Постанова

від 14.02.2023 по справі 240/30753/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30753/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

14 лютого 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістатур" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2021 року позивач, ТОВ "Агровістатур", звернувся в суд з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2748718/39005446 від 09.06.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «Агровістатур», податкову накладну № 1 від 31.05.2021.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 11.07.2022 позов задовольнив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивачем на момент зупинення реєстрації податкової накладної не було подано таблиці даних; причиною відмови в реєстрації податкової накладної стало те, що відсутні реєстраційні документи на техніку, а підприємство відповідає критеріям ризиковості та перебуває в переліку ризикових платників. Вважає, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження органу виконавчої влади.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що спірне рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття; не зазначено які саме документи складені з порушенням норм чинного законодавства та яких саме документів не вистачає; господарські операції мали реальний характер, що підтверджується наданими доказами.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов договору оренди сільськогосподарської техніки № 0103-21-1 від 01.03.2021 ПП "Полісся" ("Орендодавець") передав в строкове платне користування ТОВ "Аговістатур" ("Орендар") сільськогосподарську техніку зазначену в Додатку № 1 до даного договору.

Надалі ТОВ "Аговістатур" ("Орендодавець") передав в оренду сільськогосподарську техніку, зазначену в Додатку № 1 до договору оренди сільськогосподарської техніки № 0103-21-1 від 01.03.2021, ТОВ "Хортиця Агро Сервіс" (Договір оренди сільськогосподарської техніки № 0103-21/2 від 01.03.2021).

На виконання вимог договору була передана сільськогосподарська техніка, що підтверджується актами надання послуг № 9 та № 2 від 31.05.2021, платіжними дорученнями № 394 від 03.06.2021 та № 278 від 14.05.2021, повідомленнями про об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 26.03.2021, від 03.06.2021.

За вказаною господарською операцією позивачем була виписана податкова накладна № 1 від 31.05.2021 та подана податковому органу для реєстрації.

Проте, згідно квитанції контролюючого органу податкову накладну № 1 від 31.05.2021 прийнято, а реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ. У вказаній квитанції зазначено: "Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

07.06.2021 позивачем направлено контролюючому органу пояснення з додатками.

09.06.2021 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області було прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2748718/39005446 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Аговістатур" у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.05.2021 з підстав не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

При цьому, суд першої інстанції звертає увагу, що в спірному рішенні не підкреслено жодного з перерахованих документів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав до Державної податкової служби України на нього скаргу, за результатами розгляду скарги комісією Державної податкової служби України було прийнято рішення від 24.06.2021 № 29356/39005446/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення та рішення про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьоїстатті 242 КАС Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС Українивстановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня; якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин; Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня; у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку може надати пояснення та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, як то передбачено додатком до п. 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.

Як встановлено судом першої інстанції, спірне рішення прийняте з підстав не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому документи, які не надано, в спірному рішенні не підкреслені, як того вимагає форма додатку до п. 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.

Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 22 липня 2021 року у справі №520/111/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Натомість, комісією ГУ ДПС у Житомирській області прийнято спірне рішення, оскільки на її думку позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені в Додатку 3 до Порядку № 1165.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 09.06.2021 № 107/06-30-18-01-14, причиною відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 31.05.2021 є те, що платником "подано не повний пакет документів, а саме, відсутні реєстраційні документи на СГ-техніку" та те, що "Підприємство відповідає критеріям ризиковості та перебуває в переліку ризикових платників податку".

При цьому, з даного протоколу не встановлено про наявність якого з критеріїв ризиковості здійснення операцій, зазначених в Додатку 3 до Порядку № 1165, свідчить така інформація.

Документального підтвердження обставин того, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій відповідач не надав.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Також слід зазначити, що враховуючи приписи п. 6 Порядку № 1165, відповідно до яких у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд вважає за необхідне, для повного захисту прав та інтересів позивача, зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо рішення № 2748718/39005446 від 09.06.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку може надати пояснення та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, як то передбачено додатком до п. 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.

Як встановлено судом першої інстанції, воно прийнято з підстав не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому документи, які не надано, в спірному рішенні не підкреслені, як того вимагає форма додатку до п. 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 09.06.2021 № 107/06-30-18-01-14, причиною відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 31.05.2021 є те, що платником "подано не повний пакет документів, а саме, відсутні реєстраційні документи на СГ-техніку".

Однак, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 6.2. Договору № 0103-21/1 від 01.03.2021 Орендодавець (ПП "Полісся") зобов`язується забезпечити збереження орендованого майна та його приналежностей, реєстраційних документів на майно, запобігати їх пошкодженню або псуванню. Відповідно до п. 6.2. Договору № 0103-21/2 від 01.03.2021 Орендодавець (ТОВ "Агровістату") зобов`язується забезпечити збереження орендованого майна та його приналежностей, реєстраційних документів на майно, запобігати їх пошкодженню або псуванню.

Отже, враховуючи те, що договір № 0103-21/2 від 01.03.2021 в якому позивач виступає як орендодавець є договором суборенди, то відповідно до змісту Договору № 0103-21/1 від 01.03.2021 реєстраційні документи залишились у власника транспортних засобів, тобто у орендодавця ПП "Полісся", а тому надати їх податковому органу позивач не мав можливості.

Крім того, те, що "підприємство перебуває в переліку ризикових платників, які відповідають критеріям ризиковості" є, відповідно до Порядку № 1165, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, а не для відмови в її реєстрації.

Разом з тим, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

При цьому, усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також слід зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від № 2748718/39005446 від 09.06.2021.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістатур" № 1 від 31.05.2021, датою 09.06.2021.

Доводи апеляційної скарги щодо втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження органу виконавчої влади колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.