Рішення

від 02.03.2023 по справі 365/367/22

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/367/22

Номер провадження: 2-др/365/1/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 березня 2023 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого -судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засіданняНОСОВОЇ О.О.

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача ФГ «Статок» - ДУДАРЕНКО А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 у режимі відеоконференцзвязку заяву представника позивачки адвоката Висіцької Ірини Володимирівни про розподіл судових витрат у цивільній справі № 365/367/22 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Статок» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до права оренди та про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у звязку із закінченням строку, на який його було укладено, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Висіцька І.В. звернулась до Згурівського районного суду Київської області з вище вказаною заявою, в якій просить стягнути з відповідача Фермерського господарства «Статок» на користь позивачки судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, при цьому просила надати додатковий строк для подання доказів на підтвердження таких витрат після ухвалення рішення в межах цивільній справі № 365/367/22 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Статок» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до права оренди та про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у звязку із закінченням строку, на який його було укладено.

Після ухвалення судом рішення у цивільній справі, 16.02.2023 року представник позивачки подала до суду клопотання про долучення доказів на підтвердження понесення судових витрат. У клопотання просила стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 2977,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41500,00 грн.

17.02.2023 року представником відповідача Фермерського господарства «Статок» - Дударенко А.М. до суду подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. У клопотанні посилається на те, що витрат на правничу допомогу є необґрунтованими та неспівмірними з виконаними роботами. Вважає, що в задоволенні клопотання в частині витрат на правничу допомогу слід відмовити, а в разі наявності підстав для її стягнення, зменшити такі витрати до 5000 грн.

В судовому засіданні представник позивачки заяву про розподіл судових витрат підтримала.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення клопотання про стягнення судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що оскільки адвокат Висіцька І.В. спеціалізується саме на земельних спорах, то для підготовки справ такої категорії до розгляду у суді займає у неї на багато менше часу, ніж вона зазначає у клопотанні. Крім того, вважає, що дана справа відноситься до категорії нескладних справ, оскільки у межах даного земельного спору не вирішувалося питання права власності на земельну ділянку.

З матеріалів цивільної справи та матеріалів клопотання про розподілі судових витрат, судом встановлено, що 09 лютого 2023 року Згурівським районним судом Київської області ухвалено вступну та резолютивну частину рішення у цивільній справі № 365/367/22 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Статок» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до права оренди та про визнання договору оренди таким, що припинив свою дію у звязку із закінченням строку, на який його було укладено. Повне рішення суду складено 16 лютого 2023 року. Даним рішенням позовні вимоги задоволено повністю. Суд не вирішував питання стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачки в межах даного рішення суду, з огляду на клопотання представника позивачки (т. 2 а.с. 50-63).

За подання позову позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2977,20 грн (т. 1 а.с. 17а, 17б квитанції).

До клопотання представником позивачки додано копію акту приймання наданих послуг відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 33/2022 від 16 червня 2022 року від 10 лютого 2023 року (т. 3 а.с.12-13), копії рахунків (т. 3 а.с.14-16), копії виписок за рахунком (т. 3 а.с.17,18), копії квитанції (а.с. 19-21), копія договору про надання професійної правничої допомоги № 33/2022 від 16 червня 2022 року (т. 3 а.с.22-29). Витрати на професійну правничу допомогу визначені у розмірі 41500 грн.

В частині розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача.

За подання позову позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2977,20 грн.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, з відповідача Фермерського господарства «Статок» на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 2977,20 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Договором про надання професійної правничої допомоги № 33/2022 від 16 червня 2022 року, укладеним між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Висіцькою І.В. погоджено представництво інтересів позивачки у цивільній справі № 365/367/22 у Згурівському районному суді Київської області, визначено порядок розрахунку гонорару адвоката.

Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивачки надано детальний опис виконаних робіт, кількість витрачено часу та вартість таких робіт. Витрати на професійну правничу допомогу визначені у розмірі 41500 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд приходитьдо висновку,що заявлена сумавідшкодування витратна професійну правничу допомогуу розмірі41500грн єнеспівмірною,зокрема,із складністюсправи тавиконаними роботами. Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивачки завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги.

На необхідністьдотриманняпринципуспівмірностіприрозрахункусудовихвитрат неодноразово звертавувагуВерховнийСуд.

Велика Палата усправі №755/9215/15-ц наголосила, щопри визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду усправі № 905/1795/18та усправі № 922/2685/19, визначено, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Усправі № 922/3812/19Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), не виключає обовязку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.

Відтак, суд вважає, що обгрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

З огляду на це, суд вважає за необхідне заяву представника позивачки адвоката Висіцької І.В. про розподіл судових витрат, задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із відповідача Фермерського господарства «Статок» на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2977,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 270, 353, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачки про розподіл судових витрат задовольнити частково та ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з Фермерського господарства «Статок» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме:

- судовий збір у розмірі 2977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) гривень 20 копійок;

- витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Фермерське господарство «Статок», адреса: вулиця Козацька, буд. 2А, село Мала Березанка Броварського району Київської області, ідентифікаційний код 34099194.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ