Постанова

від 16.02.2023 по справі 640/14092/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14092/22 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « 1-А Ікорна Компанія» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 1-А Ікорна Компанія» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю « 1-А Ікорна Компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.04.2022 №UA100130/2022/000006/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: копію митної декларації від 28.04.2022 № UA100130/2022/281344 , яка була подані позивачем до митного оформлення, за результатами розгляду якої відповідачем і було прийнято спірне рішення, або клопотання про витребування вказаного доказу (у разі відсутності документа у позивача) та оригінал документу про сплату судового збору.

У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у позивача відсутня офіційна електронна адреса, та лише 10 листопада 2022 року підприємство змогло ознайомитись з матеріалами справи, зокрема з ухвалою від 31.08.2022 про залишення позовної заяви без руху.

На думку апелянта, оскільки лише 10.11.2022 він отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху та як наслідок 14.11.2022 подав за допомогою засобів поштового зв`язку заяву про усунення недоліків, відтак повернення позовної заяви є передчасним.

Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 1-А Ікорна Компанія» залишено без руху, та надано десятиденний строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви.

У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 28 жовтня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у встановлений судом строк недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунено, вказане є підставою для повернення цієї позовної заяви відповідно до п. 1 частини четвертої ст. 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви.

Так, згідно пунктів 4 та 8 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху було направлено на електронну адресу позивача korsun-s@ukr.net 27 вересня 2022 року (а.с. 8), про вказане судом першої інстанції було відзначено у оскаржуваній ухвалі.

З огляду на вказане, судом першої інстанції 28 жовтня 2022 року винесено ухвалу про повернення позовної заяви.

Відповідно до положень абзацу двадцять третього підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України з 05 жовтня 2021 року в судах почали функціонувати окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку (відповідне оголошення Вищої ради правосуддя опубліковано в газеті «Голос України» 04 вересня 2021 року (№168 (7668) від 04.09.2021).

Початок функціонування вказаних підсистем ЄСІТС дозволив судам вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, що передбачено частинами п`ятою і сьомою статті 18, частиною п`ятою статті 251 КАС України.

Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), офіційною електронною адресою є сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

У силу вимог частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Вимога щодо зазначення у позовній заяві, апеляційній та касаційній скаргах офіційної електронної адреси учасників справи (за наявності) встановлена у частині п`ятій статті 160, частині другій статті 296, частині другій статті 330 КАС України.

За правилами частини сьомої статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно із частинами 7, 8, 10 статті 44 Кодексу документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

При цьому, рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яким визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Відтак, суд повинен був скористатись направленням на адресу позивача документів у справі, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційну електронну адресу з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, або направленням їх на поштову адресу позивача.

При цьому, наявна у матеріалах справи довідка про направлення копії ухвали на електронну адресу позивача korsun-s@ukr.net від 27 вересня 2022 року не є належним доказом про отримання такої ухвали, а лише свідчить про направлення такого документу на адресу ТОВ « 1-А Ікорна Компанія», а не одержання такого документа.

До того ж, позивач заперечує щодо факту отримання будь-яких документів на його електронну адресу, з огляду на відсутність будь-якої офіційної електронної адреси.

Крім того, матеріали справи містять розписку про те, що лише 10 листопада 2022 року позивач міг змогу ознайомитись з матеріалами справи, зокрема з ухвалою про залишення позовної заяви без руху.

Отже, оскільки строк для усунення недоліків спливав лише у листопаді 2022 року з моменту отримання 10.11.2022 позивачем ухвали від 31 серпня 2022 року, тому висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви 28 жовтня 2022 року є передчасним.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У той же час, колегія суддів враховує, що відповідно до Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності з 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

При цьому, у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, а тому слід направити справу на продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « 1-А Ікорна Компанія» - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року - скасувати, а справу № 640/14092/22 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук