Постанова

від 16.02.2023 по справі 640/4426/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/4426/22

адміністративне провадження № К/990/30533/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 (головуючий суддя - В.В. Амельохін)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 (суддя-доповідач - А.Г. Степанюк, судді - Н.П. Бужак, М.І. Кобаль)

у справі № 640/4426/22

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства фінансів України

про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства фінансів України, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства фінансів України № 563/о від 05.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Міністерства фінансів України, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» відносно головного спеціаліста ОСОБА_1 , якій виставлено «негативну» оцінку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 633/о від 23.12.2021;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства фінансів України № 633/о від 23.12.2021 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» відносно головного спеціаліста ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства фінансів України № 636/о від 29.12.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено позивача 06.01.2021 з посади головного спеціаліста відділу поточного планування державного бюджету Управління планування державного бюджету Департаменту державного бюджету на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу поточного планування державного бюджету Управління планування державного бюджету Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України з 06.01.2022;

- стягнути з Міністерства фінансів України на користь позивача не нараховану та не виплачену заробітну плату за час відсторонення з 08.11.2021 по 06.01.2022 у розмірі 60 788, 87 грн;

- стягнути з Міністерства фінансів України на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 04.02.2022 в розмірі 285 489, 00 грн з урахуванням збільшення на день прийняття рішення, без урахування обов`язкових податків та зборів.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

3. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач вказує про незаконність оскаржуваних рішень, вважає їх такими, що постановлені передчасно, в порушення норм частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, без дотримання рекомендацій Ради суддів України від 03.03.2022, якими рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Позиція інших учасників справи

5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити в силі.

Рух касаційної скарги

6. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

7. Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2023 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

8. Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

9. Статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено документи, що додаються до позовної заяви.

10. За правилами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

11. Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

12. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

14. Частиною п`ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

15. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (частина шоста статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Оцінка Верховного Суду

17. З матеріалів справи встановлено, що у зв`язку із невідповідністю позовної заяви ОСОБА_1 вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

18. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаної ухвали отримано позивачем 18.02.2022.

19. У встановлений судом строк позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою від 10.02.2022.

20. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

21. З матеріалів справи встановлено, що 10.08.2022 представником позивача подано через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви.

22. У вказаній заяві позивач також просила суд поновити пропущений строк для усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою від 10.02.2022.

23. Обґрунтовуючи причини неможливості подачі заяви про усунення недоліків позовної заяви у строк, визначений судом, позивач покликається на воєнний стан в країні, бойові дії в Києві та в Київській області, у зв`язку з чим позивач виїхала з місця свого проживання за межі області. Позивач вказує, що її представник, яка проживає та працює в м. Буча Київської області також виїхала із зони активних бойових дій. Враховуючи бойові дії в Київській області та в передмістях Києва позивач та її представник змушені були евакуюватись до безпечних регіонів України, що зумовило неможливість виконання вимог ухвали суду. Лише у серпні 2022 року представник позивача повернулась до роботи у своєму офісі, що розташований в м. Буча Київської області та з`явилась змога виконати вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

24. Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, будучи особою, зацікавленою в розгляді поданої до суду позовної заяви та безпосередньо обізнаною щодо ухвали про залишення її позовної заяви без руху, не продемонструвала намір виконати вимоги ухвали в установлені процесуальним законом строки без зайвих зволікань, як і повідомити суд першої інстанції про об`єктивну неможливість виконати вимоги ухвали у межах встановлених строків з урахуванням обставин, що склалися.

25. Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

26. Так, статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

27. Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

28. Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

29. Згідно із частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

30. Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

31. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).

32. При цьому продовження процесуального строку з ініціативи суду є його правом, а не обов`язком.

33. Водночас виконання обов`язку щодо дотримання процесуальних строків покладається на особу, яка звертається до суду, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні дії для своєчасного звернення до суду у строки, встановлені законом, та/або у строки, які встановлені судом.

34. Беручи до уваги те, що у суду першої інстанції була наявна інформації (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення) про обізнаність позивача з ухвалою про залишення її позовної заяви без руху, а також, приймаючи до уваги відсутність заяви позивача про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, значний проміжок часу з моменту постановлення вказаної ухвали (10.02.2022) до дати постановлення ухвали про повернення позовної заяви (30.05.2022), неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, враховуючи положення пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду першої інстанції не було інших правових підстав, як лише повернути позовну заяву ОСОБА_1 .

35. Щодо посилань позивача на запровадження воєнного стану в Україні, що унеможливило своєчасне усунення недоліків, Верховний Суд зазначає таке.

36. Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

37. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

38. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

39. Згідно Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, прийнятих Радою суддів України від 02.03.2022, судам рекомендовано продовжити процесуальні строки до закінчення воєнного стану в Україні.

40. Проте в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває на даний час. Водночас продовження процесуальних строків до його закінчення спричинить порушення стабільності суспільних відносин.

41. Колегія суддів зазначає, що, незважаючи на воєнний стан, безліч поштових відділень працювали безперебійно.

42. Окружний адміністративний суд міста Києва виконував свої повноваження.

43. А відтак позивач, будучи обізнаним про прийняту судом першої інстанції ухвалу про залишення позову без руху, мав право хоча б подати до суду першої інстанції клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків, яким позивач не скористався.

44. Суд звертає увагу, що судом першої інстанції надано достатній строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки позовну заяву повернуто 30.05.2022.

45. У постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

46. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

47. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

48. Проте, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, з середини квітня 2022 року Київська область та місто Київ не належали до територій, що розташовані в районі проведення воєнний (бойових) дій або які перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). А тому можливість усунення недоліків позовної заяви у межах розумних строків, починаючи з середини квітня 2022 року, залежала виключно від волевиявлення самого позивача.

49. Крім того, процесуальним законом визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

51. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

52. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі № 640/4426/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк