Рішення

від 13.02.2023 по справі 688/197/23

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/197/23

№ 2/688/216/23

Рішення

Іменем України

(заочне)

13 лютого 2023 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Цідик А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чернецької І.С.,

прокурора Левченко Я.М.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо

предмета спору ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка цивільну справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРЕМОГА-2003» про конфіскацію земельних ділянок,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє ТОВ «ПЕРЕМОГА-2003» про конфіскацію земельних ділянок,посилаючись нате,що прокуратурою встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3092, виданого 10.12.2009 року, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6825584600:07:005:0162 площею 1, 47 га, яка знаходиться на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Також ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 3092, виданого10.12.2009 року, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6825584600:07:005:0163 площею 1, 84 га, яка знаходиться на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:005:0162 зареєстроване за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.01.2017, на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:005:0163 28.12.2016.

В подальшому, 11.11.2016 зазначені земельні ділянки ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «ПЕРЕМОГА-2003» на підставі договорів оренди від 11.11.2016. Строк дії договорів визначено на 7 років.

Разом із цим, перебування у приватній власності ОСОБА_2 зазначених земельних ділянок суперечить ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 28.12.2016 та 26.01.2017 по даний час) не відчужила їх, а лише передала в оренду, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_2 порушила визначену законодавством процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та, як іноземний громадянин, не вжила заходів до їх відчуження, в зв`язку з чим на теперішній час без перешкод використовує спірні земельні ділянки на території України, передавши їх в оренду сільськогосподарському підприємству та отримуючи дохід на території України.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Крім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема, багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка незаконно перебуває у власності та використовується громадянами рф з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, який за законом є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурора наділено правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Звернення прокурора з вказаним позовом переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності володіння та використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:005:0162 площею 1, 47 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:005:0163 площею 1, 84 га, які знаходяться на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, що належать на праві власності ОСОБА_2 , а також стягнути з неї на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4962 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1240 грн 50 коп.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, будучи у встановленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про проведення розгляду справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, відзив на позов та заяви про відкладення судового засідання або його проведення у її відсутність суду не надала.

Представник третьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруТОВ «ПЕРЕМОГА-2003» ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.01.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 13.02.2023 року. Ухвалою суду від 12.01.2023 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки. Ухвалою суду від 13.02.2023 року постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо припинення права власності на земельні ділянки, які регулюються нормами Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3092, виданого 10.12.2009 року, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6825584600:07:005:0162 площею 1, 47 га, яка знаходиться на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Також ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 3092, виданого 10.12.2009 року, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6825584600:07:005:0163 площею 1, 84 га, яка знаходиться на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:005:0162 зареєстроване за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.01.2017, на земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:005:0163 28.12.2016.

В подальшому, 11.11.2016 зазначені земельні ділянки ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «ПЕРЕМОГА-2003» на підставі договорів оренди від 11.11.2016. Строк дії договорів визначено на 7 років.

На момент успадкування зазначених вище спірних часток земельних ділянок та державної реєстрації права власності, ОСОБА_2 була іноземцем.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами: інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2022; копією листа УСБУ у Хмельницькій області № 72/5/2/202/8430 від 26.10.2022; копією інформації Управління державної міграційної служби у Хмельницькій області № 54-8554вих-22 від 01.11.2022; копією інформації Шепетівського відділу ДРАЦС у Шепетівському районі № 1160/23.21-36 від 04.11.2022; копією інформації ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 54-9362вих-22 від 30.11.2022; копіями договорів оренди земельних ділянок від 11.11.2016 року та іншими матеріалами справи.

4. Норми права, які застосував суд.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

5. Оцінка суду.

Заслухавши пояснення прокурора, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до положень ст. 145 Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів, на лист прокурора про виявлені порушення із вимогою вжити заходів щодо їх усунення у тому числі в судовому порядку, повідомили про неподання позову щодо усунення даних порушень у зв`язку з відсутністю коштів та не заперечує проти звернення з позовом органів прокуратури, станом на 10.01.2023 року (день надходження даного позову до суду) самостійно не реалізувало своє процесуальне право, то відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України є всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 за схожих обставин.

Враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 28.12.2016 та 26.01.2017 по даний час) не відчужила їх, а лише передала в оренду, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які ОСОБА_2 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81Земельного кодексу України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 22, 81, 140, 143, 145 ЗК України, ст.ст. 319, 321, 346, 356 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРЕМОГА-2003» про конфіскацію земельних ділянок задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:005:0162 площею 1, 47 га, яка знаходиться на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:005:0163 площею 1, 84 га, яка знаходиться на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Хмельницької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4 962 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1240 грн 50 коп., а всього 6 202, 50 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право подати апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Позивач керівник Шепетівської окружної прокуратури: вул. Сергія Оврашка, 43, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного Управління Держгеокадастру в Хмельницькій області: вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький;

Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕРЕМОГА-2003», вул. Руслана Мазунова, 7-Б, с. Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області.

Повний текст рішення складено 14.02.2023 року.

Суддя Алла ЦІДИК