Постанова

від 16.02.2023 по справі 560/4503/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4503/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

16 лютого 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватної фірми "ГВОЗДИКОВАС" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватної фірми "ГВОЗДИКОВАС" (далі - позивач) до Хмельницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:

визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № UА40000/2021/00152 від 28.08.2021, картку відмови в прийнятті митної декларації №UА40000/2021/00179 від 09.09.2021, картку відмови в прийнятті митної декларації №UА40000/2021/00237 від 30.09.2021, картку відмови в прийнятті митної декларації № UА40000/2021/00236 від 30.09.2021;

зобов`язати Хмельницьку митницю відновити позивачу режим вільної торгівлі (преференційний режим) щодо товару відповідно до митних декларацій № UА40000/2021/00152 від 28.08.2021, №UА40000/2021/00179 від 09.09.2021, №UА40000/2021/00237 від 30.09.2021 і № UА40000/2021/00236 від 30.09.2021.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що задекларовані у митних деклараціях № UА40000/2021/00152 від 28.08.2021, №UА40000/2021/00179 від 09.09.2021, №UА40000/2021/00237 від 30.09.2021 і № UА40000/2021/00236 від 30.09.2021 транспортні засоби вважають такими, що походять з Польщі, після отримання відповідачем належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних додаткових відомостей від митних органів ЄС.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що надані позивачем сертифікати з перевезення (походження) товару містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, будь-які розбіжності у документах про країну походження товару відсутні, тобто позивачем підтверджено країну походження задекларованих товарів. При цьому перевірка вантажних автомобілів, документи стосовно яких подавались для митного оформлення, не проводилася.

При цьому відповідачем під час митного оформлення імпортованого товару не було безпосередньо встановлено невідповідність відомостей у наданих для митного оформлення документах. Оскільки сумніви відповідача ґрунтувались виключно на інформації стосовно іншого товару, ця інформація не могла бути належною підставою для відмови у митному оформленні за преференційним режимом товару, який оформлявся митними деклараціями.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що сумніви митного органу ґрунтувались на інформації, отриманій від Державної митної служби України про те, що уповноваженими органами Польщі за результатами перевірки декларації про проходження, складеної на інвойсі від 11.08.2020, не підтверджено преференційне походження товару напівпричепу бортового.

Зазначено, що позивачу не було відмовлено у наданні преференційного режиму, а повідомлено про призупинення застосування преференцій до отримання результатів перевірки достовірності документів про преференційне походження товарів.

При цьому митниця отримала від Держмитслужби України відповіді компетентних органів Польщі стосовно перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару. За результатами проведених контрольно-перевірочних заходів митними органами Польщі підтверджено автентичність сертифікатів про походження товарів, але не підтверджено преференційне походження вказаних у них товарів.

Оскільки експортер не надав достатніх доказів преференційного походження товару, ці товари не підпадають під пільговий режим.

Водночас відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання поважною причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 31.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач - Приватна фірма "Гвоздиковас" у 2021 році уклала ряд зовнішньоекономічних контрактів на придбання вживаних вантажних автомобілів.

Відповідно до контракту № 06-08/2021 від 05.08.2021 фірма TU-BET Bernard Tuwalski поставила ПФ "Гвоздиковас" вантажний автомобіль, бетонорозмішувач SCANIA Р 3808x4, шасі НОМЕР_1 , 2007 р.в.

26.08.2021 позивач через декларанта ТОВ "ТОП Фавор" подав для митного оформлення вказаного транспортного засобу митну декларацію UA400040/2021/006829 та рахунок-фактуру F/0113/21 від 25.08.2021, автотранспортну накладну А397570 від 25.08.2021, книжку МДП GX.85019390 від 25.08.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AS 0086660 від 25.08.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.01,2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 27.08.2021, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 151/21 від 28.08.2021, зовнішньоекономічний контракт 06-08/2021 від 05.08.2021, договір про надання послуг митного брокера 304 від 31.05.2019, копію митної декларації країни відправлення MRN 21PL445010Е1838118 від 25.08.2021, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.83330-21 від 27.08.2021.

28.08.2021 відповідач заповнив та надав позивачеві картку відмови №UA40000/202 І/00152 в прийнятті митної декларації IJA400040/2021/006829, митному оформленні випуску чи пропуску зазначеного транспортного засобу.

Відповідно до контракту № 27-08/2021 від 27.08.2021 фірма Lulcasz Osinski поставила ПФ "Гвоздиковас" вантажний автомобіль, бетонорозмішувач MAN TGA 35.360 8x4 ВВ, шасі НОМЕР_3 , 2008 р.в.

09.09.2021 позивач через декларанта ТОВ "ТОП Фавор" подав для митного оформлення вказаного транспортного засобу митну декларацію UA400040/2021/008299 та рахунок-фактуру 78/08/2021 від 27.08.2021, автотранспортну накладну А397571 від 06.09,2021, книжку МДП GX.85019389 від 06.09.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AS 0086669 від 06.09.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 29.08.2018, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.08.2021, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 187/21 від 09.09.2021, зовнішньоекономічний контракт 27-08/2021 від 27.08.2021, договір про надання послуг митного брокера 304 від 31.05.2019, декларацію виробника від 23.09.2021, копію митної декларації країни відправлення MRN 21PL445010Е1925624 від 06.09.2021, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.87922- 21 від 07.09.2021.

09.09.2021 відповідач надав позивачеві картку відмови № UA40000/2021/00179 в прийнятті митної декларації UA400040/2021/008299, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, зазначеного транспортного засобу комерційного призначення.

Відповідно до контракту №16-09/2021 від 16.09.2021 фірма MAGTRANS s.c М. Kapusta, J. Kapusta поставила позивачу вантажний автомобіль, бетонорозмішувач DAF CF 85, шасі НОМЕР_5 , 2007 р.в.

30.09.2021 позивач через декларанта ТОВ "ТОП Фавор" подав для митного оформлення казаного транспортного засобу митну декларацію UA400040/2021/011249 та рахунок-фактуру FV/2021/00246 від 16.09.2021, автотранспортну накладну А397577 від 23.09.2021, книжку МДП RX.85011427 від 23.09.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AS 0086679 від 23.09.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 01.02.2013, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 27.09.2021, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 248/21 від 30.09.2021, зовнішньоекономічний контракт 16-09/2021 від 16.09.2021, договір про надання послуг митного брокера 304 від 31.05.2019, заяву виробника від 13.09,2021, копію митної декларації країни відправлення MRN 21PL445010E2065269 від 23.09.2021, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UА.005.98228-21 від 28.09.2021.

30.09.2021 відповідач надав позивачу картку відмови № UA40000/2021/00237 в прийнятті митної декларації UA400040/2021/011249, митному оформленні випуску чи пропуску вказаного транспортного засобу.

Відповідно до контракту № 14-09/2021 від 14.09.2021 фірма Uslvigi Transportowe Anna Szindler, Adam Szindler Spolka Cywilna поставила позивачу вантажний автомобіль, бетонорозмішувач MAN TG А 35.360, шасі НОМЕР_7 , 2007 р.в.

30.09.2021 позивач через декларанта ТОВ "ТОП Фавор" подав для митного оформлення вищевказаного транспортного засобу митну декларацію UA400040/2021/011250 та рахунок-фактуру 4/09/2021 від 14.09.2021, автотранспортну накладну А 397576 від 24.09.2021, книжку МДП XF.85011426 від 24.09.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l PL/MF/AS 0140101 від 25.08.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 12.05.2018, документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 27.09.2021, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 249/21 від 30.09.2021, зовнішньоекономічний контракт 14-09/2021 від 14.09.2021, договір про надання послуг митного брокера 304 від 31.05.2019, декларацію виробника від 25.08.2021, копію митної декларації країни відправлення MRN 21PL445010E2073754 від 24.09.2021, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.97693- 21 від 27.09.2021.

30.09.2021 відповідач надав позивачеві картку відмови № UA4000/2021/00236 в прийнятті митної декларації UA400040/2021/011250, митному оформленні транспортного засобу.

Усі вказані транспортні засоби ввезені на митну територію України із застосуванням преференційного режиму в рамках Протоколу 1 "Щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.

Підставою для відмови у прийнятті зазначених митних декларацій та складання відповідних карток відмови слугувала відсутність відповіді митних органів країни експортера за результатами перевірок декларацій про походження транспортних засобів щодо підтвердження преференційного походження на запит Державної митної служби України, надісланий з метою перевірки достовірності документів про преференційне походження товарів відповідно до п. 2.5 Алгоритму дій працівників митниці Держмитслужби при проведенні перевірки документів про походження товарів із залученням митних адміністрацій країн експорту, надісланого листом Держмитслужби від 02.07.2021 № 08-1.4/15- 03/7/6496 (підготовленим з урахуванням Пояснень Комісії ЄС №2007/083/01 від 17.04.2007).

Вважаючи відмови протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1-3 статті 36 Митного кодексу України (далі - МК України) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частинами 1-2 статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

У разі ввезення на митну територію України товарів до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, сертифікат про походження товару подається обов`язково (п. 1 ч. 3 ст. 44 МК України).

Законом від 16.09.2014 №1678-VІІ ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (далі - Угода про асоціацію) розділом IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею» якої встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Відповідно до статті 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").

Кожна Сторона відповідно до частини 1 етапі 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1-А до цієї Угоди.

Відповідно до статті 2 розділу II "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди як такі, що походять з Європейського Союзу, вважаються, зокрема (а) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (Ь) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (а) сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі Іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару ЕІЖ.І встановлена статтею 17 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару ЕІЖД має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, І задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару ЕІЖ.І, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Застосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів шляхом надання пільги (за кодом 410) у вигляді звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, здійснюється в рамках Доповнення І "Визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан- євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII (далі - Доповнення І Угоди).

Частиною 1 статті 16 Доповнення І Угоди передбачено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником, а відповідно до частини 3 цієї статті, експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару ЕІЖ.І або ЕІЖ-МЕБ, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І або ЕІЖ-МЕБ, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості прокраїну походження товару,митний органможе звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отриманнямитними органаминалежним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей (ч. 4 ст. 45 МК України).

У частині першій статті 32 доповнення І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-евро-середземноморські преференційні правила походження встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обгрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони - імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої Інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 48 МК України митний органвідмовляє увипуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення черезмитний кордон Українизгідно із законодавством України.Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаютьсямитним органомувільний обігнамитній території Україниза умови сплативвізного митаза повними ставкамиМитного тарифу України.

Дотоварівзастосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержаннямитним органомне пізніше ніж через 365 днів від дня здійсненнямитного оформленняцих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження (частина 4 статті 48 МК України).

Згідно матеріалів справи, підставами для надіслання запитів до митних органів Польщі про проведення перевірки сертифікатів з перевезення товару ЕІЖ.І, наданих позивачем під час митного оформлення транспортних засобів, зазначених у митних деклараціях № UА40000/2021/00152 від 28.08.2021, №UА40000/2021/00179 від 09.09.2021, №UА40000/2021/00237 від 30.09.2021 і № UА40000/2021/00236 від 30.09.2021 з застосуванням преференційного режиму оподаткування, слугувала наявність у відповідача наданої митними органами Європейського Союзу інформації щодо не підтвердження преференційного походження товарів уповноваженими органами Польщі за результатами перевірки декларації про походження, складеної на інвойсі від 11.08.2020 №4/08/2020, імпортованого позивачем від іншого постачальника.

Так, листом Державної митної служби України від 20.05.2021 №15/15- 03/7.12/1531 проінформовано митницю, що уповноваженими органами Польщі за результатами перевірки декларації про походження, складеної на інвойсі від 11.08.2020 №4/08/2020 не підтверджено преференційне походження товарів (напівпричіп бортовий; марка Deutsche Fruehauf; номер шасі НОМЕР_9 ; бувший у використанні; календарний рік виготовлення 2003,). Експортером по інвойсу виступала фірма Przedsiebiorstwo Handlowo- "ВиМСІв" Польща, отримувачем - приватна фірма "Гвоздиковас" Україна".

Отже враховуючи положення ч. 4 ст. 45 МК України задекларовані у митних деклараціях № UА40000/2021/00152 від 28.08.2021, №UА40000/2021/00179 від 09.09.2021, №UА40000/2021/00237 від 30.09.2021 і № UА40000/2021/00236 від 30.09.2021 транспортні засоби вважаються такими, що походять з Польщі, після отримання відповідачем належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей від митних органів ЄС.

При цьому у спірних картках відмови відповідач зазначив про призупинення надання преференційного режиму оподаткування на умовах Угоди, до отримання результатів перевірки із залученням митних органів країн експорту достовірності документів про преференційне походження товару (сертифікатів з перевезення), роз`яснивши позивачу право подати нову митну декларацію без застосування преференційного режиму до даного товару (вживаного транспортного засобу). Одночасно, повідомив, що преференційний режим може бути відновлений після проведення перевірки за зверненням підприємства та після отримання позитивних результатів перевірки документів про походження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо відмови у митному оформленні вживаних транспортних засобів, зазначених у митних деклараціях № UА40000/2021/00152 від 28.08.2021, №UА40000/2021/00179 від 09.09.2021, №UА40000/2021/00237 від 30.09.2021 і № UА40000/2021/00236 від 30.09.2021, з наданням преференційного режиму оподаткування до отримання від митних органів ЄС результатів перевірки сертифікатів з перевезення цих товарів.

Посилання апелянта на те, що надані позивачем сертифікати з перевезення (походження) товару містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, колегія суддів відхиляє, оскільки сумніви митного органу грунтувались на інформації, отриманій від Державної митної служби України (лист від 20.05.2021) про те, що уповноваженими органами Польщі за результатами перевірки декларації про проходження, складеної на інвойсі від 11.08.2020, не підтверджено преференційне походження товару, імпортованого позивачем від іншого постачальника.

Щодо доводів апелянта про те, що перевірка документів, які подавалися для митного оформлення не проводилася суд зазначає, що згідно матеріалів справи, митним органом прийнято рішення про відмову в митному оформленні ввезених позивачем на митну територію України товарів з метою здійснення подальшої перевірки документів про проходження цих товарів (сертифікатів EUR.1) шляхом направлення запитів до компетентних органів країни-експортера.

При цьому колегія суддів враховує, що митним органом отримано від Держмитслужби України відповіді компетентних органів Польщі стосовно перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 25.08.2021 № PL/MF/AS 0086660, від 06.09.2021 № PL/MF/AS 0086669, від 23.09.2021 № PL/MF/AS 0086679, від 24.09.2021 № PL/MF/AS 0140101(листи митних органів Польщі від 30.06.2022 №1401-IOC.4331.70.2021, від 04.08.2022 №1401-ІОС.4331.80.2021, від 04.08.2022 №1401-ІОС.4331.4.2022 (доведенні листами Держмитслужби України від 05.07.2022 № 15/15-03-01/7.26/2252, від 09.08.2022 № 15/15-03-01/7.26/2771, вiд 15.08.2022 No15/15-03-01/7.26/2891)).

За результатами проведених контрольно-перевірочних заходів митні органи Польщі підтверджено автентичність сертифікатів EUR.1 про походження товарів, але не підтверджено преференційне походження вказаних у них товарів відповідно до Доповнення I Угоди.

Вказана обставина підтверджує факт вжиття відповідачем заходів для перевірки наданих позивачем для митного оформлення документів, що спростовує доводи позивача.

Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 23.04.2019 у справі №817/4660/13-а де вказано, що наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у митному оформленні товару колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у вказаній справі не ідентичні тим, які розглядаються у цій справі.

У вказаній справі фактичною підставою для відмови у митному оформленні став висновок контролюючого органу про недотримання декларантом вимог митного законодавства, яке полягало у невідповідності товару критеріям походження. При цьому Міністерство доходів і зборів України із запитом про походження товару до Державного митного комітету Республіки Білорусь не зверталось, а в запиті від 19.12.2013 "Про перевірку сертифіката про походження товару форми СТ-1" така інформація заявлена не була. Таким чином, позиція митного органу щодо непідтвердження позивачем країни походження ввезеного товару у даній справі не доведена.

Тоді як у даній справі підставою відмови була відсутність відповіді митних органів країни експортера за результатами перевірок декларацій про походження транспортних засобів щодо підтвердження преференційного походження на запит Державної митної служби України, надісланий з метою перевірки достовірності документів про преференційне походження товарів.

Отже у справах №817/4660/13-а та №560/4503/22 різні фактичні обставини, які регулюються різними правовими нормами, тому висновки Верховного Суду викладені у постанові від 23.04.2019 під час розгляду даної справи не застосовуються.

Крім того суд зауважує, що митним органом в оскаржуваних картках - відмовах не було відмовлено позивачу у наданні преференційного режиму, а повідомлено про зупинення застосування преференцій до отримання результатів перевірки достовірності документів про преференційне походження товарів.

При цьому, позивачу було роз`яснено умови, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів. Зокрема, митним органом відзначено про необхідність оформлення нової митної декларації без застосування преференційного режиму до даного товару (вживаного транспортного засобу), що після надходження результатів перевірки документів про походження буде змінено шляхом відновлення преференційного режиму до заявленого до митного оформлення товару.

Отже, встановлені в ході розгляду обставини свідчать про правомірність оформлення відповідачем оскаржуваних карток відмов в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки в останніх було чітко роз`яснено причини відмови в митному оформленні та вимоги, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення товарів.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача при прийнятті карток відмови в прийнятті митних декларацій №UА40000/2021/00152 від 28.08.2021, №UА40000/2021/00179 від 09.09.2021, №UА40000/2021/00237 від 30.09.2021, № UА40000/2021/00236 від 30.09.2021.

При цьому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки твердженням відповідача щодо відсутності підстав визнання поважною причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки відповідач не є апелянтом у цій справі та не оскаржує рішення суду першої інстанції.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватної фірми "ГВОЗДИКОВАС" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.