи порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання стосовно усунення порушення (чи порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

У відповідності до ч.ч.10, 11 ст.8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у ч.10 цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Тобто, висновок, складений відповідачем за наслідками моніторингу процедури закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, та його виконання має безпосередній вплив на права та обов`язки позивача у справі.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 02.04.2020р. у справі №400/2165/19.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020р. за №552 затверджено «Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі», згідно з п.3 розділу І якого, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється у відповідності до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до п.5 розділу І Порядку №552, для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Як передбачено у п.1 розділу ІІІ Порядку №552, у п.1 констатуючої частини зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону №922-VIII; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону вказується лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Згідно з п.п.2,3 розділу ІІІ Порядку №552, у п.2 констатуючої частини заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель п.3 констатуючої частини має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законом порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що виходячи із основних завдань Держаудитслужби, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльність цього органу має бути спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених при проведенні цих торгів, оскільки саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходів щодо порушників цього законодавства. Водночас, повноваження Держаудитслужби у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки виходячи зі змісту положень Законів 2939-ХІІ та №922-VIII, моніторинг є контрольним заходом та одним із чотирьох видів державного фінансового контролю, що, насамперед, ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них Замовнику. Разом із тим, норми законодавства зобов`язують орган державного фінансового контролю у висновку про виявлені порушення, у разі необхідності, деталізувати суть порушення та обставини його допущення. Зміст висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України, зокрема, щодо його обґрунтованості, яка є однією із обов`язкових ознак рішення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону №922-VIII.

Слід вказати про те, що аналогічної правової позиції із цього спірного питання дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 30.06.2020р. у справі №640/1216/19 та від 27.05.2021р. у справі №520/646/19.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону №992-VIII, замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі і в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5% очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3% у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

Відповідно до абз.5 п.1 ч.1 ст.31 Закону №992-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач вважає, що учасник процедури закупівлі - Razosanas komercfirma «BLESTE» SIA одночасно з тендерною пропозицією не надав документів, що підтверджують надання забезпечення тендерної пропозиції (банківської гарантії та листа-авізо).

Тобто, Південний офіс Держаудитслужби не погоджується із наданою учасником процедури закупівлі - Razosanas komercfirma «BLESTE» SIA банківська гарантія у спосіб надання банком-гарантом SWEDBANK AS через SWIFT-повідомлення з авізуванням (підтвердженням) автентичності банком бенефіціара (банком Замовника) AT «Укрексімбанк».

У світлі доводів учасників справи та наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 розділу 3 Тендерної документації, враховуючи, що учасник Razosanas Komercfirma «BLESTE» SIA є нерезидентом України, вимоги щодо надання ним банківської гарантії були, зокрема, такими: нерезиденти України забезпечення тендерної пропозиції можуть надавати у євро або доларах США (сума застави 540000 грн. перераховується за офіційним курсом гривні до євро чи долара США, визначеним Національним банком України на дату оформлення забезпечення тендерної пропозиції), учасники-нерезиденти мають право надавати банківську гарантію, видану банком-нерезидентом. Банківська гарантія банка-нерезидента має бути авізована виключно через банк, що обслуговує ДП «Морський торговельний порт «Южний» (AT «УКРЕКСІМБАНК» (JOINT STOCK COMPANY «ТНЕ STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE»: SWIFT: EXBS UA UX). Лист-авізо авізуючого банку подається учасником-нерезидентом в електронній формі з обов`язковим накладанням електронного підпису авізуючого банку (банківська гарантія та лист-авізо подаються одним файлом).

Тобто, якщо учасник та банк-гарант учасника - нерезиденти України, банківська гарантія можуть бути випущені по SWIFT з авізуванням (підтвердженням) автентичності через банк бенефіціара (банк Замовника).

Як свідчать обставини справи, доказом сплати тендерного забезпечення є лист AT «Державний експортно-імпортний банк України» від 10.09.2021р. за №020-00/GRN/21/263/PK та копія SWIFT-повідомлення щодо гарантії №21-032605-GF, які були надані учасником процедури закупівлі Razosanas komercfirma «BLESTE» SIA замовнику - ДП «Морський торговельний порт «Южний», в межах строку подання тендерних пропозицій.

Аналіз викладеної вище ч.1 ст.25 Закону №992-VIII свідчить про те, що дана норма передбачає обов`язок учасника під час подання тендерної пропозиції надати забезпечення тендерної пропозиції і не містить обов`язкових форм підтвердження здійснення перерахування тендерного забезпечення, і лише обмежується прикладами зазначення у тендерній документації, зокрема, розміру, строку дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.

Отже, Закон №992-VIII чітко передбачає оплату тендерного забезпечення і дає право Замовнику на визначення темпоральних і нормальних ознак підтвердження його надання.

Водночас, у абз.5 п.1 ч.1 ст.31 Закону №992-VIII визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

Однак, позивач отримав відповідне тендерне забезпечення від учасника процедури закупівлі Razosanas komercfirma «BLESTE» SIA та не повинен був відхиляти його пропозицію.

Колегія суддів вважає, що надання документального підтвердження забезпечення тендерної пропозиції в інший спосіб як це було визначено позивачем не вплинуло на кінцеву мету щодо суті такого забезпечення, оскільки учасник процедури закупівлі - Razosanas komercfirma «BLESTE» SIA сплатив суму тендерного забезпечення та надав з цього приводу підтверджуючі документи.

Тому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про порушення позивачем вимог абз.5 п.1 ч.1 ст.31 Закону №992-VIII.

Більш того, слід зазначити, що вимога суб`єкта владних повноважень щодо розірвання договору, укладеного між Замовником ДП «Морський торговельний порт «Южний» та Razosanas komercfirma «BLESTE» SIA є крайньою мірою та не є пропорційною та співмірною між виявленим порушенням та засобом його усунення.

У рішенні від 25.01.2012р. №3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, серед іншого, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально-обумовленим цілям».

Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою.

В результаті виявленого порушення жодних збитків державі спричинено не було, а тому запропонований спосіб усунення недоліку (розірвання договору) не є пропорційним поставленим цілям.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021р. у справі №120/1297/20-а зазначив про те, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме: шляхом розірвання договору поставки, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи, а також матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі відповідача.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 18.08.2023р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко