Рішення

від 09.02.2023 по справі 365/367/22

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/367/22

Номер провадження: 2/365/17/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 лютого 2023 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участюсекретарів судового засідання НОСОВОЇ О.О., МАТВІЄНКО Н.В.

представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача ФГ «Статок» - ДУДАРЕНКО А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в режимі відеоконференцзв`язку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Статок» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до права оренди та про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у звязку із закінченням строку, на який його було укладено, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Висіцька І.В. звернулась до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, шляхом зобов`язання Фермерського господарства «Статок» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,6962 га з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території колишньої Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1407565832219); визнати укладений між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Статок» (орендар) Договір оренди землі б/н від 29.12.2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі 29.12.2011 року за № 322190004000699, таким, що припинив свою дію 29.12.2021 року у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» (Київська область) Козинець Сергія Сергійовича від 29.11.2017 року, індексний номер рішення: 38404500, про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, площею 2,6962 га, цільове призначення для веденнятоварного сільськогосподарського виробництва,яка знаходитьсяна територіїколишньої Малоберезанськоїсільської ради Згурівського районуКиївської області (реєстраційний номер об`єктанерухомого майна1407565832219)за Фермерськимгосподарством «Статок».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачці ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 593636 від 30.08.2005 року належить на праві власності земельна ділянка площею 2,6962 га з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1407565832219).

29 грудня 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Статок» (орендар) було укладено Договір оренди землі б/н від 29.12.2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі 29.12.2011 року за № 322190004000699, за яким орендодавець передала, а орендар отримав у строкове платне користування вказану земельну ділянку. Договір оренди укладено на десять років. Початок дії договору рахується з моменту його реєстрації у Згурівському ДЗК. Строк дії договору закінчився 29.12.2021 року. Позивачка ОСОБА_1 відповідно до п. 21 Договору оренди неодноразово 08.07.2020 року, 05.08.2020 року та 16.12.2020 року надсилала за допомогою поштового зв`язку на адресу відповідача письмові заяви/повідомлення, в яких повідомляла про заперечення (незгоду) у поновленні договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016 на новий строк. Позивачка повідомляла про намір самостійно обробляти земельну ділянку та вимагала негайно звільнити її земельну ділянку після закінчення строку дії договору.

У квітня 2022 року позивачка виявила, що її земельна ділянка вже обробляється Фермерським господарством «Статок». На заперечення позивачки було пред`явлено копію Договору про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачалось, що строк дії Договору оренди землі змінено з 10 (десяти) років на строк дії «до 29 грудня 2031 року, з правом пролонгації».

Договір про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року позивачка ОСОБА_1 не укладала. Договір від її мені був підписаний ОСОБА_3 , який діяв на підставі посвідченої секретарем Малоберезанської сільської ради довіреності від 27.05.2017 року, зареєстрованої в реєстрі за № 56. Такої довіреності позивачка не надавала, ОСОБА_3 не уповноважувала на підписання від її імені будь-яких договорів оренди земельної ділянки та/або внесення змін до таких договорів. ОСОБА_3 є головою та кінцевим бенефіціарним власником Фермерського господарства «Статок».

Наразі Фермерське господарство «Статок» фактично користується спірною земельною ділянкою без установлених законом підстав, чим порушує законне право позивачки вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю землею.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 25 серпня 2022 року відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. За клопотання представника позивачки витребувано докази.

Представником відповідача Фермерського господарства «Статок» - адвокатом Дударенко А.М. в порядку ст. 178 ЦПК України до суду подано відзив на позовну заяву. Невизнання позову обґрунтовує тим, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії ЯА № 593636 від 30.08.2005 року. Земельна ділянка була утворена шляхом виділу в натурі (на місцевості) частини земельної частки (паю) на підставі відповідного сертифікату на право на земельну частку (пай). 29 грудня 2011 року сторони уклади Договір оренди землі, який цього ж дня зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі за № 322190004000699, та за яким позивачка передала відповідачу у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016. Позивачка не заперечує та визнає, що 29 грудня 2011 року укладено Договір оренди землі.

Позивачка 27 травня 2013 року звернулась до Малоберезанської сільської ради з метою посвідчення довіреності. Цього ж дня секретарем Малоберезанської сільської ради було посвідчено довіреність від 27.05.2013 року, зареєстровану у реєстрі за № 56, видану довірителем ОСОБА_1 повіреному ОСОБА_3 .

Зазначеною довіреністю позивачка уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси при оформленні відповідних документів для виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки (ділянок) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на основі сертифіката на право власності на земельну частку (пай) і одержати всі необхідні документи, що посвідчують право власності не земельну ділянку (ділянки) та зареєструвати право власності на земельну ділянку. Для цього позивачка надала ОСОБА_3 право представляти її інтересу в усіх органах державної влади та управліннях, підприємствах, установах, незалежно від форми власності. В тому числі, позивачка уповноважила ОСОБА_3 заключати договори оренди на цю земельну ділянку (ділянки).

Позивачка вводить в оману суд, коли стверджує, що ніколи не доручала та не видавала довіреності ОСОБА_3 .

До 27 травня 2018 року довіреність на представництво ОСОБА_3 інтересів позивачки не припинилась.

Позивачка, від імені якої діяв повірений ОСОБА_3 , та відповідач 8 листопада 2017 року укладають Договір про внесення змін до Договору оренди землі від 29 грудня 2011 року.

Преамбула Договору про внесення змін до Договору оренди землі від 29 грудня 2011 року містить технічну помилку у зазначенні року посвідчення довіреності, яка не впливає на його дійсність та зміст самого договору, замість «2013 рік» зазначено «2017 рік».

Будь-яких письмових звернень про наміри позивачки відмовити у поновленні діючого договору оренди у 2020 році відповідач не отримував. Позивачка не робила таких заяв і 21 грудня 2019 року, 24 вересня 2021 року, 28 січня 2021 року, коли особисто приходила до Фермерського господарства «Статок».

Звернення позивачки з даним позовом має місце через особисті неприязні стосунки між не нею та керівництвом Фермерського господарства «Статок».

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Висіцька І.В. подала відповідь на відзив. На спростування обґрунтування відповідача посилається на те, що відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В Державному реєстрі міститься посилання саме на довіреність від 27.05.2017 року, зареєстрованої за № 56, а не на довіреність від 27.05.2013 року. Крім того, дія довіреності від 27.05.2013 року (якщо вона дійсно видавалась) могла поширюватись на виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки лише після 27.05.2013 року. Тож і передача в оренду саме цієї виділеної в натурі земельної ділянки могла відбуватись ОСОБА_3 лише після 27.05.2013 року. Однак, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016 була виділена в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 як власнику земельної частки (паю) та сформована у земельну ділянку як об`єкт права власності ще у 2005 році, тобто за вісім років до дати наданої відповідачем довіреності. Так само і Договір оренди землі від 29 грудня 2011 року про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016 був укладений за півтора роки до дати наданої відповідачем довіреності. Як вбачається із Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 593636 від 30.08.2005 року спірна земельна ділянка на момент видачі цього акта вже мала кадастровий номер, тобто була сформована як об`єкт права власності. Отже, довіреність від 27.05.2013 року не має та не могла мати жодного відношення до земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016. Щодо не отримання відповідачем заяв/повідомлень про заперечення (незгоду) у поновленні договору оренди землі на новий строк, то варто зазначити, що отримання листів відповідачем за місцем його знаходження залежить виключно від його волі і не може бути підставою вважати, що позивачка не вчинила у встановлений строк дій, направлених на повідомлення відповідача про відсутність намірів на продовження дії Договору оренди землі.

В свою чергу, представником відповідача Фермерського господарства «Статок» - адвокатом Дударенко А.М. до суду подано заперечення. В якому посилається на те, що Договір про внесення змін від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року укладений у письмовій формі та підписаний уповноваженою особою. Спірний договір укладений, тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачкою не ефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати Договір про внесення змін від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року неукладеним.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року за клопотанням представника позивачки витребувано докази.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 14 листопада 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив. Черговий раз акцентувала увагу на те, що навіть за умови дійсності довіреності від 27.05.2013 року, ця довіреність жодним чином не могла б стосуватись оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016. Позивачка не уповноважувала ОСОБА_3 укладати від її імені жодних договорів оренди вказаної земельної ділянки.

Представник відповідача Фермерського господарства «Статок» - Дударенко А.М. позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченні. Вважає, що стороною позивача обраний неефективний спосіб захисту. ОСОБА_3 був уповноважений на укладання від імені позивачки Договору про внесення змін від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року, що підтверджується довіреністю 27.05.2013 року. Технічна помилка допущена при вказівці на рік довіреності, не має наслідком визнання недійсним Договору.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Дослідженими письмовими доказами по справі встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 593636 від 30.08.2005 року належить на праві власності земельна ділянка площею 2,6962 га з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території колишньої Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області. Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1407565832219 (т. 1 а.с. 62-63 копія Державного акта на право власності на земельну ділянку, т. 1 а.с. 68-70 копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

29 грудня 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Статок» (орендар) було укладено Договір оренди землі б/н від 29.12.2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі 29.12.2011 року за № 322190004000699, за яким орендодавець передала, а орендар отримав у строкове платне користування вказану земельну ділянку. Договір оренди укладено на десять років. Початок дії договору рахується з моменту його реєстрації у Згурівському ДЗК. Строк дії договору закінчився 29.12.2021 року (т. 1 а.с. 64-65, т. 2 а.с. 15-16, копія Договору оренди землі, т. 1 а.с. 68-70 - копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Позивачка ОСОБА_1 отримувала орендну плату за 2019, 2020, 2021 роки (т. 1 а.с.182-184 копії видаткових касових ордерів).

В силу положення ч. 2ст. 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокремаЗК України,Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.ст. 18, 20 закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Зважаючи на це, Договір оренди землі б/н від 29.12.2011 року, зареєстрований 29.12.2011 року, є таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.06.2021 у справі № 136/46/19, такий спосіб захисту щодо визнання припиненим договору оренди землі є належним, бо дозволить повернути позивачці належну їй на праві власності земельну ділянку, користування якою відповідач помилково вважає правомірним, посилаючи на продовження строку дії договору оренди землі.

Договір про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року від імені ОСОБА_1 підписаний ОСОБА_3 , з посиланням на те, що він діє згідно довіреності посвідченої секретарем Малоберезанської сільської ради 27 травня 2017 зареєстрованої в реєстрі за № 56. Строку орендизмінено до 29грудня 2031року,з правомпролонгації (т. 1 а.с.176-181, т. 2 а.с. 9-14 копія Договору).

Інформація про посвідчення секретарем Малоберезанської сільської ради довіреності від 27.05.2017 року, зареєстрованої в реєстрі за № 56, виданої довірителем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повіреному ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у Згурівській селищній раді відсутня. Така довіреність секретарем Малоберезанської сільської ради не посвідчувалась. В Журналі реєстрації нотаріальних дій (довіреностей) по виконавчому комітету Малоберезнаської сільської ради за період з 13.01.2016 по 18.11.2020 за № 56 у 2017 році зареєстрована інша довіреність. Інформацією чи посвідчувалась інша довіреність довірителя ОСОБА_1 повіреному ОСОБА_3 . Згурівська селищна рада не володіє (т. 1 а.с. 152-153 повідомлення Згурівської селищної ради, т. 1 а.с . 154 довідка старости Жуківського старостинського округу, т. 1 а.с. 155-156 копія Журналу).

27 травня 2013 року секретарем Малоберезанської сільської ради посвідчено довіреність, зареєстровану у реєстрі за № 56, видану довірителем ОСОБА_1 повіреному ОСОБА_3 . Зазначеною довіреністю ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси при оформленні відповідних документів для виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки (ділянок) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на основі сертифіката на право власності на земельну частку (пай) і одержати всі необхідні документи, що посвідчують право власності не земельну ділянку (ділянки) та зареєструвати право власності на земельну ділянку. Для цього позивачка надала ОСОБА_3 право представляти її інтереси в усіх органах державної влади та управліннях, підприємствах, установах, незалежно від форми власності (т. 1 а.с. 175 - копія довіреності).

Ухвалюючи рішення суд застосовує правову позицію, яка сформульована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/19-ц. та полягає у наступному.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокремадоговори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатівнабути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад,від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети;породжуючи правовий наслідок, правочинце завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявленняпід впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і у статтях229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за нимне виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627ЦК України і відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей46,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позивачка звернулася з вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядження належною їй на праві власності земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, посилаюсь на те, що Договір про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року не підписувала, його умови не погоджувала, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні земельної ділянки позивачці як її власнику.

В частині оцінки довіреності 27 травня 2013 року, посвідченої секретарем Малоберезанської сільської, зареєстрованої у реєстрі за № 56, суд приходить до наступного. Сторона позивача не надала доказів того, що вказана вище довіреність не видавалась ОСОБА_1 відтак вказана довіреність приймається судом як дійсна. У довіреності позивачка ОСОБА_1 уповноважила представника Шепетюка З.М. вчинити конкретні, визначені в довіреності дії, а оскільки довіреність, на підставі якої представником укладений Договір про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року,не містив визначених повноважень укладення будь-який договорів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, а стосувався лише земельної частки (паю). Підписання цивільно-правої угоди представником без належно оформлених повноважень підписанта на її вчинення є підставою для недійсності правочину, який не створює юридичних наслідків.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 244ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику, при цьому зазначені дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме томуправочин, вчинений представником, породжує права і обов`язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень.

Перевищенням повноважень слід розуміти ситуацію, коли представник має певні повноваження на вчинення правочину, проте вчиняє його з відхиленням від змісту та обсягу таких повноважень. Тобто, відбувається самостійне збільшення представником обсягу права на вчинення юридичних дій, визначених у довіреності.

Разом з цим, у випадку, коли у представника взагалі відсутні повноваження на вчинення конкретного правочину, такі дії не можна вважати перевищенням повноважень в розумінніст. 241ЦК України, оскільки вони де-факто відсутні.

Недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Встановивши, що довіреність, на підставі якої представник уклав Договір про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року, не містить визначених повноважень повіреного на укладення такого правочину. Укладаючи вказаний Договір, представник з власної ініціативи розширив межі наданих йому повноважень, що свідчить про недійсність правочину та відсутність створених ним юридичних наслідків.

Подібний за замістом висновок викладений в постанові Верховного Суду від 1 квітня 2020 р. у справі№ 522/4840/18.

В ході судового розгляду не встановлено видання ОСОБА_1 інших довіреностей на ім`я ОСОБА_3 , в тому числі довіреності від 27 травня 2013 року, посвідченої секретарем Малоберезанської сільської, зареєстрованої у реєстрі за № 56.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не підписувала Договір про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року та, відповідно, з істотних умов цього договору не погоджувала. Так само судом встановлено, що ОСОБА_1 не уповноважувала іншу особу підписувати від її імені Договір про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Відтак суд приходить до висновку про неукладеність Договору про внесення змін б/н від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року.

У позовній заяві ставиться вимога про усунення перешкод позивачці у користуванні та розпорядженні належною їй на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, шляхом зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, оскільки земельна ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є повязаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивачка як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц).

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди) підлягають до задоволення.

Отже, оскільки спірний Договір про внесення змін позивачкою не підписувався, остання нікого, у тому числі і ОСОБА_3 не уповноважувала на укладення цього Договору, то такий Договір є неукладений.

Таким чином, внесення та реєстрація змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі неукладеного Договору про внесення змін від 08.11.2017 року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року, порушує права та законні інтереси позивачки ОСОБА_1 на користування та розпорядження своєю власність, що суперечить вимогам ст. 317 ЦК України.

Відтак у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивачка як власник земельної ділянки вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки.

Реєстрація змін щодо права оренди Фермерського господарства «Статок», зокрема в частині строку дії Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року, на земельну ділянку відбулася на підставі договору, який фактично не був укладений.

З огляду на це, рішення державного реєстратора Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» (Київська область) Козинець Сергія Сергійовича від 29.11.2017 року, індексний номер рішення: 38404500, про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, слід визнати протиправним та скасувати.

Договір оренди землі б/н від 29.12.2011 року, зареєстрований 29.12.2011 року, є таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Судом встановлено, що позивачкою були вжиті всі необхідні заходи для повідомлення відповідача про наміри щодо розірвання договору. Отримання чи неотримання листів відповідачем за місцем його знаходження залежить виключно від волі останнього і не може бути підставою вважати, що ОСОБА_1 не вчинила у встановлений строк дій щодо повідомлення відповідача. Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі № 916/1256/19.

Обставини встановлені судом не спростовуються доказами, наданими стороною відповідача. Зокрема, не стосується обставини даної справи посилання сторони на те, що 23.09.2020 року Фермерське господарство «Статок» в особі голови Шепетюка З.М. звернулось до поліції із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_5 . Вказана заява (повідомлення) зареєстрована і інформаційно-телекомукаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Згурівське відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київській області за № 1885 (т. 1 а.с. 185-187 копія заяви (повідомлення), т. 1 а.с. 188 копія талону-повідомлення єдиного обліку № 1885 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію).

В частині розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

Представник позивачки просила стягнути судові витрати з відповідача. При цьому, представник позивачки просила надати додатковий строк для подання належних доказів понесення витрат, після ухвалення рішення суду. посилаючись на положення ст. 246 ЦПК України.

З огляду на вищезазначене, суд не вирішує питання стягнення судових витрат на користь позивача в межах даного рішення суду. Питання розподілу судових витрат буде вирішено судом окремо.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1,6,13,17,19,24,25,32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 15,203,230,792 ЦК України, ст.ст.2,19,81,141,263,265,273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Статок» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до права оренди та про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у звязку із закінченням строку, на який його було укладено - задовольнити повністю.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, шляхом зобов`язання Фермерського господарства «Статок» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,6962 га з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території колишньої Малоберезанської сільської ради Згурівського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1407565832219).

Визнати укладений між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Статок» (орендар) Договір оренди землі б/н від 29.12.2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Згурівському районі 29.12.2011 року за № 322190004000699, таким, що припинив свою дію 29.12.2021 року у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» (Київська область) Козинець Сергія Сергійовича від 29.11.2017 року, індексний номер рішення: 38404500, про державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016, площею 2,6962 га, цільове призначення для веденнятоварного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території колишньої Малоберезанськоїсільської радиЗгурівського районуКиївської області (реєстраційний номер об`єктанерухомого майна1407565832219)за Фермерським господарством «Статок»щодо додаваннядо підставдля державноїреєстрації Договорупро внесеннязмін б/нвід 08.11.2017року доДоговору орендиземлі б/нвід 29.12.2011 року,зареєстрованого увідділі Держкомземуу Згурівськомурайоні 29.12.2011року за№ 322190004000699,і змінистроку орендидо 29грудня 2031року,з правомпролонгації;з одночасним виключенням іззапису проінше речовеправо заномером:23361428у якостіпідстави длядержавної реєстраціїДоговору провнесення змінб/нвід 08.11.2017року до Договору оренди землі б/н від 29.12.2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Згурівському районі 29.12.2011 року за № 322190004000699, та відновленням (зміною) строку права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221983900:03:005:0016 за Договором оренди землі б/н від 29.12.2011 року, зареєстрованим у відділі Держкомзему у Згурівському районі 29.12.2011 року за № 322190004000699, на «договір укладено на 10 років».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 16 лютого 2023 року.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Фермерське господарство «Статок», адреса: вулиця Козацька, буд. 2А, село Мала Березанка Броварського району Київської області, ідентифікаційний код 34099194.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ