Рішення

від 14.02.2023 по справі 645/3310/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 14.02.2023Справа № 645/3310/21 Провадження № 2/554/369/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2023 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.

при секретарі Грай К.В.

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 25 травня 2021 року звернувся до Фрцнзенського районного суду м.Харкова з позовом, який уточнив до початку першого судового засідання, до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня», в якому просив:

визнати незаконним та скасувати наказ № 67-ос від 26.04.2021 року про його звільнення,

поновити його на посаді брата медичного стаціонару відділення інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня»,

стягнути з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу,

стягнути із Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» на його користь моральну шкоду у сумі 50000 грн.

стягнути із Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 03.09.2020 він працював в КНП ХОР Обласна клінічна інфекційна лікарня» на посаді сестри медичного стаціонару інфекційного відділення інтенсивної терапії, назву якої змінено на брата медичного стаціонару у відповідності до Національного Класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій». 25.04.2021 року у період непрацездатності Наказом № 67-ос від 26.04.2021 року його було звільнено із займаної посади згідно п.4 ст. 40 КЗпП України. Вважає свої звільнення незаконним, оскільки жодного документу, який би підтвердив законність звільнення йому не надано. Таким чином, він має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У зв`язку із незаконним звільненням він був позбавлений єдиного джерела доходу і зазнав моральних страждань, а саме втратив душевний спокій, почав страждати на безсоння, загальну слабкість, частий головний біль, пригнічений емоційний стан, відсутність засобів для забезпечення належного рівня свого життя, що негативно відобразилося на стані його здоров`я, яку він оцінює у 50000 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача КНП ХОР Обласна клінічна інфекційна лікарня» до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивач працював у КНП ХОР Обласна клінічна інфекційна лікарня» з 03.09.2020 року на посаді сестри медичної стаціонару відділення інтенсивної терапії. На його адресу постійно надходили скарги з боку молодшого та середнього медичного персоналу стосовно його професійних якостей, нехтування засадами медичної етики та субординації. 12.03.2021 року на ім`я директора надійшла доповідна записка завідувача відділення інтенсивної терапії ОСОБА_4 від 11.03.2021 року щодо відсутності 10.03.2021 року позивача на робочому місці більше трьох годин без поважних причин та доповідна записка на ім`я чергового лікаря-анестезіолога від медичного брата ОСОБА_5 про відсутність позивача на робочому місці 10.03.2021 року з 17.00 по 21.00. За вказаним фактом складено акт від 10.03.2021 року. На телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав, підтверджень поважності причин своєї відсутності на робочому місці не надав. В пояснювальній записці від 11.03.2021 року ОСОБА_1 повідомив, що був відсутній на робочому місці з 17.00 по 21.00 у зв`язку із проблемами, пов`язаними із збоєм роботи мобільного телефону (не спрацював будильник). Враховуючи велике навантаження та рівень відповідальності співробітників в період пандемії захворювання СОVID-19, адміністрація не бачила можливим визнати причину, зазначену у пояснювальній записці, поважною. Таким чином, було визнано відсутність позивача на робочому місці прогулом без поважних причин. На виконання вимог ст. 43 КЗпП України 22.03.2021 адміністрацією було направлено повідомлення Голові профспілкового комітету КНП ХОР Обласна клінічна інфекційна лікарня» про відсутність позивача на робочому місці 10.03.2021 року з 17.00 по 21.00, ненадання підтвердження про відсутність на робочому місці з поважних причин, регулярні спізнення на роботу з проханням надати згоду на звільнення позивача за прогул без поважних причин за ч.4 ст. 40 КЗпП України. 24.03.2021 позивач був сповіщений про засідання профспілкового комітету, яке відбулося 25.03.2021 року у його присутності, де було надано згоду на розірвання трудового договору відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України. 26.03.2021 року було видано наказ № 48/1-ос від 26.03.2021 року про дисциплінарне стягнення, яким визнано відсутність ОСОБА_1 10.03.2021 року з 17.00 по 21.00 на робочому місці прогулом без поважних причин. На підставі вказаного наказу видано наказ № 48/2-ос від 26.03.2021 року про звільнення позивача з займаної посади на підставі ч.4 ст. 40 КЗпП України. 26.03.2021 року ОСОБА_1 повідомив по телефону про відкриття листка непрацездатності, а тому був винесений наказ № 48/3-ос від 26.03.2021 року про перенесення дати звільнення до дати першого робочого дня після закриття листка непрацездатності. За весь період своєї відсутності позивач на зв`язок не виходив, а 26.04.2021 року особисто з`явився у відділ кадрів та надав листок непрацездатності серії АДР № 679337 відкритий 25.03.2021 року та закритий 24.04.2021 року з відміткою «Стати до роботи» 25.04.2021 року. Щодо своєї відсутності на роботі 25.04.2021 року ( у відповідності до графіку чергувань) ОСОБА_1 пояснень не надав, погрожував інспекторам відділу кадрів, про відкриття нового листка непрацездатності не повідомив. Враховуючи, що перший робочий день позивача приходився на неділю, відповідачем був виданий наказ № 67-ос від 26.04.2021 про звільнення відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України. Після підписання наказу позивача було запрошено у відділ кадрів ознайомитися із наказом та отримати його копію разом із трудовою книжкою. 28.04.2021 року останній з`явився, отримав копію наказу та трудову книжку, підпис про ознайомлення з наказом ставити відмовився, про що складено акт. При цьому погрожував, що скоро повернеться до роботи та про його звільнення пошкодують. Про факт перебування на лікарняному з 25.04.2021 року не повідомив. Звертають увагу, що наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності є зміна дати звільнення, а не поновлення його на роботі. Враховуючи, що відсутність позивача на робочому місці визнано прогулом без поважних причин не в період тимчасової непрацездатності та рішення про звільнення з посади прийняте у присутності позивача та не в період тимчасової непрацездатності, вважають вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення у зв`язку із перебуванням позивача на лікарняному безпідставними. Також зазначили, що листок непрацездатності Серії АДЯ № 694010 від 25 квітня 2021 року не може бути прийнятий як доказ, оскільки він складений не у відповідності з Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406. Вимоги про відшкодування моральної шкоди вважають безпідставними та не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 19 листопада 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, відмовлено.

На виконання розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» справу передано на розгляд до Октябрського районного суду м.Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 21 листопада 2022 року справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні, допитаний в якості свідка, пояснив, що 06.03.2021 у нього була добова зміна з 8.00 по 07.03.2021 08.00. Приблизно о 12.00 до нього подзвонила керівник та повідомила, що він має вийти на роботу 08.03.2021 року з 08.00 по 09.03.2021 року до 08.00, а 10.03.2021 працювати не буде. Потім 10.03.2021 о 18.00 йому зателефонувала старша медсестра з питанням, чому він не з`явився на роботу. Він зібрався та вже о 20.00 10.03.2021 року вів записи у листі призначень пацієнтів, тому не виявлення його на робочому місці не являється фактом. Оскільки йому не було надано 48 годин між змінами для відпочинку, він пішов до завідувача, щоб з`ясувати це питання. Потім звернувся у Департамент охорони здоров`я в Харківській області, а після цього його викликали на засідання профспілкового комітету. Оскільки там на нього чинився моральний тиск, він надав ті пояснення, які від нього хотіли почути. Вказав, що графік чергувань постійно змінювався, він не був вивішений, щоб до нього був постійний доступ. Про те, що йому потрібно виходити на роботу, він міг дізнатися у будь-який момент.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні додатково пояснив, що ОСОБА_1 06.03.2021 року працював 24 години та 08.03.2021 року 24 години, що є порушенням ст. 59 КЗпП України. По факту його не можна було звільняти за порушення трудової дисципліни, а саме запізнення на роботу 10.03.2021, оскільки він не відпочивав 48 годин, а його знову викликали на роботу. Вказав, що графік роботи не містить дати затвердження та ознайомлення. Також зазначив, що загального нормативно-правового акта, який би давав право встановлювати тривалість зміни 24 чи 12 годин, немає, а тому зміна в 24 години може бути встановлена роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі із дотриманням норм та гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою. У Галузевих правилах внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров`я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 грудня 2000 року № 204-0, встановлення працівнику тривалості робочої зміни до 24 годин має вирішуватися лише за згодою працівника та профспілкового органу закладу охорони здоров`я. Оскільки, навіть згідно графіка за відпрацьований час за 10.03.2021 року, ОСОБА_1 відпрацював 12 годин на добу, що є максимальним робочим часом за нормативними документами, без наявності письмової згоди позивача працювати 24 години на добу, звільнення за прогул є протиправним.

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» Молчанова Ю.Ю. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві. Додатково пояснила, що ОСОБА_1 у своїй заяві про прийняття на роботу на посаду медичної сестри підтвердив, що він ознайомився із усіма умовами, в тому числі щодо роботи подобово. Графік роботи на березень був вивішений у відділенні та перебував у відкритому доступі. По графіку ОСОБА_1 мав працювати 06.03.2021 року та 10.03.2021 року. Інформації про те, що позивачу змінили графік на 08.03.2021 року та що він працював офіційно, немає. Він міг з кимось змінитися, але офіційно цього погоджено не було. Таким чином, порушення норм КЗпП України при звільнені допущено не було, а тому у задоволенні позову прохала відмовити.

Заслухавши учасників справи, свідків, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня» на посаду сестри медичного стаціонару інфекційного відділення інтенсивної терапії згідно наказу № 144-ос від 02.09.2020, 01 жовтня 2020 року назву посади сестра медична стаціонару змінено на брат медичного стаціонару для приведення у відповідність до Національного Класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатора професій» згідно наказу № 358А від 20.10.2020, що слідує із копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.2015 (том 1 а.с. 7-10).

Підставою для прийняття ОСОБА_1 на роботу на вказану посаду була його заява від 01.09.2020, в якій останній засвідчив підписом, що з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, з положенням про структурний підрозділ та посадовою інструкцією, з умовами оплати праці, розміром, порядком та строками виплати він ознайомлений (том 1 а.с.73).

Відповідно до п.5.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня», затверджених загальними зборами трудового колективу 03 жовтня 2018 року, тривалість нічної роботи дорівнює денній і становить не більше 12 годин у зміну. В окремих випадках, пов`язаних з об`єктивними причинами, допускається встановлювати тривалість робочої зміни до 24 годин, крім водіїв. Встановлення тому чи іншому працівнику тривалості робочої зміни до 24-х годин має вирішуватися відповідним наказом лише на підставі особистої заяви працівника за погодженням з Профкомом (том 2 а.с.74-77).

З п.4.3 посадової інструкції сестри медичної стаціонару відділення інтенсивної терапії (код КП 3231) № 02-27-112, затвердженої Директором Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» Нартовим П.В. 09 жовтня 2018 року, з якою ознайомився ОСОБА_1 16.07.2020 року під підпис, слідує, що відділення може бути залишене під час виконання своїх посадових обов`язків тільки з дозволу завідувача відділення чи сестри медичної старшої відділення (том 2 а.с.78-80).

Згідно з графіком обліку робочого часу Відділення інтенсивної терапії КНП ХОР «ОКІЛ» за березень 2021 року, підписаним завідувачем ВІТ ОСОБА_6 та старшою медсестрою ОСОБА_7 , узгодженого головою профспілки ОСОБА_8 , затвердженого директором КНП ХОР «ОКІЛ» Нартовим П.В., ОСОБА_1 повинен був працювати 06 березня 2021 року - 15 годин, 07 березня 2021 року 09 годин нічних, 10 березня 2021 року 07 годин, 11 березня 2021 року 09 годин нічних (том 2 а.с.81).

Із графіку роботи медичних сестер на березень 2021 року, який як встановлено у судовому засіданні, перебував у вільному доступі медичного персоналу для контролю над своїм робочим часом, слідує, що 06 березня 2021 року ОСОБА_1 повинен працювати 24 години, 10 березня 2021 року 16 годин (том 1 а.с.206).

Разом з тим, судом встановлено, що 10 березня 2021 року з 17.00 по 21.00 ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці без поважних причин, що підтверджується доповідною запискою медичного брата ОСОБА_5 , Актом складеним 10.03.2021 року о 21.30 братом медичним стаціонару ВІТ ОСОБА_5 , сестрою медичною стаціонару ВІТ ОСОБА_9 , молодшою сестрою по догляду за хворими ВІТ ОСОБА_10 , про відсутність на роботі без поважних причин ОСОБА_1 21.03.2021 з 17.00 по 21.00, доповідною запискою завідувача ВІТ ОСОБА_4 , Протоколом огляду журналу обліку робочого часу ВІТ від 11 березня 2021 року (том 1 а.с.18-22).

Крім того, факт запізнення на роботу 10.03.2020 року, у зв`язку з проблемами, пов`язаними зі збоєм роботи мобільного телефону (не спрацювання будильника), ОСОБА_1 підтвердив у пояснювальній записці від 11.03.2021 (том 1 а.с. 77).

Із табелю обліку робочого часу від 21 березня 2021 року, підписаного 22 березня 2021 року старшою медичною сестрою ОСОБА_7 та завідувачем ВІТ ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_1 06 березня 2021 року відпрацював 15 годин, 07 березня 2021 року 9 годин нічних, 10 березня 2021 року 3 години, 11 березня 2021 року 9 годин нічних ( том 2 а.с.82-83).

Як слідує із Повідомлення про прийняте рішення про надання згоди на розірвання трудового договору Голови первинної профспілкової організації КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня», на засіданні профспілкового комітету 25 березня 2021 року ухвалено рішення про надання згоди на розірвання трудового договору із ОСОБА_1 із займаної посади за п.4 ст. 40 КЗпП України (том 1 а.с.16-17).

26 березня 2021 року КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня» видано наказ № 48/1-ос «Про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 », згідно якого ОСОБА_1 , брат медичного стаціонару відділення інтенсивної терапії, був відсутній на робочому місці 10.03.2021 року на протязі 4 годин з 17.00 по 21.00. Надані ОСОБА_1 пояснення щодо відсутності на робочому місці не є поважними. Підтверджуючих документів щодо поважності причин відсутності на робочому місці не надав. Наказано: 1. Визнати для ОСОБА_1 , брата медичного стаціонару відділення інтенсивної терапії, години відсутності 10.03.2021 року з 17.00 по 21.00 прогулом без поважних причин. 2. Позначити у табелі обліку використання робочого часу означені години відсутності ОСОБА_1 як прогули. 3. Застосувати до ОСОБА_1 за грубе порушення трудової дисципліни дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули без поважних причин на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України (том 1 а.с.11-12).

Наказом № 48/2-ос від 26 березня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 за прогул» звільнено ОСОБА_1 , брата медичного стаціонару відділення інтенсивної терапії, 26.03.2021 за прогул без поважних причин, пункт 4 статті 40 КЗпП, виплачено компенсацію за 21 календарний день невикористаної щорічної основної відпустки (том 1 а.с.13).

Наказом № 48/3-ос від 26 березня 2021 року «Про перенесення дати звільнення ОСОБА_1 » перенесено дату виконання наказу № 48/2-ос про звільнення ОСОБА_1 , брата медичного стаціонару відділення інтенсивної терапії, 26.03.2021 за прогул без поважних причин, пункт 4 статті 40 КЗпП, у зв`язку із повідомленням ОСОБА_1 про хворобу, до першого робочого дня після закриття листка непрацездатності (том 1 а.с.14).

Згідно листа непрацездатності серії АДР № 679337 від 25 березня 2021 року, ОСОБА_1 був звільнений від роботи у зв`язку із лікуванням з 25.03.2021 року по 24.04.2021 року, рекомендовано стати до роботи 25.04.2021 (том 1 а.с.99).

Наказом № 67-ос від 26 квітня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 за прогул» звільнено ОСОБА_1 , брата медичного стаціонару відділення інтенсивної терапії, 25.04.2021 року за прогул без поважних причин, пункт 4 статті 40 КЗпП (том 1 а.с.15).

За повідомленням КНП «Міська поліклініка № 20» Харківської міської ради від 21.07.2021 за вих. №386, на ім`я ОСОБА_1 25.04.2021 був виданий листок непрацездатності з 25.04.2021 року по 08.05.2021 року, рекомендовано приступити до роботи 09.05.2021 року (том 1 а.с.158).

02 серпня 2021 року був виданий наказ № 123-ос «Про скасування наказу про звільнення та перенесення дати звільнення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_1 » (у зв`язку із отриманням офіційного листа від КНП ХМР «Міська поліклініка № 20», яким підтверджено факт тимчасової втрати працездатності та отримання листка непрацездатності на період з 25.04.2021 року по 08.05.2021 року ОСОБА_1 з рекомендацією стати до роботи 09.05.2021 року), скасовано та визнано недійсним наказ № 67-ос від 26.04.2021 про звільнення ОСОБА_1 за прогул, перенесено дату звільнення у відповідності до п.4 ст. 40 КЗпП України на перший день після закриття листка непрацездатності 09.05.2021, датою звільнення вважається 09.05.2021 (том 1 а.с.155).

Наказом № 243А від 02 серпня 2021 року визнано чинним п.2 Наказу 67-ос від 26.04.2021 року в частині проведення остаточних розрахунків з ОСОБА_1 (том 1 а.с.154).

Наказом № 124-ос від 02 серпня 2021 року звільнено ОСОБА_1 , брата медичного стаціонару відділення інтенсивної терапії, 09.05.2021 року за прогул без поважних причин, п.4 ст. 40 КЗпП (том 1 а.с.153).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що працює завідуючою відділення інтенсивної терапії, де працював ОСОБА_1 10.03.2021 року вона була на робочому місці, де затрималася, так як це був період COVID, тому пішла додому після 21.00. ОСОБА_1 на робочому місці ще не було. Їй доповіли, що в 17.00 він повинен був приступити до роботи, йому намагалися телефонувати, але він не відповідав. Вирішили, що буде продовжувати чергування одна медсестра. Пізніше він прийшов, але вона його вже не застала. Як пояснив ОСОБА_1 , на роботу він запізнився, так як не почув будильника. Вона зрозуміла, що він проспав. Вона була його безпосереднім керівником, про свої запізнення він не попереджав, не телефонував. Також показала, що всі чергування здійснюються згідно графіку, який складається та затверджується за місяць. Якщо відбуваються якісь зміни, то вони повинні бути внесені в графік заздалегідь. Робочий день ОСОБА_1 10.03.2021 року починався о 17.00 за графіком, про що свідчить кількість годин 7 ( з 17.00 до 24.00), про цей розпорядок знають всі працівники. Вихід ОСОБА_1 на роботу 08.03.2021 року вона не погоджувала, він міг самостійно прийти у відділення, так як має ключі. Свідок також вказала, що їй відомо, що медична сестра ОСОБА_11 попросила ОСОБА_1 замінити її 08.03.2021 року, за що скинула кошти останньому на картку. Зміни у графік на той день не вносилися.

Як встановлено судом, звільнення позивача було вчинено з підстав, передбачених п. 4ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 40 КЗпП Українитрудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При цьому в силу норм законодавства для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними причинами визначаються такі причини, що виключають вину працівника.

Відповідно дост.139КЗпП Українипрацівники зобов`язаніпрацювати чесноі сумлінно,своєчасно іточно виконуватирозпорядження роботодавця,додержувати трудовоїі технологічноїдисципліни,вимог нормативнихактів проохорону праці,дбайливо ставитисядо майнароботодавця,з якимукладено трудовийдоговір.

Статтею 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана;2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачено нормамист. 149 КЗпП України, згідно з якою до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Статтею 43 КЗпП Українипередбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті40пунктами 2 і 3 статті41цьогоКодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Вказані норми чинного законодавства при звільненні ОСОБА_1 з роботи відповідачем дотримані, з`ясовано причини відсутності позивача на робочому місці понад три години ( поважність яких не встановлена), відібрано пояснення ( в яких він визнав, що запізнився на роботу через неспрацювання будильника), враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку (значне навантаження у Відділенні інтенсивної терапії у період пандемії захворювання СОVID-19 та надання допомоги тяжко хворим) та попередню роботу працівника (наявність скарг з боку родичів та особисто пацієнтів щодо неналежного поводження з хворими, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (том 1 а.с.83, 140, 145), доповідних записок від медичного персоналу, а саме завідуючої ВІТ ОСОБА_4 , медичного брата ОСОБА_14 , молодшої медичної сестри ОСОБА_15 , медичної сестри ОСОБА_16 , молодшої медичної сестри ОСОБА_17 , молодшої сестри ОСОБА_18 , молодшої сестри ОСОБА_19 щодо порушення своїх службових обов`язків та неетичної поведінки ( том 1 а.с.87,88, 134-139, 141-144)).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи правомірно, порушень трудового законодавства при його звільненні не допущено, а тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 67-ос від 26.04.2021 року, поновлення ОСОБА_1 на посаді брата медичного стаціонару ВІТ КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня» є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Доводи представника позивача, що наказ про звільнення від 26.04.2021 року відповідачем скасований неправомірно, оскільки дату звільнення може змінити лише суд, є непереконливими, з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення запунктом 5цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Враховуючи, що за повідомленням КНП «Міська поліклініка № 20» Харківської міської ради від 21.07.2021 за вих. №386, ОСОБА_1 25.04.2021 був виданий листок непрацездатності з 25.04.2021 року по 08.05.2021 року, рекомендовано приступити до роботи 09.05.2021 року, його і було звільнено відповідно 09.05.2021 року згідно наказу від 02 серпня 2021 року № 124-ос, а наказ від 26.04.2021 року № 67-ос скасований. Фактично наслідком звільнення ОСОБА_1 стала зміна дати звільнення, норми закону, яка б встановлювала заборону роботодавцю вчиняти такі дії, позивачем не наведено.

Правовий висновок за аналогічними обставинами наведений у Постанові Верховного Суду у справі № 389/2004/16-ц, провадження № 61-3903св20 від 04 листопада 2020 року.

Крім того, наказ № 67-ос від 26.04.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 за прогул» був скасований КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня» наказом від 02 серпня 2021 року № 123-ос «Про скасування наказу про звільнення та перенесення дати звільнення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_1 », а тому вимоги позивача про скасування наказу є неспроможними.

Твердження ОСОБА_1 , що пояснення з приводу причини відсутності його на роботі надавалися під моральним тиском, не доведені належними та допустимими доказами, а тому судом відхиляються..

Не встановлено судом і порушення відповідачем норм ст. 58 КЗпП України, а саме встановлення перерви між змінами менше 48 годин, з наступних підстав.

Позивач зазначає, що причиною запізнення на роботу 10.03.2021 року стала його втома, оскільки він працював по 24 години 06.03.2021 року та 08.03.2021 року, а потім повинен був працювати ще і 10.03.2021 року.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи встановлено, що за графіком ОСОБА_1 мав працювати 06.03.2021 року ( 24 години) та 10.03.2021 року ( 16 годин). Зміни 08.03.2021 року йому встановлено не було. Присутність позивача на робочому місці 08.03.2021 року відбулася з його ініціативи, без погодження із керівництвом, що підтверджується показами свідка ОСОБА_4 , поясненнями сестри медичної ОСОБА_20 , в яких вона вказала про взаємозаміну під час чергування із ОСОБА_1 ( том 2 а.с.134), графіком обліку робочого часу Відділення інтенсивної терапії КНП ХОР «ОКІЛ» за березень 2021 року та табелем обліку робочого часу за березень 2021 року, з яких слідує, що 08.03.2021 року ОСОБА_1 офіційно не працював (а.с.81-83 том 2). Графік роботи медичних сестер на березень 2021 року, де навпроти прізвища ОСОБА_1 стоїть 24 години, які стрілочкою перенесені від прізвища ОСОБА_21 , не є офіційним документом, так як він не містить підписів посадових осіб, якими він затверджений, не містить печаток. Вказаний ОСОБА_22 не містить підписів медичного персоналу та лише підтверджує пояснення медичної сестри ОСОБА_21 .

Судом відхиляються доводи представника позивача щодо не доведення жодним документом початку робочої зміни о 17.00 10.03.2021 року, оскільки в Табелі обліку робочого часу на березень 2021 року ОСОБА_1 зазначено 7 годин, що означало 7 годин до 24 години, тобто початок зміни о 17.00, що підтвердила допитана в якості свідка завідуюча відділення інтенсивної терапії ОСОБА_4 .

Не вбачає суд підстав вважати, що відповідачем було допущено порушення трудового законодавства щодо встановлення 24 годинної зміни, оскільки у п.5.8 Правил внутрішнього трудового розпорядку, з якими погодився ОСОБА_1 у своїй заяві про прийняття на роботу від 01.09.2020, ці положення передбачені ( том 1 а.с.73-77). ОСОБА_23 не надав до суду доказів, що він не погоджувався з таким розпорядком робочого часу. Крім того, своїм підписом, який поставив у графіку робочого часу на березень 2021 року, підтвердив, що він з ним ознайомлений, заперечень не висловив (том 2 а.с.81).

При вирішенні спору щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 235 КЗпП Українипередбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно дост. 237-1 КЗпП Українивласником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі позивачу відмовлено, порушення законних прав позивача не встановлено, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ч.6 ст.141ЦПК України та приходить до висновку про віднесення судового збору у розмірі 1816 грн. ( за дві вимоги немайнового характеру, за які позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір») на рахунок Держави.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1816 грн. віднести на рахунок Держави.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна інфекційна лікарня», зареєстроване місце знаходження: 61096 м. Харків, просп. Героїв Сталінграду, 160, код ЄДРПОУ 02003652.

Повне рішення складено 17 лютого 2023 року.

Суддя Л.І. Савченко