Рішення

від 17.02.2023 по справі 757/28444/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28444/22-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Волкової С.Я. при секретарі Топал А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

установив:

У жовтні 2022 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія», просила визнати незаконним наказ № 080922/9-К від 08.09.2022 р. про її звільнення за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, поновити на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що з 11.01.2022 р. працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія», обіймала посаду менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку, отримала повідомлення про необхідність надати пояснення з приводу відсутності на робочому місці з 24.02.2022 р., пред`явлення підтверджуючих документів, на що надала письмові пояснення; отримала повідомлення про необхідність приступити до виконання своїх функціональних обов`язків, втім не приступила до їх виконання, оскільки не мала коштів на проїзд до робочого місця; отримала повідомлення про необхідність надати пояснення з приводу невчасного виходу на роботу 09.08.2022 р., про необхідність приступити до виконання своїх функціональних обов`язків, на що надала письмові пояснення; отримала повідомлення про необхідність надати пояснення з приводу відсутності на робочому місці протягом 10.08.2022 р.-30.08.2022 р., наказ з цього приводу, а 10.09.2022 р. отримала накази товариства про накладення дисциплінарного стягнення та про звільнення; вважає звільнення незаконним, оскільки порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 27.10.2022 р. відкрито провадження у справі.

Відповідачемвідзив на позовну заяву не подано.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Основні засади судочинства, установлені частиною другою статті 129 Конституції України, доповнюють основоположний принцип верховенства права, який визнається і діє в Україні відповідно до статті 8 Основного Закону, і означена норма є визначальною у системі державної політики щодо захисту прав та свобод людини і громадянина. Такі конституційні положення кореспондуються із положеннями статтей 2, 4 ЦПК України, статті 5-1 КЗпП України, статті 15 ЦК України.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею першою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», передбачено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи; справедливість судового розгляду; публічність розгляду справи та проголошення рішення; розумний строк розгляду справи; розгляд справи судом, встановленим законом; незалежність і безсторонність суду. Справедливий розгляд справи включає в себе такі аспекти належного відправлення правосуддя, як право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 11.01.2022 р. працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія», обіймала посаду менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку.

Надані суду документи свідчать про те, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» № 300822/7-К від 30.08.2022 р. у зв`язку із відсутністю менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку ОСОБА_1 у період з 10.08.2022 р. по 30.08.2022 р. на своєму робочому місці та на підприємстві у робочий час з 09:00 год. до 18:00 год. менеджеру (управителю) з питань регіонального розвитку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» ОСОБА_1 надати пояснення на ім`я керівника товариства з приводу причин відсутності у період з 10.08.2022 р. по 30.08.2022 р. на своєму робочому місці та на підприємстві у робочий час з 09:00 год. до 18:00 год.; наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» № 080922/8-К від 08.09.2022 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення; наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія»«Про звільнення ОСОБА_1 » № 080922/9-К від 08.09.2022 р. менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку ОСОБА_1 звільнено 08.09.2022 р. за прогул без поважних причин згідно пункту 4 статті 40 КЗпП України; підстава: доповідні записки від 09.08.2022 р., від 10.08.2022 р., акт від 09.08.2022 р., від 10.08.2022 р. про відсутність ОСОБА_1 на роботі, наказ № 090822/6-К від 09.08.2022 р. про відібрання пояснень, акт від 09.08.2022 р. про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень, пояснення ОСОБА_1 від 10.08.2022 р. про причини відсутності на робочому місці, пояснення ОСОБА_1 від 10.08.2022 р. про невчасний вихід на роботу, наказ № 080922/8-К від 08.09.2022 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом статті 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Згідно частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Означені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Судом не встановлено порушення чинного законодавства та прав ОСОБА_1 при звільненні з роботи, оскільки 09.08.2022 р. з 09:00 год. до 12:20 год., 10.08.2022 р. вона була відсутня на роботі без поважних причин, тобто вчинила прогул, та рішення про її звільнення було прийняте із врахуванням вимог статтей 147-1, 148, 149 КЗпП України.

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження у позовній заяві позивача, ОСОБА_1 підтвердила, що 09.08.2022 р. була відсутня на роботі з 09:00 год. до 12:20 год., що 10.08.2022 р. не працювала, будь-яку роботу, визначену її посадовими обов`язками, не виконувала; знайшли своє підтвердження у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» вих.№ 300622/1 від 30.06.2022 р. на адресу позивача, яким ОСОБА_1 просили з`явитися у товариство для з`ясування причини відсутності на робочому місці з 24.02.2022 р. та пред`явлення відповідних підтверджуючих документів; у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» вих.№ 040822/2 від 04.08.2022 р. на адресу позивача, яким із посиланням на отримані документи, на їх вивчення, а також на вивчення пояснень останньої ОСОБА_1 повідомлено про те, що її заява про переведення на дистанційні роботу не може бути задоволена, повідомлено про готовність надати матеріальну допомогу на проїзд, для чого просили ОСОБА_1 написати заяву на виділення матеріальної допомоги, повторно просили приступити до роботи у товаристві, нагадали адресу його знаходження, робочі дні і час, контактний телефон;у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» вих.№ 230822/3 від 23.08.2022 р. на адресу позивача, яким ОСОБА_1 повідомлено про перерахування 10.08.2022 р. і 22.08.2022 р. матеріальної допомоги та у зв`язку з її невчасним виходом на роботу 09.08.2022 р. просили надати пояснення, у відповідь на її повідомлення товариству, що вже місяць працює в іншій компанії, просили надати пояснення, повторно просили приступити до роботи у товаристві, нагадали адресу його знаходження, робочі дні і час, контактний телефон;у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» вих.№ 300822/4 від 30.08.2022 р. на адресу позивача, яким ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю на робочому місці та на підприємстві в період з 10.08.2022 р. по 30.08.2022 р. та у відповідності до наказу № 300822/7-К від 30.08.2022 р. просили протягом трьох робочих днів з моменту отримання цього листа та копії цього наказу надати письмові пояснення причин відсутності на робочому місці та на підприємстві в період з 10.08.2022 р. по 30.08.2022 р.; у наказі товариства № 300822/7-К від 30.08.2022 р.; у повідомленні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» вих.№ 080922/5 від 08.09.2022 р. на адресу позивача, яким ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибути до товариства за трудовою книжкою у зв`язку із звільненням з 08.09.2022 р. за прогул без поважних причин, із додатками копії: наказу № 080922/8-К від 08.09.2022 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення», наказу № 080922/9-К від 08.09.2022 р. «Про звільнення ОСОБА_1 »; у сторінках трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 15.07.2003 р. із відомостями про її прийняття на посаду, про звільнення з посади.

Невихід на роботу у зв`язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника чи уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника (правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.09.2017 р. у справі № 6-1412цс17).

У постанові Верховного Суду від 09.11.2021 р. у справі № 235/5659/20 зазначено, що: прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 15.11.2021 р. у справі № 212/9516/19, пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.07.2021 р. у справі № 643/10816/17.

Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки, на її думку, порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки у неї не відібрані пояснення, втім ОСОБА_1 , прибувши 09.08.2022 р., відмовилась надати пояснення з приводу невчасного виходу на роботу, про що складено відповідний акт від 09.08.2022 р., 16.08.2022 р. надіслала поштою пояснення причин відсутності на роботі, відсутність на роботі пояснила відсутністю коштів на проїзд до робочого місця та неотриманням заробітної плати в період з 06.03.2022 р. по 10.08.2022 р. (пояснення про причини відсутності на робочому місці ОСОБА_1 від 10.08.2022 р., пояснення про невчасний вихід на роботу ОСОБА_1 від 10.08.2022 р. надійшли поштою 19.08.2022 р.), про що і відображено у наказі товариства № 080922/8-К від 08.09.2022 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення», отримавши 01.09.2022 р. повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» вих.№ 300822/4 від 30.08.2022 р., копію наказу № 300822/7-К від 30.08.2022 р., у яких ОСОБА_1 просили протягом трьох робочих днів з моменту отримання цього листа та копії наказу надати письмові пояснення причин відсутності на робочому місці та на підприємстві в період з 10.08.2022 р. по 30.08.2022 р., направила свої пояснення про причин відсутності на робочому місці тільки 10.09.2022 р., будь яких доказів в спростування означених доказів суду не надано. Втім і наказ товариства № 080922/8-К від 08.09.2022 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення», і наказ товариства № 080922/9-К від 08.09.2022 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » свідчать про те, що письмові пояснення ОСОБА_1 про причини відсутності на робочому місці були враховані відповідачем при застосуванні дисциплінарного стягнення.

Щодо посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на незаконність звільнення, оскільки, на її думку, при прийнятті рішення про звільнення не було враховано факт її недопуску до виконання посадових обов`язків, то суд не приймає їх до уваги і звертає увагу, що наявні в матеріалах справи докази свідчать, що, дійсно, 09.08.2022 р. і позивач, і відповідач зверталися до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із відповідними зверненнями, що такі звернення зареєстровано у журналі єдиного обліку заяв Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за №№ 17784, 17793 від 09.08.2022 р., що за даними зверненнями проведено перевірку, а у зв`язку з відсутністю достатніх даних, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення, дана подія не внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, звернення розглянуті згідно вимог Закону України «Про звернення громадян», про що повідомлено ОСОБА_1 листом начальника Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Дуброви А. № 6017784/125/52-2022 від 25.08.2022 р.; надана суду довідка, складена старшим дільничним оперуповноваженим Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Пляс В., повноту і збір матеріалів перевірено начальником відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Шпаковичем Є., свідчить про те, що 09.08.2022 р. ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватися із актами про тривалу відсутність на робочому місці.

При таких обставинах у суду відсутні підстави для визнати незаконним наказу № 080922/9-К від 08.09.2022 р. про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, поновлення на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку. Письмове повідомлення ОСОБА_1 про те, що її заява про переведення на дистанційну роботу не може бути задоволена, не є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на посаді.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд звертає увагу, що вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи з положень статті 235 КЗпП України, є похідними від вимог про поновлення на роботі.

Так, згідно частини третьої статті 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

А, оскільки відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, то відсутні підстави і для задоволення вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 21, 29, 40, 233, 235, 240-1 КЗпП України, статтями 1-23,76-81,95,131,141,258-259,263-265,352,254,355 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вірменія» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27, ЄДРПОУ: 42235427).

Суддя Волкова С.Я.