Ухвала

від 15.02.2023 по справі 622/1290/21

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/1290/21

Провадження № 6/529/7/23

УХВАЛА

про відстрочку виконання судового рішення

15 лютого 2023 року Диканський районний суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

при секретарі Звягольській В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Золочівської селищної ради Харківської області про відстрочення рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

встановив:

Представник відповідача 18.01.2023 електронною поштою звернувся до Диканського районного суду Полтавської області із заявою в якій просить відстрочити виконання рішення Диканського районного суду Полтавської області в частині грошових відшкодувань позивачу ОСОБА_1 строком на один рік.

В обґрунтування даної заяви вказав, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області із Золочівської селищної ради Харківської області, окрім іншого стягнуто на користь позивача ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 356030 грн. 55 коп. та моральну шкоду в розмірі 30000 грн.

Однак Указом Президента України від 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє і по теперішній час. Крім того, суттєво обмежено обсяги надходжень до місцевого бюджету від сплати податків та зборів. Сама Золочівська селищна рада розташована в зоні ведення активних бойових дій, внаслідок чого протягом 10 місяців спостерігається еміграція місцевого населення, що призводить до зниження ділової активності економіки громади, бізнес у своїй значній частині припинив свою діяльність чи зазнав релокації. Тому стало зменшення прогнозованих показників доходової частини бюджету і відповідно затвердження селищного бюджету на 2023 рів в розмірів 50 % від бюджету 2022 року.

На підставі викладених обставин Золочівська селищна рада Харківської області вважає, що опинилась в таких обставинах, які істотно ускладнюють виконання рішення суду в частині грошових виплат ОСОБА_1 . Вказані підстави і зумовили заявника звернутися до суду з відповідною заявою.

Представник Золочівської селищної ради Харківського району в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином.

Представник ОСОБА_1 адвокат Андрійко О.В. та Бондаренко Т,А. на розгляд заяви не з`явились, хоча були повідомлені про розгляд справи належним чином. Представником - адвокатом Андрійко О.В. подано заяву про відкладення розгляду заяви, у зв"язку із хворобою. Крім того у даній заяві вказано про заперечення стосовно розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення коштів на користь позивача.

Згідно з ч.2 ст.435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Зважаючи на строки, визначені законом для розгляду даної заяви, беручи до уваги неявку учасників судового розгляду, які були повідомлення про такий у встановленому законом порядку, їх участь не є обов`язковою, згідно ст.435 ЦПК України, тому суд не приймає клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду заяви, а здійснює розгляд заяви за їх відсутності, на підставі ч. 2 ст. 435 ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 26.12.2022 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .. Вказаним рішенням суду, зокрема стягнуто із Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.11.2021 року по 26.12.2022 в сумі 356030 грн. 55 коп., а також моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Рішення набрало законної сили 26.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст.435 ЦПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За змістом статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 435 ЦПК України задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає з урахуванням установлених обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виходячи з вимог цивільного процесуального закону та вимог ст.435 ЦПК України надання розстрочки виконання рішення суду має винятковий характер.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначене статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; водночас ухиленням від виконання цього обов`язку є перекладення державою відповідальності за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження на особу, на користь якої ухвалене судове рішення; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (§ 43 рішення у справі «Shmalko v. Ukraine» від 20 липня 2004 року, § 84 рішення у справі «Fuklev v. Ukraine» від 7 червня 2005 року, § 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, §§ 46, 51, 54 рішення у справі «Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine» від 15 жовтня 2009 року).

Заявником не долучено до заяви про розстрочення жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Посилання на військову агресію проти України, та зменшення прогнозованих показників доходної частини селищного бюджету самі по собі, без підтвердження відповідними доказами, не свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Крім того, заявником до суду не подано достатніх доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду. Суд зазначає, що Золочівська селищна рада Богодухівського району Харківської області не припинила роботу, не знаходиться в процесі реорганізації або ж ліквідації та здійснює свою діяльність. Протилежних доказів суду не надано.

Беручи до уваги викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст.18, 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", суд

постановив:

В задоволенні заяви Золочівської селищної ради Харківської області про відстрочення рішення Диканського районного суду Полтавської області від 26.12.2022 в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Л.Є. Петренко